Національно-культурні товариства

Громадська організація «Ром Арт» малочисленна, створена у 2017 році, включоє 3 осіб. Головою організації обрано Йонаша Тиберія.

Головною метою організації є розвиток початкової мистецької освіти в різних напрямах освіти, культури й мистецтва, сприяння створенню, збереженню та пощиренню надбань мистецтва. Організація працює над збереженням та популяризацією ромської духовної спадщини, самореалізацією художнього та творчого потенціалу творчих представників ромської національної меншини, створенням умов для їх праці та дозвілля.

Напрямки діяльності організації націлені на творчу діяльність у гадузі культури, освіти та мистецтва. Організація плідно працює над розвитком і популяризацією національно –культьтурних надбань ромської національної меншини, з цією метою розробляє і втілює в життя культурно-мистецькі заходи, організовує творчі конкурси, виставки, авторські вечори, фестивалі тощо.

Тиберій Йонащ, єдиний в Україні самодіяльний ромськиї художник, створив дитячу художню школу «Ром Арт», яка щороку організовує виставки художніх робіт, як власних картин художника (картини виконані маслом), так і дитячих робіт (гуаш, акварель, олівець). У період 2017 – 2020 років проведено 7 художніх виставок, які пройшли у містах Ужгород, Мукачево, Київ.

Починаючи з 2018 року активну підтримку діяльності художньої школи «Ром Арт» надає Міжнародний фонд «Відродження» (м.Київ). У березні 2018 року завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» у стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею була організована виставка робіт учнів художньої школи «Ром Арт». Фактично, вперще в історії України  проведена виставка, на якій на щирокий загал виставлялися роботи талановитих ромських дітей.

 У 2018 році учні художньої школи «Ром Арт» взяли участь у благодійному аукціоні у м. Мукачево, який був організований на підтримку у лікуванні онкохворих дітей. Вилучені кошти із продажу картин ромських дітей пішли на благородні цілі.

У вересні 2019 року у стінах Мукачівського замку була відкрита експозиція найкращих художніх робіт учнів школи, де  презентувався перший в Україні повнокольоровий каталог художніх робіт талановитих  ромських дітей. Цього ж року випущено настінний календар на 2020 рік із зображенням найкращих дитячих художніх робіт.

У 2020 році робота художньої школи «Ром Арт» триває. За незмінної підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проведено два виїздні одноденні майстер-класи «Шукаємо талановиту ромську молодь!» у м. Ужгород та с. Ратівці Ужгородського району, в рамках яких проведено відкриті уроки малювання для всіх бажаючих та відбір талановитих ромських дітей. Під час літніх канікул також було організовано виїздний пленер на природі  на території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в м. Ужгород. А 12 вересня цього року у с. Ратівці поблизу Ужгорода почала своє навчання художня школа «Ром Арт».

Громадська організація «Ром Арт»  і надалі проводить роботу з пошуку талантів серед молоді, надає підтримку творчому розвитку молодих талановитих людей. Ведеться робота над створенням відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяризації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого доробку членів організації. Організація популяризує народну творчість, сприяє активному використанню народних традицій в розвитку культури та мистецтва краю, збереженню та збагаченню історико-культурної спадщини та довкілля.

З метою забезпечення своїх цілей, організація постійно співпрацює з педагогічними колективами навчальних закладів, надає їм допомогу у патріотичному, культурному, національному та патріотичному вихованні учнівської молоді. Громадська організація бере участь у проведенні інформаційної та просвітницької дільності через засоби масової інформації, періодичні видання, власні публікації для реалізації мети та завдань, передбачених статутом.

У планах організації на осінь 2020 року – проведення масштабної виставки кращих учнівських робіт у м. Київ, підготовка та випуск кольорового настінного дитячого календаря «Ром Арт-2021».

У практичгій діяльності Громадська організація «Ром Арт» керується статутом, законами та Конституцією України.

Громадська спілка «Закарпатське товариство угорців» створена у січні 2019 року. Головою спілки на загальних зборах обрано Вашкебу Бориса Йосиповича.

Основною метою Громадської спілки «Закарпатське товариство угорців» є підтримка та захист культурних, політичних, соціальних та економічних інтересів угорської національної меншини, що проживає на Закарпатті.

Для реалізації статутних завдань й досягнення мети Громадська спілка «Закарпатське товариство угорців» проводить активну діяльність, зокрема,   випущено журнал «Вісник угорської меншини Закарпаття», проведено його презентацію, започатковано постійні юридичні консультації у м. Виноградово  і налагоджено співробітництво з консульством Угорщини, створено і розпочато роботу Угорськомовного центру з надання правової допомоги тим представникам угорської національної меншини, хто цього потребує. Досягнута домовленість про співпрацю спілки з посольствои Угорщини в Україні і представником ТПП Угорської республіки в Україні, проведена робота щодо створення осередків спілки в інщих районах Закарпаття. Налагоджена співпраця спілки з Національним Суспільним Телебаченням України щодо запровадження угорськомовного циклу передач на юридичну тематику. Громадська спілка «Закарпатське товариство угорців» співпрацює з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

У своїй практичній діяльності Громадська спілка «Закарпатське товариство угорців» дотримується встановлених міжнародних правових норм, діє згідно Конституції та законів України.

 Громадська організація «Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця» створена у серпні 2017 року. Головою Правління громадської організації на загальних зборах організації обрано Лаврюк Марію Іванівну.

Із часу свого створення організація розгонрнула активну роботу із залученням широкого кола педагогів та учнів загальноосвітніх шкіл до участі у запланованих заходах, працює над розширенням зв’язкіа румунської національної менншини із зарубіжними партнерами.

Основною метою організації є підтримка, захист прав і свобод румунської націонадьної меншни, задоволення суспільних, культурних та економічних інтересів тих представників цієї національної меншини, які проживають на території Закарпаття.

Для досягнення поставленої мети Громадська організація «Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця» бере участь у фінансуванні або безпосередньо займається організацією діяльності науково-дослідних та навчальних центрів, діяльність яких пов’язана із статутною діяльністю  організації, надає матеріальну та організаційну допомогу оранізаціям і установам, діяльність яких пов’язана із спільною статутною метою організації, здійснює співпрацю з громадськими організаціями, закладами науки і культури інших країн, здійснює організацію та фінансування видавничої діяльності з питань роботи організації, заснування власного друкованого засобу, інформаційних бюлетенів, сприяє у виданні просвітницької загальноосвітньої літератури, бере участь у проведенні інформаційної діяльності через засоби масової інформації, періодичні видання, власні публікації для реалізації мети та завдань,  які передбачені статутом.

Громадська організація приймає активну участь у проведенні фестивалів, ярмарок, концертних програм, доходи від яких спрямовуються виключно на статутні цілі організації. Крім цього, Громадська організація «Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця» активно співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування, бере участь у розробці різного роду програм і проектів.

У 2017 році Громадська організація «Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця» у партнерстві з Асоціацією Сінаптіка Марамуреш і Фундацією Союз Гуцілів  Румунії співпрацювали над проектом «Історія, мистецтво, війна», який дав можливість молодим людям ознайомитися з історією Мараморощини у період Першої світової війни, а також провели ряд цікавих заходів.

У 2018 році пройшов другий Культурний проект «Історія, люди та границі в історичній Мараморощині». В рамках цього проекту проведено ряд заходів, в тому числі обмін досвідом між  учнями Нижньоапшанської ДШМ та Гімназії Валя Вищнулуй, Румунія та Ліцеєм Репедя, Румунія за фінансової підтримки Повітової Ради Марамуреш, Румунія. Завдяки проекту організації вдалося провести першу зустріч молоді: етнічних румун, які проживають в Україні та етнічних українців, які проживають в Румунії. Завдяки проекту учнівська молодь отримали можливість ознайомитися з культурою, традиціями та звичаями румун лівого і правого берегів Тиси. Саме цей проект став чудовою нагодою для подальших ініціатив з обміну учнівським досвідом та вивчення історії Румунії та історії України.

У 2018 році дитячий  фольклорнний колектив «Апшиця» брав участь у міжнародному фестивалі фольклорних ансамблів, який проходив у Бухаресті. Колектив також приймав участь у різних телевізійних проектах, де зарекомендував себе як дитячий фольклорний колектив, який популяризує національну культуру румун та береже свою національну ідентичність. Цього ж року у школі мистецтв Нижньої Апші пройшла міжнародна виставка живопису, в якій прийняли участь понад 50 живописців представників України та Румунії.

За останні два роки Громадська організація «Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця» брала участь ще у декількох міжнародних проектах і фестивалях, де виступили із концертними програмами, знайомилися з історією, звичаями й традиціями румун Закарпаття («Вечорниці у румун» – залучено 70 дітей, представників румунської національної меншини з Нижньої Апші).). Минулого року 25 дітей румунської національної меншини мали змогу відпочити у літніх таборах Румунії.

Цього року громадська організація стала партнером у міжнародному   онлайн проекті художньої творчості «Все буде добре», де було представлено 60 учнівських робіт в онлайн виставці і розіслано в різні                                     періодичні друковані видання.

          Громадська організація «Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця» бере активну участь у громадському житті краю, розвиває і підтримує міжнародні зв’язки з громадськими організаціями зарубіжжя. У практичній діяльності товариство дотримується встановлених міжнародних правових норм, Конституції та законів України.

Громадська організація  «РОМ–АРТ «Школа мистецтв» створена у січні 2018 року у м. Мукачево і нараховує 3 осіб. Головою організації обрано Горвата Карла Євгенійовича.

Діяльність організації має суспільний характер. Метою  та завданням Громадської організації «РОМ –АРТ «Школа мистецтв» є задоволення суспільних, економічних, соціальних та культурних інтересів ромської національної меншини Закарпаття, зміцнення культурних зв’язків, розвиток та популяризація різних видів народного мистецтва ромів краю в Україні та за кордоном.

Для реалізації зазначеної мети організація здійснює наступні заходи: забезпечує художньо-естетичний розвиток дітей ромської національної меншини дошкільного та шкільного віку, організовує для них дозвілля та відпочинок, проводить роботу щодо підтримки талановитої творчої молоді із числа ромських дітей, сприяє охороні й збереженню культурної спадщини, місць поховання ромів, пам’яток історіїї й культури Закарпаття, популяризує й розвиває мистецтво як форму організації дозвілля.

Організація проводить роботу серед ромськоїї молоді щодо сприяння розвитку серед них фізкультури і спорту, пропагує здоровий спосіб життя,  бере участь у наданні правової допомоги населенню краю та здійсненню соціального догляду за хворими та одинокими людьми похилого віку, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування.

Для досягнення передбаченої статутом мети Громадська організація «РОМ –АРТ «Школа мистецтв» за період 2018-2020 року провела ряд виставок творчих робіт ромських дітей, в тому числі  виставку робіт учнів та інших ромських художників, членів організації, у м. Мукачево Закарпатської області до Міжнародного дня ромів. Художні роботи учнів й інших ромських художників мали значний успіх серед відвідувачів як місцевого населення, так і гостей із зарубіжжя, частину картин продано закордонним гостям.

У своїй практичній діяльності Громадська організація «РОМ –АРТ «Школа мистецтв» керується законами та Конституцією України.

Громадська організація «Німецький культурний центр» створена у 2003 році. До складу організації увійшло 38 осіб. Головою обрано Бесагу Катерину Миронівну.

Метою та завданням Громадської організації «Німецький культурний центр» є об’єднання німців, які проживають на території Закарпаття, задоволення їх духовних, соціальних, громадських, економічних, національно-культурних та творчих інтересів. Особлива увага приділяється розвитку мови серед молодого покоління німецької національної меншини, збереженню і підтриці національних німецьких традицій  та свят таких як Вайнахцет – німецьке Різдво, Ніколаус – свято Миколая, Остерфест – свято Пасхи та інші. Особливою популярністю серед німецької національної меншини користується щорічний німецький традиційний фестиваль  Кірбай, який святкується щорічно 14 вересня – день висвячення місцевої римо-католицької церкви (престольне свято) й відповідно день села Павщино Мукачівського району.

Громадська організація «Німецький культурний центр» піклується про життя й інтереси  літніх людей своєї національної меншини, з цією метою створено і діє «Сеньйор клуб» – клуб літніх людей, які завжди мають можливість зібратися за чашкою чаю у затишному приміщенні клубу, поспілкуватися, поспівати національних німецьких пісень, згадати німецькі традиції.

Організація не залишає без уваги  і молодь. Традиційним стало щорічне святкування Дня матері  (травень місяць). Увагою організації охоплено також і літнє дозвілля молоді. Так, Громадська організація «Німецький культурний центр» започаткувала щорічне відзначення Югентфест – Дня молоді села, яке проходить за участі самодіяльних фольклорних колектитвів села Павшино.

Громадська організація «Німецький культурний центр» входить до складу Асоціації німців України, яка  забезпечує організації певну підтримку у матеріальному, соціальному  та оздоровчому плані, таку як надання матеріальної допомоги літнім людям (продуктами харчування), організація літнього дозвілля для молоді у таборах відпочинку та відпочинку на морі.

Громадська організація «Німецький культурний центр» робить вагомий внесок у справу гармонізації міжетнічних відносин, збереження міжнаціональної злагоди в краї і діє у відповідності до Конституції і законів України.

 

          Громадська організація «Німецька молодь Закарпаття» створена у 2018 році, до її складу входять 400 представників німецької національної меншини Закарпаття. Головою організації на загальних зборах обрано Тайпс Юлію.

          Діяльність організації має суспільний характер, що не суперечить її взаємодії з органами державної влади, підтримці тісних контактів з іншими громадськими організаціями та фондами. Основною метою організації є популяризацяя німецької мови, німецької національної культури та традицій, задоволення суспільних, економічних, соціальних та інших інтересів етнічних німців, що проживають на території Закарпаття.

          Для реалізації зазначеної мети Громадська організація «Німецька молодь Закарпаття» здійснює заходи для зростання культурної свідомості суспільства, розвитку громадянської активності, проводить роботу щодо  соціального захисту населення краю.  Особлива увага приділяється соціально незахищеним верствам населення (ведеться волонтерська робота, надається матеріальна допомога продуктовими пакетами людям похилого віку та малозабезпеченим сім’ям, здійснюється соціальний догляд за хворими, які потребують соціальної підтримки та піклування). Організація сприяє здійсненню підтримки розвитку гумунітарно-соціальної сфери таких напрямків як освіта, дозвілля, охорона здоров’я тощо, здійсненню регіональних, місцевих та міжнародних програм. Так, упродовж 2019 року реалізовано 15 проектів програм, із них 3 міжнародні. Значну увагу організація приділяє розвитку талановитої німецької молоді. Ведеться  робота щодо збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання.

          Для досягнення мети і завдань Громадська організація «Німецька молодь Закарпаття» здійснює співпрацю з громадськими організаціями і установами, закладами науки і культури інших країн, надає матеріальну і організаційну допомогу організаціям і установам діяльність яких пов’язана зі спорідненою метою організації. Громадська організація «Німецька молодь Закарпаття» здійснює і фінансує видавничу діяльність з питань діяльності організації, сприяє у виданні просвітницької загальноосвітньої літератури, включаючи фінансування видання літератури, бере участь у проведенні фестивалів, ярмарок, організовує та фінансує заходи спрямовані на досягнення мети організації, співпрацює з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.     Робота Громадської організації «Німецька молодь Закарпаття» спрямована на відродження, розвиток та збереження національної культури та духовних інтересів усіх німців Закарпаття, створення умов для вивчення, поглиблення та вдосконалення знань рідної мови. У своїй діяльності громадська організація керується законами та Конституцією України.

 

         Національно-культурне товариство німців міста Мукачева «Паланок» засновано у березні 2014 року. На загальних зборах товариства Головою Ради Товариства обрано Маріанну Варварцеву.

Основними завданнями Національно-культурного товариства німців міста Мукачева «Паланок» є такі: збереження історичної і культурної спадщини німців, національної самосвідомості німецької національної меншини. розвиток її громадської та творчої активності, відновлення національних традицій та звичаїв німців, що проживають на території міста Мукачева, встановлення ділових та культурних контактів з молодіжними громадськими організаціями як в межах України так і за кордоном,  розвиток молодіжного туризму, створення центрів благодійності та  милосердя для людей похилого віку, багатодітних та одиноких людей із числа представників німецької національної меншини.

Товариство працює над встановленням ділових, культурних та економічних зв’язків з етнічними німцями, що проживають в Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії, Румунії та інших країнах Європи. Планує створити національно-культурний центр в передмісті міста Мукачева – Паланок.

У своїй діяльності Національно-культурне товариство німців міста Мукачева «Паланок» керується законами та Конституцією України.

ПЕРЕДМОВА

Закарпатська область, як одна з наймолодших областей України, створена у 1945 році. За чисельністю населення вона посідає 19 місце серед решти областей держави. Спільність кордонів області з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею суттєво впливає на національний склад населення краю і вирізняє Закарпаття в етнічному плані від інших багатонаціональних регіонів України.

Характерною особливістю Закарпаття є багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в області проживають представники понад 100 національностей. Переважну більшість – 80,5 відсотка – складають українці. Вагому частину складають угорці, румуни, словаки, роми, німці. Кількість представників цих національностей в області є найвищою у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України. Історія їх появи на Закарпатті дуже різна. Окремі з них у свій час були відрізані від праматірних сусідніх народів державними кордонами і стали національними меншинами у новій державі (угорці, румуни, словаки). Інші етнічні спільноти поселилися на Закарпатті у різні часи, за різних політичних режимів (німці, євреї, роми, чехи, поляки, росіяни, білоруси, вірмени та ін.).

З огляду на це, одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування регіону є подальше зміцнення історично-традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності співжиття та високого рівня взаємопорозуміння між представниками різних національних груп, конкретне вирішення їх запитів щодо збереження своєї національної ідентичності.

Врахування етнонаціонального фактора було і є обов’язковою умовою розвитку області, а забезпечення умов для реалізації прав і свобод представників національних меншин, сприяння збереженню етнокультурної самоідентичності постає як першочергове завдання у реалізації державної етнонаціональної політики в області.

Для задоволення культурно-освітніх потреб представників національних меншин, що проживають на теренах краю, створена і постійно вдосконалюється мережа освітніх та культурно-мистецьких закладів, яка приведена у відповідність до національного складу населення.

На Закарпатті, як і у державі в цілому, національним меншинам ґарантовані права на користування і навчання рідною мовою, сповідування своєї релігії, використання національної символіки, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

В області у 74 дошкільних закладах виховання ведеться мовою національних меншин, у тому числі у 60 – угорською, в одному – російською, двох – румунською, 11 – двома або більше мовами.

Крім україномовних, у регіоні діє 118 загальноосвітніх навчальних закладів, де понад 20,0 тис. учнів здобувають освіту мовами національних меншин, у тому числі: у 66 – угорською, 12 – румунською, двох – російською. У 38 загальноосвітніх навчальних закладах, навчання ведеться двома і більше мовами. Задоволенню освітніх потреб сприяють також 5 ліцеїв приватної форми власності, які функціонують в області.

Підготовку відповідних кадрів здійснюють Ужгородський національний університет, Мукачівський державний університет, Ужгородський коледж культури і мистецтв, Берегівський медичний коледж, Мукачівський аграрний коледж, Закарпатський угорський інститут ім. Ф.Ракоці ІІ недержавної форми власності та інші.

Робиться все необхідне для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот Закарпаття.

У місцях компактного проживання національних спільнот працюють 94 будинки культури і клубні заклади, при яких діє 455 колективів художньої самодіяльності, 108 бібліотек з книжковим фондом понад 3,3 млн. примірників. В області споруджено і встановлено понад 60 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.

Щороку за підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування в краї відбуваються обласні фестивалі, свята культур та мистецтва національних меншин, інші культурологічні акції. На базі Центру культур національних меншин Закарпаття національно-культурні товариства краю, їх громадські організації проводять понад 150 різнопланових культурно-мистецьких заходів.

Усі без винятку національні спільноти області мають доступ до засобів масової інформації. Закарпатська обласна телерадіокомпанія 20 відсотків ефірного часу використовує на транслювання програм мовами національних меншин, які проживають на території Закарпаття. В області зареєстровано 49 видань двома та більше мовами і 41 видання мовами національних меншин.

У Закарпатті діє понад 340 релігійних громад, заснованих національними громадами. Між представниками влади та релігійними організаціями є порозуміння та співпраця. Координації міжконфесійного діалогу активно сприяє діяльність ради церков і релігійних організацій при голові обласної державної адміністрації.

У регіоні створено цілісну систему громадських організацій національних меншин, діяльність яких спрямована не тільки на відродження і розвиток мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних спільнот, але і на активну участь у транскордонному співробітництві та вирішенні завдань соціально-економічного розвитку Закарпаття. У Центрі культур національних меншин Закарпаття представники національних громад області мають можливість проводити різнопланові заходи, а також здійснювати статутну діяльність.

В області реалізуються регіональні програми духовного відродження національних меншин.

Національно-культурні товариства області тісно співпрацюють з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. У відповідності до чинного законодавства України представники національних меншин на рівних підставах обираються до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Національні меншини краю, їх громадські організації мають можливість вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності за межами України, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій. З боку держави цим відносинам сприяє діяльність міждержавних двосторонніх Комісій з питань забезпечення прав національних меншин.

У запропонованому збірнику йдеться про багатогранну діяльність національно-культурних товариств, співпрацю з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх роль у культурно-мистецькому житті краю.

В ЄДИНІЙ РОДИНІ

Глобалізація світових процесів і участь у них України потребують концентрації зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій, спрямованих на додержання загальновизнаних норм і стандартів у галузі захисту прав людини і громадянина.

В Україні на конституційному рівні найвищою соціальною цінністю проголошено людину. Суттєве розширення кола її основних прав і свобод та визнання їх забезпечення головним обов’язком держави обумовили потребу вироблення принципово нової моделі міжнаціональних відносин та правових засад реалізації державної етнонаціональної політики.

Закарпаття – унікальний край як у природному, історичному, економічному, так і в етнічному плані. Область займає дуже вигідне геополітичне положення, межує одразу з чотирма державами Європейського Союзу і є по суті „візиткою” Української держави. Загальна протяжність державного кордону в межах Закарпатської області складає понад 467 кілометрів, а через 17 пунктів пропуску в нашу країну в’їжджає значна кількість жителів Західної Європи.

Співіснування в нашій області культур різних народів в єдиному географічному просторі при різних державотвореннях дало унікальний сплав духовних цінностей, які вигідно відрізняться певними особливостями від інших європейських культурних напрямів. Представники різних національностей, що проживають на території Закарпаття, мають своє історичне коріння, традиції, активно і наполегливо відроджують та розвивають свою етнічну самобутність. Отже, національна, мовна та конфесійна багатоманітність регіону обумовлює його багатокультурність.

Серед основних тенденцій розвитку етнонаціональної ситуації на Закарпатті слід відмітити кількісний ріст та збільшення активності громадських організацій національних спільнот. Зараз у регіоні діє 62 обласних національно-культурних товариств. Зокрема, 13 – угорської спільноти, 17 – ромської, 10 – русинської, п’ять – російської, по чотири – словацької та румунської, по два – німецької та єврейської, по одному – польської, вірменської, білоруської, грецької. Їх діяльність у тісній співпраці з владними структурами сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією України прав та свобод національних меншин. Товариства виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань та інших культурологічних акцій (про діяльність національно-культурних товариств області можна ознайомитися на веб-сторінці Центру культур національних меншин Закарпаття).

З іншого боку, такий кількісних ріст не завжди підтверджується якісними показниками у роботі громадських організацій національних меншин. Частина товариств після реєстрації втрачає свій зв’язок з первинними організаціями та не проводить діяльність відповідно до своїх статутів.

Досвід переконливо свідчить, що універсальних схем ідеального етнонаціонального функціонування суспільства не існує, але вироблені і перевірені практикою ціннісні орієнтири слугують критеріями оптимального забезпечення правових засад гармонізації міжнаціональних відносин. Тільки налагодження конструктивного діалогу влади з громадськими організаціями національних меншин, проведення політики відкритості та співпраці створюють надійне підґрунтя стабільності нашого багатонаціонального суспільства.

За останній період на якісно новий рівень вийшли відносини між громадськими організаціями національних спільнот і органами державної влади області. У січні 2011 року сформовано Громадську гуманітарну раду, як консультативно-дорадчий орган при голові обласної державної адміністрації, до складу якої увійшли і лідери обласних національно-культурних товариств.

Слід зазначити, що спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості області знайдено нові ефективні форми співпраці та координації діяльності щодо забезпечення освітніх, духовних та інформаційних потреб національних меншин. Здійснюється робота над створенням системи моніторингу, динаміки, тенденцій розвитку і функціонування мов національних меншин у сферах вищої, середньої, професійно-технічної, дошкільної, позашкільної та післядипломної освіти. На основі отриманих результатів розробляються прогнози розвитку міжнаціональних відносин в області та проводиться аналіз характерних тенденцій розвитку етномовних та етнополітичних процесів у різних сферах суспільного життя. За результатами моніторингів в області проводяться науково-практичні конференції, семінари, тренінги, засідання за круглим столом з питань удосконалення навчально-виховного процесу, впровадження у навчально-виховну практику новітніх педагогічних та наукових технологій, інтеграції національної освіти і культури області у європейський освітньо-науковий простір.

Більшість національно-культурних товариств краю характеризуються наявністю вагомого потенціалу для відродження мови, історії, традицій, збереження своєї національної самобутності. Зазначені громадські організації є учасниками прикладних і фундаментальних наукових досліджень з питань етносоціальної та етнополітичної сфер.

Значна увага приділяється поглибленню співробітництва у сфері захисту прав національних меншин з державами, які мають в Україні і, зокрема, на Закарпатті етнічно споріднені спільноти.

Сьогодні ми маємо тісні і економічні, і гуманітарні зв’язки зі всіма прикордонними регіонами сусідніх країн. Підписано цілий ряд угод про співпрацю з Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, Чехією, Хорватією, Німеччиною та іншими країнами.

У галузі транскордонного співробітництва область визначила для себе основні пріоритети, які полягають у розбудові пунктів пропуску на кордонах, приведенні їх у відповідність до європейських норм і стандартів, активізації роботи прикордонних регіонів сусідніх країн у питанні спільного залучення коштів з міжнародних донорських організацій для всебічного розвитку сусідніх областей.

У цьому аспекті в нашій області особлива увага зосереджена на виробленні спільної позиції та організації роботи у сфері розвитку транспортної галузі і логістики, розширенні співпраці у туристичній сфері та виставковій діяльності, і, звичайно ж, підготовці спільних проектів Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства на період до 2013 року „Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія” та „Україна – Польща – Білорусь”.

Розвитку і поглибленню гуманітарного співробітництва у значною мірою сприяють також рамкові Угоди про співробітництво між Закарпатською областю та Саболч-Сатмар-Березькою областю та областю Гевеш (Угорщина), Пряшівським, Кошицьким краями (Словаччина), краєм Височина (Чехія), повітом Сату-Маре (Румунія), Вуковаро-Сремським жупанатом (Хорватія), Підкарпатським воєводством (Польща) та іншими.

Нині Українська держава послідовно підтверджує відданість проголошеному курсу на інтеграцію до європейських структур та гармонізацію вітчизняного національного законодавства. Реалізації цих завдань сприяє також робота Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин, Двосторонньої Українсько-Словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, інших міжурядових двосторонніх комісій.

Упродовж останнього періоду всі заходи, що реалізуються в регіоні є соціально орієнтовані на вирішення нагальних проблем розвитку національних громад краю.

Спільно з словацькими національно-культурними товариствами та угорськими громадськими організаціями упродовж 2010-2011 років проведено міжнародні круглі столи з обговорення стану виконання положень протоколів ІХ засідання Українсько-Словацької комісії з питань освіти і культури та ХІV засідання Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Окреслено напрямки розвитку українсько-словацьких та українсько-угорських взаємин у сфері освіти, науки, культури, духовності словацької та угорської національної меншини в Україні та української – у Словаччині та Угорщині. Визначено перелік першочергових завдань, які потребують вирішення на міждержавному рівні.

Найближчим часом спільно з громадськими організаціями румунської національної меншини розпочнеться робота з підготовки міжнародного заходу з питань розвитку українсько-румунських взаємин у гуманітарній сфері.

Щодо сьогоденних реалій з питання задоволення культурно-просвітніх та духовних потреб русинів області слід відзначити, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах компетенції підтримують їх етнокультурну діяльність. Разом з тим, русинська спільнота краю упродовж тривалого часу порушує питання про визнання русинської національності на державному рівні. У цьому контексті варто зауважити, що під час проведення в Україні чергового перепису населення русинським громадським організаціям слід провести широку роз’яснювальну роботу відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», за якою громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Таким чином, ідентифікація етнічної приналежності буде актом особистого вибору кожного.

Роми Активну участь у процесах державотворення, утвердження принципів толерантності та взаємоповаги беруть національно-культурні товариства російської національної меншини області. Щороку ними проводяться різнопланові культурно-просвітницькі заходи, науково-практичні конференції, семінари, фестивалі, тощо.

Варто відзначити роботу недільних шкіл, діяльність хорових, хореографічних колективів, що працюють при обласних товариствах національних спільнот.

За участі та ініціативи національно-культурних товариств щороку в області проводяться фестивалі угорського, румунського, ромського, російського, словацького, русинського народних мистецтв та культури, інші культурологічні акції. Товариства є також активними учасниками Днів добросусідства, що проводяться на кордонах з країнами Карпатського єврорегіону.

З метою забезпечення інформаційних потреб національних меншин за рахунок коштів державного бюджету працюють редакції румунського, угорського, словацького, німецького мовлення, а з 2008 року ще й об’єднана редакція російською, ромською та русинською мовами.

У регіоні у відповідність до національного складу населення приведена і постійно вдосконалюється мережа освітніх, культурно-мистецьких закладів.

З метою подальшого розвитку міжнаціональних відносин в області реалізується Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011-2015 роки, виконання якої дасть можливість здійснити комплекс заходів з реалізації інтересів представників різних національностей щодо задоволення їх освітніх, культурних та інформаційних потреб.

Сьогодні ще багато потрібно зробити для того, щоб поліпшити вивчення державної мови представниками національних меншин. Йдеться про опанування представниками всіх без винятку етносів та етнічних спільнот української мови і культури при одночасному збереженні, розвитку та відродженні мов і культур національних меншин краю.

Етнополітична ситуація в області у цілому стабільна. Відсутність гострих конфліктів і протистоянь є наслідком і доказом виваженої та ефективної державної політики у міжнаціональній сфері. Разом з тим, ми розуміємо, що у сфері міжетнічних відносин сьогодні існує низка проблем, які потребують нагального вирішення. Зокрема, залишаються не вирішеними питання законодавчого затвердження Концепції засад державної етнонаціональної політики України, розробка та прийняття нормативно-правових актів з удосконалення державної системи матеріально-фінансової підтримки етнокультурного розвитку національних меншин, тощо. Потребує вдосконалення законодавство України про національні меншини, зокрема прийняття у новій редакції законів України «Про національні меншини в Україні», «Про мови», чіткого визначення в законодавстві України понять «національна меншина», «етнічна група», «корінний народ» та інші.

Щоденно життя ставить все нові питання, які потребують розв’язання та пошуку спільних дій, врахування і поєднання інтересів представників різних національних груп.

Це видання за своїм змістом далеко не вичерпує можливості щодо удосконалення. Укладачі розраховують на неупереджену критику читача і щиро вдячні всім, хто висловить свої пропозиції і рекомендації, які будуть враховані у наступних виданнях. Переконаний, що Ваші побажання з подальшого вдосконалення державної політики у сфері міжнаціональних відносин будуть корисними для пошуку механізмів практичної реалізації управлінських рішень, спрямованих на розвиток етнокультурної та мовної самобутності національних меншин краю.

У запропонованому збірнику матеріали розміщені у порядку чисельності представників національних меншин згідно з Всеукраїнським переписом населення України 2001 року та терміну реєстрації товариств.

Товариство угорської культури Закарпаття ( далі ТУКЗ-КМКС) створено 1989 році. Воно об’єднує 5 районних, 112 первинних осередків, до складу яких входить понад 40 тисяч членів. Правління товариства очолює народний депутат України Василь Брензович.

ТУКЗ є найчисельнішою організацію угорців в Україні. Тісно співпрацює з громадськими організаціями країн Карпатського єврорегіону, Сербії, Хорватії, парламентськими партіями Угорщини. Товариство угорської культури є також членом федеративної унії Європейських національних груп.

Члени товариства беруть участь у різноманітних узгоджувальних обласних форумах, роботі Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Представники товариства є депутатами обласної, районних, сільських рад краю.

Діяльність ТУКЗ спрямована на забезпечення культурних потреб угорців Закарпаття і захисту їх політичних інтересів. Члени товариства беруть активну участь у виборах до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування. Колишній голова правління товариства Микола Ковач обирався народним депутатом України третього скликання. ТУКЗ підтримує всі кроки, що спрямовуються на підвищення прозорості кордонів та створення передумов для приєднання України до об’єднаної Європи.

З ініціативи ТУКЗ багатьом населеним пунктам Закарпаття повернуто старі історичні назви. В області встановлено ряд пам’ятних знаків видатним діячам угорського народу. За ініціативи товариства відкриті меморіальні парки у с.Чома Берегівського району та “Мілленіум” у смт Солотвино, в якому щорічно проводиться святкування угорської державності, а також пам’ятний знак на Верецькому перевалі. Товариство також ініціювало встановлення пам’ятних знаків видатним діячам угорського народу в містах Ужгороді, Берегові, Виноградові. В більшості міст та сіл області, де проживають угорці, встановлено пам’ятні знаки жертвам сталінізму.

У 1991 році в м. Сваляві за рішенням Президії ТУКЗ на місці репресій побудовано Меморіальний парк, де щорічно проводиться вшанування пам’яті жертв сталінського терору.

Товариство щороку організовує Дні угорської культури, заходи, присвячені визвольній революції 1848-1849 рр., Дню Св. Іштвана, вшануванню пам’яті мартирів угорської революції 1848-1849 рр., відзначення річниці угорської революції 1956 року, традиційного свята „Турул” тощо.

Правління товариства є організатором багатьох наукових конференцій та семінарів, виставок угорських художників Закарпаття, інших культурно-мистецьких заходів, співпрацює з Товариством угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса.

Товариство підтримує угорськомовну пресу на Закарпатті і виступає за зростання кількості видань та є засновником обласної газети “Карпатолйо”.

Товариство є одним з ініціаторів відкриття у м. Берегові Закарпатського угорського Інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (ректор інституту Ілдико Орос – заслужений працівник освіти України), а також створення Закарпатського обласного угорського драматичного театру (головний режисер Аттіла Віднянський, заслужений діяч мистецтв України). Театр неодноразово відзначався вітчизняними та міжнародними нагородами.

У практичній діяльності ТУКЗ дотримується встановлених міжнародних правових норм, Законів та Конституції України.