ПЕРЕДМОВА

Закарпатська область, як одна з наймолодших областей України, створена у 1945 році. За чисельністю населення вона посідає 19 місце серед решти областей держави. Спільність кордонів області з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею суттєво впливає на національний склад населення краю і вирізняє Закарпаття в етнічному плані від інших багатонаціональних регіонів України.

Характерною особливістю Закарпаття є багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в області проживають представники понад 100 національностей. Переважну більшість – 80,5 відсотка – складають українці. Вагому частину складають угорці, румуни, словаки, роми, німці. Кількість представників цих національностей в області є найвищою у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України. Історія їх появи на Закарпатті дуже різна. Окремі з них у свій час були відрізані від праматірних сусідніх народів державними кордонами і стали національними меншинами у новій державі (угорці, румуни, словаки). Інші етнічні спільноти поселилися на Закарпатті у різні часи, за різних політичних режимів (німці, євреї, роми, чехи, поляки, росіяни, білоруси, вірмени та ін.).

З огляду на це, одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування регіону є подальше зміцнення історично-традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності співжиття та високого рівня взаємопорозуміння між представниками різних національних груп, конкретне вирішення їх запитів щодо збереження своєї національної ідентичності.

Врахування етнонаціонального фактора було і є обов’язковою умовою розвитку області, а забезпечення умов для реалізації прав і свобод представників національних меншин, сприяння збереженню етнокультурної самоідентичності постає як першочергове завдання у реалізації державної етнонаціональної політики в області.

Для задоволення культурно-освітніх потреб представників національних меншин, що проживають на теренах краю, створена і постійно вдосконалюється мережа освітніх та культурно-мистецьких закладів, яка приведена у відповідність до національного складу населення.

На Закарпатті, як і у державі в цілому, національним меншинам ґарантовані права на користування і навчання рідною мовою, сповідування своєї релігії, використання національної символіки, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

В області у 74 дошкільних закладах виховання ведеться мовою національних меншин, у тому числі у 60 – угорською, в одному – російською, двох – румунською, 11 – двома або більше мовами.

Крім україномовних, у регіоні діє 118 загальноосвітніх навчальних закладів, де понад 20,0 тис. учнів здобувають освіту мовами національних меншин, у тому числі: у 66 – угорською, 12 – румунською, двох – російською. У 38 загальноосвітніх навчальних закладах, навчання ведеться двома і більше мовами. Задоволенню освітніх потреб сприяють також 5 ліцеїв приватної форми власності, які функціонують в області.

Підготовку відповідних кадрів здійснюють Ужгородський національний університет, Мукачівський державний університет, Ужгородський коледж культури і мистецтв, Берегівський медичний коледж, Мукачівський аграрний коледж, Закарпатський угорський інститут ім. Ф.Ракоці ІІ недержавної форми власності та інші.

Робиться все необхідне для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот Закарпаття.

У місцях компактного проживання національних спільнот працюють 94 будинки культури і клубні заклади, при яких діє 455 колективів художньої самодіяльності, 108 бібліотек з книжковим фондом понад 3,3 млн. примірників. В області споруджено і встановлено понад 60 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.

Щороку за підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування в краї відбуваються обласні фестивалі, свята культур та мистецтва національних меншин, інші культурологічні акції. На базі Центру культур національних меншин Закарпаття національно-культурні товариства краю, їх громадські організації проводять понад 150 різнопланових культурно-мистецьких заходів.

Усі без винятку національні спільноти області мають доступ до засобів масової інформації. Закарпатська обласна телерадіокомпанія 20 відсотків ефірного часу використовує на транслювання програм мовами національних меншин, які проживають на території Закарпаття. В області зареєстровано 49 видань двома та більше мовами і 41 видання мовами національних меншин.

У Закарпатті діє понад 340 релігійних громад, заснованих національними громадами. Між представниками влади та релігійними організаціями є порозуміння та співпраця. Координації міжконфесійного діалогу активно сприяє діяльність ради церков і релігійних організацій при голові обласної державної адміністрації.

У регіоні створено цілісну систему громадських організацій національних меншин, діяльність яких спрямована не тільки на відродження і розвиток мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних спільнот, але і на активну участь у транскордонному співробітництві та вирішенні завдань соціально-економічного розвитку Закарпаття. У Центрі культур національних меншин Закарпаття представники національних громад області мають можливість проводити різнопланові заходи, а також здійснювати статутну діяльність.

В області реалізуються регіональні програми духовного відродження національних меншин.

Національно-культурні товариства області тісно співпрацюють з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. У відповідності до чинного законодавства України представники національних меншин на рівних підставах обираються до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Національні меншини краю, їх громадські організації мають можливість вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності за межами України, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій. З боку держави цим відносинам сприяє діяльність міждержавних двосторонніх Комісій з питань забезпечення прав національних меншин.

У запропонованому збірнику йдеться про багатогранну діяльність національно-культурних товариств, співпрацю з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх роль у культурно-мистецькому житті краю.