admin

Про виконання в області положень Протоколів ХІV засідання Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин та ХІІІ засідання Двосторонньої українсько – словацької комісії з питань національних меншин освіти і культури

Мжнародне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин здійснюється Україною з переважною більшістю країн, зокрема в Закарпатській області з країнами Карпатськього Єврорегіону, що мають етнічно споріднені спільноти. Серед країн з якими багато років плідно і конструктивно співпрацює Україна, зокрема Закарпаття, варто відзначити Угорщину, Словаччину, Румунію, Польщу та Чехію. Важливим механізмом цього співробітництва є діяльність двосторонніх міжурядових комісій з питань забезпечення прав національних меншин: українсько угорської, українсько – словацької комісій.
Нижче в додатку 1 подаємо матеріали про виконання положень протоколів ХІV засідання Змішаної українсько-угорської комісії питань забезпечення прав національних меншин та додатку 2 положень протоколів ХІІІ засідання Двосторонньої української словацької комісії з питань національних меншин освіти і культури.

Read moreПро виконання в області положень Протоколів ХІV засідання

ПЕРЕДМОВА

Закарпатська область, як одна з наймолодших областей України, створена у 1945 році. За чисельністю населення вона посідає 19 місце серед решти областей держави. Спільність кордонів області з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею суттєво впливає на національний склад населення краю і вирізняє Закарпаття в етнічному плані від інших багатонаціональних регіонів України.

Характерною особливістю Закарпаття є багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в області проживають представники понад 100 національностей. Переважну більшість – 80,5 відсотка – складають українці. Вагому частину складають угорці, румуни, словаки, роми, німці. Кількість представників цих національностей в області є найвищою у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України. Історія їх появи на Закарпатті дуже різна. Окремі з них у свій час були відрізані від праматірних сусідніх народів державними кордонами і стали національними меншинами у новій державі (угорці, румуни, словаки). Інші етнічні спільноти поселилися на Закарпатті у різні часи, за різних політичних режимів (німці, євреї, роми, чехи, поляки, росіяни, білоруси, вірмени та ін.).

З огляду на це, одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування регіону є подальше зміцнення історично-традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності співжиття та високого рівня взаємопорозуміння між представниками різних національних груп, конкретне вирішення їх запитів щодо збереження своєї національної ідентичності.

Врахування етнонаціонального фактора було і є обов’язковою умовою розвитку області, а забезпечення умов для реалізації прав і свобод представників національних меншин, сприяння збереженню етнокультурної самоідентичності постає як першочергове завдання у реалізації державної етнонаціональної політики в області.

Для задоволення культурно-освітніх потреб представників національних меншин, що проживають на теренах краю, створена і постійно вдосконалюється мережа освітніх та культурно-мистецьких закладів, яка приведена у відповідність до національного складу населення.

На Закарпатті, як і у державі в цілому, національним меншинам ґарантовані права на користування і навчання рідною мовою, сповідування своєї релігії, використання національної символіки, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

В області у 74 дошкільних закладах виховання ведеться мовою національних меншин, у тому числі у 60 – угорською, в одному – російською, двох – румунською, 11 – двома або більше мовами.

Крім україномовних, у регіоні діє 118 загальноосвітніх навчальних закладів, де понад 20,0 тис. учнів здобувають освіту мовами національних меншин, у тому числі: у 66 – угорською, 12 – румунською, двох – російською. У 38 загальноосвітніх навчальних закладах, навчання ведеться двома і більше мовами. Задоволенню освітніх потреб сприяють також 5 ліцеїв приватної форми власності, які функціонують в області.

Підготовку відповідних кадрів здійснюють Ужгородський національний університет, Мукачівський державний університет, Ужгородський коледж культури і мистецтв, Берегівський медичний коледж, Мукачівський аграрний коледж, Закарпатський угорський інститут ім. Ф.Ракоці ІІ недержавної форми власності та інші.

Робиться все необхідне для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот Закарпаття.

У місцях компактного проживання національних спільнот працюють 94 будинки культури і клубні заклади, при яких діє 455 колективів художньої самодіяльності, 108 бібліотек з книжковим фондом понад 3,3 млн. примірників. В області споруджено і встановлено понад 60 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.

Щороку за підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування в краї відбуваються обласні фестивалі, свята культур та мистецтва національних меншин, інші культурологічні акції. На базі Центру культур національних меншин Закарпаття національно-культурні товариства краю, їх громадські організації проводять понад 150 різнопланових культурно-мистецьких заходів.

Усі без винятку національні спільноти області мають доступ до засобів масової інформації. Закарпатська обласна телерадіокомпанія 20 відсотків ефірного часу використовує на транслювання програм мовами національних меншин, які проживають на території Закарпаття. В області зареєстровано 49 видань двома та більше мовами і 41 видання мовами національних меншин.

У Закарпатті діє понад 340 релігійних громад, заснованих національними громадами. Між представниками влади та релігійними організаціями є порозуміння та співпраця. Координації міжконфесійного діалогу активно сприяє діяльність ради церков і релігійних організацій при голові обласної державної адміністрації.

У регіоні створено цілісну систему громадських організацій національних меншин, діяльність яких спрямована не тільки на відродження і розвиток мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних спільнот, але і на активну участь у транскордонному співробітництві та вирішенні завдань соціально-економічного розвитку Закарпаття. У Центрі культур національних меншин Закарпаття представники національних громад області мають можливість проводити різнопланові заходи, а також здійснювати статутну діяльність.

В області реалізуються регіональні програми духовного відродження національних меншин.

Національно-культурні товариства області тісно співпрацюють з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. У відповідності до чинного законодавства України представники національних меншин на рівних підставах обираються до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Національні меншини краю, їх громадські організації мають можливість вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності за межами України, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій. З боку держави цим відносинам сприяє діяльність міждержавних двосторонніх Комісій з питань забезпечення прав національних меншин.

У запропонованому збірнику йдеться про багатогранну діяльність національно-культурних товариств, співпрацю з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх роль у культурно-мистецькому житті краю.

В ЄДИНІЙ РОДИНІ

Глобалізація світових процесів і участь у них України потребують концентрації зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій, спрямованих на додержання загальновизнаних норм і стандартів у галузі захисту прав людини і громадянина.

В Україні на конституційному рівні найвищою соціальною цінністю проголошено людину. Суттєве розширення кола її основних прав і свобод та визнання їх забезпечення головним обов’язком держави обумовили потребу вироблення принципово нової моделі міжнаціональних відносин та правових засад реалізації державної етнонаціональної політики.

Закарпаття – унікальний край як у природному, історичному, економічному, так і в етнічному плані. Область займає дуже вигідне геополітичне положення, межує одразу з чотирма державами Європейського Союзу і є по суті „візиткою” Української держави. Загальна протяжність державного кордону в межах Закарпатської області складає понад 467 кілометрів, а через 17 пунктів пропуску в нашу країну в’їжджає значна кількість жителів Західної Європи.

Співіснування в нашій області культур різних народів в єдиному географічному просторі при різних державотвореннях дало унікальний сплав духовних цінностей, які вигідно відрізняться певними особливостями від інших європейських культурних напрямів. Представники різних національностей, що проживають на території Закарпаття, мають своє історичне коріння, традиції, активно і наполегливо відроджують та розвивають свою етнічну самобутність. Отже, національна, мовна та конфесійна багатоманітність регіону обумовлює його багатокультурність.

Серед основних тенденцій розвитку етнонаціональної ситуації на Закарпатті слід відмітити кількісний ріст та збільшення активності громадських організацій національних спільнот. Зараз у регіоні діє 62 обласних національно-культурних товариств. Зокрема, 13 – угорської спільноти, 17 – ромської, 10 – русинської, п’ять – російської, по чотири – словацької та румунської, по два – німецької та єврейської, по одному – польської, вірменської, білоруської, грецької. Їх діяльність у тісній співпраці з владними структурами сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією України прав та свобод національних меншин. Товариства виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань та інших культурологічних акцій (про діяльність національно-культурних товариств області можна ознайомитися на веб-сторінці Центру культур національних меншин Закарпаття).

З іншого боку, такий кількісних ріст не завжди підтверджується якісними показниками у роботі громадських організацій національних меншин. Частина товариств після реєстрації втрачає свій зв’язок з первинними організаціями та не проводить діяльність відповідно до своїх статутів.

Досвід переконливо свідчить, що універсальних схем ідеального етнонаціонального функціонування суспільства не існує, але вироблені і перевірені практикою ціннісні орієнтири слугують критеріями оптимального забезпечення правових засад гармонізації міжнаціональних відносин. Тільки налагодження конструктивного діалогу влади з громадськими організаціями національних меншин, проведення політики відкритості та співпраці створюють надійне підґрунтя стабільності нашого багатонаціонального суспільства.

За останній період на якісно новий рівень вийшли відносини між громадськими організаціями національних спільнот і органами державної влади області. У січні 2011 року сформовано Громадську гуманітарну раду, як консультативно-дорадчий орган при голові обласної державної адміністрації, до складу якої увійшли і лідери обласних національно-культурних товариств.

Слід зазначити, що спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості області знайдено нові ефективні форми співпраці та координації діяльності щодо забезпечення освітніх, духовних та інформаційних потреб національних меншин. Здійснюється робота над створенням системи моніторингу, динаміки, тенденцій розвитку і функціонування мов національних меншин у сферах вищої, середньої, професійно-технічної, дошкільної, позашкільної та післядипломної освіти. На основі отриманих результатів розробляються прогнози розвитку міжнаціональних відносин в області та проводиться аналіз характерних тенденцій розвитку етномовних та етнополітичних процесів у різних сферах суспільного життя. За результатами моніторингів в області проводяться науково-практичні конференції, семінари, тренінги, засідання за круглим столом з питань удосконалення навчально-виховного процесу, впровадження у навчально-виховну практику новітніх педагогічних та наукових технологій, інтеграції національної освіти і культури області у європейський освітньо-науковий простір.

Більшість національно-культурних товариств краю характеризуються наявністю вагомого потенціалу для відродження мови, історії, традицій, збереження своєї національної самобутності. Зазначені громадські організації є учасниками прикладних і фундаментальних наукових досліджень з питань етносоціальної та етнополітичної сфер.

Значна увага приділяється поглибленню співробітництва у сфері захисту прав національних меншин з державами, які мають в Україні і, зокрема, на Закарпатті етнічно споріднені спільноти.

Сьогодні ми маємо тісні і економічні, і гуманітарні зв’язки зі всіма прикордонними регіонами сусідніх країн. Підписано цілий ряд угод про співпрацю з Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, Чехією, Хорватією, Німеччиною та іншими країнами.

У галузі транскордонного співробітництва область визначила для себе основні пріоритети, які полягають у розбудові пунктів пропуску на кордонах, приведенні їх у відповідність до європейських норм і стандартів, активізації роботи прикордонних регіонів сусідніх країн у питанні спільного залучення коштів з міжнародних донорських організацій для всебічного розвитку сусідніх областей.

У цьому аспекті в нашій області особлива увага зосереджена на виробленні спільної позиції та організації роботи у сфері розвитку транспортної галузі і логістики, розширенні співпраці у туристичній сфері та виставковій діяльності, і, звичайно ж, підготовці спільних проектів Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства на період до 2013 року „Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія” та „Україна – Польща – Білорусь”.

Розвитку і поглибленню гуманітарного співробітництва у значною мірою сприяють також рамкові Угоди про співробітництво між Закарпатською областю та Саболч-Сатмар-Березькою областю та областю Гевеш (Угорщина), Пряшівським, Кошицьким краями (Словаччина), краєм Височина (Чехія), повітом Сату-Маре (Румунія), Вуковаро-Сремським жупанатом (Хорватія), Підкарпатським воєводством (Польща) та іншими.

Нині Українська держава послідовно підтверджує відданість проголошеному курсу на інтеграцію до європейських структур та гармонізацію вітчизняного національного законодавства. Реалізації цих завдань сприяє також робота Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин, Двосторонньої Українсько-Словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, інших міжурядових двосторонніх комісій.

Упродовж останнього періоду всі заходи, що реалізуються в регіоні є соціально орієнтовані на вирішення нагальних проблем розвитку національних громад краю.

Спільно з словацькими національно-культурними товариствами та угорськими громадськими організаціями упродовж 2010-2011 років проведено міжнародні круглі столи з обговорення стану виконання положень протоколів ІХ засідання Українсько-Словацької комісії з питань освіти і культури та ХІV засідання Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Окреслено напрямки розвитку українсько-словацьких та українсько-угорських взаємин у сфері освіти, науки, культури, духовності словацької та угорської національної меншини в Україні та української – у Словаччині та Угорщині. Визначено перелік першочергових завдань, які потребують вирішення на міждержавному рівні.

Найближчим часом спільно з громадськими організаціями румунської національної меншини розпочнеться робота з підготовки міжнародного заходу з питань розвитку українсько-румунських взаємин у гуманітарній сфері.

Щодо сьогоденних реалій з питання задоволення культурно-просвітніх та духовних потреб русинів області слід відзначити, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах компетенції підтримують їх етнокультурну діяльність. Разом з тим, русинська спільнота краю упродовж тривалого часу порушує питання про визнання русинської національності на державному рівні. У цьому контексті варто зауважити, що під час проведення в Україні чергового перепису населення русинським громадським організаціям слід провести широку роз’яснювальну роботу відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», за якою громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Таким чином, ідентифікація етнічної приналежності буде актом особистого вибору кожного.

Роми Активну участь у процесах державотворення, утвердження принципів толерантності та взаємоповаги беруть національно-культурні товариства російської національної меншини області. Щороку ними проводяться різнопланові культурно-просвітницькі заходи, науково-практичні конференції, семінари, фестивалі, тощо.

Варто відзначити роботу недільних шкіл, діяльність хорових, хореографічних колективів, що працюють при обласних товариствах національних спільнот.

За участі та ініціативи національно-культурних товариств щороку в області проводяться фестивалі угорського, румунського, ромського, російського, словацького, русинського народних мистецтв та культури, інші культурологічні акції. Товариства є також активними учасниками Днів добросусідства, що проводяться на кордонах з країнами Карпатського єврорегіону.

З метою забезпечення інформаційних потреб національних меншин за рахунок коштів державного бюджету працюють редакції румунського, угорського, словацького, німецького мовлення, а з 2008 року ще й об’єднана редакція російською, ромською та русинською мовами.

У регіоні у відповідність до національного складу населення приведена і постійно вдосконалюється мережа освітніх, культурно-мистецьких закладів.

З метою подальшого розвитку міжнаціональних відносин в області реалізується Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011-2015 роки, виконання якої дасть можливість здійснити комплекс заходів з реалізації інтересів представників різних національностей щодо задоволення їх освітніх, культурних та інформаційних потреб.

Сьогодні ще багато потрібно зробити для того, щоб поліпшити вивчення державної мови представниками національних меншин. Йдеться про опанування представниками всіх без винятку етносів та етнічних спільнот української мови і культури при одночасному збереженні, розвитку та відродженні мов і культур національних меншин краю.

Етнополітична ситуація в області у цілому стабільна. Відсутність гострих конфліктів і протистоянь є наслідком і доказом виваженої та ефективної державної політики у міжнаціональній сфері. Разом з тим, ми розуміємо, що у сфері міжетнічних відносин сьогодні існує низка проблем, які потребують нагального вирішення. Зокрема, залишаються не вирішеними питання законодавчого затвердження Концепції засад державної етнонаціональної політики України, розробка та прийняття нормативно-правових актів з удосконалення державної системи матеріально-фінансової підтримки етнокультурного розвитку національних меншин, тощо. Потребує вдосконалення законодавство України про національні меншини, зокрема прийняття у новій редакції законів України «Про національні меншини в Україні», «Про мови», чіткого визначення в законодавстві України понять «національна меншина», «етнічна група», «корінний народ» та інші.

Щоденно життя ставить все нові питання, які потребують розв’язання та пошуку спільних дій, врахування і поєднання інтересів представників різних національних груп.

Це видання за своїм змістом далеко не вичерпує можливості щодо удосконалення. Укладачі розраховують на неупереджену критику читача і щиро вдячні всім, хто висловить свої пропозиції і рекомендації, які будуть враховані у наступних виданнях. Переконаний, що Ваші побажання з подальшого вдосконалення державної політики у сфері міжнаціональних відносин будуть корисними для пошуку механізмів практичної реалізації управлінських рішень, спрямованих на розвиток етнокультурної та мовної самобутності національних меншин краю.

У запропонованому збірнику матеріали розміщені у порядку чисельності представників національних меншин згідно з Всеукраїнським переписом населення України 2001 року та терміну реєстрації товариств.

Товариство угорської культури Закарпаття ( далі ТУКЗ-КМКС) створено 1989 році. Воно об’єднує 5 районних, 112 первинних осередків, до складу яких входить понад 40 тисяч членів. Правління товариства очолює народний депутат України Василь Брензович.

ТУКЗ є найчисельнішою організацію угорців в Україні. Тісно співпрацює з громадськими організаціями країн Карпатського єврорегіону, Сербії, Хорватії, парламентськими партіями Угорщини. Товариство угорської культури є також членом федеративної унії Європейських національних груп.

Члени товариства беруть участь у різноманітних узгоджувальних обласних форумах, роботі Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Представники товариства є депутатами обласної, районних, сільських рад краю.

Діяльність ТУКЗ спрямована на забезпечення культурних потреб угорців Закарпаття і захисту їх політичних інтересів. Члени товариства беруть активну участь у виборах до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування. Колишній голова правління товариства Микола Ковач обирався народним депутатом України третього скликання. ТУКЗ підтримує всі кроки, що спрямовуються на підвищення прозорості кордонів та створення передумов для приєднання України до об’єднаної Європи.

З ініціативи ТУКЗ багатьом населеним пунктам Закарпаття повернуто старі історичні назви. В області встановлено ряд пам’ятних знаків видатним діячам угорського народу. За ініціативи товариства відкриті меморіальні парки у с.Чома Берегівського району та “Мілленіум” у смт Солотвино, в якому щорічно проводиться святкування угорської державності, а також пам’ятний знак на Верецькому перевалі. Товариство також ініціювало встановлення пам’ятних знаків видатним діячам угорського народу в містах Ужгороді, Берегові, Виноградові. В більшості міст та сіл області, де проживають угорці, встановлено пам’ятні знаки жертвам сталінізму.

У 1991 році в м. Сваляві за рішенням Президії ТУКЗ на місці репресій побудовано Меморіальний парк, де щорічно проводиться вшанування пам’яті жертв сталінського терору.

Товариство щороку організовує Дні угорської культури, заходи, присвячені визвольній революції 1848-1849 рр., Дню Св. Іштвана, вшануванню пам’яті мартирів угорської революції 1848-1849 рр., відзначення річниці угорської революції 1956 року, традиційного свята „Турул” тощо.

Правління товариства є організатором багатьох наукових конференцій та семінарів, виставок угорських художників Закарпаття, інших культурно-мистецьких заходів, співпрацює з Товариством угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса.

Товариство підтримує угорськомовну пресу на Закарпатті і виступає за зростання кількості видань та є засновником обласної газети “Карпатолйо”.

Товариство є одним з ініціаторів відкриття у м. Берегові Закарпатського угорського Інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (ректор інституту Ілдико Орос – заслужений працівник освіти України), а також створення Закарпатського обласного угорського драматичного театру (головний режисер Аттіла Віднянський, заслужений діяч мистецтв України). Театр неодноразово відзначався вітчизняними та міжнародними нагородами.

У практичній діяльності ТУКЗ дотримується встановлених міжнародних правових норм, Законів та Конституції України.

Демократична Спілка Угорців України заснована у 1991 році і очолив її Михайло Товт. У 2003 році проведена реорганізація Спілки, введено фіксоване індивідуальне членство із створенням розгалуженої мережі осередків на всій території України, головою було обрано Іштвана Гайдоша. На даний час товариство очолює Ласло Зубанич.

До складу Спілки входять 15 колективних та 11 регіональних організацій, створених у 11-ти областях України, в тому числі у Автономній республіці Крим, Київській, Львівській, Дніпропетровській , Івано-Франківській, Закарпатській областях, які об’єднують понад 25 тисяч чоловік.

Спілка створена з метою збереження угорських національних традицій, в інтересах формування, розвитку національної самосвідомості угорців, що проживають в Україні. Основою діяльності Спілки є захист інтересів та представництво угорської національної меншини в Україні, як невід’ємної частки світового угорства. Спілка має всеукраїнський статус і поширює свою діяльність на територію всієї України.

Головне завдання Спілки – розв’язання проблем соціально-економічного становища угорців України, сприяння економічному розвитку регіонів, де компактно проживає угорське населення. Спілка бере активну участь у політичному житті та законотворчих процесах, що проходять в Україні, підтримує контакти із закордонними організаціями. Систематично організовує проведення „круглих столів”, семінарів, науково-практичних конференцій. Активно співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Основну увагу Спілка приділяє законотворчому забезпеченню прав національних меншин, приведенню діючих законів у відповідність до європейських стандартів, у першу чергу Рамкової Конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейської Хартії регіональних мов та мов меншин, які останніми роками були імплементовані Верховною Радою України у вітчизняне законодавство.

Колишній голова Спілки Іштван Гайдош є одним з авторів розроблення законопроектів з питань захисту соціально-економічних та політичних інтересів угорського населення України в т.ч. проекту Закону України „Про національні меншини в Україні”, який світовим співтовариством визнано унікальним і демократичним, законопроектів „Про мови” (у новій редакції), „Про національно-культурну автономію національних меншин в Україні” та інших важливих законодавчих актів у сфері удосконалення правового захисту національних меншин, зокрема щодо запобігання розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Товариство угорської інтелігенції Закарпаття (далі ТУІЗ) створено в 1993 році і є однією з найбільших громадських організацій щодо захисту інтересів угорців області

З часу заснування і по сьогоднішній день незмінним його керівником є Юрій Дупко. За активну громадську позицію голова Товариства неодноразово нагороджувався Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної ради, а також нагрудним знаком «За розвиток регіону».

Основними завданнями Товариства є об¢єднання угорської інтелігенції Закарпаття, захист інтересів угорців, підтримка культурної, науково-просвітницької та літературно-освітньої діяльності.

ТУІЗ було біля витоків створення таких організацій як: об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття (1997 р.); спілка угорських журналістів Закарпаття (1998 р.); Закарпатське агентство підтримки підприємництва (1998 р.); Закарпатське об’єднання угорських письменників (1998  р.),  Центр підтримки угорської культури (2008 р.) тощо.

Товариство є членом Громадського комітету Свалявського меморіального парку (голова Михайло Товт), ініціатором відкриття в м.Ужгороді площі Українсько-Угорської дружби та пам’ятника Шандору Петефі, відкриття музею Шандору Петефі в Ужгородській дитячій школі мистецтв, а також багатьох меморіальних дошок та пам’ятників.

Спільно з Ужгородським обществом ім. А. Духновича у 2002 році Товариством створено русинсько-угорський молодіжний клуб культури ім. А.Бродія.

У Товаристві функціонує відділ, який здійснює координацію діяльності угорської молоді. Товариство також координує діяльність творчих колективів, організовує музичні та пісенні фестивалі, свята угорського народного мистецтва, форуми дослідників місцевої історії та народної творчості, дні угорського мистецтва, проводить літературні конкурси, виставки творів художників, тощо.

Систематично проводяться наукові конференції, ведуться дослідження і публікуються матеріали з питань літератури, освіти, історії, краєзнавства та мистецтвознавства. Товариство допомагає закарпатським угорським письменникам, науковцям, членами товариства публікуватись у газетах та журналах, та видавати свої твори, монографії, статті, а також художню літературу.

Літературна секція видає щоквартальний літературно-мистецький журнал “Együtt” (“Разом”), газету “Kárpátaljai Magyar Krónika” (“Угорська Хроніка Закарпаття”).

Закарпатське угорськомовне наукове товариство засноване в 1993 році. З часу створення  і по сьогоднішній день його незмінним керівником є професор УжНУ, Заслужений діяч науки і техніки України Петро Лизанець. До складу товариства входять 82 доктори і кандидати наук. Угорськомовне наукове товариство координує діяльність товариства студентів та молодих дослідників.

Члени товариства систематично виступають з лекціями серед угорського населення краю, постійно аналізують соціально-економічне становище в області. Щомісяця, першої середи, товариство проводить свої засідання,  на яких заслуховує доповіді про досягнуті результати в галузі окремих наук, проводить їх обговорення, вносить відповідні рекомендації.

Спільно з Центром гунгарології, відкритого на базі кафедри угорської філології 14 січня 1988 року, проведено 15 міжнародних науково-теоретичних конференцій, на яких розглянуто спільні питання як гуманітарних, так і природничих наук. Велика увага приділяється тематиці, що виконується Центром гунгарології. Зокрема, дослідженню угорських говорів Закарпаття, усної народної творчості та етнографії, угорсько-українських міжмовних та міжлітературних контактів, угорськомовної літератури Закарпаття.

Видано 5 випусків друкованого органу товариства “Вісник”, в якому опубліковано 42 наукові публікації. Серед авторів – науковці краю, Угорщини, Німеччини, Канади, Словаччини, країн колишньої Югославії та інших.

Науковцями товариства видано десятки монографій, навчальних посібників, словників та інших видань. Зокрема, видано угорсько-український (2000) та українсько-угорський словники за редакцією професора П.М.Лизанця.  Готовий до друку українсько-угорський та угорсько-український словники сталих словосполучень та виразів (2009) (проф. Лизанець П.М.). Опрацьовано ряд архівних документів, внаслідок чого 68-м населеним пунктам області повернуто їх історичну назву.

Завдяки своїм науковим розробкам та публікаціям товариство займає чільне місце в європейській науці. Члени товариства беруть активну участь у зборі матеріалу до “Лінгвістичного атласу Європи”, є співавторами семитомного видання “Загальнокарпатський діалектологічний атлас”. Вони плідно співпрацюють і підтримують тісні контакти з науковими установами Москви, Києва, Міжнародними центрами гунгарології Будапешта, Рима, Парижа, Гамбурга.

Члени товариства надають посильну консультаційну допомогу угорськомовним школам, ліцеям, гімназіям області, а також викладачам  угорської мови та літератури.

За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток області, високий професіоналізм та значну роботу по гармонізації міжетнічних відносин у краї голова товариства Лизанець Петро Миколайович нагороджений відзнакою облдержадміністрації – нагрудним знаком „За розвиток регіону”.

Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття створена в 1994 році. Об¢єднує в своїх лавах більш як 100 бібліотекарів. Біля джерел створення організації була Лівія Леврінц – здібний, талановитий організатор, активний прихильник збереження і подальшого розвитку самобутніх традицій і звичаїв, духовних надбань угорців краю, Віра Швед, Каталін Вайнраух, Пірошка Гадар, Ілона Горват та інші. Нині Спілку очолює Варга Єва Іванівна з м.Берегова.

Основна мета спілки – захист професійних та громадських інтересів закарпатських угорських бібліотекарів, налагодження зв¢язків та співпраця з обласними, всеукраїнськими угорськими бібліотеками, а також з бібліотеками Угорщини та іншими закордонними книгарнями, культурними закладами  та організаціями, збереження і пропаганда угорськомовної літератури, сприяння підготовки та перепідготовки бібліотечних кадрів.

З цією метою Спілка систематично проводить регіональні та міжнародні конференції, семінари з обміну досвідом роботи, виставки, презентації книг, зустрічі письменників, поетів, діячів культури з читачами.

Спілка тісно співпрацює з Демократичною спілкою угорців України, товариством угорської інтелігенції Закарпаття, об¢єднанням бібліотекарів Угорщини, Міністерством національної культурної спадщини Угорщини, іншими регіональними та зарубіжними бібліотечними закладами, органами влади та місцевого самоврядування області.

Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття не займається політикою, але для досягнення своїх цілей бере активну участь у громадсько-політичному житті краю, висловлює думки з питань, що стосуються угорців, а також виступає за збереження та розвиток угорськомовної освітньої, бібліотечної системи.

Важливим завданням спілки є також вивчення історії, етнографії, літератури, мовних та соціологічних характеристик угорців Закарпаття. У рамках своєї діяльності спілка угорських бібліотекарів Закарпаття проводить літературні та історичні конкурси серед дорослих і молоді, організовує масові пізнавальні заходи для учнів середнього та старшого віку. Особливу увагу приділяє підтримці місцевої угорської літератури.

Форум Спілки угорських бібліотекарів Закарпаття. м.Ужгород, 2003 р.

Святкування Днів угорської культури.

Форум угорських організацій Закарпаття (далі Форум) створено в 1995 році. Керівник Ласло Галас. До складу форуму входять 30 організацій, які нараховують понад 8 тисяч членів спілок, товариств, клубів, об’єднань з міст Ужгорода та Мукачева та з Берегівського, Ужгородського, Виноградівського, Тячівського, Свалявського районів.

Активні ініціатори створення Форуму: Пейтер Арпа, Арпад Долмої, Ласло Зубанич, Іштван Ваш та інші.

Головним завданням форуму є представництво і захист угорського населення Закарпаття, координація діяльності і розбудова зв’язків з громадськими об’єднаннями та підприємницькими структурами на засадах рівноправності та самостійності.

Серед основних напрямків роботи форуму – сприяння реалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття; участь у розробці і реалізації програм щодо вирішення їх політичних, соціально-економічних і гуманітарних проблем; сприяння збереженню культурних цінностей, відродженню традицій, піклування про відзначення національних свят та історичних ювілеїв угорського народу; здійснення благодійної діяльності, допомога молодіжним організаціям та обдарованій молоді, організація таборів відпочинку тощо.

Форум є членом Демократичної спілки угорців України, членом Конфедерації національних організацій західних областей України та Міжнаціонального форуму України, а також членом Громадського комітету Свалявського меморіального парку.

Форум виступає каталізатором усіх тих процесів, які служать консолідації угорського населення, прагне надавати допомогу всім угорцям у тому, щоб вони самі могли формувати власну долю. Активно сприяє проведенню заходів, пов’язаних з реабілітацією осіб, які були піддані репресіям за національною ознакою.

За сприяння та безпосередній участі Форуму угорських організацій Закарпаття в селах компактного проживання угорців відремонтовано та встановлено понад 80 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь відомих діячів Угорщини, зокрема, пам’ятників королю Святому Іштвану у м.Берегово, «Турул» у смт Довге Іршавського району, «Парк Примирення» у с. Дерцен, Мукачівського району.

Організації-члени Форуму активно займаються вирішенням питань соціально-економічного характеру, підвищенням життєвого рівня угорського населення області. Тісні зв’язки підтримуються Форумом з державними фондами Угорщини. За їх допомоги реалізована земельна програма в місцях компактного проживання угорців. Так, за матеріальної підтримки Державного Фонду Угорщини, понад 20 тисяч господарників отримали землю з правом її приватизації після розпаювання колгоспів.

Форум також проводить науково-практичні конференції, круглі столи, організовує виставки. Тісно співпрацює з органами влади та місцевого самоврядування, зарубіжними організаціями.

Члени Форуму спільно з організаціями місцевого самоврядування беруть участь у реалізації понад 100 програм ЄС, зокрема, щодо зміцнення транскордонного співробітництва, розширення зв’язків, покращення життєвого рівня угорців Закарпаття.

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (далі ЗУПТ) створено у 1996 році за ініціативи і безпосередній активній участі Ілдико Орос. Товариство нараховує понад 2,5 тисяч членів. Біля витоків його створення були представники угорської інтелігенції краю. З часу свого заснування Товариство як громадську організацію по захисту інтересів педагогів очолює Ілдико Імріївна Орос, заслужений працівник освіти України, активний прихильник збереження і подальшого розвитку самобутніх традицій і звичаїв, духовних надбань угорців краю. Як голова педагогічного товариства, Президент Закарпатського угорського інституту ім.Ференца Ракоці ІІ, Ілдико Імріївна разом з активістами товариства Гейзою Гулачі, Шандором Генці, Балінтом Шімоном, Імре Бенедеком, Мартою Рішко та іншими проводить значну роботу по створенню системи демократичної угорськомовної освіти на Закарпатті. Серед зобов’язань, що їх товариство взяло на себе – якісний розвиток угорськомовних шкіл області, представлення інтересів угорськомовних педагогів.

З часу свого утворення ЗУПТ організує, стимулює, підтримує педагогів-новаторів, які допомагають учням угорськомовних закладів освіти Закарпаття мати рівні умови з учнями інших національностей при участі в предметних олімпіадах. Переможці місцевих олімпіад щорічно отримують запрошення на подібні заходи в Угорщину.

ЗУПТ щорічно організовує курси підвищення кваліфікації педагогів, предметні олімпіади для учнів, літні табори на Закарпатті та за кордоном.          Товариство підтримує і допомагає реалізації взаємозв’язку навчальних закладів, які знаходяться  на територіях компактного проживання угорців Карпатського регіону. Організовує конференції, змагання, подорожі, виставки з учбовою та навчальною метою, оголошує конкурси на видання книг. Для організації цієї роботи в рамках Педагогічного Товариства працює рада по забезпеченню навчальними посібниками та навчальними засобами. Рада видає посібники та робочі зошити, які складені закарпатськими авторами-спеціалістами, педагогами-практиками угорськомовних шкіл згідно з предметними програмами МОН України. Велику увагу товариство надає  розвитку шкільних бібліотек, збагаченню книжкового фонду. ЗУПТ допомагає забезпеченню книжками, навчальними посібниками та методичною літературою шкіл з угорською мовою навчання.

Починаючи з 1992 року, у школах з’явилася можливість для введення факультативного курсу з вивчення угорської мови, відкриття недільних шкіл. Товариство є одним із засновників Закарпатського угорського інституту ім.Ференца Ракоці ІІ. Випускники інституту, залишаючись на своїй батьківщині, складають основний резерв педагогів для угорськомовних шкіл Закарпаття.

Товариство випускає періодичний журнал для вчителів “Кезоктоташ” (Освіта), а також дитячий журнал “Ірка” (Зошит).