admin

ПАСПОРТИЗАЦІЯ  РОМСЬКОГО  НАСЕЛЕННЯ  ОБЛАСТІ:  ПРОБЛЕМИ, ВИКЛИКИ

Бердар Олександр Миколайович,

т. в. о. начальника Головного управління Державної

міграційної служби України у Закарпатській області

Головним управлінням державної міграційної служби України у Закарпатській області (далі – ГУ ДМС) вживаються заходи щодо вирішення питтання документування паспортом громадянина України та відновленню паспортних документів населення краю.

          Керівниками територіальних підрозділів ГУ ДМС спільно з органами місцевого самоврядування, об’єднаними територіальними громадами, представниками ромських громадських та благодійних організацій проводиться моніторинг серед ромського населення, щодо осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та вживаються спільні заходи для оформлення ідентифікаційних документів.

          У межах компетенції на виконання Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, керівництво Головного управління ДМС України в Закарпатській області приймає участь у робочих зустрічах та нарадах з питань документування ромського населення паспортом та надає практичну допомогу ромським громадським організаціям у питтаннх документування паспортом громадянина України та відновленню паспортних документів представників ромської національної меншини.

          У 2020 році, у зв’язку з пандемією COVID-19, активність проведення робочих зустрічей, консультацій та нарад дещо зменшилась. Однак у жовтні 2020 року керівники Мукачівського МВ, Мукачівського РВ та Берегівського РВ ГУ ДМС взяли участь у робочій зустрічі за участю координатора програм ООН в Україні пані Оснат Лубрані, представника ЮНІСЕФ в Україні, пані Лотта                  Сильвандер, представників МФОЗНС, представників відділів ДРАЦС та обговорили питання документування осіб без громадянства та осіб під ризиком без громадянства, особливості документування осіб ромської національності, проблеми та шляхи вирішення.

          В засобах масової інформації та у навчальних закладах постійно проводиться роз’яснювальна робота щодо обов’язковості документування паспортом громадянина України. У місцях компактного проживання ромів до  проведення роз’яснювальної роботи щодо необхідності отримання документів, що посвідчують особу залучаються також голови релігійних громад.

          На даний час усі громадяни  України, в тому числі і громадяни України ромської національності, які звернулися до територіальних підрозділів ГУ ДМС для оформлення паспорта громадянина України та подали необхідні документи, отримали паспорт громадянина України у вигляді ID-картки у встановлений законодавством термін. Загалом протягом 10 місяців 2020 року документовано паспортом громадянина  України у вигляді ID-картки 1576 осіб ромської національності (за аналогічний період минулого року – 2169). Під час документування ромського населення паспортами  громадянина України скарг та зауважень до органів ГУ ДМС України в Закарпатській області не надходило.

Разом з тим, найбільшою проблемою в документуванні представників ромської національності є відсутність або втрата свідоцтва про народження. Оскільки, одним із основних документів, які громадяни подають для оформлення паспорта  громадянина України згідно вимог постанов Кабінету Міністрів України від 26.06.1992, № 2503-ХІІ «Про затвердження  Положення про паспорт громадянина України» та від 25.03.2015, № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016, № 745), є свідоцтво про народженння громадянина, а відсутність свідоцтва про народження унеможливлює  виготовлення паспорта громадянина України.

Питання документування паспортом громадянина України ромської національної меншини знаходиться на особливому контролі  керівництва ГУ ДМС України у Закарпатській області.

ПРО  СПРИЯННЯ  ДОСТУПУ  ОСІБ  РОМСЬКОЇ  НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ  ДО  МЕДИЧНИХ  ПОСЛУГ,  НАДАННЯ СТАЦІОНАРНОГО  ЛІКУВАННЯ  ТА  ЕКСТРЕННОЇ  МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ  У  ДЕРЖАВНИХ  І  КОМУНАЛЬНИХ  ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ  ЗДОРОВ’Я  ОБЛАСТІ  У  ПРОЦЕСІ  МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ  В  ЗАКАРПАТТІ

 Ігнатенко Наталія Юріївна,

головний спеціаліст департаменту охорони

здоров’я обласної державної адміністрації

 У ході реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації у межах своєї компетенції у місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини, симтематично проводилася роз’яснювальна робота щодо здорового способу життя, необхідності проходження профілактичного обстеження, важливості своєчасного та повноцінного лікування. У ромських поселеннях розповсюджено пам’ятки, листівки, стенди тощо з питань пропаганди здорового способу життя. Баронам (старостам) ромських таборів надано інформацію та повідомлено про засоби зв’язку та місця розташування закладів охорони здоров’я, порядок звернення до них та користування їх послугами, зокрема доступ до медичного обстеження, надання стаціонарного лікування та екстреної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Проведено роз’яснювальну роботу щодо обов’язковості проведення імунізації осіб згідно з календарем щеплень та обов’язкові профілактичні огляди на туберкульоз. З березня 2020 року проводиться значна робота щодо профілактики захворювання на COVID-19 та забезпечення місць чисельного проживання ромів водопостачанням. Моніторинг забезпечення осіб ромської національності питною водою у переважній більшості здійснюється з шахтних та трубчастих колодязів, рівень облаштування яких не відповідає санітарним нормам. Мають місце випадки водокористування частиною ромського населення з природних джерел, відкритих водойм (В. Березнянський, Перечинський, Мукачівський райони). Частково водозабезпечення здійснюється водопровідною водою з водопровідної мережі та з водорозподільних колонок у містах Ужгород, Мукачево, Свалява, Берегово, Чоп, Рахів; в Ужгородському районі (села Минай, Худлєво, Холмок); в Іршавському районі (села Довге, Кам’янське); у Виноградівському районі (смт. Королево); у Берегівському районі (с. Вари). Каналізування житла в більшості ромських поселень відсутнє, облаштовані надвірні туалети з вигребами, значна кількість яких утримується в неналежному стані.

          Органи охорони здоров’я продовжують роботу з питань проведення комунікаційної кампанії щодо реформи системи охорони здоров’я. Зокрема, лікувально-профілактичні заклади розповсюджують серед ромського населення плакати: «Інформація для пацієнтів», «Право на вільний вибір лікаря», «Що варто знати про реaорму медичним працівникам», «В Україні розпочалася медична реформа». Окрім того, на сайті департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації систематично розміщується інформація з питань реформування медичнгої галузі, а на регіональних телеканалах та у регіональних друкованих засобах масової інформації ситематично висвітлюються актуальні питання  медичної реформи.

Всі Центри ПМСД забезпечені наступними інформаційними матеріалами для проведення освітньо-профілактичної роботи:

-плакати «Як захиститися від коронавірусу»;

-наклейки « Вакцинація від дифтерії», «Вакцинація від кору», «Загальна вакцинація»;

          -постери «Щеплення від дифтерії (2 види), «Вакцинація – найкращий спосіб захистити дітей від хвороби», «Щеплення від гепатиту В» (2 види), «Щеплення від правця», «Щеплення від кору» (2 види);

          -папки «Здоров’я» з календарем для батьків.

          Область забезпечена імунобіологічними препаратами від реальної потреби регіону. Обсяг профілактичних щеплень покращився у порівнянні з минулим роком (плюс 13%). Відсоток виконання річного обсягу профілактичних щеплень виконано в цілому по регіону на 67%, в т .ч. план вакцинації – на 65%, план ревакцинації – на 69 %.

          Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ) новонароджених у пологових відділеннях становить 84 %, проти гепатиту В – 82 %. Вакцинація АКДП/АаКДП (трьома дозами) дітей на рівні 65% від підлягаючих.          Виконання плану вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей у 1 рік на рівні 86 %, діти 2 роки і старше – 69 %, ревакцинація у 6 років – 91 %, діти 7 років і старше – 75%.

          Виявлення туберкульозу серед ромського населення старше 15 років проводиться шляхом профілактичних рентгенофлюрографцічних оглядів. Показник охоплення профілактичними оглядами ромського населення складає 376, 2 на 1 тис. ромського населення при загальному показнику охоплення рентгенофлюрографічними оглядами серед населення області  516,8 на 1 тис населення області. Є проблеми в організації профілактичних оглядів серед ромів, що обумовлені низькою явкою. Низькими є охоплення ромського населення профілактичними профоглядами (Хустському – 46,3, Рахівському – 93,4, та Ужгородському районах – 197,1 на 1 тис.) ромського наседення.

При зверненні за медичною допомогою осіб із числа ромів із наявністю симптомів  тривалого кашлю методом мікроскопії мокроти на виявлення КСП обстежено 532 осіб, при цьому виявлено 34 бактеріовиділювачів. Відсоток виявлення бактеріовиділювачів при обстеженні в загальнолікувальній мережі  складає 6,4 %. В поточному році запроваджено обстеження ромів із використанням молекулярно-генетичного дослідження в якості первинного діагностичного тесту.

З метою раннього виявлення туберкульозу серед дитячого ромського населення проводилася туберкулінодіагностика. Туберкулінодіагностикою охоплено 8772 дітей –ромів віком від 1 до 14 років включно. Показник охоплення туберкулінодіагностикою  серед ромів становить 371,6 на 1 тис. дитячого ромського населення. Слід відмітити, що нижчий за середньообласний показник охоплення туберкулінодіагностикою дітей-ромів реєструєтьтся у Хустському – 29,5, Воловецькому районах – 32,3, м. Мукачево – 97,9 та м. Чоп  – 108, 1 на 1 тис. дитячого ромського населення.

При проведені туберкулінодіагностики виявлено 128 дітей ромської національності із віражем туберкулінових проб.Відсоток віражу туберкулінових проб     складає 1,5 % при оптимальному рівні 1%, що свідчить про вищу поширюваність інфікованості серед ромського населення.

В умовах обласного дитячого туберкульозного санаторію «Човен» пройшли профілактичне лікування та санаторне оздоровлення 140 дітей.

Проблемним питанням організації надання медичної допомоги серед осіб ромської національності є : міграція, відсутність у них медичної документації.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма  медичних гарантій) визначає перелік та обсяг медичних послуг повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і паталогічними станами, а такаж у звя’зку з вагітністю та пологами. При цьому ним визначено і обов’язок пацієнта надавати відповідному надавачу медичних послуг (лікарю) достовірну інформацію та документи, необхідні для отримання медичних послуг та лікарських засобів.

Відповідно до Порядку функціонування електронної системи  охорони здоров’я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04. 2018 р. № 411 для надання або отримання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, користувачі зобов’язані зареєструватися в реєстрах електронної системи охорони здоров’я, що недотримується представниками ромської національності. Під час реєстрації повинно бути однозначно встановлено (ідентифіковано) особу користувача. Після реєстрації користувача автоматично формується запис у відповідному реєстрі центральної бази даних.

Також, відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я України від 28.02.2020 р. № 587, кожен медичний запис, запис про направлення та рецепт у Реєстрі повинен містити посилання на запис у Реєстрі пацієнтів про пацієнта. Таким чином, у разі, якщо пацієнт прагне отримати медичні послуги за програмою медичних гарантій він зобов’язаний пройти повну реєстрацію в електронній системі охорони здоров’я, запис про якого буде сформовано в Реєстрі пацієнтів.

Однак, у заклади охорони здоров’я області, на лікування постійно поступають не ідентифіковані діти ( у тому числі діти ромської національності).

Органи охорони здоров’я області продовжують роз’яснювальну роботу серед дорослого ромського населення про необхідність повної реєстрації в електронній системі охорони здоров’я. Особлива увага приділяється роз’яснювальним та профілактичним заходам в ромських поселеннях у період пандемії.

СУЧАСНИЙ  СТАН  ЩОДО КОДИФІКАЦІЇ  РОМСЬКОЇ 

МОВИ В  УКРАЇНІ

Навроцька Євгенія Миколаївна,

громадський діяч, ромолог, журналіст

Горват Мирослав Васильович,

заступник голови громадської організації

«Закарпатське обласне ромське обєднання

 «Романі червень»(ромська зірка)

 Сьогодні, як ніколи, актуальним є привернення уваги владних структур, науковців, зокрема ромологів, представників ромського громадянського суспільства до становища правової захищеності ромів, сприяння інтеграції цього етносу в українське суспільство,  забезпечення їх законних прав і потреб у соціальній, культурній, освітній, економічній та інших сферах. На нашу думку, на різних рівнях законодавчої та виконавчої влади потребує вирішення питання розроблення реальної, а не декларативної державної цільової Програми інтеграції ромів в українське суспільство з належним фінансовим обґрунтуванням та визначенням очікуваних результатів на кожному етапі реалізації Програми.

          Особливої уваги на сьогодні потребує вирішення питання  кодифікації в Україні ромської мови. Зокрема, у країнах Карпатського єврорегіону, з якими межує Закарпатська область ромська мова кодифікована. Роми Закарпаття в рамках транскордонного співробітництва з ромськими громадськими організаціями Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії, Польщі та ін. мають можливість знайомитися з досвідом роботи у цих країнах щодо реалізації мовної державної політики та забезпеченням права ромської національної меншини на володіння та вивчення рідної мови. В Україні в червні 2020 року у рамках проекту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні» розпочато обговорення питання кодифікації та розвитку ромської мови. У розробленні шляхів та методів кодифікації беруть участь експерти Ради Європи, науковці інституту НАПН України, представники різних діалектичних груп ромської громади, ромологи, педагоги- практики, які працюють з дітьми-ромами та ін. Їхня мета – об’єднати величезну кількість наукових інститутів, кафедр з мовознавства, спеціалістів філологів, які б могли допомогти носіям цієї мови привести ромські діалекти України до єдиного стандарту. Адже саме з упорядкуванням мови пов’язаний і розвиток літератури, ЗМІ, книговидання, вивчення ромської мови в школі у місцях компактного проживання ромської спільноти, тощо.

          Про це ми неодноразово писали в своїх публікаціях у Всеукраїнському двотижневику газеті «Романі Яг».  Якби свого часу  держава ввела ромську мову до Закону України „ Про ратифікацію Європейської  хартії регіональних мов та мов меншин”, вона би мала шанс зберегтися і розвиватися.

          Бити на сполох нас примушує той факт, що за мовним атласом ЮНЕСКО ромська мова належить до вимираючих мов світу. Однак, незважаючи на все, вона продовжує жити, хоча в Україні – українізується, у Словаччині – словакизується і так далі. Так наприклад, ромське слово «састо, састіпе» майже не використовується ромами на теренах нашої області. Його заміняє слово «здраво, здравіпе». Таких прикладів можна наводити багато. За нашими спостереженнями щороку з ромської мови зникає 10-15 ромських слів.

          Постає питання, а чи сама ромська громада зацікавлена у збереженні власного словникового запасу слів, кодифікації мови, чи чекає, що хтось за неї це зробить? По – перше, ромська мова зберігається як розмовна. Нею розмовляє більшість ромського населення, особливо у побуті. Відвідуючи  заклади загальної середньої освіти роми України опановують українську мову, але вдома розмовляють в перважній більшості рідною ромською мовою. По-друге, зберігається писемна мова. Правда, не будучи кодифікованою, твори ромською друкуються на тих чи інших діалектах (а таких діалектів багато), використовуючи український алфавіт.

          Тільки із здобуття незалежності в Україні, ромською мовою почали видаватися книги – як поезія, так і проза.  Дуже мало видань друкуються за державної підтримки, більшість видаються за власні або грантові  кошти на різноманітних ромських діалектах України. Місцеві ромські говірки на тих чи інших діалектах, не всі роми України розуміють. Так чудове видання казок О.Пушкіна, перекладених Ю. Іваненком – ромським письменником у Херсоні мовою південних  ромів, не повністю розуміють роми – серви центральної України. В ній багато румунських запозичень, а у ромів – сервів також багато запозичень з української мови.

          Членами Національної спілки письменників в Україні були  Ілія Мазоре, Міха Козимиренко, Микола Латник – представники ромської інтелігенції, котрі видали не одну книгу, кожна з яких мала свою унікальність. На жаль, ці книги видані малими тиражами. У наш час плідно працює, але важко торує шлях до Національної спілки письменників України поет і прозаїк з міста Золотоноша Черкаської області Володимир Бамбула, автор двох книг „Циганська доля – як вітер в полі” і „Нерідні діти світу”, а також чудової, збірки поезій «Стою, задумавшись про літо…».

          Ромською  мовою, сервітським діалектом  пишуть і Олена Марчук з Харківської області, Раїса Набарачук з Києва, Микола Бурлуцький  з Мерефи, Микола Золотаренко та інші. Їх книги могли би скласти золотий  фонд ромської літератури в Україні, якби авторам  була приділена хоч якась увага з боку держави.

Кожна нація має свого поета-пророка. Для України – це Тарас Шевченко, який вніс значний вплив на розвиток літературної української мови. Адже саме мовою Шевченка формувалась сучасна українська мова, яка теж мала і має багато говірок і діалектів. Для ромів – поет-пророк з міста Коростень – це Михайло Козимиренко.  На словниковій основі його поетичних творів може бути сформована і кодифікована сучасна ромська мова. Михайло Казимиренко– український ром, 1939 р.н. (циганське ім’я – Міха) яскраво, незабутньо ввійшов у ромську культуру як поет, перекладач і викладач музики.

Дитинство його було трагічними. У роки Другої світової війни він тільки один вижив із великої родини. Всі 37 його родичів були розстріляно фашистами у Чернігівській в’язниці. Міха залишився живим тільки тому, що його мама перекинула дитину через паркан до сусідів, які його врятували. Своєю творчістю Михайло Козимиренко вніс у ромську поезію ліричну ноту, звертаючись при цьому до найрізноманітнішої тематики. У його лірику ввійшли вірші про циганську любов і характер, переживання про минуле і майбутнє його народу, вірші-загадки для дітей різного віку. Він зробив унікальні переклади ромською мовою деяких творів Тараса Шевченка. Писав і на північно-російському ромському діалекті, вводячи у свою лірику слова з діалекту своїх українських земляків ромів-сервів. Для прикладу:

 

ХАЙ ДУХ ЦИГАНСЬКИЙ НЕ ВМИРАЄ З людьми, і дуже багатьма, З циганським людом, зокрема, Веду гіркі розмови часті Про долю ромів, ромське щастя.   Вогонь циганський вже згасає. Це молодь нашу не чіпає? Невже те щастя нам, убогим. Весь час вимолювать у Бога?   Навіщо ж голови носити, – Щоб вміти хліба лиш просити? А жити як на цьому світі, Щоб сонцю ясному радіти?   Хай наше вогнище не гасне І сяє ромська зірка ясно, Хай дух циганський не вмирає Й до варти пісня всіх скликає!…

СОБ ТЭ ДЖИВЭЛ РОМАНИПЭ Машкир бутэ э манушэн, Машкир бутэ чачэ ромэн, Мэ дав сарэнца кирки дума Ваш бахт ромэнгири дрэ люма.   Хасел, мурдел романипэ! Карик дыкхэл о тэрнипэ? Сыр пэскри бахт тэ попэрэс, Барэ Дэвлэс са тэ мангэс?   Прэ со дыно годо шэро, Соб тэ мангэс шуко маро? Сыр прэ дэ свэто тэ дживэс, О кхам Дэвлытко тэ дыкхэс?   Романи яг тэ на мурдел, Вучи чергэн тэ на хасел, Соб тэ дживэл романипэ, Соб тэ кхарэл гилы кэ-пэ!

У 1998 році виходить перший буквар для тих, хто хотів би навчитись читати і писати рідною ромською мовою, складений Іллієм Мозоре та Михайлом Козимиренком. Це чудово ілюстроване видання було допущено Міністерством освіти України, як навчальний посібник для учнів закладів освіти, в яких навчаються діти-роми, для проведення факультативних занять і курсів за вибором. В кінці 90-х, початку 2000 років виходять добірки творів Міхи Козимиренка: переклад ромською поеми Олександра Пушкіна «Цигани», збірка «Циганське сонце» – творів відомих українських поетів і майстрів поетичного слова різних національностей: Степана Руданського, Івана Франко, Володимира Сосюри, Михайла Емінеску, Степана Келаре, Надії Поляково.

Михайло Козимиренко – один з найкращих сучасних ромських поетів, який писав як рідною, так і українською мовами, автор багатьох книжок як для дорослих, так і для дітей. Завдяки своєму таланту став професійним письменником. Ми сумуємо з того приводу, що в 2003 році Поета з великої літери не стало. Можливо, цьому посприяла Чорнобильська катастрофа, оскільки він жив у місті Коростені, неподалік від зони відчуження. У поета залишилася велика творча спадщина, що друкувалася малими тиражами у книгах, журналах, газетах. І нема кому  все це зібрати, укласти хоча б „Вибране”, не кажучи вже про „Повне зібрання творів”. Вірші й поеми М.Козимиренка, як зазначено вище, написані ромською мовою – мовою ромів-сервів (українських ромів).

І завданням держави, Національної спілки письменників України мало би бути сприяння виданню цих творів, посмертної книги поета. Це могло б  зберегти хоча би той словниковий запас ромської мови, який ще є сьогодні. Адже завтра ці мовні перлини можуть зникнути, розчинитися і будуть назавжди втрачені. М. Козимиренко вперше переклав на ромську чудову поему Ліни Костенко «Циганська муза». Це досить складний і багатий на поетичне слово твір, як і всі твори сучасної української поетеси. Тому перекладач довго «вишукував» ромські слова для того, аби передати всю літературну гаму складної поезії. Для того він спілкувався з багатьма друзями і знайомими – носіями ромської мови. Поема Л.Костенко «Циганська муза» вперше була надрукована у кількох номерах Всеукраїнського двотижневика газеті «Романі Яг».

Кілька років тому в Ужгороді в Центрі культур національних меншин Закарпаття презентували збірку ромської поетеси Рані Романі. Це творчий псевдонім самобутньої ромської поетеси Раїси Набаранчук, яка народилась в окупованому нацистами Києві в 1943 році в багатодітній родині ромів – сервів. Видання «Мирэ дрога мануша, кэ туме мирэ лава», що у перекладі з ромської означає «Народе мій, до тебе я звертаюсь» – перша книга поезій та перекладів Рані Романі.

 Перші поетичні твори Рані Романі почала писати ще наприкінці 1960-х років. Але на жаль, за ромськими тодішніми традиціями, жінці не дозволялось писати вірші, а тим більше друкувати власні твори. Тому свої записи пані Раїса робила у маленьких зошитах і… клала у шухляду.  Друкуватися почала лише у зрілому віці на початку 90-х років, Її поезії були надруковані за кордоном у Польщі.

“Міре дрога мануша, кэ туме мирэ лава” – перша збірка Рані Романі, містить поетичні твори ромською, українською та російською мовами. В окремому розділі видання – поезії класиків української літератури, серед яких і широковідома в світі поема “Циганська муза” Ліни Костенко про ромську поетесу із Польщі Папушу (Броніславу Вайс). Це був новий переклад, що збагатив ромське слово. Мовою народу, про який вона написана, поема прозвучала на презентації збірки Рані Романі. У грудні 2015 року книгу презентували за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в Києві, у ромському академічному музично-драматичному театрі “Романс”.

Ми також б хотіли зробити паралелі у творчості двох жінок-поетес, а саме ромської поетеси Папуші з Польші та Романі Рані з України. Якщо Папушу за її вірші, а особливо через те, що вони були надруковані ромською мовою було вигнано з рідного середовища, то на щастя, подібна доля не спіткала пані Раїсу. Навпаки, вона здобула визнання не тільки серед ромської громади, а і української спільноти. Більше того, редактором видання – книги поетичних творів Рані Романі, став Лев Черенков, кращий в Європі лінгвіст діалектів ромської мови.

Сьогодні в період підготовки та майбутнім прийняттям українською державою нового документа щодо захисту прав та інтеграції в українське суспільство ромської національності на період до 2025 року, як ніколи актуальною постає підтримка, видання ромської літератури рідною мовою.

Питання ромології, на жаль, в Україні не поставлено на наукову основу. Робляться перші кроки до кодифікації мови. Інститути післядипломної педагогічної освіти, наприклад, в Закарпатській та Одеській областях, проводять постійно діючі семінари з питань освіти ромських дітей і популяризації знань з історії, мови, культури і традицій ромського народу. Однак, результативність цієї роботи не достатня. В першу чергу це пов’язано з відсутністю наукових та педагогічних кадрів, які б займалися саме питаннями ромології. У країнах ближнього зарубіжжя є чималий досвід роботи щодо питань ромознавства, який можна б запозичити. Зокрема, в Угорщині функціонує кафедра ромології при факультеті суспільних та гуманітарних дисциплін університета міста Печ. У філософському університеті в м. Нітра (Словаччина) є кафедра підготовки ромських педагогів та соціальних працівників, яка має свої філіали в містах Кошіце та Банська-Бистриця. В Пряшеві працює методико-педагогічний центр, який вивчає і впроваджує нові педагогічні методи роботи з ромськими дітьми. Крім того, в Кошіце працює школа музичного мистецтва та приватна гімназія для ромів. В Чеській Республіці, у місті Прага понад 30 років працює кафедра ромології на філософському факультеті Карлового університету, яка займається не тільки науковою роботою, а й підготовкою спеціалістів з ромської мови і літератури для шкіл і засобів масової інформації. Якщо спочатку своєї роботи, кафедра під керівництвом Мілени Губшманової, активно займалась історичними пошуками, фіксації видів ремесел, прикладного мистецтва, збіркою літературних творів, нині кафедра активно займається лінгвістичним напрямком роботи.

Протягом останніх років кілька разів на рік до Закарпаття з робочими відрядженнями приїжджає Міхай Бенішек – магістр філософського факультету Карлового університету (м. Прага, Чеська Республіка), лінгвіст ромської мови, спеціаліст з класичної індології та роботи  ромських студій. Він етнічний ром, чех за походженням, активно вивчав ромську мову, а точніше її північно – східний діалект (діалектичний склад ромських говірок). Носії цього діалекту проживають в Закарпатті.  Його з дитинства вабили подорожі і він завжди хотів побачити світ. Захопився спочатку індологією, насамперед вивчив мову санскрит на кафедрі індології Празького Карлового університету. Пізніше перейшов на кафедру ромології, де Міхай і продовжив своє навчання, оскільки ромська мова є однією з споріднених діалектів староіндійської мови. Сьогодні Міхай є одним із спеціалістів з ромських діалектів Східної Європи. Вільно пише і розмовляє ромською мовою карпатського ареалу.

Міхай веде дуже активну наукову роботу – бере участь у різних мовознавчих школах та конференціях. Так, у 2013 року він презентував свої дослідження у зимовій школі Лейденського університету. У 2014 він досліджував мовознавчі проблеми ромів у літній школі університету Стокгольма. Під час відвідин Закарпаття, його зацікавило питання дослідження та фіксація діалекту ромів Ужгорода, Перечина, сіл Лінці, Середнє та Худльово, Ужгородського району, де роми в побуті спілкуються виключно ромською. Досліджував, як змінювалась колись єдина ромська мова карпатського ареалу після встановлення нових кордонів. Збирав словниковий запас, фольклор, вивчав зміни у фонетиці і морфографії. Дізнавшись, що в Ужгородському університеті розпочали роботу «Ромські судії», Міхай приїздив не з пустими руками, а привозив збірники часопису «Романі джанібен», який видається в Празі. У другому номері за 2013 рік була опублікована стаття Йожефа Шімека за 1936 рік «До десятиріччя ромської школи в Ужгороді» (нині це Ужгородська гімназія № 14, яка відзначила 94 річний ювілей роботи) та коментар до неї Міланди Завадської, наукового співробітника музею ромської культури міста Брно. Із статті ми дізналися багато цікавого про перший в Європі державний навчальний заклад для ромських дітей: як важко йшов процес становлення школи, труднощі відвідування та засвоєння шкільної програми учнями, як вчителі не роми змушені були вивчити ромську мову, аби якісно викладати шкільні дисципліни дітям-ромам, оскільки діти не володіли словацькою мовою, якою велося викладання в школі. Отримали інформацію, що в 1934 році був відзнятий документальний фільм про Ужгородську  школу для ромів, що зберігається в кіноархіві в Празі.

У 2014 році була опублікована стаття Міхая Бенешіка про закарпатський діалект ромської мови, що відноситься до північно – східної мови центрального регіону Європи. Надруковані чотири казки ромською мовою, записані від Івана Адама – рома із села Середнього Ужгородського району Закарпатської області. Отже, ми бачимо що у вищих навчальних закладах Східної Європи на науковому рівні ведуться  дослідження з ромології. Візит науковця Міхайа Бенішека – магістра філософського факультету Пражського Карлового університету, спеціаліста з класичної індології та ромських діалектів допоможе в Ужгородському національному університеті удосконалити методику вивчення  питань ромознавства та функціонування ромських студій  в УжНУ. Його магістерська дисертація, яка була захищена у 2017 році у Манчестері (Англія). Робота присвячена вивченню ромської  мови, її північно-східного діалекту, до якого відносяться ромські діалекти Закарпаття. Магістерська  робота М.Бенішека з наукової фіксації мови ромів карпатського ареалу, може бути науковою основою для кодифікації мови ромів в Україні. Автор готовий допомогти науковим закладам у підготовці власних кадрів для нашої країни на базі Карлового університету у Празі на кафедрі ромології за участі інституту педагогіки НАПН України з підготовки спеціалістів-філологів з ромської мови. Для цього згодиться і набутий досвід перших кроків роботи  «Ромських студій» в Ужгородському національному  університеті аби тільки була б воля і фінансова підтримка держави.

На сьогодні в України спостерігається спонтанний розвиток та фіксація сучасної ромської мови самими ромами. Ведеться робота молодим науковцем, лінгвістом, поетом, етнографом, істориком, автором багатьох наукових публікацій на ромську тематику. Мова йде про людину, яку незважаючи на молодість поважають в ромській громаді всієї України – Януша Панченка, який поєднує дві етнічні  гілки ромів.

Роми України поділяються на 15 етнічних груп. Вони різні за зовнішнім виглядом, діалектом мови, ремеслами, традиціями. Найбільш чисельними ромськими спільнотами є серви і влахи, які, як вважають вчені, колись мігрували з дунайських князівств. Нині це територія сучасної Румунії. Ще до недавно дослідники-філологи ромських діалектів відносили говірки влахів і сервів до власької діалектної групи. Сучасні дослідження вчених з Англії доводять, що діалект ромів сервів більш пов’язаний з карпатською групою діалектів, якою спілкуються роми нашого краю. Перша згадка про появу циган на території сучасної України датується початком XV століття. На початку  XVII століття  на території західної та центральної України з’явлються роми- влахи, де на той час вже кочували роми серви.

Кілька років тому Януш Панченко розпочав готувати публікацію словника влашського діалекту. На сайті Міжнародного товариства досліджень циганської культури Януш Панченко опублікував матеріал про нинішній стан ромської мови на півдні України: «Граматика влашського діалекту» та статтю з етнографії влахів.  Молодий ром в мережі Інтернет регулярно викладає свої вірші і переклади світової  поезії ромською мовою. Переклав «Гімн ромів». Нещодавно Януш завершив велику роботу: «Соціально-етнографічне дослідження ромського населення в Херсонській області», у якому зібрані матеріали з етнічного складу, культури, рівня життя, освіти ромського населення, релігії та рідної мови. Сьогодні він багато працює із ромською молоддю з вивчення ромської мови, створив для учнів міста Каховка свою приватну школу, є активним представником  ромської  молоді. У березні 2017 в рідному місті  Януша Каховці  за його ініціативи ромська молодь Херсонської області об’єдналась в «Товариство ромів південного краю».

          Мова – це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

Вважається, що етнічні групи, що говорять ромською мовою, залишили Індію в різні часи, починаючи від середини 1-го тисячоліття н. е., та поширилися Азією та Європою. Пізніше вони потрапили до Північної Америки, Австралії та навіть  Нової Зеландії. Число носіїв ромської мови точно не встановлене. Зазвичай їх нараховують від 1 до 5 млн. осіб.

Розвиваючись в іншомовному середовищі, ромська мова зберегла індоарійський лексичний фонд і низку рис структурної спільності з центральними та північно-західними індоарійськими мовами. Тривале перебування ромів на Балканському півострові на їхньому шляху в Європу й далі відбилося у проникненні до ромської мови деяких рис, притаманних балканським мовам: артикля «ла» чи «о», форм вираження інфінітива, тощо.

            Сучасна ромська мова розподіляється на чисельні діалекти, котрі більше чи менше підпали під лексичний, а також фонетичний, морфологічний і синтаксичний вплив тих мов, на теренах поширення яких живуть роми. Ромські діалекти: келдерарський діалект, ловарський діалект, що включає підгрупу влашську південних діалектів (його носії – найбільша частина всех ромів світу), північно-російський діалект (відноситься до балтійської групи північних діалектів, діалект фінських ромів, що входящих в окрему групу, але близький до балтійської групи та ін. В той же час автори книги «Цыганско-русский и русско-цыганский словарь», Роман Степанович та Петро Степанович Деметери вважають, що у Європі нараховується 9 груп ромських діалектів. Поза межами системи ромської мови лишаються споріднені з нею діалекти етнічних груп, що не пройшли через Балкани і Центральну Європу (боша — у Вірменії, банджара, дом, ламбаді, ганголі, сансі та інші  — в Індії).

Ромська мова має писемність, створену на основі латинського та кириличного алфавітів.

Абетка келдерарського діалекту ромської мови на основі кириличного діалекту

А а	Б б	В в	Г г	Ғ ғ	Д д	Е е	Ё ё	Ж ж
З з	И и	Й й	К к	Кх кх	Л л	М м	Н н	О о
П п	Пх пх	Р р	Рр рр	С с	Т т	Тх тх	У у	Ф ф
Х х	Ц ц	Ч ч	Ш ш	Ы ы	Ь ь	Э э	Ю ю	Я я

Оскільки в Україні ромська мова не кодифікована, а це означає, що не вироблені єдині вимоги до фонетики, морфографії та орфографії. Тому і література ромською виходить на кількох діалектах, не завжди зрозумілих всім ромам України: на сервському, келдерарському, ловарському та інших діалектах. Провести кодифікацію ромської мови – завдання науковців, лінгвістів-практиків, громадянського суспільства ромської спільноти і вирішувати його потрібно і необхідно на державному рівні. І це був би перший досвід успішної мовної національної політики нашої держави.

В Україні у червні цього року в рамках проекту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні» на базі Інституту педагогіки НАПН України розпочато обговорення питання щодо розвитку та кодифікації ромської мови в нашій державі за участі експертів, представників різних діалектичних груп, представників ромського громадянського суспільства та ін.

З огляду на те, що Рада Європи підтримує визнання ромської мови на європейському рівні, а також її просування в освітніх системах, використання в мовленні, письмі, громадському та приватному житті, реалізуючи вище зазначений проект, який є частиною Плану дій Ради Європи для України, наша держава сприятиме імплементації європейських стандартів прав людини на національному рівні шляхом перегляду законодавства, розвитку потенціалу та обміну найкращими практиками щодо кодифікації ромської мови в Україні.

ПРІОРИТЕТИ  ТА   ШЛЯХИ  ЕФЕКТИВНОЇ  ПОЛІТИКИ  ІНТЕГРАЦІЇЇ  РОМІВ  В  УКРАЇНСЬКЕ  СУСПІЛЬСТВО: ПРОБЛЕМИ, ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

 Кулчар Елеонора Іванівна,

голова Закарпатського обласного

благодійного фонду «Благо»

 Закарпатська область являє собою доволі різноманітний простір, в якому переплетено багато культур та ідентичностей. Внаслідок історичних процесів Закарпаття стало одним із багатокультурних регіонів України, де вже багато років поруч з українцями та представниками інших народів проживає найбільший відсоток ромів від їх загальної чисельності в Україні. Важко сказати напевно, скільки саме ромів проживає у регіоні сьогодні, адже останній офіційний Всеукраїнський перепис населення в Україні проводився у 2001 році. Але навіть на той час кількість ромів на Закарпатті за офіційними показниками була найбільшою порівняно з іншими регіонами країни – близько 14 000 осіб, що становило 1/4 загальної кількості ромського населення в Україні (47 тисяч 587 осіб). Водночас, за неофіційними оцінками незалежних експертів, насправді ромів на Закарпатті набагато більше.

Громадяни ромської національності найменше, ніж інші національні меншини, інтегровані в українське суспільство. Внаслідок цього вони щоденно стикаються з багатьма соціальними проблемами, є найбільш дискримінованою групою населення. Ці факти визнають і самі роми, і представники влади.

Зважаючи на ці фактори, а також на взятий Україною у процесі її розвитку євроінтеграційний вектор, що визнає дотримання прав національних меншин як одну з основних цінностей, у 2013 році в Україні було затверджено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, яку продовжено на період до 2020 року. Таким чином, інтеграцію ромів було визнано соціально значущим питанням на державному рівні.

Однією з головних перешкод на шляху ромів до інтеграції в українське суспільство є відсутність освіти. Згідно з проведеним соціологічним опитуванням, чимало представників ромської національності (23 відсотки) взагалі не вміють писати та читати, що негативно впливає на їх рівень життя. 24 відсотки респондентів взагалі не мають будь-якої освіти, а найбільш поширеною серед них є неповна загальна середня освіта (37,2 відсотка). Частка ж людей, які здобули чи здобувають на даний момент вищу освіту, є взагалі мізерною. Лише 6 відсотків ромів України здобули професійно-технічну чи повну загальну середню освіту, а понад 90 відсотків так і не отримали повної загальної освіти у навчальних закладах. На жаль, освітній рівень закарпатських ромів серед представників ромської меншини є найнижчим в Україні.

З причин недостатньої освіти або взагалі її відсутності більшість ромів фактично відокремлені від суспільства та відрізані від широкого кола можливостей, доступних для більшості громадян, для прикладу, таких як отримання соціальної допомоги від держави, захист своїх прав та користування ними, перспективи у пошуках роботи. За відсутності освіти чимало ромів приречені шукати роботу, що не вимагає певної кваліфікації або передбачає тяжку та низькооплачувану фізичну працю, а це у свою чергу виключає будь-які зрушення в соціальному положенні чи професійному розвитку у майбутньому. Така перспектива жодним чином ані на крок не наближує ромів до соціалізації та отримання рівних можливостей із самореалізації на рівні з іншими громадянами України, а лише збільшує ступінь їх маргіналізації у суспільстві та, як наслідок, асоціальної поведінки.

У Закарпатській області ромські діти здобувають освіту у 160 закладах освіти. Серед них – 6 шкіл, де навчаються виключно діти-роми (міста Ужгород, Мукачево, Берегово, Свалявський та Хустський райони) та 15 шкіл, у яких є окремі класи для ромських дітей (місто Чоп, Виноградівський, Іршавський, Ужгородський, Рахівський райони), переважна більшість ромів навчається разом з дітьми інших національностей.

            З метою формування мотиваційних чинників щодо здобуття освіти,  підготовки дітей до школи при Закарпатському обласному благодійному фонді «Благо» з 2014 року в місті Ужгород функціонує Соціальний центр, що надає освітні послуги дітям 6-7-ми років із малозабезпечених ромських сімей. Щороку підготовку до школи тут проходять кілька десятків ромських дітей (керівник Центру – Елеонора Кулчар). Під час навчання Фонд забезпечує дошкільнят канцелярським приладдям, надає безоплатні послуги з харчування. Дітей навчають за програмою дошкільної підготовки, наголошуючи, як це важливо – здобувати знання. Випускники Центру продовжують навчання у першому класі в ужгородських школах №№7, 10, 11, 13 та ін. Отримані дітьми навички у Центрі допомагають майбутнім першокласникам краще адаптуватися до навчання у школі. Для ромських дітей це дуже важливо: мати мотивацію до навчання і розуміти, що лише здобувши освіту, можна досягти успіхів у житті. Щороку навчання завершується проведенням свята – випускника, де діти демонструють батькам та гостям, чого вони навчилися за період навчання у Центрі. Відчуття успіху ми вважаємо важливою мотивацією і для батьків наших вихованців.

          Поряд з підготовкою дітей до школи громадські активісти Фонду вирішують не менш складне завдання: просувають ідею важливості освіти серед ромської громади. Адже рівень освіченості серед ромів на сьогодні залишається вкрай низьким. Батьки здебільшого не розуміють необхідності надання дітям не те що, вищої, а й середньої і початкової освіти, і вже тим паче – важливість дошкільного виховання і дошкільної підготовки. Тому заохочувати до навчання доводиться водночас і дітей, і їхніх батьків.

          Важливим є під час дошкільної підготовки для ромських дітей, проведення занять «Я МАЮ ПРАВО!» для маленьких ромів та їх батьків, що практикується спільно з представниками Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. На ці заходи разом з дітьми приходять їх батьки та представники ромських родин, які беруть безпосередню участь у вихованні своїх дітей. Представники розповідають всім присутнім про права, які має дитина: право на життя, любов і піклування, повноцінне харчування, освіту, відпочинок, отримання інформації, медичну допомогу, вільне вираження своїх думок, захист від насильства та інші. Маленькі роми з цікавістю заповнюють карту «Права дитини», а завдання розмалювати казкові сюжети допомагають дошкільнятам закріпити знання. Також дітям подобаються загадки про права дитини. Фахівці звертають увагу дітей на те, що поряд із правами є ще й обов’язки та правила поведінки. Зокрема, треба поводити себе так, щоб своєю поведінкою не порушувати права інших людей, дотримуватися правил поведінки у суспільстві, поважати і любити тих, хто тебе оточує, не ображати й не принижувати інших.

Фонд вважає за необхідне і надалі розвивати систему дошкільного навчання для ромських дітей віком 3-5 років та проводити інформаційно-просвітницьку роботу серед батьків для обізнаності щодо переваг, які в подальшому надає освіта. Нас турбує те, що дуже низькою серед ромських дівчат залишається можливість здобуття повної загальної середньої освіти через ранні шлюби. Це потребує широкої роз’яснювальної роботи та інформування ромського населення щодо ризиків ранньої вагітності і розповсюдження знань в сфері охорони здоров’я серед неповнолітніх матерів. Слід також вживати заходи для ліквідації практики окремих (сегрегаційних) класів з числа ромських учнів у закладах загальної середньої освіти, де це можливо, гарантувати вільний доступ до освітнього процесу, в тому числі користування шкільним транспортом для учнів-ромів із віддалених житлових районів.

          Ми наполегливо закликаємо надавачів медичних послуг вживати негайних заходів, спрямованих на боротьбу з дискримінаційною практикою по відношенню до ромських жінок в медичних установах, включаючи сегрегацію в пологових будинках. Вважаємо за необхідне, щоб місцеві програми щодо реалізації реформи з децентралізації передбачали забезпечення доступу до основних об’єктів інфраструктури ромських громад. Відповідні програми мають підтримуватися шляхом розробки і реалізації регіональних/ місцевих стратегій розвитку та мають бути забезпечені належними бюджетними ресурсами. Об’єднаним територіальним громадам області та місцевим органам влади варто використовувати досвід Європи у сфері легалізації неформальних житлових районів з метою забезпечення доступу ромів до належних житлових умов, інфраструктури та послуг.

Сьогодні кожна людина відчуває на собі згубний вплив пандемії. І в той час як негативний вплив пандемії відчувають на собі майже всі прошарки населення, найболючіше вона вдарила по тих, хто вже перебував у вразливому становищі. Теперішні виклики, зокрема, полягають в тому, щоб захищати найвразливіші верстви населення – це ромське населення.

Як показують результати дослідження впливу та наслідки поширення коронавірусу в Україні на ромські громади, з початку року значно зросло безробіття. Ромські родини зазнали суттєвих втрат доходів. З-посеред опитаних ромів більшість зазначили, що не мають грошей на базові потреби, вказують на те, що погіршився доступ до продуктів харчування, відсутність можливості пройти медичне обстеження і тестування.

Тому Фонд “Відродження” запровадив підтримку ряду ромських організацій в рамках гуманітарної ініціативи “Людяність і взаємодопомога”. Цим проєктом передбачається співпраця з місцевою владою для недопущення спалахів Covid-19 у ромських поселеннях, а також забезпечення базовими харчами тих, хто потрапив у найбільш скрутне становище. Активну участь у реалізації вказаного проекту бере і Закарпатський обласний благодійний фонд «Благо». Фонд забезпечує ромів продуктами та засобами захисту під час карантину. До набору для однієї родини включено продукти харчування, термометр, багаторазові захисні маски, в т.ч. для дітей, дезінфікуючі засоби та ін.

          В контексті поточного процесу проведення реформ з децентралізації в області просимо залучати ромів до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та консультативних процесів, а також вжити конкретних заходів для захисту та зміцнення прав ромського населення у перспективі щодо участі у виборах, як виборців та кандидатів, а також у вирішенні поточних проблем, які роблять ромські громади особливо вразливими у питаннях «купівлі» та маніпулювання голосами. Ми наполегливо рекомендуємо зміцнювати співпрацю між поліцією та іншими установами, зокрема  органами освіти, соціальними службами, правосуддям, установами охорони здоров’я, місцевими органами влади, представниками інших громадських організацій в рамках проведення превентивних заходів з метою вирішення наявних проблем на ранній стадії. Все це, на нашу думку, сприятиме подальшій інтеграції ромського населення Закарпаття в громадянське суспільство і сприятиме соціально-економічному розвитку регіону.

ПРО  РЕАЛІЗАЦІЮ  В  ОБЛАСТІ  СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ  ТА  ІНТЕГРАЦІЇ  В УКРАЇНСЬКЕ  СУСПІЛЬСТВО РОМСЬКОЇ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕНШИНИ  У  ГАЛУЗІ ОСВІТИ:  РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

 Граб Наталія Іванівна,

головний спеціаліст департаменту освіти

 і науки обласної державної адміністрації

 В області проводиться належна робота зі створення умов для здобуття якісної освіти дітьми – ромами та їх інтеграції в українське суспільство. Позитивним є те, що останнім часом до розв’язання проблеми забезпечення навчання та активної участі дітей ромської національності у суспільному житті долучаютьтся як батьки, так і ромські громадські організації.

У ході реалізації Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство місцевими органами управління освітою, керівниками закладів освіти створюються належні умови для навчання і виховання дітей – ромів. Значно зміцнено навчально- матеріальну базу шкіл, в яких навчаються діти – роми. Педагогічні працівники забезпечені навчально – методичними комплексами, а учні – підручниками та навчальними посібниками. У місцях компактного проживання ромського населення систематитично проводиться інформаційно-просвітницька робота, спрямована на протидію упередженому ставленню до представників ромської національної меншини. У закладах освіти здійснюється роз’яснювальна робота щодо прав і обов’язків батьків та учнів, важливості здобуття особами, що належать до ромської національної меншини, освіти та підвищення їх рівня обізнаності про права людини шляхом проведення заходів на тему «Я маю право на освіту».

За інформацією місцевих органів управління освітою у 2020/2021 навчальному році діти з ромських сімей навчаються у 160 із 635 закладів загальної середньої освіти. У місцях компактного проживання представників ромської національної меншини (мм. Ужгород, Мукачево, Берегово, Свалява, Берегівський, Виноградівський, Мукачівський, Перечинський, Ужгородський райони) у 12 школах кількість учінв-ромів становить від 50 до 70 відсотків, а у 10 – їхня частка перевищує 70 відсотків.

          Представники ромської національної меншини виховуються у 61 із 596 закладів дошкільної освіти, здобувають загальну та професійну освіту у чотирьох закладах професійної (професійно-технічної) освіти, навчаються у чотирьох закладах вищої освіти області.

          Серед питань, які потребують комплексного вирішення, варто зауважити, що під час зарахувуання ромських дітей на навчання нерідко виникають проблеми через часті переїзди батьків та відсутність документів про народження, у тому числі через їх втрату.

          Як показує практика, здобувачі освіти ромської національної меншини мають часті пропуски уроків. Більш систематично учні відвідують початкову школу. У базовій та старшій школі значно збільшується кількість пропусків уроків без поважних причин. Загалом успіхи в навчанні у ромських дітей посередні, що зумовлено у тому числі частими пропусками занять і недоглядом з боку батьків. Часто виникають проблеми під час складання ними державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінюванняю.

          Відповідними службами вивчаються умови проживання дітей зазначеної категорії, ведеться профілактична робота для запобігання негативних проявів – роз’яснювальні бесіди з батьками, постійний контроль за відвідуванням школярами – ромами навчальних занять. Так, про пропуски дітей понад 10 днів заклади освіти повідомляють місцеві органи управління освітою та службу у справах дітей місцевих адміністрацій для вжиття заходів.

          Водночас практичними психологами закладів освіти регулярно надається психологічна допомога учням ромської національної меншини з  метою успішної  їх адаптаціцї до освітнього процесу.

          Систематично проводиться комплексна просвітьницька робота з молоддю. Однією із найважливіших тем є правові відносини у суспільстві, а для дівчат-підлітків – здоровий спосіб життя і збереження репродуктивного здоров’я. Проводяться зокрема бесіди «Скажемо курінню – ні!»; виховні години «Ми проти СНІДу, ми – за життя», «Особиста гігієна дівчини-підлітка». Соціальні педагоги разом із психологами шкіл та медичними працівниками постійно проводять бесіди, тренінги, анкетування та індивідуальні заняття з дітьми зазначеної категорії.

          Крім того, в усіх закладах освіти області проводиться профорієнтаційна робота, до якої залучаються випускники шкіл – учні ромської національної меншини. Разом з тим, вони відвідують центри зайнятості, «Ярмарки професій», де ознайомлюються з перспективами продовження навчання та здобуття певного фаху.

Ромські школярі залучаються до участі в учнівських олімпіадах, різних конкурсах. Вони активно виступають у шкільних спортивних змаганнях та культурно-масових заходах, займаються у гуртках музики, хореографії, спортивних і туристичних гуртках та секціях.

          При Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості «Падіюн» діє студія позашкільної освіти та дозвілля музично обдарованих дітей ромської національності за напрямами «хореографія» та «музично-вокальне мистецтво».

          Питання реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини в області постійно висвітлюється в засобах масової інфоромації та перебуває на контролі департаменнту освіти і науки облдержадміністрації.

РОЛЬ  ОБЛАСНОЇ  ГРОМАДСЬКОЇ  РАДИ  РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕНШИНИ  ЗАКАРПАТТЯ  В  ІНТЕГРАЦІЇ  РОМІВ  В  УКРАЇНСЬКЕ  СУСПІЛЬСТВО: РЕАЛІЇ,  ПЕРСПЕКТИВИ

 Бучко Борис Ладиславович,

голова Закарпатського товариства ромів „Романі чгіб”

(Ромська мова),голова обласної Громадської ради ромської

національної меншини при облдержадміністрації

З метою створення належних умов для інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті області Товариством ромів „Романі чгіб” (Ромська мова) активно реалізувалася Стратегія захисту прав та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Із 18 обласних ромських національно-культурних товариств, Закарпатське товариство ромів „Романі чгіб” (Ромська мова) створено в 2003 році. Товариство має осередки у містах Ужгород та Мукачево, Ужгородському, Мукачівському районах, які нараховують понад 750 членів. Діяльність товариства різнопланова і охоплює усі верстви ромського населення краю.

          У ході реалізації Стратегії організацією здійснювалася робота, спрямована на забезпечення принципів пріоритетності прав і свобод людини; забезпечення прав ромської національної меншини з урахуванням того, що політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними. Значна увага приділялася правовій освіті серед ромів, додержання ними вимог законодавства у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав ромів. У ході виконання Плану заходів щодо реалізації Стратегії інтеграції ромів в українське суспільство Товариство тісно взаємодіяло з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянським суспільством.

З цією метою, за ініціативи Закарпатського обласного товариства ромів „Романі чгіб” (Ромська мова) у 2016 році при облдержадміністрації створено обласну Громадську раду ромської національної меншини. До її складу входять громадські організації, індивідуальні та колективні члени майже з усіх міст і районів області.

Наша мета – забезпечення координації дій між громадськими організаціями ромів щодо питань інтеграції ромської національної меншини в громадянське суспільство, а також здійснення поетапного моніторингу виконання плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції у суспільство ромської громади Закарпаття. У межах своєї компетенції здійснювалися моніторинги стану реалізації Стратегії. Підсумки та пропозиції за результатами моніторингу подавалися на розгляд за належністю. Працюємо над тим, щоб щороку у вересні – жовтні подавати пропозиції до Плану соціально-економічного розвитку області, з метою передбачення у бюджеті області на наступний рік відповідні кошти на фінансування нагальних потреб життєдіяльності ромів Закарпаття. Ведемо роботу у місцях компактного проживання ромів, з активом та ромською громадськістю щодо можливого залучення ромських організацій до участі у відповідних програмах міжнародних організацій та фондів.

Позитивним є те, що в липні 2016 року розпорядженням голови облдержадміністрації створено Міжвідомчу робочу групу з питань виконання Плану заходів із реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, затверджено положення та посадовий склад Міжвідомчої робочої групи.

Громадська рада ромської національної меншини при облдержадміністрації та обласна Міжвідомча робоча група – ефективні механізми щодо партнерства органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, що в свою чергу сприяють забезпеченню прозорості й відкритості їхньої діяльності, залученню ромських лідерів та активу до участі в управлінні державними справами, підвищенню якості підготовки та прийняття рішень із важливих питань життя ромської громади регіону.

Ромске населення в результаті історичних особливостей його розвитку, відсутністю державності і маргіналізації його оточенням, в соціокультурному відношенні протягом століть залишалося слабо інтегрованим в суспільства країн проживання, зокрема і в Закаратті. За відсутності історичної території та інститутів державності циганські діаспори позбавлені механізмів реалізації самостійної політики етносоціокультурного розвитку.

Тема ромської меншини в останнє десятиріччя є однією із знакових складових політики Ради Європи та Євросоюзу. В цьому контексті набуває актуальності питання удосконалення державної політики України щодо ефективної інтеграції ромів в українське суспільство, участі їх у соціальному, політичному і громадському житті на основі визначених нашою державою орієнтирів, міжнародних норм і стандартів.

Роми в Україні, зокрема й у нашій області,  мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, це: низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів.

На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Ромська національна меншина є другою за чисельністю національною меншиною, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни. Все це призвело до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі, в тому числі і в Закарпатті.

У Закарпатській області проживає понад 14,0 тисяч або 1,1 відсоток ромів від загальної кількості населення краю. Однак ромів на Закарпатті удвічі або навіть утричі більше. Ромська меншина області є найчисельнішою на теренах України.

Водночас особливості життєдіяльності, побуту, забезпечення освітньо-мовних та культурних потреб цієї спільноти потребують особливої уваги з боку держави. Адже, якщо для більшості меншин найважливішим є забезпечення культурно-мовних потреб, то для ромів це, насамперед, забезпечення інтеграції в українське суспільство, підвищення освітнього рівня, поліпшення стану здоров’я та житлово-побутових умов.

Хоча ромська меншина й у багатьох країнах Європи є найменш інтегрованою, проте це не знімає з української держави відповідальності за створення відповідних умов для покращення їхнього становища. Україна має відповідну міжнародним стандартам нормативно-правову базу в сфері етнонаціональної політики, однак роми залишаються найбільш незахищеною

верствою населення. Саме тому в 2013 року була схвалена Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Варто зазначити, що це не вперше держава звертає увагу на ромські проблеми.

З метою вирішення так званих «ромських проблем» та інтеграції ромських громад у суспільство і раніще було ухвалено низку програм, проектів та заходів –на рівні держави, регіонів і місцевої влади. Незважаючи на те що всі ці ініціативи ґрунтувалися на даних і розумінні актуального стану речей, всі вони не були ефективними і не дали очікуваних результатів. Ці програми і заходи, переважно, базувалися на узагальнених показниках, а отже, не були орієнтовані на вирішення конкретних локальних проблем, більше того – у багатьох випадках цим ініціативам бракувало прямих інструментів, форм та методів для їх реалізації.  адже всі ініціативи і заходи планувалося реалізувати на місцевому рівні, тобто на рівні компетенції органів місцевої влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій та ін. Тобто вони в переважній більшості були розроблені «для загалу».

За час незалежності України відбулися певні позитивні зміни у рівні стандартів життя ромської громади, але більшість проблем ромів залишаються настільки ж гострими, як і раніше.

Низка проблемних питань ромів у соціальній, медичній та освітній сферах потребують фінансової підтримки. Вирішенню комплексу проблем життєдіяльності ромів краю у гуманітарній сфері сприяє обласна цільова Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2016-2020 рр., однак Програма немає належного фінансового забезпечення, що унеможливлює її реалізацію в повному обсязі. Водночас ромські громадські організації самостійно залучають кошти міжнародних благодійних фондів і організацій для фінансової підтримки життєдіяльності ромської громади області. Для прикладу, у 2004 році за кошти благодійників товариством «Романі чгіб» створено Ужгородський навчально-виробничий центр «Ніка» – першу недержавну та неприбуткову організацію, яка отримала право надавати освітні послуги шляхом курсової підготовки зі швацької, взуттєвої, перукарської спеціальностей.

Дальшим розвитком в професійно-технічній освіті ромської молоді стало виконання у 2007-2008 роках спільного проекту «Професійні навички та підприємницькі ініціативи молодих ромів», підтриманого Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (швейцарсько-український проект FORZA). За цим проектом молоді роми отримали посвідчення за спеціальністю “взуттєвик” та “жерстянщик”.

У 2009 році за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» перелік спеціальностей, за якими навчалася молодь, був розширений: за проектом «Професійні курси для ромської молоді», де молоді люди почали отримувати дуже актуальну спеціальність автослюсаря («Ніка» продовжувала й навчання взуттєвиків, перукарів-модельєрів, закрійників та шевців). Того ж року був зроблений важливий крок для зменшення рівня безробіття: на базі Центру почали працювати курси з фахової підготовки та перекваліфікації осіб, які перебували на обліку, як безробітні, у Закарпатському обласному та Ужгородському міському центрах зайнятості.

У 2009-2010 роках за підтримки Карпатського Фонду і Мережі нідерландських благодійних фондів до приміщення Товариства “Романі чгіб” добудовано  гуртожиток для учнів, які навчалися у центрі «Ніка» з різних районів області. У 2011 році Товариство започаткувало програму підготовки дітей до навчання у школі через проект «Центр підтримки ромських батьків і дітей у мікрорайоні Шахта міста Ужгорода», підтриманий Міжнародним фондом «Відродження» та Всеукраїнським фондом «Крок за кроком». З 2017 року Товариство перемогло у конкурсі за програмою «Лачо дивес» Федерального фонду ФРН «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ) – це  вкрай важливий проект підтримки ромів, які пережили нацистський геноцид. Упродовж останніх років організація реалізує ряд важливих проектів з питань надання ромам освітніх,  медичних та інших соціальних послуг.

          Організація упродовж останніх років тісно співпрацювала з благодійними фондами, зокрема, Карпатським фондом, Міжнародним фондом „Відродження”, „Тасіс”, благодійною організацією „Доркас”,  швейцарсько-українським проектом FORZA ін.

Звадяки цьому у 2019 році здійснено модернізацію навчально-виробничого центру «Ніка». Міжнародним фондом «Відродження» підтримано грант щодо допомоги у вирішенні гострих соціально-економічних проблем ромської громади м. Ужгорода шляхом пролонгації ліцензії Ужгородського навчально-виробничого центру «Ніка» на надання освітніх послуг та проведення фахових курсів з навчання ромської молоді.

На засіданні Ужгородського міськвиконкому затверджено Статут «Ужгородського навчально-виробничого центру “Ніка”». Відповідно до Статуту Ужгородський навчально-виробничий центр «НІКА» є закладом професійної (професійно-технічної) освіти першого (початкового) рівня, що забезпечує реалізацію прав громадян із числа ромського населення на здобуття робітничих кваліфікацій, і знаходиться у загальному управлінні Громадської організації «Закарпатське обласне товариство ромів «РОМАНІ ЧГІБ (РОМСЬКА МОВА)». Центр здійснює професійно-технічне навчання та перепідготовку незайнятого населення. Головним завданням Центру є забезпечення права громадян України на професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках. Випускникам, які виконали вимоги освітньої програми (навчального плану) на першому (початковому) рівні професійної (професійно-технічної) освіти, успішно пройшли державну кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідної кваліфікації (розряду, класу, категорії) і видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка. Однак, з відсутністю фінансових можливостей Центр «Ніка» у період пандемії коронавірусу працює несистематично.

Слід відзначити, що поряд з підготовкою та перепідготовкою кваліфікованих робітників винвкає проблема працевлаштування та сприяння економічній інтеграції рома. Основне завдання в цьому напрямку – сприяти працевлаштуванню ромів у місцях компактного їх проживання та подоланню дискримінації ромів при прийнятті на роботу. Для цього на державному рівні повинні бути створені умови для набуття ромами професій, які мають попит на ринку праці. З цією метою слід передбачити надавати рома організаційно-інформаційні послуги, що сприятимуть працевлаштуванню ромського населення, проводити постійний моніторинг стану зайнятості працездатного ромського населення в місцях їхнього компактного проживання. Водночас необхідно передбачити стимулювати розвиток економічної ініціативи серед представників ромського населення шляхом надання всебічної підтримки і сприяння розвитку малого бізнесу представникам ромського населення. Для цього пропонується створювати бізнес-курси для ромів, які прагнуть започаткувати власну справу; безкоштовно надавати інформаційну, правову, організаційна допомогу ромським підприємцям-початківцям. Задля сприяння розвитку економічної самостійності ромського населення передбачити організаційно і матеріально підтримувати розвиток традиційних ромських ремесел з виготовлення продукції, яка має перспективу знайти попит на споживчому ринку, вивчення їх в закладах загальної середньої освіти, де навчаються ромські діти.

Працюємо також над тим, щоб всі роми шкільного віку здобували середню освіту. Важливим є проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної освіти.

Глибоко переконаний, що реалізація завдань щодо інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини Закарпаття напряму залежить від постійного діалогу органів влади із суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу між громадськими організаціями.

У грудні 2020 року закінчується дія Стратегії інтеграції ромів в українське суспільство. На нашу думку є нагальна потреба розробити новий документ щодо питань інтеграції ромів у суспільство. Оскільки Стратегія це наміри, а сама Стратегія діє з 2013 по 2020 роки, тому зараз подальші стратегічні цілі слід визначити на новий період, починаючи з 2021 року. Необхідні дієві механізми реалізації шляхів і заходів інтеграції ромів в українське суспільство, зокрема в Закарпатті, на теренах якого проживає найбільша кількість ромів України. Товариство пропонує розробити Міжгалузеву державну програму на період 2021-2025 роки з відповідним фінансовим забезпеченням її реалізації.

Розробка Державної Програми повинна базуватися на обґрунтованому аналізі принципів рівності. Документ має включати оцінювання ризиків, соціокультурний та політичний аналіз першопричин основних проблем у різних місцях компактного проживання ромів.

Черговий перепис має бути ефективно використаний для збирання реальної бази даних про ромів. Важливою має бути співпраця з Державною службою статистики в області. Під час підготовки до перепису населення, необхідно проводити роз’яснювальну роботу серед ромів із залученням до цієї роботи ромських лідерів.

Адже дані перепису населення 2001 року, як було сказано вище, не відповідають дійсній чисельності ромської спільноти в Україні. Статистична похибка, з огляду на прив’язку діючого обліку населення до місця проживання, призводить до того, що цілі ромські сім’ї випадають із статистики по усім її розділам, в тому числі – під час перепису населення, не включаються до медичної статистики, недостатньо враховуються в процесі планування протиепідемічних заходів, соціальної допомоги, інше. Отже виникає необхідність проведення перепису (спеціального обстеження) ромського населення за методикою, яка б дозволила охопити і визначити реальну кількість ромів в Україні, зокрема в Закарпатській області, з метою охоплення ромського населення державними, регіональними і місцевими програмами соціально-економічного розвитку, соціальним та медичним забезпеченням.

Також потрібно передбачити проведення систематичного моніторингу якості життя ромського населення для відслідковування змін, які відбуваються в житті ромського населення. Щорічне збільшення в Державному бюджеті України видатків на заходи щодо відтворення культури ромської національної меншини, а також обсягу фінансування у програмі заходів, спрямованих на інтеграцію ромів в українське суспільство мають бути важливим завданням нової Програми.

Вважаємо, що новий документ (Програма) інтеграції ромів у суспільство має бути узгоджена з основними  програмами, що діють у різних секторах, а також у сфері прав людини, недискримінації та ґендерної рівності. Програма має бути пов’язана з поточним процесом децентралізації та реформами в області. Для цього потрібен серйозний аналіз того, яким чином процес децентралізації, в тому числі поточні реформи в галузях освіти, охорони здоров’я, екології та в інших важливих сферах, вплинуть на ромські громади.

Слід розширити можливості отримання особистих документів, свідоцтв про народження та реєстрації як необхідної умови доступу до всіх фундаментальних прав та основних послуг. Пошук шляхів вирішення цього питання потребує необхідних змін у законодавстві та нормативно-правових актах.

Бажано також запровадити інститут радників з питань ромських меншин на регіональному та місцевому рівнях та звернути увагу на збалансоване представництво ромських жінок та чоловіків, гарантуючи, що ромські жінки мають право обіймати ці посади. На нашу думку заслуговує на увагу підтримка ініціатив, орієнтованих на ромську молодь.

Слід працювати спільно з міжнародними зацікавленими сторонами та донорами з метою посилення політичної участі ромів та збільшення їх представництва у виборчому процесі.

В рамках процесу розробки нового документа інтеграції ромів у суспільство важливим є проведення публічного обговорення цього питання у форматі «круглого столу» за участі представників відповідних установ та представників громадянського суспільства з метою розширення прав і можливостей ромів з огляду на різні аспекти інтеграції ромської національної меншини.

Нарешті, слід зазначити, що будь-які програми мають бути спрямовані на вироблення кінцевих і дієвих інструментів і методик вирішення таких проблем рома, як соціально-культурне відродження рома, зниження рівня безробіття, покращення ситуації у галузі охорони здоров’я і освіти, забезпечення житлом, створення умов і можливостей для розвитку культури і традицій, збереження ідентичності. До вищесказаного слід додати, що всі ці заходи повинні розроблятися у тісній співпраці з представниками ромської національної меншини і ромськими громадськими організаціями, а головне повинні мати відповідне фінансове забезпечення.

РЕАЛІЗАЦІЯ  У  РЕГІОНІ  ДЕРЖАВНОЇ  ПОЛІТИКИ  УКРАЇНИ  ЩОДО  ЗАХИСТУ  ТА  ІНТЕГРАЦІЇ  РОМІВ  ЗАКАРПАТТЯ  У  СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

 Омелянюк Наталія Володимирівна,

заступник директора департаменту – начальник управління

 державних допомог та соціальної підтримки населення

обласної державної адміністрації

 Зважаючи на актуальність питання інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, департаментом соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації, його структурними підрозділами у регіоні в рамках реалізації Стратегії захисту прав та інтеграції ромів в громадянське суспільство проводиться щоквартальний моніторинг одержувачів державної соціальної допомоги з числа ромського населення шляхом ідентифікації за ознакою компактного проживання громади. Однак, на сьогодні неможливо виокремлення усіх представників ромської національної меншини з–поміж загальної кількості отримувачів державної соціальної допомоги, житлової субсидії тощо та відповідно провести точний моніторинг надання соціальних виплат.

Органами соціального захисту населення області, у відповідності до чинного законодавства України своєчасно забезпечується призначення та виплати різних видів державної соціальної допомоги, в тому числі  і сім’ям ромської національної меншини.

          Звернення громадян до органів соціального захисту населення за призначенням виплати різних видів державної соціальної допомоги, пільг, субсидій та компенсації розглядаються працівниками у встановленому законодавством України порядку незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, мовних або інших ознак.

          Так, станом на 01.10.2020 р., відповідно до моніторингу одержувачів державної соціальної допомоги з числа ромів, на обліку в органах соціального захисту населення області перебувавє 14057 сімей – одержувачів з числа ромського населення, що становить 14,2 % від усіх ордержувачів допомоги. Сума середньомісячних виплат одержувачам допомоги становить понад 39,6 млн. грн.

          З видами допомоги це :

304 одержувачі допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

4836 одержувачів допомоги при народженні дититни;

129 одержувачів допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням: 5 565 одержувачів допомоги на дітей одинокими матерями.

          Всього одержувачів допомоги відповідно до Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми»  – 10834, що становить 22,1 % від усього контингенту одержувачів допомоги відповідно до вищенаведеного Закону;

1811одержувачів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, що складає 37,6 % від усього контингенту одержувачів вказаної допомоги;

5 одержувачів тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляютться від сплати аліментів;

827 оджержувачів державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

542 одержувачі державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам;

38 оджержувачів державної соціальної допомоги по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.

          Житловою субсидією скористалися 80 одержувачів ромської національності.

          Відповідно до Порядку та умов надання у 2019 році субсидії з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року № 877 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від  26 червня  2019 р. № 616) до Закарпатської області було спрямовано 25 530,2 тис. грн. цільової субвенції з державного бюджету для виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення 77 дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа. Кошти у повному обсязі було перераховано на рахунки цих осіб зі спеціальним   режимом використання.

          За станом на 01.11.2020 р. вже придбано  житло на загальну суму 24 507,6 тис. грн., в тому числі придбано 8 житлових приміщень для осіб ромської національності на суму 2 899,7 тис. грн.

          Організація і проведення цьогорічної оздоровчої кампанії суттєво відрізнялася від попередніх років у зв’язку з підвищеним ризиком можливості захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-COV-2. За оперативними даними райдержадміністрацій, міськвиконкомів та об’єднаних територіальних громад в області проживає 163013 дітей шкільного віку, з них 57 849 – діти пільгових категорій.

          Із дотриманням відповідних обмежень було охоплено загалом 1 567 дітей пільгоьвих категорій, в  тому числі і діти ромської національної спільноти, які належать до пільгових категорій.

          Протягом 2020 року діти мали змогу оздоровитися у таких закладах оздоровлення та відпочинку як ДОТ «Горбок», ДОТ «Зачарована долина», ДПУ МДЦ, ДП «УДЦ «Молода гвардія» (м. Одеса)  та ін.

          В області постійно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з питань соціального захисту населення. Інформація щодо нормативно-правових актів у сфері соціального захисту населення розміщена на інформаційних стендах райміськуправлінь, періодично друкується у ЗМІ, висвітлюється в телеефірах. Крім того, спеціалісти райміськуправлінь, а також департаменту постійно надають консультації на особистому прийомі громадян.

          Департаментом соціального захисту населення облдержадміцністрації в межах компетенції, надається активна підтримка різним громадським благодійним організаціям з питань життєдіяльності ромської національної меншини.

У перспективі на 2021 -2025 роки необхідно розробити новий документ щодо інтеграційної політики ромів, який має базуватися на обґрунтованому аналізі оцінювання ризиків, що мають місце в ромських громадах із відповідним фінансовим обґрунтуванням вирішення наявних проблем.

ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ В ОБЛАСТІ СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ТА ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ

 Петришина Любов Василівна,

головний спеціаліст відділу у справах національностей

управління національностей та релігій облдержадміністрації

З метою створення належних умов для інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 8 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Стратегію розробленою на національній та міжнародній правовій базі, передбачено комплекс організаційних заходів щодо створення рівних можливостей для участі ромської спільноти у соціально-економічному та культурному житті держави.

Ромська тематика є надзвичайно актуальною і для Закарпатської області, характерною особливістю якої є багатонаціональність. В області проживають представники понад 100 національностей, а серед інших і ромська національна меншина, яка за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року нараховує близько 14.0 тисяч (згідно з результатами подвірних обходів медичними працівниками чисельність ромів нині в рази більша). Кількість представників ромської меншини в області є найвищою у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України.

Роми проживають практично у всіх адміністративно-територіальних одиницях області, тому питання захисту та інтеграції ромів в українське суспільство виступає на перший план при реалізації державної етнополітики місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У цій статті ми маємо акцентуємо увагу як на тих питаннях, які реалізувались протягом 2013-2020 років і які, очевидно, потребуватимуть значних зусиль при вирішенні ромських питань у майбутньому.

Обласна державна адміністрація та її структурні підрозділи у межах наданих повноважень підтримують ромську спільноту області у задоволенні її етнонаціональних та соціальних потреб, сприяють вирішенню проблем у сфері освіти, охорони здоров’я, паспортизації, працевлаштування тощо.

В Закарпатській області (вперше починаючи з 2003 року) реалізується програма „Ромське населення Закарпаття” (нинішня на 2016–2020 роки), яка визначає напрями співпраці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з ромською меншиною області у вирішенні освітніх, культурних, соціально-побутових та інших запитів ромської громади.

Разом з тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 701-р „Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року”, розпорядженням голови облдержадміністрації від 12.11.2013 № 389 затверджено План заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Протягом зазначеного часу з 2013 по 2020 роки в області вживаються комплексні заходи з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини. Для координації дій між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями ромів утворено міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів із реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, у складі якої працюють профільні групи з питань освіти, молоді та спорту; охорони здоров’я; культури та інформаційної діяльності; соціального захисту та зайнятості; правового захисту; розвитку інфраструктури; сприяння розвитку громадянського суспільства. До складу профільних груп входять як спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій, міськвиконкомів  за відповідним напрямом, так і ромські лідери та голови ромських національно-культурних товариств.

Одним із завдань органів влади спільно з лідерами та активом ромських громад було і є проведення широкої інформаційно-просвітницької роботи, яка спрямована на протидію упередженому ставленню до осіб ромської національності, інтеграції її в громадянське суспільство.

Зокрема, з метою протидії упередженому ставленню до учнів ромської національної меншини у загальноосвітніх навчальних закладах проводяться бесіди, виховні години, засідання за круглим столом. Більшість учителів добре володіють методикою навчання дітей ромської народності. Вони не виділяють ромів з-поміж інших дітей, допомагають їм вільно спілкуватися з однокласниками, залучають їх до різних позакласних та позашкільних заходів.

Також інформаційно-просвітницька робота осіб, які належать до ромської національної меншини, протягом зазначеного періоду проводилась Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області (до його реорганізації) шляхом здійснення виступів у місцевих засобах масової інформації, інтернет-виданнях, надання безоплатної первинної правової допомоги, проведення правоосвітніх заходів.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області розроблено та розповсюджено по центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги Закарпатської області буклети щодо питань захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини.

Керівництвом Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області щоквартально здійснювався моніторинг документування паспортом громадянина України ромського населення області, відновлення паспортних документів та реєстрації місця проживання/перебування осіб ромської національності. У засобах масової інформації проводилась роз’яснювальна робота. На даний час усі громадяни України, в тому числі і громадяни України ромського походження, які звернулися до територіальних підрозділів ГУ ДМС України у Закарпатській області для оформлення паспорта громадянина України та подали необхідні документи, отримують паспорт громадянина України у встановлений законодавством термін. Під час документування ромського населення паспортами громадянина України скарг та зауважень до ГУДМС України в Закарпатській області не надходило. Разом з тим найбільшою проблемою в документуванні ромів є відсутність або втрата свідоцтва про народження. Оскільки одним із основних документів, які громадяни подають для оформлення паспорта громадянина України, згідно Постанови КМУ від 26.06.1992 № 2503-ХІІ „Про затвердження Положення про паспорт громадянина України”, є свідоцтво про народження громадян, а відсутність свідоцтва про народження у громадян унеможливлює виготовлення паспорта громадянина України.

Спільними зусиллями ромських національно-культурних товариств і місцевих органів виконавчої влади знайдено ефективні форми співпраці та координації діяльності із забезпечення освітніх потреб ромської національної меншини області. Управління (відділи) освіти, молоді та спорту райдержадміністрацій і міськвиконкомів, керівники закладів дошкільної,  загальної середньої освіти та позашкільних навчальних закладів для вирішення питань щодо виховання і навчання дітей ромської національної меншини тісно співпрацюють із ромськими громадськими організаціями „Романі черхень”, „Ром Сом”, „Лаутарі”, „Романі чгіб”, „Рома Дром”, „За майбутнє ромів”, „Роми Берегівщини”, ромським жіночим товариством „Рома культура” та інші. Представники місцевих громадських організацій ромів, члени батьківських комітетів запрошуються на щорічні звіти керівників та загальні збори трудових колективів.

У взаємодії з підрозділами Національної поліції та органами освіти в ході профілактичних рейдів „Вулиця”, „Вокзал”, „Підліток” впродовж дії Плану заходів із реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року проводились профілактичні рейди, під час яких виявлялись діти, схильні до правопорушень, вживання алкогольних, токсичних речовин, інших негативних проявів. Згідно оперативних даних на профілактичному обліку служб у справах дітей облдержадміністрації діти ромської народності складають близько 15 відсотків.

Будь-які звернення громадян до органів соціального захисту населення за призначенням виплати різних видів державної соціальної допомоги, пільг, субсидій та компенсації розглядаються працівниками у встановленому законодавством порядку і незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, мовних або інших ознак.

          Органами соціального захисту населення області, у відповідності до чинного законодавства своєчасно забезпечується призначення та виплата різних видів державної соціальної допомоги, в тому числі і сім’ям ромської національної меншини. Відповідно до моніторингу одержувачів державної соціальної допомоги з числа ромів, на обліку в органах соціального захисту населення області перебували близько 17.0 тисяч сімей – одержувачів з числа ромського населення (не включаючи одержувачів житлових субсидій), що становить 17.8 відсотків від усіх одержувачів допомоги. Сума середньомісячних виплат у 2019 році становила близько 48.0 млн. грн.

          Обласною службою зайнятості здійснювалась системна робота з орієнтації зайнятого населення, зокрема, учнівської молоді з числа ромів, на свідомий вибір професій, актуальних на ринку праці, підвищення мотивації до праці, легального працевлаштування та отримання робітничих професій. Спеціалісти центрів зайнятості проводили виїзні акції у місця компактного проживання ромів, де знайомили учасників заходу зі спектром послуг, які надає служба зайнятості та наявними вакансіями. В акціях активну участь брали голови сільських, селищних рад, депутати місцевих рад, начальники районних або міських управлінь праці та соціального захисту населення, представники ромської громади.

З метою активізації контактів, актуалізації моніторингу ситуації та поновлення інформаційних матеріалів щодо забезпечення прав представників ромської національної меншини управлінням національностей та релігій облдержадміністрації щорічно здійснювалась систематизація контактних даних щодо лідерів ромських поселень, священнослужителів у ромських поселеннях, депутатів з числа ромів у розрізі населених пунктів області. Ця інформація була необхідною для практичного використання і контактування.

Оскільки ромські обласні національно-культурні товариства нині виконують не тільки культурно-просвітні, але й самоврядні функції, зокрема соціальний і правовий захист ромів, вони щороку залучали чималу кількість коштів для покращення соціально-економічного становища ромів краю. Варто відзначити, що переважна більшість ромських лідерів плідно працює над реалізацією проектів програм Міжнародного фонду „Відродження” та інших благодійних фондів. На сьогодні в області реалізується ряд грантових проєктів з питань освіти, медицини, культури, правового і соціального захисту ромських громад, однак переважна їх більшість є короткотерміновими, а це не у повній мірі сприяє покращенню життєдіяльності ромів.

Важливим у реалізації Плану заходів було і залишається вирішення  освітніх питань серед ромів. За оперативною інформацією місцевих органів управління освітою у 2019/2020 навчальному році у закладах дошкільної освіти виховується 1057 осіб, закладах загальної середньої освіти – 10324 особи; у закладах професійної (професійно-технічної) освіти – 81 особа. Інформація щодо кількості учнів та студентів ромської народності, якою ми оперуємо, базується на суб’єктивній оцінці особи учня чи студента педагогами, тому не може розглядатися як точна статистична. Зовнішня оцінка іноді може не збігатися з самоідентифікацією особи, позаяк часто роми називають себе угорцями, українцями чи румунами – залежно від того, якою мовою вони розмовляють. Це особливо актуальне для українсько-угорських навчальних закладів, де часто більша частина учнів є саме ромської національності. З огляду на це, інформація, яку ми надаємо, не може розглядатися як точна статистична

Діти з ромських сімей навчаються у 164 із 664 діючих закладів загальної середньої освіти, а також у 7 закладах освіти обласного підпорядкування. У місцях компактного проживання представників ромської національності (мм. Ужгород, Мукачево, Берегово, Свалява, Берегівський, Виноградівський, Мукачівський, Перечинський, Ужгородський райони) у 15 школах кількість учнів-ромів становить від 50 до 70 відс., а у 8 закладах загальної середньої освіти їхня частка перевищує 70 відсотків. Додаткові знання з ромської мови, історії, культури, традицій ромського народу здобувають у недільних школах, що знаходяться у с.Концово Ужгородського та с. М. Ком’яти Виноградівського районів.

Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти підготовлено до друку методичні посібники для вчителів, які працюють з дітьми ромської національної меншини, укладені методичні рекомендації, створена електронна версія методичних рекомендацій, посібників, робочих зошитів з угорської та української мови для учнів початкових класів, конспектів уроків для вчителів шкіл, де навчається переважна більшість учнів- ромів. З метою подолання відставання та вирівнювання знань і умінь учнів ромської національної меншини укладена „Корекційна навчальна програма з навчальних предметів для учнів 1-4 класів”. Це неповний перелік заходів, що здійснюється органами управління освітою області для покращення освітнього рівня дітей ромської національності.

Значна увага приділялась медичному забезпеченню ромів.

Медичними працівниками області проводилась значна робота щодо охорони здоров’я ромського населення. У лікувально-профілактичних закладах створено належні умови для проходження ромами щорічних профілактичних оглядів, у тому числі лабораторних обстежень. Запроваджено в практику виїзди у табори бригад лікарів, а також пересувних флюорографів. Постійно проводяться комплексні медичні огляди ромських дітей із залученням вузькопрофільних спеціалістів.

Однак, ситуація щодо наявності хворих серед дорослого ромського населення та дітей залишає бажати кращого. Працівники державних закладів охорони здоров’я з особливостями національної ментальності ромів ознайомлені. Поряд з цим, існує ряд чинників, на які медичні працівники не можуть вплинути. Зокрема, це небажання самих ромів проходити профілактичні огляди та лікування, відмова батьків від щеплень дітей. Крім того, важливим є розуміння ромами безпечного материнства та відповідального підходу до планування сім’ї.

Проблемним в організації профоглядів серед дорослого ромського населення є те, що досить значна їх частина постійно мігрує. Для більш повного залучення ромів до ренгенофлюорографічних оглядів медичні працівники постійно звертаються за допомогою до ромських лідерів, медіаторів та священнослужителів, а також проводять подвірні обходи.

Органами державної влади та органами місцевого самоврядування надавалась допомога у вирішенні питань забезпечення осіб, які належать до ромської національної меншини, житлом, покращення житлово-побутових умов, соціальної інфраструктури, відповідних комунікацій та благоустрою території у місцях їх компактного проживання шляхом поширення  інформації про програми пільгового кредитування, придбання та будівництва житла. Райдержадміністраціями та міськвиконкомами відповідна інформація регулярно висвітлюється в місцевих засобах масової інформації.

Райдержадміністраціями та міськвиконкомами, спільно з підприємствами та організаціями, що ведуть квартирний облік, вживаються на місцях заходи з популяризації серед населення області державних житлових програм. Громадяни ромської національної меншини, які подають відповідні заяви та документи, оформляються на квартирний облік в органах місцевого самоврядування за місцем проживання. Крім того, з метою поліпшення житлово-побутових умов, соціальної інфраструктури, відповідних комунікацій та благоустрою території у місцях компактного проживання ромського населення в межах фінансових можливостей проводяться ремонти дорожнього покриття вулиць та відповідних інженерних комунікацій. Також, райдержадміністраціями у кожних окремих випадках надається адресна матеріальна допомога для поліпшення їх житлово-побутових умов.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській за станом на 17.01.2019 року в області виділено відповідно до законодавства України, особам, що належать до ромської національної меншини для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виділено 157 земельних ділянок на загальну площу 18,12 га, а для ведення особистого селянського господарства – 70 земельних ділянок загальною площею 23,45 гектарів. Зокрема, активно ведеться робота з надання земельних ділянок Ужгородською (46), Мукачівською (13), Великоберезнянською (8) райдержадміністраціям, виконкомами сільських рад районів.

Для покращення роботи щодо соціалізації ромів в області розпорядженням голови  04.09.2018 у оновленій редакції затверджено План заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020, що враховує специфіку області.

Низка проблемних питань життєдіяльності ромів потребують підтримки з державного та місцевого бюджетів. На реалізацію Плану заходів з виконання Стратегії з державного бюджету Закарпатській області кошти не виділялись. Саме з цих міркувань прийнята та функціонує обласна Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2016-2020 роки. Ми розуміємо, що на реалізацію її заходів передбачених коштів недостатньо. Тому облдержадміністрацією рекомендовано районним державним адміністраціям та міськвиконкомам підготувати і внести на розгляд сесій місцевих рад відповідні програми з належним фінансовим обґрунтуванням.

Крім того, в області вживаються заходи, спрямовані на удосконалення та розвиток міжнаціональних стосунків з представниками ромської національної меншини. Розпорядженням голови облдержадміністрації 11.07.2018 № 434 головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області рекомендовано вжити додаткових превентивних заходів щодо забезпечення безпеки осіб ромської національної меншини та громадського порядку в місцях їх компактного проживання. З цією метою наближено патрульні наряди поліції, які несуть службу з охорони громадського порядку, до місць компактного проживання представників ромської меншини. Здійснено комплекс заходів, спрямованих на недопущення скоєння злочинів і правопорушень стосовно осіб ромської національної меншини та їх розкриття.

Вирішення багатьох питань можливе лише завдяки спільній діяльності органів влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій ромської національної меншин за участі міжнародних та європейських інституцій у забезпеченні ромам належних умов у всіх життєво важливих сферах. Саме тому реалізація Стратегії має здійснюватися з урахуванням принципів: пріоритетності прав і свобод людини; забезпечення прав національних меншин з урахуванням того, що політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними.

          У грудні 2020 року Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини завершується. Впродовж її дії визначено стратегічні цілі, на реалізацію яких необхідні значні фінансові ресурси. З огляду на це, вважаємо за доцільне підготувати профільному міністерству Державну комплексну програму з інтеграції ромів в громадянське суспільство з відповідним обґрунтуванням та фінансовим забезпеченням заходів.

ПРО  РОБОТУ  МІЖВІДОМЧОЇ  РОБОЧОЇ  ГРУПИ  ЩОДО ВИКОНАННЯ  ПЛАНУ  ЗАХОДІВ  З  ПИТАНЬ  РЕАЛІЗАЦІЇ  В ОБЛАСТІ  СТРАТЕГІЇ  ЗАХИСТУ  ТА  ІНТЕГРАЦІЇ  В  УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО  РОМСЬКОЇ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕНШИНИ  НА ПЕРІОД  ДО  2020  РОКУ

 

Горват Мирослав Васильович,

заступник голови Міжвідомчої робочої групи з питань

реалізації в області Плану заходів щодо захисту

прав та інтеграції ромської національної меншини

в українське суспільство на період до 2020 року

 

Законодавча база України забезпечує рівні права та обов’язки всім громадянам держави незалежно від їх етнічної приналежності. На цьому фоні необхідність вирішення питань інтеграції ромської спільноти набуває дедалі більшої актуальності, що зумовлено як появою нових викликів внутрішньополітичній безпеці, а також необхідності пошуку нових можливостей в процесі оптимізації відповідної державної політики. Так, ромська спільнота досі залишається однією з найбільш ізольованою соціальною групою в українському суспільстві, зокрема і в Закарпатті, попри прийняття ще в 2013 році «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року». Розробка та прийняття Стратегії відповідає євроінтеграційним прагненням України в рамках запровадження політики «позитивних дій» щодо «вразливих груп», ромської спільноти зокрема.

Протягом останніх двох десятиліть такі міжнародні організація як Рада Європи, Європейський Союз, організація з безпеки та співробітництва в Європі незмінно приділяють значну увагу питанню інтеграції в суспільство осіб, що належать до ромської спільноти. Це пов’язано з тим, що досить велика кількість європейських країн зіткнулася з викликами, які є результатом політики прямої чи завуальованої дискримінації ромів. Задля подолання такого явища європейське співтовариство почало розробляти та запроваджувати алгоритми, суть яких полягає у вироблені політики, спрямованої на вирішення питань ромської проблематики. Україна, яка однозначно демонструє та втілює в життя євроінтеграційні інтенції, також долучилася до загально\вропейських процесів з інтеграції ромів у громадянське суспільство.

Нагадаємо етапи створення чинної Ромської стратегії. Президент України 8 квітня 2013 року видав Указ про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року і доручив Кабінету Міністрів України ухвалити Національний план заходів щодо її реалізації. Відповідний План заходів затверджений 11 вересня 2013 року, а Міністерство культури України було визначено відповідальним за узагальнення інформації щодо реалізації Стратегії та звітування перед Кабінетом Міністрів України. Ромська Стратегія узгоджується з Національною стратегією у сфері прав людини на період до 2020 року (затверджено Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 та відповідним Планом дій її реалізації щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р), контроль за виконанням яких здійснює Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

З метою усунення причин, що гальмують ефективне виконання Стратегії та Плану заходів, рядом міністерств, органів місцевої виконавчої влади та самоврядування,  з урахуванням результатів експертних місій Європейського союзу та моніторингу Стратегії та Плану заходів, здійсненого ромськими громадськими організаціями, було ініційовано перед Кабінетом Міністрів України утворення Міжвідомчої робочої групи з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, як консультативно-дорадчого органу Кабміну.

Уряд у 2015 році за № 993 прийняв Постанову про створення Міжвідомчої робочої групи з координації виконання Плану заходів з реалізації Ромської стратегії на чолі з Віце-прем’єр-міністром з питань соціальної політики України та трьома його/її заступниками – заступником Міністра соціальної політики України, заступником Міністра культури України та представником громадянського суспільства. Міжвідомча робоча група була визначена як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. На неї покладено завдання щодо забезпечення координації дій між органами виконавчої влади та громадськими організаціями ромів з питань інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство; здійснення моніторингу виконання Плану заходів щодо реалізації стратегії та підготовки пропозицій з підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади.

Для більш ефективної роботи групи створено 5 секторальних постійно діючих підгруп за пріоритетними напрямками що визначені у Стратегії та Плані заходів. А саме: з питань соціального захисту на охорони здоров’я, з питань освіти і культури, з питань житлового забезпечення, з питань організаційного і інформаційного супроводу та з юридично-правових та фінансових питань. Також було включено  до складу відповідних робочих підгруп представників, як центральних і місцевих органів влади, так  і представників ромських національних об’єднань. Передбачено, що підгрупи можуть вирішувати актуальні питання життєдіяльності ромської громади та подавати рекомендації до Міжвідомчої групи щодо розгляду та вирішення цих питань. Пізніше наказом Міністерства культури України від 18 квітня 2017 року № 328 було затверджено Положення про секретаріат Міжвідомчої робочої групи.

Однак на нашу думку ані сама Міжвідомча робоча група після її утворення, ані сама Міжвідомча робоча група, ані жодна її складова не запрацювали на належному рівні.

На виконання наведених вище розпорядчих документів Президента України, Кабінету Міністрів України відповідні документи були прийняті і в Закарпатській області.

Зокрема, розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.06.2016 №284 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та затверджено положення про її діяльність.

Цим розпорядженням голови облдержадміністрації визначено, що основними завданнями міжвідомчої робочої групи є :

– забезпечення координації дій між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями ромів з питань інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство;

– здійснення моніторингу виконання Плану заходів щодо реалізації  в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року;

– підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо питань забезпечення інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство та ін.

У грудні 2019 року в облдержадміністрації під час засідання Міжвідомчої групи з питань виконання Плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року за участі заступника голови облдержадміністрації, начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації, представників громадських об’єднань та благодійних організацій обговорено питання поліпшення ефективності роботи, внесено пропозиції щодо оновлення складу Міжвідомчої групи. У зв’язку з цим, видано розпорядження голови облдержадміністрації від 11 січня 2020 року №17. Головою Міжвідомчої робочої групи призначено заступника голови облдержадміністрації, заступником голови призначено Горвата Мирослава Васильовича, лідера Громадської організації «Ромське об’єднання «Романі Черхень» (Ромська зірка). Крім того, членами робочої групи є керівники 13 структурних підрозділів облдержадміністрації, представники райдержадміністрацій та міськвиконкомів, на яких покладено функції із забезпечення прав національних меншин, представники ромських громадських організацій.

Серед викликів, які постали перед учасниками Міжвідомчої робочої групи варто виділити наступні:

• як зкоординувати роботу всіх учасників, щоб робоча група стала дійсно ефективною, а не черговою утвореною нашвидкоруч інституцією без мандату і повноважень;
• як налагодити роботу в регіонах, зважаючи на обмеження повноважень виконавчої влади в межах децентралізації;
• як посилювати потужність ромського громадянського суспільства, яке могло б свідомо й конструктивно вести діалог з місцевою владою і брати участь в процесах прийняття рішень та виділення коштів на реалізацію місцевих програм (моніторинг роботи, громадські слухання, місцеві ініціативи та розробка місцевих програм);
• які механізми роботи обрати, щоб співпраця відбувалась як на рівні громади, так і на рівні державної влади рівнях;

Дискусія дозволила чи не вперше публічно обговорити наявні проблеми в колі зацікавлених осіб та інституцій і вивести питання інтеграції ромського населення за межі суто «культурницького» розуміння.

Оновлення складу спонукало до пожвавлення роботи Міжвідомчої групи, засідання стали регулярними і більш змістовними.

Так у січні 2020 року відбулася консультативна нарада представників ромських громадських організацій, благодійних фондів, лідерів ромських поселень з підготовки пропозицій до Плану роботи Міжвідомчої робочої групи.

Також у січні  відбулося чергове засідання Міжвідомчої робочої групи щодо ролі лідерів ромської спільноти з питань перепису населення в України. В роботі засідання взяла участь Галина Гриник, начальник Головного управління статистики у Закарпатській області, яка провела консультації з членами Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки до Всеукраїнського перепису населення у 2020 році та участі представників робочої групи, лідерів ромських поселень в організації проведення пробного перепису. На цьому засіданні звяла участь і представник департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, яка проінформувала присутніх про нормативно-правові акти, якими керується департамент в період реформування медичної галузі області, наголосила на необхідності спільної роботи лідерів та активу ромських поселень з сімейними лікарями з питань поліпшення медичного обслуговування ромського населення. Члени робочої групи взяли активну участь в обговоренні даних питань та висловили конкретні пропозиції щодо спільної роботи з обговорюваної тематики.

У лютому на порядку денному засідання представників Міжвідомчої робочої групи з питань виконання Плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини було питання соціального забезпечення представників цієї національної спільноти. Участь у ньому взяли: начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації, директор Закарпатського обласного  центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, начальник служби у справах дітей облдержадміністрації, заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, представники структурних підрозділів облдержадміністрації, ромських громадських організацій та лідери ромських поселень. Члени робочої групи детально розглянули актуальні питання життєзабезпечення ромської меншини та питання обстеження умов проживання, проведення оцінки рівня безпеки дитини,   потреб сім’ї/особи та висловили конкретні пропозиції щодо спільної роботи з обговорюваної тематики, намітили шляхи вирішення проблем.

Також у лютому 2020 року за ініціативи членів Міжвідомчої робочої групи проведено засідання оргкомітету з підготовки проведення в обласному центрі 8 квітня Міжнародного дня ромів. Обговорено план проведення святкування, розглянуто пропозиції щодо місця проведення заходу, а також погоджено робочі питання забезпечення організаційних заходів з відзначення Міжнародного дня ромів. Однак з поширенням короновірусної хвороби значна частина заходів була відмінена.

Міжвідомча робоча група – ініціатор проведення засідання за круглим столом на тему: «Забезпечення безпеки ромської громади Закарпатської області». У роботі заходу взяли участь заступник начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, начальник відділу дільничних офіцерів поліції,  радник/тренер з питань належного врядування/ кадрової політики Регіонального представництва Консультативної місії Європейського союзу у Львові. Обговорені питання спільної співпраці поліції та лідерів ромських громад з питань превентивних заходів забезпечення безпеки ромів у місцях їх компактного проживання, а також питання міграції ромського населення регіону в сусідні області та місто Київ, країни ближнього зарубіжжя. Прийнято рекомендації щодо поліпшення спільної діяльності всіх зацікавлених сторін щодо обговорюваного питання. Аналогічні наради з питань безпеки ромів відбулися у місті Берегово та Великоберезнянському районі.

У квітні  заступник голови Міжвідомчої робочої групи виїжджав у м.Івано-Франківськ через висловлювання очільника обласного центру виселити усіх ромів з Івано-Франківська в Закарпатську область. Така заява з боку міського голови викликала значний суспільний резонанс та реакцію з боку правоохоронних органів, ромських неурядових організацій, міжнародних структур. За ініціативи представників Міжвідомчої робочої групи Закарпаття відбулася зустріч з міським головою м.Івано-Франківск, вони відвідали місця проживання ромів із Закарпаття, обидві сторони конфлікту напрацювали спільні позиції щодо вирішення комплексу питань, пов’язаних з проживанням представників циганської народності в Івано-Франківську.

У травні в.о. голови облдержадміністрації проведено робочу нараду за участі представників Міжвідомчої групи з питання щодо мінімізації поширення коронавірусної хвороби в місцях компактного проживання осіб ромської національності.

У зв’язку з карантинними обмеженнями діяльність Міжвідомчої робочої групи з питань виконання Плану заходів щодо реалізації в області Стратегії (проведення засідань, зустрічей та масових заходів) на сьогодні обмежена.

В Україні розпочалася робота над підготовкою проєкту майбутньої “Ромської стратегії” в Україні на період після 2020 року.

Міжнародний фонд “Відродження” (Ромська програма) в співпраці з проєктом Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні” та ООН Жінки у травні провели  перше обговорення Стратегії інклюзії ромів на період після 2020 року.  В умовах карантинних обмежень для проведення заходів зібрання відбулося у форматі онлайн-вибінару. Всі охочі долучитися до спільної роботи від імені ромських громад, організацій громадянського суспільства з різних регіонів України могли заповнити анкету онлайн, таким чином демонструючи свої наміри зробити внесок у роботу над якісним новим документом, який би відповідав на потреби ромських громад і враховував би попередній досвід.

Нам теж потрібно активніше включитися в цю роботу. Адже процеси інтеграції ромської спільноти залишаються актуальними у суспільстві в цілому, на регіональному рівні зокрема. З боку органів державної влади, попри діяльність відповідної Міжвідомчої робочої не досягнуто значимих результатів у вирішенні завдань Стратегії. Відтак проблема залишається актуальною. Вважаю, що оскільки статус ромської спільноти як «вразливої групи» пов’язаний, передусім, низьким рівнем їх соціальної інтеграції в українське суспільство, активні заходи державної політики необхідно здійснювати саме у цій сфері. Пріоритетним напрямом держаної політики інтеграції ромської спільноти в українське суспільство є стимулювання громадської активності ромської спільноти, інституту ромських посередників (ромських медіаторів), соціального лідерства серед представників рома. Особливо важливим цей напрям при реалізації реформ децентралізації та посилення ролі громад на місцевому рівні. Реалізація державної політики щодо інтеграції ромської спільноти в українське суспільство може стати одним з активних напрямів міжнародної співпраці з Європейським Союзом та Радою Європи, а також транскордонної співпраці з сусідніми країнами, що мають значний досвід у сфері вироблення і реалізації відповідних інтеграційних програм. Така форма співпраці дасть можливість вирішити й окремі питання фінансового забезпечення відповідної державної стратегії в Україні.

ПЕРЕДМОВА

 Лях Олександр Васильович,

начальник управління національностей

та релігій облдержадміністрації

 

 Роми не мають власної етнічної території, власної державності, і тривалий час проживають в різних країнах, що визначило їх міжнародно-правовий статус як транснаціональної меншини.

Останні десятиріччя тема ромської меншини є однією із знакових складових політики Ради Європи та Євросоюзу із забезпечення рівноправ’я національних меншин. Несприятливі умови розвитку ромського етносу, зокрема політика прямої чи завуальованої денаціоналізації та соціально-економічної дискримінації, які проводилися щодо ромів в минулому, призвели ромську меншину до умов як найбільш незахищеної в світі в цілому, і в Україні зокрема. Можна констатувати, що і до тепер ромська спільнота є найбільш соціально дезадаптована серед інших етнічних спільнот нашої країни, в тому числі і в Закарпатті, а більшість проблем ромів залишаються такими ж гострими як і раніше.

Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Україні проживає 47917 ромів (0,1 відсотка населення України), зокрема в Закарпатті – 14,0 тис. ромів, що становить 1,1 відсотка від усього населення краю. За даними останнього перепису населення тільки 2871 чоловік в області серед ромів визнали рідною мовою ромську, 8736 – вважають своєю мовою угорську, 2335 ромів Закарпаття визнають рідною- українську, 28 – російську. Ці дані свідчать ромів про ступінь інтегрованості у неромську більшість. Роми Закарпаття компактно проживають в Ужгородському (3,0 тис), Берегівському (2,2 тис.), Мукачівському (1,3 тис.), Виноградівському (0,9 тис.), Великоберезнянському (0,5 тис.) районах, містах Ужгород (1,7 тис.), Берегово (1,7 тис.), Мукачево (1,4 тис.), Хуст (0,1 тис.) чоловік. Сьогодні моніторинг щодо обліку ромів у ромських поселеннях області підтверджує значно більшу кількість ромського населення. Тому створення банку статистичних даних чисельності ромів, які проживають в області, постає в переліку першочергових завдань співзвучних з підготовкою до нового Всеукраїнського перепису населення. В області діють 18 обласних громадських об’єднань ромської меншини. Ромські національно-культурні товариства виконують сьогодні не тільки культурно-освітні, але й самоврядні функції, зокрема, соціальний і правовий захист ромів, охорону громадського порядку, розвивають міжнародні транскордонні зв’язки, щороку залучають чималу кількість коштів для покращення соціально-економічного становища ромів краю, активно співпрацюють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування в питаннях інтеграції ромів в українське суспільство.

Разом з тим, сучасне становище ромської національної меншини вимагає серйозної уваги з боку владних структур та громадськості. З метою створення належних умов для інтеграції в громадянське суспільство ромської громади  Закарпаття, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті у регіоні ведеться робота щодо виконання Плану заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в суспільство ромської національної меншини та реалізується обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2016-2020 роки.

 Серед пріоритетних завдань обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів разом з громадськими організаціями ромської спільноти у процесі реалізації Стратегії є питання соціалізації ромського населення, зокрема інвестування в освіту, охорону здоров’я, соціальний та правовий захист  ромів. Органами державної влади та органами місцевого самоврядування області послідовно реалізується конституційне право ромської молоді на здобуття безкоштовної освіти в усіх державних (комунальних) закладах освіти. Нині у регіоні в 160-ти закладах загальної середньої освіти навчається понад 6,5 тисяч ромів. Діти – роми залучені до навчання за місцем компактного розташування ромських таборів і, за вибором батьків, навчаються та виховуються у школах і дошкільних закладах з угорською та українською мовами навчання.

Органами управління освітою, їх методичними структурами підтримуються ініціативи, спрямовані на соціалізацію ромської громади області. Однак, на шляху забезпечення освіти ромів мають місце ряд проблем, які, на жаль, не сприяють цьому процесу. Ось деякі з них: низький рівень залучення ромських дітей до здобуття дошкільної освіти, недостатнє розуміння окремими ромськими батьками важливості отримання дітьми освіти, несистематичне відвідування учнями школи, ранні шлюби неповнолітніх, сезонна міграція, роз’єднаність регіональних громад ромів і відсутність належної співпраці між лідерами в межах регіону, що створює несприятливі умови для впровадження нових підходів до реалізації ромських освітніх та соціальних ініціатив, наявність у частини краян негативного ставлення до спільного навчання ромських і неромських дітей, особливо, з боку батьків неромських учнів, тощо.

Для позитивного вирішення наявних проблем громадським ромським організаціям необхідно сприяти ініціативам, спрямованих на рівень освіченості ромської молоді та реалізації ефективної державної політики щодо соціалізації ромського населення Закарпаття. Особливої уваги потребує залучення випускників-ромів до закладів вищої освіти області на педагогічні та медичні спеціальності для подальшого забезпечення кадрами  закладів освіти області, у яких навчаються діти-роми та медико-просвітницької роботи серед ромських громад.

Доцільно б з нового 2021-2022 навчального року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти розпочати роботу постійно-діючого семінару-практикуму або проблемного семінару для відповідних категорій педагогів з питань історії, культури ромів та включити у тематичні плани курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, що працюють з дітьми-ромами, питання специфіки роботи з цією категорією учнів, а на базі факультету післядипломної освіти УжНУ- курси тематичного удосконалення для медичних працівників, що працюють у місцях компактного проживання ромів.

Дуже важливим є також залучення ромської молоді до здобуття освіти у професійно-технічних закладах області та створення умов для отримання фахових знань малозабезпеченої ромської молоді, що дозволить інтегруватися у суспільство представникам ромської меншини та знизить рівень безробіття серед неї. Значної уваги також потребують вирішення питань житлово- побутових умов ромів, соціальної адаптації їх в українське суспільство та ін.

Як вже зазначалося, з 2013 по 2020 роки в Україні, зокрема в Закарпатті, виконується План заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромів в українське суспільство, як одне із завдань, встановлених стороною ЄС для процесу вступу до цієї організації. Термін дії цього документа закінчується в грудні 2020 року. У Закарпатті упродовж цього періоду реалізувалась обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття». За оцінками громадських ромських організацій області, які є головним виразником інтересів ромської спільноти, а також за висновками вітчизняних і міжнародних експертів, визначеного терміну та у зв’язку з відсутністю фінансування заходів Стратегії, досягти відчутних змін і суттєво вплинути на поліпшення соціального становища представників ромської спільноти, від чого значною мірою залежить їх повноцінна інтеграція у суспільство, не вдалося. Як і раніше для ромської спільноти одним з головних завдань і надалі залишається питання якісного підвищення загального рівня освіти, від якого залежить можливість здобути професію, працевлаштуватися, а відтак покращення рівня соціально – економічного становища.

Отже, щоб досягти відповідного прогресу на шляху інтеграції ромів в громадянське суспільство необхідно на основі набутого досвіду в ході реалізації «Стратегії…», необхідно розробити новий документ, це може бути Державна комплексна міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки, в області – обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2021-2025 роки з відповідним щорічним фінансовим обґрунтуванням та визначенням отримання очікуваних кінцевих результатів. Міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки повинна бути багаторівневою рамковою Програмою, що поєднує цілі та заходи на центральному, регіональному та місцевому рівнях, яка відображала б структуру децентралізації об’єднаних територіальних громад на місцях. Реалізація Програми сприятиме частковому забезпеченню інвестування коштів на державному та місцевому рівнях у сталий розвиток ромського громадянського суспільства, як важливого партнера влади та державних інституцій у ході підготовки України до вступу в ЄС. У Програмі необхідно врахувати нові виклики, що виникають внаслідок реформ у галузі освіти, охорони здоров’я, доступу ромів до первинної та вторинної медичної допомоги, покращення їх соціально- економічного становища. Новий документ щодо подальшої інтеграції ромів у суспільство повинен містити заходи, що забезпечуватимуть захист від дискримінації, в тому числі дискримінації за ознакою статі, вирішення питання узаконення неофіційних житлових районів місць компактного проживання ромів та земельних ділянок з метою включення ромських поселень до місцевих кадастрів та розвитку інфраструктури. Важливо у рамках стратегій місцевого розвитку, з огляду на процеси децентралізації, органам об’єднаних територіальних громад сформувати конкретні плани покращення соціально- побутових умов, доступу ромів працездатного віку до різних форм професійної підготовки, кваліфікаційних програм, або відкриття власного бізнесу. Важливо також визначити конкретні алгоритми вирішення проблем осіб, які не мають документів, що посвідчує особу, а також ромів, які покинули школу, в тому числі через ранні шлюби, з метою вирішення питань їх подальшого здобуття освіти.

Реалізація завдань щодо інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини Закарпаття напряму залежить від постійного діалогу органів влади із суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу між громадськими організаціями ромської спільноти.

Розробка нового документа з питань інтеграції ромів в громадянське  суспільство повинна базуватися на обґрунтованому аналізі принципів рівності. Пріоритети на основі яких розроблятиметься подальша державна політика інтеграції ромів на період 2021 – 2025 років, має бути узгоджена з основними  програмами, що діють у різних секторах, а також у сфері прав людини, недискримінації, ґендерної рівності та узгоджуватись з процесами децентралізації і реформами, що реалізуються в області.

На нашу думку заслуговує на увагу підтримка ініціатив ромських громадських організацій, орієнтованих на ромську молодь. Це забезпечить створення нового покоління ромів з набором європейських цінностей, включаючи розуміння необхідності здобуття освіти, забезпечення прав людини, здатності висловлювати та підтримувати інтереси ромів. Підтримка ромської молоді має бути узгоджена з державною молодіжною політикою на національному та місцевому рівнях.

Необхідно також докласти особливих зусиль для посилення політичної участі ромських жінок, що сприятиме подоланню внутрішніх та зовнішніх упереджень щодо ролі ромських жінок у суспільстві, а також звернути увагу на удосконалення компетенцій на місцевому рівні (особливо об’єднаних територіальних громад, з огляду на посилення делегування повноважень на їхній рівень) у сфері розуміння, бачення процесів інтеграції жінок- ромок у суспільство.

В рамках процесу розробки нового документа щодо інтеграції ромів у суспільство важливим є проведення публічного обговорення заходів, включених до нього,  у форматі конференції, круглого столу, дискурсу за участі представників відповідних установ та громадянського суспільства. В ході обговорення слід оцінити ризики та здійснити соціокультурний та політико- правовий аналіз першопричин основних проблем у різних місцях компактного проживання ромів з метою їх подальшого вирішення.

Майбутнє ромів України, в тому числі нашого краю, залежатиме від перспектив інтеграції України до європейських структур. Входження України до числа країн-претендентів на вступ до ЄС надає значні можливості щодо залучення допомоги з боку європейських донорських інституцій. Сама потреба у поліпшенні становища національних меншин, зокрема ромської, як однієї з умов успішного процесу євроінтеграції, створює сприятливе підґрунтя для прискорення процесів вироблення ефективної державної політики щодо інтеграції ромської меншини в українське суспільство.

Вирішення проблем ромів не можливе без співпраці чисельних осередків ромських громадських організацій з науковими, освітніми, культурними установами, міжнародними організаціями, експертами, зокрема і в частині кодифікації мови- романі, яка в Україні функціонує в аспекті діалектів.

У питаннях ромознавства (циганознавства), як галузі народознавства, об’єктом дослідження якої є ромська етнічна спільнота, за останні десятиліття намітилася тенденція до осмислення ромською інтелігенцією власної історико – культурної спадщини та посилення уваги вітчизняних вчених-гуманітаріїв, державних, наукових і освітніх інституцій, громадських організацій до ромської проблематики.

На сторінках цього збірника розглядаються проблеми реалізації у регіоні Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини а громадянське суспільство, а також питання історії формування ромської спільноти, з’ясовуються сучасні питання та перспективи їхнього розвитку, визначаються перспективи ромознавчих (циганознавчих) досліджень, ведеться пошук оптимальних шляхів збереження національної ідентичності, мови і культури ромської національної меншини та її гармонійної інтеграції у суспільство.

У збірнику представлено матеріали з досвіду роботи лідерів та активу обласних ромських національно-культурних товариств Закарпаття щодо реалізації в області Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство, а також науковий доробок вітчизняних дослідників ромської історіїі, культури, вчених-гуманітаріїв. Така тематична добірка дозволить сформувати сучасне бачення багатьох проблем ромознавства (циганознавства), невирішення яких гальмує впровадження достовірних знань про ромську національну спільноту в соціально-культурній, освітній, суспільно-політичній царинах життя українського суспільства. Систематизація інформації про ромську національну меншину Закарпаття, безумовно вплине на рівень самосвідомості представників ромів, сприятиме збереженню ними власної культури, і, спонукає представників ромської інтелігенції до більш глибокої рефлексії над проблемами ромської спільноти. Підвищення рівня проінформованості суспільства про історію та культуру ромів, інтеграції їх в суспільство, сприятиме поступовому подоланню упередженого ставлення населення до представників цього етносу, яке не в останню чергу породжене низькою інтегрованістю ромів до різних сфер життя громадянського суспільства.

Нині ромознавчі дослідження, набувають все більш професійного рівня, функціонують окремі ромські студії, які значною мірою відіграють важливу роль у формуванні етнічної самосвідомості та збереженні національно-культурної самобутності ромів. Роми виступають у контексті ромознавчих студій не просто як етнічна або соціальна спільнота, а впливають на рівень самосвідомості представників ромів, сприяють збереженню ними власної культури, спонукають представників ромської інтелігенції до більш глибокої рефлексії над проблемами ромів з метою створення передумов для формування української історієграфії ромознавства (циганознавства), як окремої наукової (навчальної) дисципліни через виокремлення різних поглядів на історію та культуру, спосіб життя ромської спільноти в існуючому на сьогодні науковому дискурсі. Без належного розвитку останньої, як підтвердив досвід культурно-просвітницької діяльності ромських громадських організацій останніх років, неможливо здійснювати ефективні культурно-просвітні та освітні проекти для дітей- ромів у закладах освіти.

З огляду на зазначене вище, вважаємо доцільним рекомендувати ромським громадським організаціям області за участі науковців, експертів, спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у ході реалізації в регіоні нового документа щодо інтеграції ромської спільноти на період 2021- 2025 роки, переглянути підходи та посилити механізми подальшого впровадження заходів, спрямованих на забезпечення чіткої інтеграційної політики для досягнення прогресу на шляху інтеграції та соціалізації ромів Закарпаття в українське суспільство, зокрема у частині:

-задоволення їх освітньо-мовних, інформаційно-культурних, соціально- економічних потреб, поширення достовірної інформації серед громадянського  суспільства, представників засобів масової інформації про інтеграційні наміри ромської спільноти, популяризації ромознавчих (циганознавчих) студій у Закарпатті, збереженню національно-культурної самобутності, а в подальшому – етнокультурного ренесансу ромів Закарпаття;

-шляхом поширення об’єктивних відомостей про історію та культуру ромів Закарпаття, популяризації ромознавчих досліджень та висвітлення їх у мас-медіа, формування у суспільстві толерантного ставлення до представників ромської національної меншини;

-продовжити міжнародну співпрацю ромів Закарпаття з ромами країн Карпатського єврорегіону щодо питань транскордонного співробітництва у гуманітарній сфері, досліджень історії та культури ромів з метою забезпечення підгрунтя для інформаційно-аналітичного підходу до ромознавчих (циганознавчих) досліджень та ін.