Національно-культурні товариства

Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.Олександра Духновича створено у 1994 році. Довгі роки очолював Товариство Михайло Алмашій, заслужений вчитель України. Зараз головою Товариства обрано Продана Юрія Юрійовича. Структурними підрозділами є міські: Мукачівська (голова С.К.Бисага), Свалявська (голова Б.Ю.Лакатош), Виноградівська (Ю.Ю.Продан), Перечинська (голова Г.М.Мегела), Воловецька (Й.М.Козик); районні: Чинадіївська (О.К.Прокоп) та Приборжавська (Т.І.Дурда-Ісак) організації. За останні два роки відбулась перереєстрація всіх членів Товариства, що позитивно відбились на якісному його складі.

Головна мета товариства – вивчення і поширення серед своїх членів теоретичної (історичної, художньо-творчої, фольклористичної, педагогічної) спадщини О.В.Духновича, задоволення і захист соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів членів товариства.

При правлінні товариства функціонують сектори: організаційний, науковий, педагогічний, лінгвістичний, культурологічний, спортивний, працює хор «Стара співанка», керівник Михайло Алмашій.

Пріоритетні напрями роботи товариства ім. О.Духновича:

«Іти до людей, говорити з людьми» (девіз товариства); Посилення організаційної роботи в місцевих (сільських) первинних організаціях, розширення кількісного складу товариства за рахунок сільських громадян, шкільної та студентської молоді; розширення змісту роботи довкола імені О.Духновича: проведення тематичних конференцій, круглих столів, концертів-лекцій, літературних та педагогічних читань, бесід про життя і будительську діяльність О.Духновича, проведення Свят вулиць О.Духновича в населених пунктах області; введення в практику принципу активного самоуправління: самоорганізації, самоконтролю, самоаналізу на основі розробленої «Пам’ятки про поліпшення внутріспілкової роботи в первинних організаціях товариства ім.О.Духновича»; проведення інтегрованих засідань правління з показовими робочими зборами в районних організаціях товариства; вироблення єдиної символіки товариства з такими атрибутами: прапор товариства, нагрудний значок члена організації, членські легітимації, фірменні ділові бланки, дипломи почесних членів товариства особисті картки обліку кожного члена обласного науково-культурологічного товариства ім.О.Духновича.

За останні роки товариство ім.О.Духновича опрацювало і оприлюднило через конференції такі науково-культурологічні теми: «200-річчя першого нотного записувача русинського співанкового фольклору Закарпаття Василя Талапковича», «М.Бескід і Ф.Аристов – піонери  Карпатознавства», «О.В.Духнович і освіта Закарпаття», «О.В.Духнович – гуманіст і інтернаціоналіст», «О.В.Духнович і слов’янський світ”; проведено конкурси декламаторів русинської поезії і малої прози, День русинської балади, письмовий конкурс «Образ русина в писемній літературі та фольклорі», круглий стіл про державну і політичну діяльність П.П.Цібере.

Розпочато роботу по створенню бібліотеки-архіву ім.О.Духновича (при центральному правлінні та при Виноградівській районній організації товариства ім.О.Духновича).

Протягом двох останніх років лінгвістична секція працювала над проблемою кодифікації русинської літературної мови. Для цього створена робоча група з числа досвідчених учителів-мовознавців області. В результаті її діяльності з’явились такі важливі нормативні матеріали з русинської мови: «Словник граматичної термінології русинської мови», «Правопис русинської літературної мови», «Орфографічно-орфоепічний словник русинської мови».

Матеріалами для розробок наукових і мистецьких тем служать щорічні календарі ювілейних дат про життя і діяльність видатних людей Карпатського регіону та ювілеїв населених пунктів Закарпаття.

Асоціація „Сойм Підкарпатських Русинів” (далі – „СПР” або „Сойм”) створена у червні 2005 року і об’єднує понад 1100 членів. Членами асоціації „Сойм” є зареєстровані в установленому законодавством України порядку громадські обласні русинські організації, які підтримують русинський рух у Закарпатті. Членство у „Соймі” – колективне. Члени „Сойму” беруть участь у діяльності керівних органів шляхом делегування свого представника. Діяльність асоціації „Сойм” обмежується територією Закарпатської області. Очолює асоціацію Сидор Димитрій Димитрович, настоятель Хресто-Воздвиженського кафедрального собору в м. Ужгороді.

Основна мета асоціації „СПР” – захист прав та спільних національно-культурних, соціально-економічних інтересів членів-організацій „Сойму”, проведення культурно-просвітницької роботи серед членів асоціації, консолідація русинів, що проживають на Закарпатті, на русинське етнокультурне відродження, офіційне визнання русинської національності.

Одне з головних статутних завдань асоціації „Сойм” – проводити інформаційно-просвітницьку роботу, роз’яснювати завдання і рішення асоціації, сприяти підвищенню культури та громадської активності підкарпатських русинів.

Свою діяльність ”Сойм” будує на засадах толерантності, відкритості, співпраці з іншими культурно-освітніми товариствами області.

З питань статутної діяльності як громадського представницького органу підкарпатських русинів асоціація „Сойм” входить із пропозиціями до органів державної влади і місцевого самоврядування, координує і узгоджує діяльність „СПР”.

Виконавчий Комітет „Сойму” підтримує зв’язки з національно-культурними товариствами області, а також закордонними громадськими та культурно-просвітніми організаціями, є дійсним членом Світової Ради Русинів.

Народна Рада Русинов Закарпаття (НРРЗ) – обласна спілка громадських організацій. Голова – Євген Жупан, депутат обласної ради, заслужений лікар України. НРРЗ – найбільша спілка русинських організацій, членами якої є більше 2200 чоловік. Організована спілка 22 жовтня 2005 року. В її склад входять: обласні «Общество Карпатських Русинов», «Общество подкарпатських русинов», Союз русинських письменників Закарпаття, Товариство молодих русинів, Общество жінок-русинок, Ужгородське Общество ім.А.Духновича.

Метою НРРЗ є поновлення історичної справедливості щодо русинського народу, офіційне визнання русинської національності в Україні, захист прав і законних економічних, соціальних, культурних і духовних інтересів членів НРРЗ і русинської спільноти в цілому.

Постійно діючим органом Народної ради є Президія НРРЗ. Найвищим органом НРРЗ є Всезакарпатський з’їзд русинов, який проводиться один раз на два роки. Всезакарпатський з’їзд приймає рішення з найважливіших поточних і перспективних питань діяльності НРРЗ.

Членами Президії НРРЗ є відомі в нашому краї особистості: Ю.Чорі – поет, письменник, драматург, автор Словника русинської мови, що налічує понад 380 тисяч слів, М.Кеминь – поет, автор знаменитої поеми «Ізянська русалка», І.Туряниця – мікробіолог, професор, автор ряду наукових книг та праць, Й.Лемко – письменник, поет, на вірші якого написано ряд пісень, Л.Філіп – історик, В.Біланін – інженер, о.Стефан Сюч – греко-католицький священик, автор ряду книг на релігійну та етичну тематику, М.Бабидорич – вчений-біолог, еколог, відомий захисник захисник навколишнього середовища, М.Ярчич – економіст, С.Ганькович – керівник охоронного відомства, І.Палінкаш – сільський голова, М.Староста – бізнесмен, М.Град – письменник, О.Мошкола – бізнесмен, член Світової Ради Русинов, Н.Корпош – економіст, С.Метелешко – бізнесмен. Членами НРРЗ є також М.Керецман – заслужений композитор України, П.Куцкір – соліст ансамблю «Руснаки», голова села і ряд інших поважних людей нашого краю.

Щорічно НРРЗ проводить обласні фестивалі русинської культури «Червена ружа», обласні дитячі конкурси русинської пісні і вірша, організовує презентації книг русинських письменників, вечори вшанування визначних русинських діячів, випускає газету «Подкарпатський русин», пропагує русинську культуру серед молоді, проводить правозахисну роботу.

Членами НРРЗ випущено ряд книг на русинську тематику, збірки поезій, народних пісень, звичаїв і традицій русинів, церковних видань, календарів. Ю.Чорі видав 6 томів Словника русинської мови, являється автором більше 50 книг.

Завдяки зусиллям НРРЗ відкрита русинська редакція на обласному телебаченні.

НРРЗ стала ініціатором утворення обласної спілки національно-культурних товариств різних національностей – Ліги національностей Закарпаття і входить у її склад в якості засновника.

Мета НРРЗ – визнання русинської національності на рівні держави та реалізація волі закарпатців на Спеціальну самоврядну територію, як суб’єкта у складі України.

НРРЗ співпрацює з іншими громадськими організаціями національно-культурного спрямування в Україні, так і з русинськими організаціями за кордоном.

Діяльність НРРЗ проводиться легально, у відповідності до Статуту, Конституції та законів України.

Обласна культурно-освітня організація «Матіца словенска» на Закарпатті» (далі МС) засновано в 1992 році, спочатку як місцевий осередок в Ужгороді, а з 1993 року як обласну організацію. На установчх зборах головою організації обраний Йосип Гайніш.

Діяльність товариства спрямовано на розвиток словацької національної освіти, культури, відродження обрядів, традицій, поглиблення національної самосвідомості, духовне піднесення закарпатських словаків. На сучасному етапі організація об’єднує 11 місцевих осередків і налічує більше 3500 членів.

МС виступає ініціатором факультативного вивчення словацької мови у школах населених пунктів області, де компактно проживають словаки. Так, у 1997 році в Ужгороді відкрито перший клас зі словацькою мовою навчання, а у 2004 році уже була відкрита окрема школа № 21 зі словацькою та українською мовами навчання. А у 2010 році вже відбувся третій випуск цієї першої і єдиної на Україні школи. Зараз МС на Закарпатті прикладає зусиля для прискорення переселення у нове приміщення, де також буде відкрито словацький культурний центр.

«Матіца словенска» на Закарпатті регулярно забезпечує підвищення кваліфікації вчителів словацької мови шкіл області у Словаччині (Банська Бистриця, Братислава). Щороку у співпраці з різними державним і недержавними організаціями Словаччини створюються дитячі та молодіжні літні табори на території Словаччини. В таких таборах відпочиває біля 60 – 80 дітей та молоді із словацьких сімей Закарпаття та шкіл.

У співпраці з кафедрою словацької філології УжНУ проведено ряд міжнародних наукових конференцій та семінарів, присвячених розвитку словакістики на Україні та українсько-словацьким взаєминам в області науки, освіти, культури та питань національних меншин, видано наукові збірники та навчальні посібники для закарпатських словакістів, організовується стажування студентів у Словаччині, тощо. Понад 80 словаків Закарпаття, за сприянням МС, здобувають або вже здобули вищу освіту в різних навчальних закладах Словаччини.

Організація сприяла заснуванню фольклорних колективів, які функціонують у населених пунктах, де компактно проживають словаки. Це Народний вокально-хореографічний ансамбль “Словенка” дитячої школи мистецтв у с.м.т.Середньому, Народний фольклорний колектив “Ліптаки” з Великого Березного, фольклорний колектив “Радуванка” та зразковий дитячий танцювальний колектив “Турянська долина” із с.Тур’я Ремети, „Гутнянські вечірки” із с.Родникова Гута та ін. Організація допомагає забезпечувати ці колективи сценічними костюмами, методичною літературою, запрошує словацьких хореографів і сприяє навчанню у Словаччині на курсах хореографії, драматургії, режисури. Відрадно, що наші колективи були неодноразовими призерами республіканських та міжнародних конкурсів.

За безпосередньої участі МС відкрито редакцію словацьких передач на Закарпатській державній телерадіомовній компанії «Тиса-1». Щотижня виходять в ефір теле- та радіопередачі словацькою мовою. Організація надає посильну допомогу в підготовці передач, забезпеченні технічними засобами та стажуванням працівників редакції на спеціальних курсах у Словаччині.

«Матіца Словенска» на Закарпатті має власний друкований орган “Підкарпатський словак” – єдине в Україні словацьке періодичне видання.

За фінансової підтримки Міністерства культури Словацької республіки вийшла у світ підготовлена нами перша на Україні дитяча книга словацькою мовою закарпатських авторів словацького походження Ангеліни Турак і Марії Буковинської “Казки підкарпатських словаків”. У 2005 році як результат співпраці з Інститутом етнології Словацької академії наук видано монографію „Народна культура словаків на Закарпатській Україні”. А в 2006 році була надрукована „Історія і культура словаків на Закарпатській Україні” Зденки Болерацової, кандидата філософських наук із Закарпаття.

МС – головний організатор щорічного обласного свята словацького народного мистецтва “Словенска веселіца”. Ряд заходів, започаткованих організацією, стали традиційними: обласні огляд-конкурс “Словацький бетлегем” (Словацький Вертеп), огляд-конкурс словацької народної пісні “Золотий соловейко” (спільно з Дитячою школою мистецтв с.м.т. Середнє, обласний огляд-конкурс читців словацької прози і поезії “Чарівність казки”.

Історичною подією в житті словаків краю став перший репрезентативний “Фашіанговий бал” закарпатських словаків, в якому взяли участь понад 230 членів «МС» та гостей. Метою цього заходу є не лише відновлення Фашіангових (масляничних) традицій, але й можливість зустрічі словаків краю з найвищими представниками громадського, культурного, економічного та політичного життя Словацької республіки та України. Зараз «Фашіанговий бал» став традиційним.

Голова організації Гайніш Й. є: учасником Змішаної словацько-української комісії з питань національних меншин, освіти і культури, членом Генеральної ради світового об’єднання закордонних словаків, світової Ради словаків, які проживають за кордоном.

За оцінкою «Матіци словенскої» у Словаччині Закарпатська організація визнана як одна із найактивніших словацьких організацій а словацька меншина в Україні – як одна із таких, що найбільш динамічно розвиваються у світі. Успіхи досягнуті в першу чергу завдяки активістам та прихильникам: Мар’яні Гапак, Габріелі Бровді, Терезії Вейгеші, Габріелі Мазютинець, Марії Фединець, Йосифу Товту, Володимиру Вербовському, В’ячеславу Бучині, Олі Саболчі, Мар’яні Мальчицькій, Марії Батрін, Віктору Багіну та ін. Чисельні нагороди, отримані організацією та її активістами від державних і недержавних організацій обох країн – приклад високої оцінки діяльності «Матіци словенської» на Закарпатті.

Товариство словаків Закарпаття ім. Л.Штура було створене у 1990 році спочатку як районне, а в 1992 році стало обласним. Воно було першим Товариством словаків на Закарпатті та в Україні. Зараз Товариство налічує більш як 1700 членів. Незмінним головою Товариства від початку заснування по 2009 рік був Горват Йосип Юлійович, який проявив себе як здібний і підприємливий керівник, хороший організатор, людина слова. За його безпосередньою ініціативою було організовано і досягнуто позитивних зрушень. З січня 2010 року головою товариства була обрана Валерія Баланко.

Мета товариства: мобілізувати свої внутрішні ресурси для збереження своєї самобутності, розвитку рідномовної освіти, національної культури, самосвідомості громадян, співробітництва між Україною та Словаччиною, зберегти традиції, звичаї та обряди, розвивати громадську активність громадян.

Саме тому першочерговим завданням товариства є необхідність у вивченні словацької мови, оволодіння нею членами товариства на рівні державної мови України. Товариство виступає гарантом захисту інтересів закарпатських словаків в усіх сферах суспільного життя. У своїй діяльності Товариство опирається на місцеві осередки, які працюють в 9-ти населених пунктах області, де компактно проживають словаки.

Товариством започатковано традиційні свята: «Словенска веселіца», «Словенска забіячка», «Словенскі бетлегем» та ін.

Товариство систематично проводить читацькі конференції, виставки робіт народних умільців, самодіяльних художників, вишивальниць

При підтримці органів державної влади області в почалось інтенсивно розвиватись факультативне вивчення словацької мови в навчальних закладах с.Середнє, с.Анталовці Ужгородського району, с.Довге Іршавського району, с.Родникова Гута Свалявського району, смт. Тур’я Ремета та м. Перечин. За активного сприяння Товариства, обласного управління освіти, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та Міністерства освіти Словаччини розроблена програма проходження курсової перепідготовки вчителів, які проводять у школах факультативні заняття зі словацької мови.

Щороку влітку учні вищеназваних шкіл та шкіл міста Ужгород направляються на відпочинок у літні табори в Словаччину. Ці та інші заходи сприяють вдосконаленню знань членами Товариства словацької мови. Сьогодні словацьку мову та літературу вивчають 96 учнів. Міністерство освіти України спільно з обласним управлінням освіти, Сторожницькою ЗОШ та Перечинською гімназією розробили навчальну програму викладання словацької мови та літератури для учнів 5-12-х класів «Література словацька та зарубіжна». Проводиться обласний конкурс на кращого оповідача казки.

Товариством підтримуються зв’язки з кафедрою словацької мови Ужгородського національного університету. Тісно співпрацює Товариство словаків Закарпаття ім. Л.Штура із Закарпатською філією Київського славістичного університету, де у 2006 році університетом відкрито словацьке відділення за спеціальністю «Словацька мова та література». На відділенні навчається більш як 50 студентів. Крім навчального процесу звертається особлива увага на проведення фахових семінарів, науково-практичних конференцій словацькою мовою. Викладачі цього вузу систематично проходять курси мовної перепідготовки в Словаччині.

За сприяння товариства словаків ім. Л.Штура випускники середніх шкіл із словацьких родин навчаються у вищих навчальних закладах Словаччини. Щороку діти-словаки оздоровлюються у таборах відпочинку в Словацькій Республіці.

Діяльність товариства сприяє подальшому утвердженню прав та свобод представників словацької національної меншини області, розвитку рідної мови, задоволенню її культурних інтересів та духовних потреб.

У своїй діяльності Товариство опирається на Статут, Конституцію та закони України.

Закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра» створено в 1999. Голова товариства обрана Дудаш Марина Юріївна. Об`єднує в своїх лавах 70 членів. Мета діяльності – задоволення, захист, розвиток соціальних, освітніх, інтелектуальних, творчих, та інших інтересів і прав членів товариства, пропаганда ідеї реальної рівності чоловіка та жінки.

Основні види діяльності товариства – правозахисна, культурно-освітня та видавнича. Щорічно товариство «Довіра» бере участь у «Постійній конференції», яку організовує «Уряд для закордонних словаків» (Словаччина, Братислава), і метою якої є розробка рекомендацій Уряду Словацької Республіки щодо сприяння діяльності словаків, які проживають на території інших держав. У 2003 році товариство «Довіра» стало членом «Світової асоціації словаків за кордоном», метою якої є збереження та розвиток національної, культурної та мовної ідентичності словаків світу, створення сприятливих умов для співпраці зі Словацькою Республікою, налагодження та підтримка контактів зі словацькими міжнародними організаціями.

Щорічно члени «Довіри» вдосконалюють свої знання з рідної мови на літніх курсах словацької мови та культури для краян, організованих Міністерством освіти Словацької Республіки, університетом ім Коменського (Братислава), Центром підвищення кваліфікації мовної та спеціальної підготовки закордонних студентів (UJOP). З вересня 2010 року в Ужгородському Палаці дітей та юнацтва (ПАДІЮН) відкрито гурток словацької мови (початковий рівень) для дітей, які виявили бажання вивчати словацьку мову. Гурток відвідують як діти з українських сімей для яких ця мова є іноземною, так і діти закордонних словаків, які проживають на території Закарпатської області чи міста Ужгорода і хочуть, щоби їх діти говорили мовою своїх предків. Діти також вивчають традиції у святкуванні свят Різдва та Великодня, а також пізнають сучасні реалії життя Словаччини. Цього року відвідувати гурток словацької мови виявили бажання студенти юридичного та історичного факультету.

Відповідно до «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні» члени товариства «Довіра» взяли участь у роботі III–го Всеукраїнського семінару для представників відповідального батьківства та шкіл підготовки до шлюбу. В конференції також взяли участь на запрошення товариства «Довіра» і представники зі Словаччини (університет Матея Бела, м.Банська Бистриця).

В травні 2011 року товариством словацьких жінок «Довіра» проведено разом з гуртком словацької мови в Падіюні свято «Дня Матері», на яке запрошені гості зі Східної Словаччини та представники Генерального консульства Словацької Республіки в м.Ужгород.

З 14 по 28 липня 2011 року троє дітей, які відвідують гурток словацької мови запрошені до Літнього табору «Supertrieda» у Словаччині, перебування в якому підтримано Міністерством освіти Словацької Республіки. У таборі учні разом з іншими учасниками будуть вдосконалювати мову, відвідувати екскурсії, здобуватимуть досвід в мультимедійній сфері (будуть здобувати навики у журналістиці).

Традиційно в червні до Дня дітей товариство «Довіра» організовує для дітей-словаків, які проживають у Закарпатській області, екскурсію по визначним містам та замкам Словаччини з метою їх ознайомлення з історією та культурою Словаччини та словаків.

Товариство проводить свою діяльність відповідно до Статуту, дотримується Конституції і законів України, співпрацює з іншими національно-культурними товариствами Закарпаття, сприяє процесу відродження культурних і духовних традицій національних меншин краю.

Обласне товариство словацької інтелігенції створено в 2000 році. Головою Товариства обраний Ернест Горват. Первинні осередки Товариства функціонують практично в усіх місцях компактного проживання словаків на території Закарпаття. Роботою обласного товариства словацької інтелігенції охоплено більш як 60 чоловік.

Мета товариства – захист прав словацької меншини краю та вирішення проблем словацької освіти, її подальший розвиток, сприяння та поглиблення добросусідських відносин між представниками різних національностей, традицій, культури і звичаїв словацької культури.

За час свого існування товариство активно займається проблемами словацької національної меншини, налагодило зв’язки з національно-культурними словацькими товариствами інших країн. Активісти товариства беруть участь у “Постійній конференції закордонних словаків”, у щорічних конференціях національних меншин Карпатського Єврорегіону, які організовуються в м. Ніредьгаза (Угорщина) з ініціативи Міжнародної Ради національних меншин Карпатського Єврорегіону.

Тісно співпрацює з товариством угорської інтелігенції Закарпаття, спільно проводяться “круглі столи” з питань захисту культурно-історичних пам’яток Закарпаття.

В економічній галузі товариство співпрацює з підприємницькими структурами з метою підвищення якості торгівлі до європейського рівня, поліпшення інвестиційного клімату, створення нових робочих місць.

У галузі культури Товариство активно бере участь у проведенні читацьких конференцій, виставок творчих робіт народних художників та умільців, вишивальниць, активно залучається до організації словацьких музичних та пісенних свят.

Щороку діти зі словацьких родин направляються для відпочинку у міжнородні табори у Словацьку Республіку. Там, крім відпочинку, учні поглиблюють свої знання зі словацької мови, історії, культури Словаччини.

За сприяння товариства випускники-словаки загальноосвітніх навчальних закладів області направляються на навчання в Братиславський університет ім.Коменського.

У своїй діяльності обласне товариство словацької інтелігенції опирається на Статут, закони та Конституцію України, співпрацює з державними органами, органами місцевого самоврядування та національно-культурними товариствами краю.

Закарпатське обласне товариство німців “Відродження” має свою багаторічну історію. Воно є продовжувачем діяльності товариства німецької культури, яке плідно працювало у нашому краї ще у 20-30 роках минулого століття. Свою роботу відновлене товариство започаткувало в 1990 році і об’єднує понад 3000 чол. Головою товариства обраний Золтан Кізман, під керівництвом якого проводиласяся значна багатогранна робота. У даний час виконує обов’язки голови товариства заступник голови – Магдалина Гудак.

Серед головних завдань пріоритетними визнано: вивчення та удосконалення членами Товариства знань з німецької мови як дітей, так і дорослого населення, відкриття бібліотек з книгами, виданими німецькою мовою, реставрація та відновлення роботи церков, повернення населеним пунктам та їх вулицям своїх історичних назв. Все це дає свої позитивні наслідки. При активній участі Товариства проведено перейменування вулиць у містах Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Хусті, населених пунктах Мукачівського району. У 8-ми німецькомовних селах богослужіння проходить німецькою мовою.

Проводиться значна культурно-просвітницька робота, яку здійснюють активісти Товариства. При центрі німецької культури “Паланок” працюють вокальний ансамбль, дитячий хор, оркестр народних інструментів, дитячий вокальний ансамбль.

Щороку проводяться фестивалі німецької культури і мистецтва, в яких беруть участь німецькомовні колективи з інших регіонів України, а також Прибалтики, Словаччини, Угорщини, Румунії, Німеччини, Австрії. Великою популярністю на фестивалях користуються місцеві професійні художні колективи Сваляви, Барбова, Нижньої Грабівниці, Синяка, Усть-Чорної, Шенборна.

При центрі функціонує бібліотека, в якій нараховується понад три тисячі примірників книг, читальний зал, комп¢ютерний клас, працюють гуртки по вивченню німецької мови.

Товариство плідно співпрацює з колективом кафедри німецької філології УжНУ. Викладачами та студентами кафедри опубліковано ряд наукових статей та захищені дипломні роботи, підготовлено і видано монографічні дослідження, підручники та інші видання, де досліджуються питання з історії поселення, культури та мови німців Закарпаття.

Товариство співпрацює з обласною державною телерадіокомпанією «Тиса-1», де регулярно виходять передачі німецькою мовою, у яких широко висвітлюються питання, пов’язані з духовним відродженням німців Закарпаття.

Товариство має тісні зв’язки з Всеукраїнським німецьким товариством, обласними національно-культурними товариствами Закарпаття, багатьма зарубіжними організаціями.

Громадська обласна організація “Німці Закарпаття”  створена в 2000 році Головою організації обраний Мілан Фехтел. Організація «Німці Закарпаття» об’єднує понад 1600 чол. Засновниками та активними членами є осередки сіл Павшино, Верхній Коропець, Барбов, смт Чинадієво, Усть-Чорна, а також міст Мукачева, Хуста, Сваляви.

Мета організації – відновлення та розвиток німецької народної культури, звичаїв та традицій, підтримка центру німецької культури, проведення культурних заходів, участь в культурно-мистецькому житті нашої області, здійснення благодійницької діяльності при підтримці гуманітарної допомоги уряду Німеччини через благодійний фонд “Товариство розвитку” (м.Одеса).

Організація співпрацює із населеними пунктами, де компактно проживають німецькі меншини. Надає моральну та матеріальну підтримку важкохворим, малозабезпеченим, одиноким та пенсіонерам.

За період існування обласної організації “Німці Закарпаття” при підтримці Посольства Німеччини проводяться фестивалі німецької культури.

З 2000 року за сприяння обласної організації та фінансової підтримки Благодійного фонду “Товариство розвитку” школярі щоліта мають змогу відпочивати в дитячих таборах.

Через Асоціацію німців України (м.Київ) організовано підписку та доставку в організацію німецької періодики.

Традиційним стало проведення таких свят, як Пасха, День захисту дітей, День матері, День репресованих та Різдва Христового.

Обласна організація “Німці Закарпаття” сприяє подальшому відродженню та розвитку національної культури та духовних інтересів усіх німців Закарпаття, створенню умов для вивчення та поглиблення знань материнської мови.

(Діяльність товариства тимчасово призупинена)

Закарпатське обласне культурне товариство білорусів “Сябри” засноване в 1999 році, яке об’єднує понад 1500 чол.

Метою та завданням товариства є об’єднання білорусів, які проживають у краї, для задоволення духовних інтересів білорусів та білоруськомовного населення Закарпатської області, захист їх політичних, громадських, економічних, творчих, національно-культурних та інших інтересів.

Діяльність товариства базується на принципах демократії, дотриманні загальнолюдських і національних прав інших громадян, самоуправління, законності і гласності. Має свої осередки в смт Вишково Хустського району та м. Рахові. Товариство підтримує тісні зв’язки з національно-культурними організаціями Закарпаття, Посольством та Консульством Білорусії в Україні та інших країнах.

Товариством проводиться ряд масових заходів. Зокрема, в м.Ужгороді проведені фестивалі слов’янської культури. Щорічно до Дня Перемоги та Дня визволення Білорусії проводяться зустрічі з ветеранами війни, тематичні вечори, концерти, організовуються лекції-бесіди, присвячені життю і творчості Якуба Коласа та Янки Купали.

Значну роботу по патріотичному вихованню молоді проводить створений при товаристві хор ветеранів війни (керівник – Анатолій Донець, заслужений працівник культури України). За п’ять останніх років дано понад 140 концертів в містах і селах Закарпаття.

Правління товариства займається також вирішенням питань, пов’язаних із забезпеченням ветеранів війни ліками, продуктами харчування, санітарно-курортним оздоровленням.

Голова Закарпатського обласного культурного товариства білорусів “Сябри” Донець Анатолій Адамович за вагомий внесок у справу гармонізації міжетнічних відносин, збереження міжнаціональної злагоди в краї нагороджений Почесною грамотою обласної державної адміністрації.