Національно-культурні товариства

РЕАЛІЗАЦІЯ  У  РЕГІОНІ  ДЕРЖАВНОЇ  ПОЛІТИКИ  УКРАЇНИ  ЩОДО  ЗАХИСТУ  ТА  ІНТЕГРАЦІЇ  РОМІВ  ЗАКАРПАТТЯ  У  СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

 Омелянюк Наталія Володимирівна,

заступник директора департаменту – начальник управління

 державних допомог та соціальної підтримки населення

обласної державної адміністрації

 Зважаючи на актуальність питання інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, департаментом соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації, його структурними підрозділами у регіоні в рамках реалізації Стратегії захисту прав та інтеграції ромів в громадянське суспільство проводиться щоквартальний моніторинг одержувачів державної соціальної допомоги з числа ромського населення шляхом ідентифікації за ознакою компактного проживання громади. Однак, на сьогодні неможливо виокремлення усіх представників ромської національної меншини з–поміж загальної кількості отримувачів державної соціальної допомоги, житлової субсидії тощо та відповідно провести точний моніторинг надання соціальних виплат.

Органами соціального захисту населення області, у відповідності до чинного законодавства України своєчасно забезпечується призначення та виплати різних видів державної соціальної допомоги, в тому числі  і сім’ям ромської національної меншини.

          Звернення громадян до органів соціального захисту населення за призначенням виплати різних видів державної соціальної допомоги, пільг, субсидій та компенсації розглядаються працівниками у встановленому законодавством України порядку незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, мовних або інших ознак.

          Так, станом на 01.10.2020 р., відповідно до моніторингу одержувачів державної соціальної допомоги з числа ромів, на обліку в органах соціального захисту населення області перебувавє 14057 сімей – одержувачів з числа ромського населення, що становить 14,2 % від усіх ордержувачів допомоги. Сума середньомісячних виплат одержувачам допомоги становить понад 39,6 млн. грн.

          З видами допомоги це :

304 одержувачі допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

4836 одержувачів допомоги при народженні дититни;

129 одержувачів допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням: 5 565 одержувачів допомоги на дітей одинокими матерями.

          Всього одержувачів допомоги відповідно до Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми»  – 10834, що становить 22,1 % від усього контингенту одержувачів допомоги відповідно до вищенаведеного Закону;

1811одержувачів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, що складає 37,6 % від усього контингенту одержувачів вказаної допомоги;

5 одержувачів тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляютться від сплати аліментів;

827 оджержувачів державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

542 одержувачі державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам;

38 оджержувачів державної соціальної допомоги по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.

          Житловою субсидією скористалися 80 одержувачів ромської національності.

          Відповідно до Порядку та умов надання у 2019 році субсидії з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року № 877 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від  26 червня  2019 р. № 616) до Закарпатської області було спрямовано 25 530,2 тис. грн. цільової субвенції з державного бюджету для виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення 77 дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа. Кошти у повному обсязі було перераховано на рахунки цих осіб зі спеціальним   режимом використання.

          За станом на 01.11.2020 р. вже придбано  житло на загальну суму 24 507,6 тис. грн., в тому числі придбано 8 житлових приміщень для осіб ромської національності на суму 2 899,7 тис. грн.

          Організація і проведення цьогорічної оздоровчої кампанії суттєво відрізнялася від попередніх років у зв’язку з підвищеним ризиком можливості захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-COV-2. За оперативними даними райдержадміністрацій, міськвиконкомів та об’єднаних територіальних громад в області проживає 163013 дітей шкільного віку, з них 57 849 – діти пільгових категорій.

          Із дотриманням відповідних обмежень було охоплено загалом 1 567 дітей пільгоьвих категорій, в  тому числі і діти ромської національної спільноти, які належать до пільгових категорій.

          Протягом 2020 року діти мали змогу оздоровитися у таких закладах оздоровлення та відпочинку як ДОТ «Горбок», ДОТ «Зачарована долина», ДПУ МДЦ, ДП «УДЦ «Молода гвардія» (м. Одеса)  та ін.

          В області постійно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з питань соціального захисту населення. Інформація щодо нормативно-правових актів у сфері соціального захисту населення розміщена на інформаційних стендах райміськуправлінь, періодично друкується у ЗМІ, висвітлюється в телеефірах. Крім того, спеціалісти райміськуправлінь, а також департаменту постійно надають консультації на особистому прийомі громадян.

          Департаментом соціального захисту населення облдержадміцністрації в межах компетенції, надається активна підтримка різним громадським благодійним організаціям з питань життєдіяльності ромської національної меншини.

У перспективі на 2021 -2025 роки необхідно розробити новий документ щодо інтеграційної політики ромів, який має базуватися на обґрунтованому аналізі оцінювання ризиків, що мають місце в ромських громадах із відповідним фінансовим обґрунтуванням вирішення наявних проблем.

ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ В ОБЛАСТІ СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ТА ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ

 Петришина Любов Василівна,

головний спеціаліст відділу у справах національностей

управління національностей та релігій облдержадміністрації

З метою створення належних умов для інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 8 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Стратегію розробленою на національній та міжнародній правовій базі, передбачено комплекс організаційних заходів щодо створення рівних можливостей для участі ромської спільноти у соціально-економічному та культурному житті держави.

Ромська тематика є надзвичайно актуальною і для Закарпатської області, характерною особливістю якої є багатонаціональність. В області проживають представники понад 100 національностей, а серед інших і ромська національна меншина, яка за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року нараховує близько 14.0 тисяч (згідно з результатами подвірних обходів медичними працівниками чисельність ромів нині в рази більша). Кількість представників ромської меншини в області є найвищою у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України.

Роми проживають практично у всіх адміністративно-територіальних одиницях області, тому питання захисту та інтеграції ромів в українське суспільство виступає на перший план при реалізації державної етнополітики місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У цій статті ми маємо акцентуємо увагу як на тих питаннях, які реалізувались протягом 2013-2020 років і які, очевидно, потребуватимуть значних зусиль при вирішенні ромських питань у майбутньому.

Обласна державна адміністрація та її структурні підрозділи у межах наданих повноважень підтримують ромську спільноту області у задоволенні її етнонаціональних та соціальних потреб, сприяють вирішенню проблем у сфері освіти, охорони здоров’я, паспортизації, працевлаштування тощо.

В Закарпатській області (вперше починаючи з 2003 року) реалізується програма „Ромське населення Закарпаття” (нинішня на 2016–2020 роки), яка визначає напрями співпраці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з ромською меншиною області у вирішенні освітніх, культурних, соціально-побутових та інших запитів ромської громади.

Разом з тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 701-р „Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року”, розпорядженням голови облдержадміністрації від 12.11.2013 № 389 затверджено План заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Протягом зазначеного часу з 2013 по 2020 роки в області вживаються комплексні заходи з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини. Для координації дій між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями ромів утворено міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів із реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, у складі якої працюють профільні групи з питань освіти, молоді та спорту; охорони здоров’я; культури та інформаційної діяльності; соціального захисту та зайнятості; правового захисту; розвитку інфраструктури; сприяння розвитку громадянського суспільства. До складу профільних груп входять як спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій, міськвиконкомів  за відповідним напрямом, так і ромські лідери та голови ромських національно-культурних товариств.

Одним із завдань органів влади спільно з лідерами та активом ромських громад було і є проведення широкої інформаційно-просвітницької роботи, яка спрямована на протидію упередженому ставленню до осіб ромської національності, інтеграції її в громадянське суспільство.

Зокрема, з метою протидії упередженому ставленню до учнів ромської національної меншини у загальноосвітніх навчальних закладах проводяться бесіди, виховні години, засідання за круглим столом. Більшість учителів добре володіють методикою навчання дітей ромської народності. Вони не виділяють ромів з-поміж інших дітей, допомагають їм вільно спілкуватися з однокласниками, залучають їх до різних позакласних та позашкільних заходів.

Також інформаційно-просвітницька робота осіб, які належать до ромської національної меншини, протягом зазначеного періоду проводилась Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області (до його реорганізації) шляхом здійснення виступів у місцевих засобах масової інформації, інтернет-виданнях, надання безоплатної первинної правової допомоги, проведення правоосвітніх заходів.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області розроблено та розповсюджено по центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги Закарпатської області буклети щодо питань захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини.

Керівництвом Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області щоквартально здійснювався моніторинг документування паспортом громадянина України ромського населення області, відновлення паспортних документів та реєстрації місця проживання/перебування осіб ромської національності. У засобах масової інформації проводилась роз’яснювальна робота. На даний час усі громадяни України, в тому числі і громадяни України ромського походження, які звернулися до територіальних підрозділів ГУ ДМС України у Закарпатській області для оформлення паспорта громадянина України та подали необхідні документи, отримують паспорт громадянина України у встановлений законодавством термін. Під час документування ромського населення паспортами громадянина України скарг та зауважень до ГУДМС України в Закарпатській області не надходило. Разом з тим найбільшою проблемою в документуванні ромів є відсутність або втрата свідоцтва про народження. Оскільки одним із основних документів, які громадяни подають для оформлення паспорта громадянина України, згідно Постанови КМУ від 26.06.1992 № 2503-ХІІ „Про затвердження Положення про паспорт громадянина України”, є свідоцтво про народження громадян, а відсутність свідоцтва про народження у громадян унеможливлює виготовлення паспорта громадянина України.

Спільними зусиллями ромських національно-культурних товариств і місцевих органів виконавчої влади знайдено ефективні форми співпраці та координації діяльності із забезпечення освітніх потреб ромської національної меншини області. Управління (відділи) освіти, молоді та спорту райдержадміністрацій і міськвиконкомів, керівники закладів дошкільної,  загальної середньої освіти та позашкільних навчальних закладів для вирішення питань щодо виховання і навчання дітей ромської національної меншини тісно співпрацюють із ромськими громадськими організаціями „Романі черхень”, „Ром Сом”, „Лаутарі”, „Романі чгіб”, „Рома Дром”, „За майбутнє ромів”, „Роми Берегівщини”, ромським жіночим товариством „Рома культура” та інші. Представники місцевих громадських організацій ромів, члени батьківських комітетів запрошуються на щорічні звіти керівників та загальні збори трудових колективів.

У взаємодії з підрозділами Національної поліції та органами освіти в ході профілактичних рейдів „Вулиця”, „Вокзал”, „Підліток” впродовж дії Плану заходів із реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року проводились профілактичні рейди, під час яких виявлялись діти, схильні до правопорушень, вживання алкогольних, токсичних речовин, інших негативних проявів. Згідно оперативних даних на профілактичному обліку служб у справах дітей облдержадміністрації діти ромської народності складають близько 15 відсотків.

Будь-які звернення громадян до органів соціального захисту населення за призначенням виплати різних видів державної соціальної допомоги, пільг, субсидій та компенсації розглядаються працівниками у встановленому законодавством порядку і незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, мовних або інших ознак.

          Органами соціального захисту населення області, у відповідності до чинного законодавства своєчасно забезпечується призначення та виплата різних видів державної соціальної допомоги, в тому числі і сім’ям ромської національної меншини. Відповідно до моніторингу одержувачів державної соціальної допомоги з числа ромів, на обліку в органах соціального захисту населення області перебували близько 17.0 тисяч сімей – одержувачів з числа ромського населення (не включаючи одержувачів житлових субсидій), що становить 17.8 відсотків від усіх одержувачів допомоги. Сума середньомісячних виплат у 2019 році становила близько 48.0 млн. грн.

          Обласною службою зайнятості здійснювалась системна робота з орієнтації зайнятого населення, зокрема, учнівської молоді з числа ромів, на свідомий вибір професій, актуальних на ринку праці, підвищення мотивації до праці, легального працевлаштування та отримання робітничих професій. Спеціалісти центрів зайнятості проводили виїзні акції у місця компактного проживання ромів, де знайомили учасників заходу зі спектром послуг, які надає служба зайнятості та наявними вакансіями. В акціях активну участь брали голови сільських, селищних рад, депутати місцевих рад, начальники районних або міських управлінь праці та соціального захисту населення, представники ромської громади.

З метою активізації контактів, актуалізації моніторингу ситуації та поновлення інформаційних матеріалів щодо забезпечення прав представників ромської національної меншини управлінням національностей та релігій облдержадміністрації щорічно здійснювалась систематизація контактних даних щодо лідерів ромських поселень, священнослужителів у ромських поселеннях, депутатів з числа ромів у розрізі населених пунктів області. Ця інформація була необхідною для практичного використання і контактування.

Оскільки ромські обласні національно-культурні товариства нині виконують не тільки культурно-просвітні, але й самоврядні функції, зокрема соціальний і правовий захист ромів, вони щороку залучали чималу кількість коштів для покращення соціально-економічного становища ромів краю. Варто відзначити, що переважна більшість ромських лідерів плідно працює над реалізацією проектів програм Міжнародного фонду „Відродження” та інших благодійних фондів. На сьогодні в області реалізується ряд грантових проєктів з питань освіти, медицини, культури, правового і соціального захисту ромських громад, однак переважна їх більшість є короткотерміновими, а це не у повній мірі сприяє покращенню життєдіяльності ромів.

Важливим у реалізації Плану заходів було і залишається вирішення  освітніх питань серед ромів. За оперативною інформацією місцевих органів управління освітою у 2019/2020 навчальному році у закладах дошкільної освіти виховується 1057 осіб, закладах загальної середньої освіти – 10324 особи; у закладах професійної (професійно-технічної) освіти – 81 особа. Інформація щодо кількості учнів та студентів ромської народності, якою ми оперуємо, базується на суб’єктивній оцінці особи учня чи студента педагогами, тому не може розглядатися як точна статистична. Зовнішня оцінка іноді може не збігатися з самоідентифікацією особи, позаяк часто роми називають себе угорцями, українцями чи румунами – залежно від того, якою мовою вони розмовляють. Це особливо актуальне для українсько-угорських навчальних закладів, де часто більша частина учнів є саме ромської національності. З огляду на це, інформація, яку ми надаємо, не може розглядатися як точна статистична

Діти з ромських сімей навчаються у 164 із 664 діючих закладів загальної середньої освіти, а також у 7 закладах освіти обласного підпорядкування. У місцях компактного проживання представників ромської національності (мм. Ужгород, Мукачево, Берегово, Свалява, Берегівський, Виноградівський, Мукачівський, Перечинський, Ужгородський райони) у 15 школах кількість учнів-ромів становить від 50 до 70 відс., а у 8 закладах загальної середньої освіти їхня частка перевищує 70 відсотків. Додаткові знання з ромської мови, історії, культури, традицій ромського народу здобувають у недільних школах, що знаходяться у с.Концово Ужгородського та с. М. Ком’яти Виноградівського районів.

Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти підготовлено до друку методичні посібники для вчителів, які працюють з дітьми ромської національної меншини, укладені методичні рекомендації, створена електронна версія методичних рекомендацій, посібників, робочих зошитів з угорської та української мови для учнів початкових класів, конспектів уроків для вчителів шкіл, де навчається переважна більшість учнів- ромів. З метою подолання відставання та вирівнювання знань і умінь учнів ромської національної меншини укладена „Корекційна навчальна програма з навчальних предметів для учнів 1-4 класів”. Це неповний перелік заходів, що здійснюється органами управління освітою області для покращення освітнього рівня дітей ромської національності.

Значна увага приділялась медичному забезпеченню ромів.

Медичними працівниками області проводилась значна робота щодо охорони здоров’я ромського населення. У лікувально-профілактичних закладах створено належні умови для проходження ромами щорічних профілактичних оглядів, у тому числі лабораторних обстежень. Запроваджено в практику виїзди у табори бригад лікарів, а також пересувних флюорографів. Постійно проводяться комплексні медичні огляди ромських дітей із залученням вузькопрофільних спеціалістів.

Однак, ситуація щодо наявності хворих серед дорослого ромського населення та дітей залишає бажати кращого. Працівники державних закладів охорони здоров’я з особливостями національної ментальності ромів ознайомлені. Поряд з цим, існує ряд чинників, на які медичні працівники не можуть вплинути. Зокрема, це небажання самих ромів проходити профілактичні огляди та лікування, відмова батьків від щеплень дітей. Крім того, важливим є розуміння ромами безпечного материнства та відповідального підходу до планування сім’ї.

Проблемним в організації профоглядів серед дорослого ромського населення є те, що досить значна їх частина постійно мігрує. Для більш повного залучення ромів до ренгенофлюорографічних оглядів медичні працівники постійно звертаються за допомогою до ромських лідерів, медіаторів та священнослужителів, а також проводять подвірні обходи.

Органами державної влади та органами місцевого самоврядування надавалась допомога у вирішенні питань забезпечення осіб, які належать до ромської національної меншини, житлом, покращення житлово-побутових умов, соціальної інфраструктури, відповідних комунікацій та благоустрою території у місцях їх компактного проживання шляхом поширення  інформації про програми пільгового кредитування, придбання та будівництва житла. Райдержадміністраціями та міськвиконкомами відповідна інформація регулярно висвітлюється в місцевих засобах масової інформації.

Райдержадміністраціями та міськвиконкомами, спільно з підприємствами та організаціями, що ведуть квартирний облік, вживаються на місцях заходи з популяризації серед населення області державних житлових програм. Громадяни ромської національної меншини, які подають відповідні заяви та документи, оформляються на квартирний облік в органах місцевого самоврядування за місцем проживання. Крім того, з метою поліпшення житлово-побутових умов, соціальної інфраструктури, відповідних комунікацій та благоустрою території у місцях компактного проживання ромського населення в межах фінансових можливостей проводяться ремонти дорожнього покриття вулиць та відповідних інженерних комунікацій. Також, райдержадміністраціями у кожних окремих випадках надається адресна матеріальна допомога для поліпшення їх житлово-побутових умов.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській за станом на 17.01.2019 року в області виділено відповідно до законодавства України, особам, що належать до ромської національної меншини для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виділено 157 земельних ділянок на загальну площу 18,12 га, а для ведення особистого селянського господарства – 70 земельних ділянок загальною площею 23,45 гектарів. Зокрема, активно ведеться робота з надання земельних ділянок Ужгородською (46), Мукачівською (13), Великоберезнянською (8) райдержадміністраціям, виконкомами сільських рад районів.

Для покращення роботи щодо соціалізації ромів в області розпорядженням голови  04.09.2018 у оновленій редакції затверджено План заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020, що враховує специфіку області.

Низка проблемних питань життєдіяльності ромів потребують підтримки з державного та місцевого бюджетів. На реалізацію Плану заходів з виконання Стратегії з державного бюджету Закарпатській області кошти не виділялись. Саме з цих міркувань прийнята та функціонує обласна Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2016-2020 роки. Ми розуміємо, що на реалізацію її заходів передбачених коштів недостатньо. Тому облдержадміністрацією рекомендовано районним державним адміністраціям та міськвиконкомам підготувати і внести на розгляд сесій місцевих рад відповідні програми з належним фінансовим обґрунтуванням.

Крім того, в області вживаються заходи, спрямовані на удосконалення та розвиток міжнаціональних стосунків з представниками ромської національної меншини. Розпорядженням голови облдержадміністрації 11.07.2018 № 434 головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області рекомендовано вжити додаткових превентивних заходів щодо забезпечення безпеки осіб ромської національної меншини та громадського порядку в місцях їх компактного проживання. З цією метою наближено патрульні наряди поліції, які несуть службу з охорони громадського порядку, до місць компактного проживання представників ромської меншини. Здійснено комплекс заходів, спрямованих на недопущення скоєння злочинів і правопорушень стосовно осіб ромської національної меншини та їх розкриття.

Вирішення багатьох питань можливе лише завдяки спільній діяльності органів влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій ромської національної меншин за участі міжнародних та європейських інституцій у забезпеченні ромам належних умов у всіх життєво важливих сферах. Саме тому реалізація Стратегії має здійснюватися з урахуванням принципів: пріоритетності прав і свобод людини; забезпечення прав національних меншин з урахуванням того, що політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними.

          У грудні 2020 року Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини завершується. Впродовж її дії визначено стратегічні цілі, на реалізацію яких необхідні значні фінансові ресурси. З огляду на це, вважаємо за доцільне підготувати профільному міністерству Державну комплексну програму з інтеграції ромів в громадянське суспільство з відповідним обґрунтуванням та фінансовим забезпеченням заходів.

ПРО  РОБОТУ  МІЖВІДОМЧОЇ  РОБОЧОЇ  ГРУПИ  ЩОДО ВИКОНАННЯ  ПЛАНУ  ЗАХОДІВ  З  ПИТАНЬ  РЕАЛІЗАЦІЇ  В ОБЛАСТІ  СТРАТЕГІЇ  ЗАХИСТУ  ТА  ІНТЕГРАЦІЇ  В  УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО  РОМСЬКОЇ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  МЕНШИНИ  НА ПЕРІОД  ДО  2020  РОКУ

 

Горват Мирослав Васильович,

заступник голови Міжвідомчої робочої групи з питань

реалізації в області Плану заходів щодо захисту

прав та інтеграції ромської національної меншини

в українське суспільство на період до 2020 року

 

Законодавча база України забезпечує рівні права та обов’язки всім громадянам держави незалежно від їх етнічної приналежності. На цьому фоні необхідність вирішення питань інтеграції ромської спільноти набуває дедалі більшої актуальності, що зумовлено як появою нових викликів внутрішньополітичній безпеці, а також необхідності пошуку нових можливостей в процесі оптимізації відповідної державної політики. Так, ромська спільнота досі залишається однією з найбільш ізольованою соціальною групою в українському суспільстві, зокрема і в Закарпатті, попри прийняття ще в 2013 році «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року». Розробка та прийняття Стратегії відповідає євроінтеграційним прагненням України в рамках запровадження політики «позитивних дій» щодо «вразливих груп», ромської спільноти зокрема.

Протягом останніх двох десятиліть такі міжнародні організація як Рада Європи, Європейський Союз, організація з безпеки та співробітництва в Європі незмінно приділяють значну увагу питанню інтеграції в суспільство осіб, що належать до ромської спільноти. Це пов’язано з тим, що досить велика кількість європейських країн зіткнулася з викликами, які є результатом політики прямої чи завуальованої дискримінації ромів. Задля подолання такого явища європейське співтовариство почало розробляти та запроваджувати алгоритми, суть яких полягає у вироблені політики, спрямованої на вирішення питань ромської проблематики. Україна, яка однозначно демонструє та втілює в життя євроінтеграційні інтенції, також долучилася до загально\вропейських процесів з інтеграції ромів у громадянське суспільство.

Нагадаємо етапи створення чинної Ромської стратегії. Президент України 8 квітня 2013 року видав Указ про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року і доручив Кабінету Міністрів України ухвалити Національний план заходів щодо її реалізації. Відповідний План заходів затверджений 11 вересня 2013 року, а Міністерство культури України було визначено відповідальним за узагальнення інформації щодо реалізації Стратегії та звітування перед Кабінетом Міністрів України. Ромська Стратегія узгоджується з Національною стратегією у сфері прав людини на період до 2020 року (затверджено Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 та відповідним Планом дій її реалізації щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р), контроль за виконанням яких здійснює Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

З метою усунення причин, що гальмують ефективне виконання Стратегії та Плану заходів, рядом міністерств, органів місцевої виконавчої влади та самоврядування,  з урахуванням результатів експертних місій Європейського союзу та моніторингу Стратегії та Плану заходів, здійсненого ромськими громадськими організаціями, було ініційовано перед Кабінетом Міністрів України утворення Міжвідомчої робочої групи з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, як консультативно-дорадчого органу Кабміну.

Уряд у 2015 році за № 993 прийняв Постанову про створення Міжвідомчої робочої групи з координації виконання Плану заходів з реалізації Ромської стратегії на чолі з Віце-прем’єр-міністром з питань соціальної політики України та трьома його/її заступниками – заступником Міністра соціальної політики України, заступником Міністра культури України та представником громадянського суспільства. Міжвідомча робоча група була визначена як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. На неї покладено завдання щодо забезпечення координації дій між органами виконавчої влади та громадськими організаціями ромів з питань інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство; здійснення моніторингу виконання Плану заходів щодо реалізації стратегії та підготовки пропозицій з підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади.

Для більш ефективної роботи групи створено 5 секторальних постійно діючих підгруп за пріоритетними напрямками що визначені у Стратегії та Плані заходів. А саме: з питань соціального захисту на охорони здоров’я, з питань освіти і культури, з питань житлового забезпечення, з питань організаційного і інформаційного супроводу та з юридично-правових та фінансових питань. Також було включено  до складу відповідних робочих підгруп представників, як центральних і місцевих органів влади, так  і представників ромських національних об’єднань. Передбачено, що підгрупи можуть вирішувати актуальні питання життєдіяльності ромської громади та подавати рекомендації до Міжвідомчої групи щодо розгляду та вирішення цих питань. Пізніше наказом Міністерства культури України від 18 квітня 2017 року № 328 було затверджено Положення про секретаріат Міжвідомчої робочої групи.

Однак на нашу думку ані сама Міжвідомча робоча група після її утворення, ані сама Міжвідомча робоча група, ані жодна її складова не запрацювали на належному рівні.

На виконання наведених вище розпорядчих документів Президента України, Кабінету Міністрів України відповідні документи були прийняті і в Закарпатській області.

Зокрема, розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.06.2016 №284 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та затверджено положення про її діяльність.

Цим розпорядженням голови облдержадміністрації визначено, що основними завданнями міжвідомчої робочої групи є :

– забезпечення координації дій між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями ромів з питань інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство;

– здійснення моніторингу виконання Плану заходів щодо реалізації  в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року;

– підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо питань забезпечення інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство та ін.

У грудні 2019 року в облдержадміністрації під час засідання Міжвідомчої групи з питань виконання Плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року за участі заступника голови облдержадміністрації, начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації, представників громадських об’єднань та благодійних організацій обговорено питання поліпшення ефективності роботи, внесено пропозиції щодо оновлення складу Міжвідомчої групи. У зв’язку з цим, видано розпорядження голови облдержадміністрації від 11 січня 2020 року №17. Головою Міжвідомчої робочої групи призначено заступника голови облдержадміністрації, заступником голови призначено Горвата Мирослава Васильовича, лідера Громадської організації «Ромське об’єднання «Романі Черхень» (Ромська зірка). Крім того, членами робочої групи є керівники 13 структурних підрозділів облдержадміністрації, представники райдержадміністрацій та міськвиконкомів, на яких покладено функції із забезпечення прав національних меншин, представники ромських громадських організацій.

Серед викликів, які постали перед учасниками Міжвідомчої робочої групи варто виділити наступні:

• як зкоординувати роботу всіх учасників, щоб робоча група стала дійсно ефективною, а не черговою утвореною нашвидкоруч інституцією без мандату і повноважень;
• як налагодити роботу в регіонах, зважаючи на обмеження повноважень виконавчої влади в межах децентралізації;
• як посилювати потужність ромського громадянського суспільства, яке могло б свідомо й конструктивно вести діалог з місцевою владою і брати участь в процесах прийняття рішень та виділення коштів на реалізацію місцевих програм (моніторинг роботи, громадські слухання, місцеві ініціативи та розробка місцевих програм);
• які механізми роботи обрати, щоб співпраця відбувалась як на рівні громади, так і на рівні державної влади рівнях;

Дискусія дозволила чи не вперше публічно обговорити наявні проблеми в колі зацікавлених осіб та інституцій і вивести питання інтеграції ромського населення за межі суто «культурницького» розуміння.

Оновлення складу спонукало до пожвавлення роботи Міжвідомчої групи, засідання стали регулярними і більш змістовними.

Так у січні 2020 року відбулася консультативна нарада представників ромських громадських організацій, благодійних фондів, лідерів ромських поселень з підготовки пропозицій до Плану роботи Міжвідомчої робочої групи.

Також у січні  відбулося чергове засідання Міжвідомчої робочої групи щодо ролі лідерів ромської спільноти з питань перепису населення в України. В роботі засідання взяла участь Галина Гриник, начальник Головного управління статистики у Закарпатській області, яка провела консультації з членами Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки до Всеукраїнського перепису населення у 2020 році та участі представників робочої групи, лідерів ромських поселень в організації проведення пробного перепису. На цьому засіданні звяла участь і представник департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, яка проінформувала присутніх про нормативно-правові акти, якими керується департамент в період реформування медичної галузі області, наголосила на необхідності спільної роботи лідерів та активу ромських поселень з сімейними лікарями з питань поліпшення медичного обслуговування ромського населення. Члени робочої групи взяли активну участь в обговоренні даних питань та висловили конкретні пропозиції щодо спільної роботи з обговорюваної тематики.

У лютому на порядку денному засідання представників Міжвідомчої робочої групи з питань виконання Плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини було питання соціального забезпечення представників цієї національної спільноти. Участь у ньому взяли: начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації, директор Закарпатського обласного  центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, начальник служби у справах дітей облдержадміністрації, заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, представники структурних підрозділів облдержадміністрації, ромських громадських організацій та лідери ромських поселень. Члени робочої групи детально розглянули актуальні питання життєзабезпечення ромської меншини та питання обстеження умов проживання, проведення оцінки рівня безпеки дитини,   потреб сім’ї/особи та висловили конкретні пропозиції щодо спільної роботи з обговорюваної тематики, намітили шляхи вирішення проблем.

Також у лютому 2020 року за ініціативи членів Міжвідомчої робочої групи проведено засідання оргкомітету з підготовки проведення в обласному центрі 8 квітня Міжнародного дня ромів. Обговорено план проведення святкування, розглянуто пропозиції щодо місця проведення заходу, а також погоджено робочі питання забезпечення організаційних заходів з відзначення Міжнародного дня ромів. Однак з поширенням короновірусної хвороби значна частина заходів була відмінена.

Міжвідомча робоча група – ініціатор проведення засідання за круглим столом на тему: «Забезпечення безпеки ромської громади Закарпатської області». У роботі заходу взяли участь заступник начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, начальник відділу дільничних офіцерів поліції,  радник/тренер з питань належного врядування/ кадрової політики Регіонального представництва Консультативної місії Європейського союзу у Львові. Обговорені питання спільної співпраці поліції та лідерів ромських громад з питань превентивних заходів забезпечення безпеки ромів у місцях їх компактного проживання, а також питання міграції ромського населення регіону в сусідні області та місто Київ, країни ближнього зарубіжжя. Прийнято рекомендації щодо поліпшення спільної діяльності всіх зацікавлених сторін щодо обговорюваного питання. Аналогічні наради з питань безпеки ромів відбулися у місті Берегово та Великоберезнянському районі.

У квітні  заступник голови Міжвідомчої робочої групи виїжджав у м.Івано-Франківськ через висловлювання очільника обласного центру виселити усіх ромів з Івано-Франківська в Закарпатську область. Така заява з боку міського голови викликала значний суспільний резонанс та реакцію з боку правоохоронних органів, ромських неурядових організацій, міжнародних структур. За ініціативи представників Міжвідомчої робочої групи Закарпаття відбулася зустріч з міським головою м.Івано-Франківск, вони відвідали місця проживання ромів із Закарпаття, обидві сторони конфлікту напрацювали спільні позиції щодо вирішення комплексу питань, пов’язаних з проживанням представників циганської народності в Івано-Франківську.

У травні в.о. голови облдержадміністрації проведено робочу нараду за участі представників Міжвідомчої групи з питання щодо мінімізації поширення коронавірусної хвороби в місцях компактного проживання осіб ромської національності.

У зв’язку з карантинними обмеженнями діяльність Міжвідомчої робочої групи з питань виконання Плану заходів щодо реалізації в області Стратегії (проведення засідань, зустрічей та масових заходів) на сьогодні обмежена.

В Україні розпочалася робота над підготовкою проєкту майбутньої “Ромської стратегії” в Україні на період після 2020 року.

Міжнародний фонд “Відродження” (Ромська програма) в співпраці з проєктом Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні” та ООН Жінки у травні провели  перше обговорення Стратегії інклюзії ромів на період після 2020 року.  В умовах карантинних обмежень для проведення заходів зібрання відбулося у форматі онлайн-вибінару. Всі охочі долучитися до спільної роботи від імені ромських громад, організацій громадянського суспільства з різних регіонів України могли заповнити анкету онлайн, таким чином демонструючи свої наміри зробити внесок у роботу над якісним новим документом, який би відповідав на потреби ромських громад і враховував би попередній досвід.

Нам теж потрібно активніше включитися в цю роботу. Адже процеси інтеграції ромської спільноти залишаються актуальними у суспільстві в цілому, на регіональному рівні зокрема. З боку органів державної влади, попри діяльність відповідної Міжвідомчої робочої не досягнуто значимих результатів у вирішенні завдань Стратегії. Відтак проблема залишається актуальною. Вважаю, що оскільки статус ромської спільноти як «вразливої групи» пов’язаний, передусім, низьким рівнем їх соціальної інтеграції в українське суспільство, активні заходи державної політики необхідно здійснювати саме у цій сфері. Пріоритетним напрямом держаної політики інтеграції ромської спільноти в українське суспільство є стимулювання громадської активності ромської спільноти, інституту ромських посередників (ромських медіаторів), соціального лідерства серед представників рома. Особливо важливим цей напрям при реалізації реформ децентралізації та посилення ролі громад на місцевому рівні. Реалізація державної політики щодо інтеграції ромської спільноти в українське суспільство може стати одним з активних напрямів міжнародної співпраці з Європейським Союзом та Радою Європи, а також транскордонної співпраці з сусідніми країнами, що мають значний досвід у сфері вироблення і реалізації відповідних інтеграційних програм. Така форма співпраці дасть можливість вирішити й окремі питання фінансового забезпечення відповідної державної стратегії в Україні.

ПЕРЕДМОВА

 Лях Олександр Васильович,

начальник управління національностей

та релігій облдержадміністрації

 

 Роми не мають власної етнічної території, власної державності, і тривалий час проживають в різних країнах, що визначило їх міжнародно-правовий статус як транснаціональної меншини.

Останні десятиріччя тема ромської меншини є однією із знакових складових політики Ради Європи та Євросоюзу із забезпечення рівноправ’я національних меншин. Несприятливі умови розвитку ромського етносу, зокрема політика прямої чи завуальованої денаціоналізації та соціально-економічної дискримінації, які проводилися щодо ромів в минулому, призвели ромську меншину до умов як найбільш незахищеної в світі в цілому, і в Україні зокрема. Можна констатувати, що і до тепер ромська спільнота є найбільш соціально дезадаптована серед інших етнічних спільнот нашої країни, в тому числі і в Закарпатті, а більшість проблем ромів залишаються такими ж гострими як і раніше.

Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Україні проживає 47917 ромів (0,1 відсотка населення України), зокрема в Закарпатті – 14,0 тис. ромів, що становить 1,1 відсотка від усього населення краю. За даними останнього перепису населення тільки 2871 чоловік в області серед ромів визнали рідною мовою ромську, 8736 – вважають своєю мовою угорську, 2335 ромів Закарпаття визнають рідною- українську, 28 – російську. Ці дані свідчать ромів про ступінь інтегрованості у неромську більшість. Роми Закарпаття компактно проживають в Ужгородському (3,0 тис), Берегівському (2,2 тис.), Мукачівському (1,3 тис.), Виноградівському (0,9 тис.), Великоберезнянському (0,5 тис.) районах, містах Ужгород (1,7 тис.), Берегово (1,7 тис.), Мукачево (1,4 тис.), Хуст (0,1 тис.) чоловік. Сьогодні моніторинг щодо обліку ромів у ромських поселеннях області підтверджує значно більшу кількість ромського населення. Тому створення банку статистичних даних чисельності ромів, які проживають в області, постає в переліку першочергових завдань співзвучних з підготовкою до нового Всеукраїнського перепису населення. В області діють 18 обласних громадських об’єднань ромської меншини. Ромські національно-культурні товариства виконують сьогодні не тільки культурно-освітні, але й самоврядні функції, зокрема, соціальний і правовий захист ромів, охорону громадського порядку, розвивають міжнародні транскордонні зв’язки, щороку залучають чималу кількість коштів для покращення соціально-економічного становища ромів краю, активно співпрацюють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування в питаннях інтеграції ромів в українське суспільство.

Разом з тим, сучасне становище ромської національної меншини вимагає серйозної уваги з боку владних структур та громадськості. З метою створення належних умов для інтеграції в громадянське суспільство ромської громади  Закарпаття, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті у регіоні ведеться робота щодо виконання Плану заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в суспільство ромської національної меншини та реалізується обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2016-2020 роки.

 Серед пріоритетних завдань обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів разом з громадськими організаціями ромської спільноти у процесі реалізації Стратегії є питання соціалізації ромського населення, зокрема інвестування в освіту, охорону здоров’я, соціальний та правовий захист  ромів. Органами державної влади та органами місцевого самоврядування області послідовно реалізується конституційне право ромської молоді на здобуття безкоштовної освіти в усіх державних (комунальних) закладах освіти. Нині у регіоні в 160-ти закладах загальної середньої освіти навчається понад 6,5 тисяч ромів. Діти – роми залучені до навчання за місцем компактного розташування ромських таборів і, за вибором батьків, навчаються та виховуються у школах і дошкільних закладах з угорською та українською мовами навчання.

Органами управління освітою, їх методичними структурами підтримуються ініціативи, спрямовані на соціалізацію ромської громади області. Однак, на шляху забезпечення освіти ромів мають місце ряд проблем, які, на жаль, не сприяють цьому процесу. Ось деякі з них: низький рівень залучення ромських дітей до здобуття дошкільної освіти, недостатнє розуміння окремими ромськими батьками важливості отримання дітьми освіти, несистематичне відвідування учнями школи, ранні шлюби неповнолітніх, сезонна міграція, роз’єднаність регіональних громад ромів і відсутність належної співпраці між лідерами в межах регіону, що створює несприятливі умови для впровадження нових підходів до реалізації ромських освітніх та соціальних ініціатив, наявність у частини краян негативного ставлення до спільного навчання ромських і неромських дітей, особливо, з боку батьків неромських учнів, тощо.

Для позитивного вирішення наявних проблем громадським ромським організаціям необхідно сприяти ініціативам, спрямованих на рівень освіченості ромської молоді та реалізації ефективної державної політики щодо соціалізації ромського населення Закарпаття. Особливої уваги потребує залучення випускників-ромів до закладів вищої освіти області на педагогічні та медичні спеціальності для подальшого забезпечення кадрами  закладів освіти області, у яких навчаються діти-роми та медико-просвітницької роботи серед ромських громад.

Доцільно б з нового 2021-2022 навчального року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти розпочати роботу постійно-діючого семінару-практикуму або проблемного семінару для відповідних категорій педагогів з питань історії, культури ромів та включити у тематичні плани курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, що працюють з дітьми-ромами, питання специфіки роботи з цією категорією учнів, а на базі факультету післядипломної освіти УжНУ- курси тематичного удосконалення для медичних працівників, що працюють у місцях компактного проживання ромів.

Дуже важливим є також залучення ромської молоді до здобуття освіти у професійно-технічних закладах області та створення умов для отримання фахових знань малозабезпеченої ромської молоді, що дозволить інтегруватися у суспільство представникам ромської меншини та знизить рівень безробіття серед неї. Значної уваги також потребують вирішення питань житлово- побутових умов ромів, соціальної адаптації їх в українське суспільство та ін.

Як вже зазначалося, з 2013 по 2020 роки в Україні, зокрема в Закарпатті, виконується План заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромів в українське суспільство, як одне із завдань, встановлених стороною ЄС для процесу вступу до цієї організації. Термін дії цього документа закінчується в грудні 2020 року. У Закарпатті упродовж цього періоду реалізувалась обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття». За оцінками громадських ромських організацій області, які є головним виразником інтересів ромської спільноти, а також за висновками вітчизняних і міжнародних експертів, визначеного терміну та у зв’язку з відсутністю фінансування заходів Стратегії, досягти відчутних змін і суттєво вплинути на поліпшення соціального становища представників ромської спільноти, від чого значною мірою залежить їх повноцінна інтеграція у суспільство, не вдалося. Як і раніше для ромської спільноти одним з головних завдань і надалі залишається питання якісного підвищення загального рівня освіти, від якого залежить можливість здобути професію, працевлаштуватися, а відтак покращення рівня соціально – економічного становища.

Отже, щоб досягти відповідного прогресу на шляху інтеграції ромів в громадянське суспільство необхідно на основі набутого досвіду в ході реалізації «Стратегії…», необхідно розробити новий документ, це може бути Державна комплексна міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки, в області – обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2021-2025 роки з відповідним щорічним фінансовим обґрунтуванням та визначенням отримання очікуваних кінцевих результатів. Міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки повинна бути багаторівневою рамковою Програмою, що поєднує цілі та заходи на центральному, регіональному та місцевому рівнях, яка відображала б структуру децентралізації об’єднаних територіальних громад на місцях. Реалізація Програми сприятиме частковому забезпеченню інвестування коштів на державному та місцевому рівнях у сталий розвиток ромського громадянського суспільства, як важливого партнера влади та державних інституцій у ході підготовки України до вступу в ЄС. У Програмі необхідно врахувати нові виклики, що виникають внаслідок реформ у галузі освіти, охорони здоров’я, доступу ромів до первинної та вторинної медичної допомоги, покращення їх соціально- економічного становища. Новий документ щодо подальшої інтеграції ромів у суспільство повинен містити заходи, що забезпечуватимуть захист від дискримінації, в тому числі дискримінації за ознакою статі, вирішення питання узаконення неофіційних житлових районів місць компактного проживання ромів та земельних ділянок з метою включення ромських поселень до місцевих кадастрів та розвитку інфраструктури. Важливо у рамках стратегій місцевого розвитку, з огляду на процеси децентралізації, органам об’єднаних територіальних громад сформувати конкретні плани покращення соціально- побутових умов, доступу ромів працездатного віку до різних форм професійної підготовки, кваліфікаційних програм, або відкриття власного бізнесу. Важливо також визначити конкретні алгоритми вирішення проблем осіб, які не мають документів, що посвідчує особу, а також ромів, які покинули школу, в тому числі через ранні шлюби, з метою вирішення питань їх подальшого здобуття освіти.

Реалізація завдань щодо інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини Закарпаття напряму залежить від постійного діалогу органів влади із суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу між громадськими організаціями ромської спільноти.

Розробка нового документа з питань інтеграції ромів в громадянське  суспільство повинна базуватися на обґрунтованому аналізі принципів рівності. Пріоритети на основі яких розроблятиметься подальша державна політика інтеграції ромів на період 2021 – 2025 років, має бути узгоджена з основними  програмами, що діють у різних секторах, а також у сфері прав людини, недискримінації, ґендерної рівності та узгоджуватись з процесами децентралізації і реформами, що реалізуються в області.

На нашу думку заслуговує на увагу підтримка ініціатив ромських громадських організацій, орієнтованих на ромську молодь. Це забезпечить створення нового покоління ромів з набором європейських цінностей, включаючи розуміння необхідності здобуття освіти, забезпечення прав людини, здатності висловлювати та підтримувати інтереси ромів. Підтримка ромської молоді має бути узгоджена з державною молодіжною політикою на національному та місцевому рівнях.

Необхідно також докласти особливих зусиль для посилення політичної участі ромських жінок, що сприятиме подоланню внутрішніх та зовнішніх упереджень щодо ролі ромських жінок у суспільстві, а також звернути увагу на удосконалення компетенцій на місцевому рівні (особливо об’єднаних територіальних громад, з огляду на посилення делегування повноважень на їхній рівень) у сфері розуміння, бачення процесів інтеграції жінок- ромок у суспільство.

В рамках процесу розробки нового документа щодо інтеграції ромів у суспільство важливим є проведення публічного обговорення заходів, включених до нього,  у форматі конференції, круглого столу, дискурсу за участі представників відповідних установ та громадянського суспільства. В ході обговорення слід оцінити ризики та здійснити соціокультурний та політико- правовий аналіз першопричин основних проблем у різних місцях компактного проживання ромів з метою їх подальшого вирішення.

Майбутнє ромів України, в тому числі нашого краю, залежатиме від перспектив інтеграції України до європейських структур. Входження України до числа країн-претендентів на вступ до ЄС надає значні можливості щодо залучення допомоги з боку європейських донорських інституцій. Сама потреба у поліпшенні становища національних меншин, зокрема ромської, як однієї з умов успішного процесу євроінтеграції, створює сприятливе підґрунтя для прискорення процесів вироблення ефективної державної політики щодо інтеграції ромської меншини в українське суспільство.

Вирішення проблем ромів не можливе без співпраці чисельних осередків ромських громадських організацій з науковими, освітніми, культурними установами, міжнародними організаціями, експертами, зокрема і в частині кодифікації мови- романі, яка в Україні функціонує в аспекті діалектів.

У питаннях ромознавства (циганознавства), як галузі народознавства, об’єктом дослідження якої є ромська етнічна спільнота, за останні десятиліття намітилася тенденція до осмислення ромською інтелігенцією власної історико – культурної спадщини та посилення уваги вітчизняних вчених-гуманітаріїв, державних, наукових і освітніх інституцій, громадських організацій до ромської проблематики.

На сторінках цього збірника розглядаються проблеми реалізації у регіоні Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини а громадянське суспільство, а також питання історії формування ромської спільноти, з’ясовуються сучасні питання та перспективи їхнього розвитку, визначаються перспективи ромознавчих (циганознавчих) досліджень, ведеться пошук оптимальних шляхів збереження національної ідентичності, мови і культури ромської національної меншини та її гармонійної інтеграції у суспільство.

У збірнику представлено матеріали з досвіду роботи лідерів та активу обласних ромських національно-культурних товариств Закарпаття щодо реалізації в області Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство, а також науковий доробок вітчизняних дослідників ромської історіїі, культури, вчених-гуманітаріїв. Така тематична добірка дозволить сформувати сучасне бачення багатьох проблем ромознавства (циганознавства), невирішення яких гальмує впровадження достовірних знань про ромську національну спільноту в соціально-культурній, освітній, суспільно-політичній царинах життя українського суспільства. Систематизація інформації про ромську національну меншину Закарпаття, безумовно вплине на рівень самосвідомості представників ромів, сприятиме збереженню ними власної культури, і, спонукає представників ромської інтелігенції до більш глибокої рефлексії над проблемами ромської спільноти. Підвищення рівня проінформованості суспільства про історію та культуру ромів, інтеграції їх в суспільство, сприятиме поступовому подоланню упередженого ставлення населення до представників цього етносу, яке не в останню чергу породжене низькою інтегрованістю ромів до різних сфер життя громадянського суспільства.

Нині ромознавчі дослідження, набувають все більш професійного рівня, функціонують окремі ромські студії, які значною мірою відіграють важливу роль у формуванні етнічної самосвідомості та збереженні національно-культурної самобутності ромів. Роми виступають у контексті ромознавчих студій не просто як етнічна або соціальна спільнота, а впливають на рівень самосвідомості представників ромів, сприяють збереженню ними власної культури, спонукають представників ромської інтелігенції до більш глибокої рефлексії над проблемами ромів з метою створення передумов для формування української історієграфії ромознавства (циганознавства), як окремої наукової (навчальної) дисципліни через виокремлення різних поглядів на історію та культуру, спосіб життя ромської спільноти в існуючому на сьогодні науковому дискурсі. Без належного розвитку останньої, як підтвердив досвід культурно-просвітницької діяльності ромських громадських організацій останніх років, неможливо здійснювати ефективні культурно-просвітні та освітні проекти для дітей- ромів у закладах освіти.

З огляду на зазначене вище, вважаємо доцільним рекомендувати ромським громадським організаціям області за участі науковців, експертів, спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у ході реалізації в регіоні нового документа щодо інтеграції ромської спільноти на період 2021- 2025 роки, переглянути підходи та посилити механізми подальшого впровадження заходів, спрямованих на забезпечення чіткої інтеграційної політики для досягнення прогресу на шляху інтеграції та соціалізації ромів Закарпаття в українське суспільство, зокрема у частині:

-задоволення їх освітньо-мовних, інформаційно-культурних, соціально- економічних потреб, поширення достовірної інформації серед громадянського  суспільства, представників засобів масової інформації про інтеграційні наміри ромської спільноти, популяризації ромознавчих (циганознавчих) студій у Закарпатті, збереженню національно-культурної самобутності, а в подальшому – етнокультурного ренесансу ромів Закарпаття;

-шляхом поширення об’єктивних відомостей про історію та культуру ромів Закарпаття, популяризації ромознавчих досліджень та висвітлення їх у мас-медіа, формування у суспільстві толерантного ставлення до представників ромської національної меншини;

-продовжити міжнародну співпрацю ромів Закарпаття з ромами країн Карпатського єврорегіону щодо питань транскордонного співробітництва у гуманітарній сфері, досліджень історії та культури ромів з метою забезпечення підгрунтя для інформаційно-аналітичного підходу до ромознавчих (циганознавчих) досліджень та ін.

Громадська організація «Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса» (скорочено RIT) створено у 1990 році і нараховує 23 членів організації. Головою товариства обрано Агнеш Кулін.

Громадська організація створена для об’єднання Закарпатських угорських митців за спільними культурними і мистецькими інтересами з метою захисту і відродження культурних та історичних цінностей закарпатських угорців.

Основною метою організації є відродження кращих традицій угорців, відновлення історичних та культурних цінностей Закарпаття, допомога в реалізації наукового, творчого, організаційного потенціалу громадян, створення умов для культурного спілкування широкої громадськості та творчої інтелігенції, підтримка угорської національної меншини, яка проживає на Закарпатті, збереження і розвиток угорських національних традицій та культурних цінностей, відновлення інтелігентного мистецького потенціалу на Закарпатті.

Члени громадської організації «Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса»  сформувало такий творчий колектив, у якому кожен зберіг cвою індивідуальність. Митці товариства працюють у різних стилях та жанрах, використовують неординарні засоби і стилі в роботі, цікавляться різноманітними темами: від реалістичного відображення життя до експериментів у стилі абстракції та експресіонізму. Саме цей широкий спектр творчих інтересів і об’єднує усіх членів Товариства.

Багатьом, напевно, цікаво, чому Товариство названо на честь Імре Ревіса. Під час  вибору імені багато з членів Товариства ще не брали участі у роботі організації, проте і зараз ідентифікають себе з тим творчим шляхом, який пройшов у свій час Імре Ревес. Митець розпочав свою творчу діяльність на Закарпатті і дійшов аж до культурного центру Європи, щоб зрештою знайти свій останній прихисток саме вдома, на закарпатській землі – у  рідному Виноградові. Усіх членів Товариства поєднують спільні інтереси, які долають кордони, але беруть свій початок на рідній землі.

Громадська організація «Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса» діє у відповідності до законів та Конституції України й актів чинного законодавства.

Громадська організація «Товариство словацьких митців Закарпаття» створена 12 грудня 2012  року й об’єднує громадян України, словаків за походженням, за спільними культурними й мистецькими інтересами, які мають словацькі корені, для відродження культурних та історичних цінностей словацької національної меншини, що проживає на Закарпатті.  Товаритство об’єднує 11 представників цієї меншини. Головою Товариства на загальних зборах обрано Заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, лауреата премій А. Ерделі та Й. Бокшая, дипломанта Академії мистецтв України – Пейтера Міхаела Дмитровича.

Метою діяльності Товариства є  збереження і розвиток національних словацьких традицій та відновлення інтелектуального мистецького середовища на Закарпатті, забезпечення та захист соціальних, економічних, національно-культурних та інших спільних інтересів членів громадської організації.

У своїй діяльності Товариство словацьких митців Закарпаття має на меті відродити кращі національні цінності та традиції словацької національної меншини, надавати допомогу членам організації в реалізації наукового, творчого та організаційного потенціалу. Разом з тим, громадська організація надає підтримку словацькій національній меншині, яка проживає на Закарпатті в плані культурного спілкування широкої громадськості та творчої інтелігенції.

Упродовж останніх років діяльності Громадська організація «Товариство словацьких митців Закарпаття» провело 37 художніх виставок, які проходили в Центрі словацької культури (м.Ужгород), а також в залах Генерального Консульства Словацької республіки. Проведені міжнародні пленери і симпозіуми, які пройшли у Словаччині (м. Ждяр), на словацькому озері Ширява, у готелі «Mercury». Члени товариства брали участь у міжнародних пленерах Угорщини, Чехії та України.

Голова товариства Пейтер Міхаел Дмитрович є постійним учасником Світового Конгресу словаків, а також багатьох зустрічей митців, представників закордонних словаків, які проходять у м. Братіслава.

Громадська організація «Товариство словацьких митців Закарпаття»  працює над підвищенням самосвідомості його членів, суспільно-культурологічної активності представників національної словацької меншини. Особлива увага в роботі громадської організації направлена на пошук, наукові дослідження та систематизацію матеріалів художньої спадщини видатних діячів культури й народної творчості із числа представників національної словацької меншини краю. Громадська організація також бере участь у розробках та втіленні перспективних культурних та мистецьких проектів, сприяє реалізації етнічно-культурних, освітніх та науково-дослідних програм, спрямованих на духовний розвиток суспільства.

Одним із важливих напрямків роботи є організація у сприянні новітнім формам навчання, підготовка, підвищення каліфікації фахівців культури та мистецтв із числа членів Товариства на теренах Словаччини та України, організація міжнародної діяльності неприбуткових музеїв, виставок та галерей образотворчого мистецтва.Товариство словацьких митців Закарпаття  надає адресну підтримку талановитій творчій інтелігенції, викладачам та студентам мистецьких учбових закладів.

Для виконання своїх статутних завдань у порядку, встановленому чинним законодавством, Товариство словацьких митців Закарпаття  організовує та проводить науково-практичні конференції, зустрічі, фестивалі, тематичні «круглі столи», тощо. Багато уваги приділяється створенню впорядкованого дозвілля творчої молоді. З цією метою проводяться конкурси, благодійні культурно-мистецькі акції (виставки) та молодіжні фестивалі, зустрічі з видатними митцями, відомими людьми Словаччини та України.

  Діяльність Товариства словацьких митців Закарпаття спрямована на утвердження прав і свобод словацької національної меншини області, задоволення та розвиток їх культурних інтересів та духовних потреб.  У своїй практичній роботі Товариство керується Статутом, законами та Конституцією України.

Громадська організація «Спілка угорських молодих митців» створена у 2014 році. До її складу входить 12 осіб. Голова організації – Шрек Тімея Василівна.

Метою діяльності організації є сприяння збереженню та зміцненню угорської культури, літературного і мистецького життя, а також задоволення та захист соціальних, економічних, творчих, релігійних та національно-культурних інтересів молодих представників угорської національної меншини  Закарпаття шляхом культурної, освітньої й наукової діяльності.

Громадська організація «Спілка угорських молодих митців» визначає своїм головним завданням створення та підтримку нових мистецьких проектів, участь у міжнародних програмах, надання юридичних консультацій з різних питань життєдіяльності громадян, проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи серед угорської творчої молоді в рамках законодавства України.

Спілка угорських молодих митців організовує громадські дискурси, круглі столи, семінари, виставки, конференції із залученням представників громадськості, дні і тижні милосердя, заходи виховного характеру для молодих представників угорської творчої молоді, підтримує ділові контакти із закордонними організаціями з метою обміну інформацією й вивчення досвіду роботи закордонних угорців.                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Громадська організація «Спілка угорських молодих митців» співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими національно-культурними товариствами області.

У своїй практичній діяльності організація керується статутом, Конституцією та законами України.

Громадська організація «Русинський культурологічний клуб» створена у 2019 році, до складу якої увійшло 12 осіб. Головою Громадської організації «Русинський культурологічний клуб» на загальних зборах обрано Шиповича Юрія Юрійовича.

Головною метою організації є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, соціальних, культурних та духовних свобод русинської національної меншини. Для реалізації зазначеної мети Русинський культурологічний клуб проводить просвітницьку роботу серед різних груп населення, особливо серед молоді, згуртовує патріотично налаштованих та творчих людей – поціновувачів історії та культури Закарпаття, проводить фестивалі, конференції, семінари, де обмінюється досвідом роботи з метою збереження й примноження крайової культурної спадщини, популяризації її кращих зразків.

 Основні напрями діяльності організації проявляються в ініціюванні цікавих та перспективних починань в сфері соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, спрямовані на реалізацію та захист соціальних, громадянських, економічних иа культурних прав різнних верств населення краю. Громадська організація «Русинський культурологічний клуб» бере участь у фінансуванні або безпосередньо займається організацією діяльності науково-дослідних та навчально-виховних методичних центрів, діяльність яких пов’язана із статутною діяльністю організації, здійснює співпрацю з громадськими організаціями, закладами освіти, науки і культури інших країн. Русинський культурологічний клуб організовує та фінансує видавничу діяльність з питань своєї діяльності, видає власний друкований журнал «Альманах днешньої  русинської літератури»,  інформаційні бюлетені. Крім цього, організація бере участь у проведенні інформаційної та просвітницької діяльності  через засоби масової інформації, періодичні видання, власні публікації для реалізації мети та завдань передбачених статутом.

Так, у серпні 2020 року на території готельного комплексу «Троянда Карпат» Мукачівського району відбулося чергове засідання Русинського культурологічного клубу, приурочене виходу у світ нового номера «Альманах днешньої  русинської літератури». На засідання були запрошені автори, твори яких увійшли у видання. До видання збірника було залучено  Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім. О. Духновича – голова товариства Продан Ю.Ю. Керівники обох громадських організацій розповіли присутнім про роботу  над альманахом, співпрацю з авторами збірника. На цьому зібранні прийнято логотип Русинського культурологічного клубу.

Учасникам зібрання вручили по декілька екземплярів збірника, а автори, у свою чергу, отримали гонорар – по 10 примірників збірника кожний.

У своїй діяльності Громадська організація «Русинський культурологічний клуб» керується законами та Конституцією України, співпрацює з органами державної влади  та органами місцевого самоврядування.

 Громадська організація «Молодіжне товариство угорської культури Закарпаття» створена у  2014  році, об’єднала молодих угорців Закарпаття віком до 35 років і налічує  65 осіб. Станом на 2020 рік організація нараховує 1100 членів у 45 осередках Закарпаття, найбільші з яких знаходяться на Берегівщині, але є й на Виноградівщині, а також в Ужгородському й Мукачівському районах . На загальних зборах організації Головою Правління   обрано Добшу Іштвана Адальбертовича.

Громадська органіація створена на основі єдності інтересів молодих закарпатських угорців для реалізації спільної мети та завдань щодо підтримки, пропаганди та розвитку культурних, політичних, соціальних та інщих інтересів, збереження культурних цінностей представників угорської національної меншини, яка проживає на Закарпатті.

Основним завданням «Молодіжного товариства угорської культури Закарпаття»  є наміри об’єднати угорську молодь краю спільними інтересами через проведення на базі спорткомплексу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ нічного футбольного чемпіонату, турнір який триває з п’ятої години вечора до сьомої ранку наступнгого дня, проведення наймасштабнішого музичного фестивалю в області, а також змагань з риболовлі, в останньому з яких взяли участь 66 учасників.

          Громадська організація «Молодіжне товариство угорської культури Закарпаття» у своїй діяльності опирається на чинне законодавство та Конституцію України.

Громадська організація «Об’єднаний конгрес азербайджанців у Закарпатській області» створена у 2019 році й налічує 11 представників азербайджанської національної меншини, які проживають на території Закарпаття. Головою Правління організації на загальних зборах обрано Гусейнова Західа Муслума Огли.

Метою діяльності організації є здійснення та захист прав і свобод представників азербайджанської національної меншини, задоволення суспільних, соціальних та інших інтересів представників цієї меншини, сприяння зміцненню дружніх стосунків між народами Азербайджану та України через популяризацію та вивчення історії та культури обох народів.

Напрями діяльності організації направлені на підтримання законодавчих ініціатив, ініціювання цікавих та перспективних починань  сфері соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, спрямовані на реалізацію та захист соціальних, громадських, економиічних та культурних прав різних верств населення. Громадська організація «Об’єднаний конгрес азербайджанців у Закарпатській області» бере участь у фінансуванні або безпосередньо займається організацією діяльності науково-дослідних та навчальних центрів, діяльність яких пов’язанана із статутною діяльністю організаціїї, здійснює співпрацю з громадськими організаціями, закладами науки і культури інших країн, фінансує видавничу діяльність з питань діяльності організації, сприяє у виданні освітницької та загальноосвітньої літератури, бере участь у проведенні інформаційної та просвітницької діяльності через засоби масової інформації, періодичні видання та власні публікації, співпрацює з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Організація у відповідності зі своїми статутними завданнями має право на здійснення міжнародних зв’язків та діяльність, що не перечить чиннму законодавству України, таких як обмін делегаціями, проведення міжнародних турнірів, конференцій, виставок, фестивалів тощо.

          У практичній діяльності Громадська організація «Об’єднаний конгрес азербайджанців у Закарпатській області» керується Статутом організації, Конституцією та законами України.