КУЛЬТУРНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЄДНОСТІ

КУЛЬТУРНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЄДНОСТІ

Продан Юрій Юрійович,

голова Закарпатського обласного

науково-культурологічного товариства

 ім. Олександра Духновича,

 керівник апарату

Виноградівської райдержадміністрації

 

Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім. Олександра Духновича створено у 1994 році.

Головна мета товариства – вивчення і поширення серед своїх членів та широкої громадськості, дітей та молоді теоретичної історичної, художньо-творчої, фольклористичної, педагогічної спадщини О.В.Духновича, задоволення і захист соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів членів товариства.

Науково-культурологічне товариство є найдавнішим громадським об’єднанням русинської спільноти Закарпаття. Його історична діяльність описана в багатьох історичних працях.

Свою роботу  направляє на збереження своєї неповторної самобутності, відродження історії, культури, звичаїв, традиційних ремесел, видавництво русинської літератури, виховання молоді патріотичних почуттів до рідного краю.

В 2014 році на розширеному засіданні правління товариства презентовано русинську граматику, яку затверджено і рекомендовано для щоденного використання  русинськими письменниками та поетами. Упродовж останніх років видано цілий ряд книг для дітей та дорослих русинських авторів, а також двомовні видання: русинсько-українською та русинсько-угорською мовами.

Товариством регулярно на день народження О.Духновича проводяться   фестивалі русинської культури. Організовуються виставки декоративно-ужиткового мистецтва.

За останні роки встановлено ряд меморіальних дощок історичним особистостям краю, проведено науково-практичні конференції, семінари, «круглі столи», зустрічі з дітьми та молоддю у школах та бібліотеках. Активістами товариства проводяться пошукові роботи по збору матеріалів старих автентичних пісень та казок.

З 2016 року товариством щокварталу видається культурно-белетристичний журнал «Отцюзнина» на 40 сторінок, де друкуються поетичні та прозові твори русинських авторів, статті про видатних осіб нашого краю, етнографічні та історичні матеріали. Основним кредо журналу є рівність народів та релігійних віросповідань.

Спільно з педагогічною громадськістю краю розроблено та затверджено програму факультативного навчання учнів загальноосвітніх шкіл «Рідний край», яка активно реалізується.

Історично склалось, що русинський народ нашого краю завжди входив в склад різних держав. Це майже тисячолітня історія в складі Угорщини, двадцять років життя в складі Чехословаччини, знову Угорщина, Радянський Союз і зараз 25 років в складі України.

Всі ці роки проводилась асиміляція русинів, мадяризація, чехізація та створення безликого радянського громадянина. Але я з гордістю констатую факт, що не дивлячись ні всі потуги всіх цих держав, завдячуючи нашим прекрасним  предкам, наша мова і культура збереглись.

Із спогадів моєї мами про перший урок у Виноградівській горожанській школі, яка нині функціонує як Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1.  При перекличці учнів, вчителькою вияснялась національність кожного учня, а при визнанні себе русином, педагогом із східних областей з криком вдовблювалось  в дитячі голови про відсутність такої національності як русин,  та про те, що з сьогоднішнього дня ви всі українці.

Згодом, уже в зрілому віці, на початку вісімдесятих років мною було проаналізовано керівний, директорський склад району, і з неприємністю відмітив, що тільки 30 відсотків  з них були місцевими  жителями, решта з інших регіонів, чим постійно підкреслювалась менша вартівність, навіть  другосортність корінних жителів Закарпаття, русинів.

Було знищено домінуючу греко-католицьку релігію, яка була освітнім носієм краю.

Всупереч скептикам та лженауковцям, які на догоду певним колам осіб, говорили про відсутність такого народу, мови, культури тощо, сьогодні я гордо  можу заявити: «Я – Русин, Я – громадянин України».

Від імені русинів Закарпаття, товариством неодноразово   засуджувалась   агресія Російської Федерації проти суверенної України під цинічним прикриттям захисту прав російської національної меншини в Україні.

Український народ має тільки один шлях до зміцнення своєї держави, і це шлях толерантності та поваги до представників інших регіональних монокультур. Для досягнення цієї мети місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування спільно з неурядовими організаціями, лідерами національно-культурних товариств повинні докласти потужних зусиль щодо формування активної етнонаціональної політики держави, а також здорової української політичної нації. Русини Закарпаття зоконопослушні громадяни України. Ми працюємо в правовому полі держави, дотримуємось Конституції України та нормативно-правових актів. Ми не підтримуємо будь які акції, які направленні на дестабілізацію суспільно-політичного життя в краю, штучне нагнітання проблеми навколо русинського питання на Закарпатті. Ми прагнемо до об’єднання, адже розкол у русинському русі не сприяє консолідації русинів та їх активні участі у процесах утвердження принципів толерантності та взаємоповаги, різноплановій культурно просвітницькій діяльності, яку проводять русинські громадські організації. Життя ставить все нові питання, які потребують розв’язання та пошуку спільних дій, врахування та поєднання інтересів різних національних груп.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОМСЬКИХ ГРОМАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОМСЬКИХ ГРОМАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

(ДО ПИТАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ РОМСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УЖГОРОДЩИНИ ДО  ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН (1991-2016))

 Горват Мирослав Васильович,

голова Закарпатського обласного

молодіжного об’єднання «Романі черхень»,

 голова робочої профільної підгрупи

 з питань виконання заходів щодо реалізації в області

Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство

 ромської національної меншини Закарпаття

Човка Віктор,

голова Закарпатської обласної

молодіжної громадської організації «Гідність» («Патів»),

журналіст ЗОДТРК (телеканал «Тиса-1»)

 

У вузькому розумінні термін міграція (лат. Migratio) являє собою вид територіального переміщення населення, що завершується зміною місця проживання на постійне або тимчасове мешкання. Не всі переселення вважають міграцією, а лише ті, що пов’язані з перетином певних кордонів – державних, адміністративних [2, с. 31].

Міграційні процеси викликаються різного роду причинами, хоч головну роль відіграють економічні та соціальні фактори. В той же час вони можуть обумовлюватись політичними переслідуваннями, расовою, етнічною або релігійною дискримінацією, утисками. Міграція може спричинитись військовими причинами (переміщення населення з районів воєнних дій), а також через стихійне лихо.

Read moreСУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОМСЬКИХ ГРОМАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

РОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

РОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО:

РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

 Бучко Борис Ладиславович,

голова Закарпатського  товариства ромів

„Романі чгіб” (Ромська мова),

голова обласної Громадської ради ромської

 національної меншини при облдержадміністрації

 

З метою створення належних умов для інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 8 квітня 2013 року №201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Read moreРОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

РУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

РУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

 Жупан Євген Євгенович,

голова Закарпатського обласного

обєднання громадян  

«Народна Рада Русинов Закарпаття»

 

Перед розпадом Радянського Союзу в нашому краї було утворено ряд громадських національно-культурних товариств з числа представників різних національностей. В 1989 році русини також утворили свої районні та обласні товариства, котрі ставили собі за мету повернення русинської національності та розширення прав регіонального самоврядування. Закарпатці, у тому числі абсолютна більшість русинів, на референдумі 01 грудня 1991року проголосували за незалежну Україну (біля 93 відсотків), а також за «Спеціальну самоврядну територію, як суб’єкт у складі незалежної України (78 відсотків). З того часу пройшло більше 25 років. За ці роки різні вищі керівники України неодноразово обіцяли вирішити проблемні питання русинської спільноти.

Read moreРУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

Кравченко Юрій,

голова Державного Самоврядування

українців в Угорщині

          Під час перепису населення 2011 року, беручи до уваги усі фактори належності до певної національності, кількість осіб української національності складала 7936 ( у 2011 році – 7393 особи). З них 3384 особи належать до групи рідної мови, і в порівнянні з цифрою 5070 осіб, що була раніше, до представників української національності віднесли себе 5633 особи. В той же час важливим є те, що з поміж осіб, які належать до спільноти, 4638 є громадянами Угорщини (62,7 відсотка).

Read moreЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

РОЛЬ І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ

РОЛЬ І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В ПОЛЬЩІ

В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ

 Яра Маріанна,

заступник голови Сяніцького відділу ОУП,

вчителька української мови у Сяноці,

теолог, музикознавець,

дослідник карпатського фольклору.

Сирник Марко,

заступник Голови ОУП та Українського

вчительського товариства у Польщі,

директор психологічно-педагогічного центру

 у м. Валч (РП), головний редактор

освітньо-суспільного журналу «Рідна мова»,

член Координаційної ради

 при посольстві України у Варшаві.

 

У Польщі сьогодні діють початкові школи з українською мовою навчання в Бартошицях та Білому Борі та одна з двомовна в Перемишлі. Подібно – три гімназії з українською мовою навчання (Бартошиці, Гурово, Білий Бір) та дві двомовні – Лігниця та Перемишль. Два ліцеї з українською мовою навчання – Гурово, Білий Бір, та два двомовні – Лігниця і Перемишль. У 2011/2012 році відкрито українські класи в Більську Підляському. Отже зараз у нас – всіх суто шкільних закладів (враховуючи Більськ) – 12 + 2. Співвідношення кількості шкіл до міжшкільних груп навчання, це всього лише 7,10% – значить, що найбільш ефективна форма навчання мови (окрема школа) це всього сім відсотків закладів. Добре те, що ці школи тримають добрий рівень навчання, про що засвідчують результати різних екзаменів. Проблема не в рівні шкіл – мала кількісь учнів в тих закладах, проведена реформа програмних основ (і кількості годин навчання окремих предметів), призводять до того, що неможливою є організація спеціалізованих класів (відділів). Що в свою чергу є одним з елементів, які вирішують про те, чи піти в українську школу, чи ні. А мала кількість учнів спеціалізованих класів відчиняти не дозволяє. І призводить до фінансових ускладнень (школи фінансуються за кількістю учнів). І тупик….

Міжшкільні групи навчання (пункти) існують в 155 школах Польщі. Становлять 91,72% всіх закладів в яких наші діти вчаться рідної мови (школи – 7,10%, класи при польських школах – 1,18%). Школи і пункти працюють в 11-ти польських воєводствах: західнопоморське, поморське, вармінсько-мазурське, підляське, люблинське, підкарпатське, малопольське, долішньо-сілезійське, любуське, великопольське, мазовецьке. Попри те, що рішуча більшість українських школярів – вже майже 80% вчиться рідної мови у цій формі – надалі якось не вміємо подбати про них (дітей та вчителів). А шкода, бо добрий пункт – це бали і для найближчої української школи. Оскільки з пунктом вона працює. Результати проведеного мною опитування засвідчують, що 75% учнів українських щкіл, це колишні відвідувачі навчання, зорганізованого в формі пункту навчання. Є про що подумати. Але подумати не в спосіб – дайте нам учнів.

Read moreРОЛЬ І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ

Про стан забезпечення потреб ромської національної спільноти

 Про стан забезпечення потреб ромської національної спільноти

Загальні відомості

Згідно з даними перепису 2001 р. в області проживає 14.0 тисяч ромів.

Вони компактно проживають в Ужгородському (3,0 тис.), Берегівському (2,2 тис.), Мукачівському (1,3 тис.), Виноградівському (0,9 тис.), Великоберезнянському (0,5 тис.) районах, містах Ужгороді (1,7 тис.), Берегові (1,7 тис.), Мукачеві (1,4 тис.), Хусті (0,1 тис.) чоловік і в основному компактно розселені в таборах на окраїнах 79 населених пунктів.

Read moreПро стан забезпечення потреб ромської національної спільноти

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

21 лютого – Міжнародний день  рідної мови          

З цієї нагоди до вашої уваги нотатки  професійних роздумів на цю тему Олени Федорової, громадського методиста Центру культур національних меншин Закарпаття, голови Закарпатської організації «Союз Українок».

Лютий – переповнений  вагомими подіями.  Це перш за все – Стрітення Господнє, ушанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, Прощена неділя перед Великим постом, Початок Великого Посту, День Українського Тризуба, Міжнародний День рідної мови та інші.

Read more21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Думка науковця

Нові засади мовного регулювання в Україні

 у дзеркалі конституційно-правового аналізу національного законодавства та міжнародних зобов’язань

 Черничко Степан

кандидат філологічних наук

     У зв’язку з різноманітними законодавчими ініціативами щодо внесення принципових змін до мовного законодавства, мовне питання в Україні опинилося на перших шпальтах суспільного дискурсу, як усередині нашої держави, так і на міжнародній арені. Зміни у регулюванні мовних відносин, які пропонуються народними депутатами Верховної Ради України, значно звужують мовні права національних і мовних меншин, тих громадян України, які є носіями регіональних мов або мов меншин.

Що саме викликає занепокоєння національних меншин, носіїв регіональних мов  або мов меншин?

     В останні місяці у сфері мовного регулювання відбуваються події, які викликають занепокоєння національних меншин, зокрема, угорської спільноти Закарпатської області України, а саме:

Read moreДумка науковця

Резюме учасників круглого столу 8 лютого 2017 року

       Учасники круглого столу з обговорення зареєстрованих у Верховній Раді мовних законопроектів закликали депутатів Верховної Ради України:

  • спрямувати обговорювані законопроекти на правову експертизу у Венеціанську комісію;
  • провести наукову експертизу законопроектів у Інституті держави й права та Інституті української мови НАН України;
  • організувати у Верховній Раді України громадські слухання щодо порядку застосування української мови та мов національних меншин;

Read moreРезюме учасників круглого столу 8 лютого 2017 року