РУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

РУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

 Жупан Євген Євгенович,

голова Закарпатського обласного

обєднання громадян  

«Народна Рада Русинов Закарпаття»

 

Перед розпадом Радянського Союзу в нашому краї було утворено ряд громадських національно-культурних товариств з числа представників різних національностей. В 1989 році русини також утворили свої районні та обласні товариства, котрі ставили собі за мету повернення русинської національності та розширення прав регіонального самоврядування. Закарпатці, у тому числі абсолютна більшість русинів, на референдумі 01 грудня 1991року проголосували за незалежну Україну (біля 93 відсотків), а також за «Спеціальну самоврядну територію, як суб’єкт у складі незалежної України (78 відсотків). З того часу пройшло більше 25 років. За ці роки різні вищі керівники України неодноразово обіцяли вирішити проблемні питання русинської спільноти.

Read moreРУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

Кравченко Юрій,

голова Державного Самоврядування

українців в Угорщині

          Під час перепису населення 2011 року, беручи до уваги усі фактори належності до певної національності, кількість осіб української національності складала 7936 ( у 2011 році – 7393 особи). З них 3384 особи належать до групи рідної мови, і в порівнянні з цифрою 5070 осіб, що була раніше, до представників української національності віднесли себе 5633 особи. В той же час важливим є те, що з поміж осіб, які належать до спільноти, 4638 є громадянами Угорщини (62,7 відсотка).

Read moreЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

РОЛЬ І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ

РОЛЬ І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В ПОЛЬЩІ

В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ

 Яра Маріанна,

заступник голови Сяніцького відділу ОУП,

вчителька української мови у Сяноці,

теолог, музикознавець,

дослідник карпатського фольклору.

Сирник Марко,

заступник Голови ОУП та Українського

вчительського товариства у Польщі,

директор психологічно-педагогічного центру

 у м. Валч (РП), головний редактор

освітньо-суспільного журналу «Рідна мова»,

член Координаційної ради

 при посольстві України у Варшаві.

 

У Польщі сьогодні діють початкові школи з українською мовою навчання в Бартошицях та Білому Борі та одна з двомовна в Перемишлі. Подібно – три гімназії з українською мовою навчання (Бартошиці, Гурово, Білий Бір) та дві двомовні – Лігниця та Перемишль. Два ліцеї з українською мовою навчання – Гурово, Білий Бір, та два двомовні – Лігниця і Перемишль. У 2011/2012 році відкрито українські класи в Більську Підляському. Отже зараз у нас – всіх суто шкільних закладів (враховуючи Більськ) – 12 + 2. Співвідношення кількості шкіл до міжшкільних груп навчання, це всього лише 7,10% – значить, що найбільш ефективна форма навчання мови (окрема школа) це всього сім відсотків закладів. Добре те, що ці школи тримають добрий рівень навчання, про що засвідчують результати різних екзаменів. Проблема не в рівні шкіл – мала кількісь учнів в тих закладах, проведена реформа програмних основ (і кількості годин навчання окремих предметів), призводять до того, що неможливою є організація спеціалізованих класів (відділів). Що в свою чергу є одним з елементів, які вирішують про те, чи піти в українську школу, чи ні. А мала кількість учнів спеціалізованих класів відчиняти не дозволяє. І призводить до фінансових ускладнень (школи фінансуються за кількістю учнів). І тупик….

Міжшкільні групи навчання (пункти) існують в 155 школах Польщі. Становлять 91,72% всіх закладів в яких наші діти вчаться рідної мови (школи – 7,10%, класи при польських школах – 1,18%). Школи і пункти працюють в 11-ти польських воєводствах: західнопоморське, поморське, вармінсько-мазурське, підляське, люблинське, підкарпатське, малопольське, долішньо-сілезійське, любуське, великопольське, мазовецьке. Попри те, що рішуча більшість українських школярів – вже майже 80% вчиться рідної мови у цій формі – надалі якось не вміємо подбати про них (дітей та вчителів). А шкода, бо добрий пункт – це бали і для найближчої української школи. Оскільки з пунктом вона працює. Результати проведеного мною опитування засвідчують, що 75% учнів українських щкіл, це колишні відвідувачі навчання, зорганізованого в формі пункту навчання. Є про що подумати. Але подумати не в спосіб – дайте нам учнів.

Read moreРОЛЬ І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ

Про стан забезпечення потреб ромської національної спільноти

 Про стан забезпечення потреб ромської національної спільноти

Загальні відомості

Згідно з даними перепису 2001 р. в області проживає 14.0 тисяч ромів.

Вони компактно проживають в Ужгородському (3,0 тис.), Берегівському (2,2 тис.), Мукачівському (1,3 тис.), Виноградівському (0,9 тис.), Великоберезнянському (0,5 тис.) районах, містах Ужгороді (1,7 тис.), Берегові (1,7 тис.), Мукачеві (1,4 тис.), Хусті (0,1 тис.) чоловік і в основному компактно розселені в таборах на окраїнах 79 населених пунктів.

Read moreПро стан забезпечення потреб ромської національної спільноти

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

21 лютого – Міжнародний день  рідної мови          

З цієї нагоди до вашої уваги нотатки  професійних роздумів на цю тему Олени Федорової, громадського методиста Центру культур національних меншин Закарпаття, голови Закарпатської організації «Союз Українок».

Лютий – переповнений  вагомими подіями.  Це перш за все – Стрітення Господнє, ушанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, Прощена неділя перед Великим постом, Початок Великого Посту, День Українського Тризуба, Міжнародний День рідної мови та інші.

Read more21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Думка науковця

Нові засади мовного регулювання в Україні

 у дзеркалі конституційно-правового аналізу національного законодавства та міжнародних зобов’язань

 Черничко Степан

кандидат філологічних наук

     У зв’язку з різноманітними законодавчими ініціативами щодо внесення принципових змін до мовного законодавства, мовне питання в Україні опинилося на перших шпальтах суспільного дискурсу, як усередині нашої держави, так і на міжнародній арені. Зміни у регулюванні мовних відносин, які пропонуються народними депутатами Верховної Ради України, значно звужують мовні права національних і мовних меншин, тих громадян України, які є носіями регіональних мов або мов меншин.

Що саме викликає занепокоєння національних меншин, носіїв регіональних мов  або мов меншин?

     В останні місяці у сфері мовного регулювання відбуваються події, які викликають занепокоєння національних меншин, зокрема, угорської спільноти Закарпатської області України, а саме:

Read moreДумка науковця

Резюме учасників круглого столу 8 лютого 2017 року

       Учасники круглого столу з обговорення зареєстрованих у Верховній Раді мовних законопроектів закликали депутатів Верховної Ради України:

  • спрямувати обговорювані законопроекти на правову експертизу у Венеціанську комісію;
  • провести наукову експертизу законопроектів у Інституті держави й права та Інституті української мови НАН України;
  • організувати у Верховній Раді України громадські слухання щодо порядку застосування української мови та мов національних меншин;

Read moreРезюме учасників круглого столу 8 лютого 2017 року

Про виконання в області положень Протоколів ХІV засідання Змішаної                українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин та ХІІІ засідання Двосторонньої українсько – словацької комісії з питань національних меншин освіти і культури

           Міжнародне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин здійснюється Україною з переважною більшістю країн, зокрема в Закарпатській області з країнами Карпатськього Єврорегіону, що мають етнічно споріднені спільноти. Серед країн з якими багато років плідно і конструктивно співпрацює Україна, зокрема Закарпаття, варто відзначити Угорщину, Словаччину, Румунію, Польщу та Чехію. Важливим механізмом цього співробітництва є діяльність двосторонніх міжурядових комісій з питань забезпечення прав національних меншин: українсько угорської, українсько – словацької комісій.

Read more

Ропорядження голови Закарпатської облдержадміністрації від 07.06.2016 №284

                                                        У К Р А Ї Н А                                                            

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

голови Закарпатської обласної державної адміністрації

07.06.2016                                          Ужгород                                               № 284

Про міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року

Read moreРопорядження голови Закарпатської облдержадміністрації від 07.06.2016 №284

Задоволення етнокультурних потреб угорської національної меншини

Щодо питання задоволення етнокультурних потреб угорської національної меншини Закарпаття

  Відповідно до національного законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування спільно з громадськими організаціями угорської національними меншинами регіону здійснюється послідовна робота із збереження, розвитку етнічної самобутності угорської національної меншини. Належна увага приділяється питанням задоволення освітніх, культурних та інформаційних потреб.

Read moreЗадоволення етнокультурних потреб угорської національної меншини