ПРОТОКОЛ УІ засідання Змішаної Українсько-Румунської міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин

ЗАЯВА

            У європейському дусі, який панує у двосторонніх відносинах між Україною та Румунією, та в контексті 20-річчя підписання Договору про відносини добросусідства та співробітництва між Україною та Румунією, Змішана міжурядова Українсько-Румунська комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин (далі – Комісія), яка відбулась 13 вересня 2017 року у місті Києві,

оголошує закритими засідання, проведені у 2002 та 2006 роках, та погоджує включення до порядку денного всіх питань, що становлять взаємний інтерес для обох Сторін, починаючи з 1997 року, з метою прийняття рішень, які будуть корисними та сприятимуть процвітанню осіб, які належать до української національної меншини в Румунії та осіб, які належать до румунської національної меншини в Україні.

Також, Сторони ще раз заявляють, що особи, які належать до української національної меншини в Румунії та румунської національної меншини в Україні, є фактором зміцнення дружніх відносин між двома народами, і двостороннє співробітництво у цій сфері відповідає міжнародним нормам і стандартам.

Підписана у місті Києві, 13 вересня 2017 року, у двох оригінальних примірниках, українською та румунською мовами відповідно, є невід’ємною частиною Протоколу VI засідання Комісії, обидва тексти мають однакову юридичну силу.

 

З УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ                           З РУМУНСЬКОЇ СТОРОНИ

Світлана ФОМЕНКО                                                    Олександру Віктор МІКУЛА

 

 ПРОТОКОЛ

УІ засідання Змішаної Українсько-Румунської міжурядової комісії з  питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин

Преамбула

            13 вересня 2017 року в Києві (Україна) відбулося VI засідання Змішаної Українсько-Румунської міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин (далі – «Комісія»).

Read moreПРОТОКОЛ УІ засідання Змішаної Українсько-Румунської міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

 

 Резеш Йосип Йосипович,

начальник управління національностей та релігій

Закарпатської обласної державної адміністрації

 

Україна послідовно реалізує курс на інтеграцію до європейських структур та гармонізацію національного законодавства у сфері захисту національних спільнот. Ваговим доказом цього є приєднання України практич­но до всіх міжнародно-правових актів у сфері забезпе­чення прав національних меншин. Виклики сьогодення, незважаючи на наявність досить прогресивної законо­давчої бази у сфері конституційно-правового статусу національних спільнот, без сумніву змушують нас ви­ходити на якісно новий рівень регулювання етнонаціо- нальних відносин. У цьому контексті важливим завдан­ням є вибудувати концепцію міжнаціональної політики, орієнтованої на Європейські цінності, здатної адекват­но та ефективно реагувати на зміни, пов’язані з проце­сами глобалізації. Необхідно законодавчо затвердити Концепцію засад державної етнонаціональної політики України, прийняти нову редакцію законів України «Про національні меншини в Україні», «Про мови», чітко ви­значити в законодавстві держави поняття «корінний на­род», «етнічна група», «національна меншина» та ін.

Read moreЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

РОЛЬ СЛОВАЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ У ФОРМУВАННІ МІЖЕТНІЧНОЇ ТА МІЖКОНФЕСІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ У ПОЛІЕТНІЧНОМУ РЕГІОНІ

РОЛЬ СЛОВАЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ У ФОРМУВАННІ МІЖЕТНІЧНОЇ ТА МІЖКОНФЕСІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ У ПОЛІЕТНІЧНОМУ РЕГІОНІ

 Гайніш Йосип Йосипович,

голова Культурно-освітньої організації «Матіца словенська» в Україні

 

Розвинене громадянське суспільство в Україні є важливим елементом демократичної держави та відіграє одну з ключових ролей у провадженні нагальних суспільних змін і належного врядування, в управлінні державними справами і вирішенні питань місцевого значення, розробці і реалізації ефективної державної політики у різних сферах та утвердження відповідальності перед людиною і громадянином держави у розв’язанні політичних, соціально-економічних, гуманітарних проблем.

Read moreРОЛЬ СЛОВАЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ У ФОРМУВАННІ МІЖЕТНІЧНОЇ ТА МІЖКОНФЕСІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄДНОСТІ У ПОЛІЕТНІЧНОМУ РЕГІОНІ

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЯК ЧИННИК УТВЕРДЖЕННЯ КОНСОЛІДУЮЧИХ ЦІННОСТЕЙ РУМУН ЗАКАРПАТТЯ

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЯК ЧИННИК УТВЕРДЖЕННЯ КОНСОЛІДУЮЧИХ ЦІННОСТЕЙ РУМУН ЗАКАРПАТТЯ

Опріш Юрій Михайлович,

голова Соціально-культурного

товариства румун Закарпаття

імені Джорджа  Кошбука

 

В умовах подальшої розбудови України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави особливої важливості  на сьогодні набуває чинник багатонаціонального громадянського суспільства України.  Національні меншини України, під якими Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 р., визначає групи громадян України, які не є українцями за національністю і виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою [3] відіграють все більш помітну роль у суспільному житті України як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні.

Read moreЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЯК ЧИННИК УТВЕРДЖЕННЯ КОНСОЛІДУЮЧИХ ЦІННОСТЕЙ РУМУН ЗАКАРПАТТЯ

МОВНА ОСВІТА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З НАВЧАННЯМ МОВАМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

МОВНА ОСВІТА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З НАВЧАННЯМ МОВАМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(з досвіду роботи НВК «ЗОШ І ст. з угорською мовою навчання – угорськомовна гімназія» Ужгородської міської ради)

 Борисова Єва Елемирівна,

вчитель української мови та літератури НВК «ЗОШ І ст.  з угорською мовою навчання – угорськомовна гімназія», вчитель-методист

У народі кажуть: «Скільки знаєш мов, стільки раз ти людина…». А Великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко закликав «і чужого научатись, і свого не цуратись…».

Мова є однією з вагомих ознак національної та культурної ідентичності. Збереження мови, її вивчення, підтримка та розвиток є складовою частиною підтримки власної етнокультури та самобутності.

Вивчення української мови є необхідною умовою для активного включення національних меншин у суспільне життя держави. Адже володіння державною мовою розширює освітні, культурні, економічні, політичні перспективи особистості.

Read moreМОВНА ОСВІТА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З НАВЧАННЯМ МОВАМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

КУЛЬТУРНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЄДНОСТІ

КУЛЬТУРНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЄДНОСТІ

Продан Юрій Юрійович,

голова Закарпатського обласного

науково-культурологічного товариства

 ім. Олександра Духновича,

 керівник апарату

Виноградівської райдержадміністрації

 

Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім. Олександра Духновича створено у 1994 році.

Головна мета товариства – вивчення і поширення серед своїх членів та широкої громадськості, дітей та молоді теоретичної історичної, художньо-творчої, фольклористичної, педагогічної спадщини О.В.Духновича, задоволення і захист соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів членів товариства.

Науково-культурологічне товариство є найдавнішим громадським об’єднанням русинської спільноти Закарпаття. Його історична діяльність описана в багатьох історичних працях.

Свою роботу  направляє на збереження своєї неповторної самобутності, відродження історії, культури, звичаїв, традиційних ремесел, видавництво русинської літератури, виховання молоді патріотичних почуттів до рідного краю.

В 2014 році на розширеному засіданні правління товариства презентовано русинську граматику, яку затверджено і рекомендовано для щоденного використання  русинськими письменниками та поетами. Упродовж останніх років видано цілий ряд книг для дітей та дорослих русинських авторів, а також двомовні видання: русинсько-українською та русинсько-угорською мовами.

Товариством регулярно на день народження О.Духновича проводяться   фестивалі русинської культури. Організовуються виставки декоративно-ужиткового мистецтва.

За останні роки встановлено ряд меморіальних дощок історичним особистостям краю, проведено науково-практичні конференції, семінари, «круглі столи», зустрічі з дітьми та молоддю у школах та бібліотеках. Активістами товариства проводяться пошукові роботи по збору матеріалів старих автентичних пісень та казок.

З 2016 року товариством щокварталу видається культурно-белетристичний журнал «Отцюзнина» на 40 сторінок, де друкуються поетичні та прозові твори русинських авторів, статті про видатних осіб нашого краю, етнографічні та історичні матеріали. Основним кредо журналу є рівність народів та релігійних віросповідань.

Спільно з педагогічною громадськістю краю розроблено та затверджено програму факультативного навчання учнів загальноосвітніх шкіл «Рідний край», яка активно реалізується.

Історично склалось, що русинський народ нашого краю завжди входив в склад різних держав. Це майже тисячолітня історія в складі Угорщини, двадцять років життя в складі Чехословаччини, знову Угорщина, Радянський Союз і зараз 25 років в складі України.

Всі ці роки проводилась асиміляція русинів, мадяризація, чехізація та створення безликого радянського громадянина. Але я з гордістю констатую факт, що не дивлячись ні всі потуги всіх цих держав, завдячуючи нашим прекрасним  предкам, наша мова і культура збереглись.

Із спогадів моєї мами про перший урок у Виноградівській горожанській школі, яка нині функціонує як Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1.  При перекличці учнів, вчителькою вияснялась національність кожного учня, а при визнанні себе русином, педагогом із східних областей з криком вдовблювалось  в дитячі голови про відсутність такої національності як русин,  та про те, що з сьогоднішнього дня ви всі українці.

Згодом, уже в зрілому віці, на початку вісімдесятих років мною було проаналізовано керівний, директорський склад району, і з неприємністю відмітив, що тільки 30 відсотків  з них були місцевими  жителями, решта з інших регіонів, чим постійно підкреслювалась менша вартівність, навіть  другосортність корінних жителів Закарпаття, русинів.

Було знищено домінуючу греко-католицьку релігію, яка була освітнім носієм краю.

Всупереч скептикам та лженауковцям, які на догоду певним колам осіб, говорили про відсутність такого народу, мови, культури тощо, сьогодні я гордо  можу заявити: «Я – Русин, Я – громадянин України».

Від імені русинів Закарпаття, товариством неодноразово   засуджувалась   агресія Російської Федерації проти суверенної України під цинічним прикриттям захисту прав російської національної меншини в Україні.

Український народ має тільки один шлях до зміцнення своєї держави, і це шлях толерантності та поваги до представників інших регіональних монокультур. Для досягнення цієї мети місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування спільно з неурядовими організаціями, лідерами національно-культурних товариств повинні докласти потужних зусиль щодо формування активної етнонаціональної політики держави, а також здорової української політичної нації. Русини Закарпаття зоконопослушні громадяни України. Ми працюємо в правовому полі держави, дотримуємось Конституції України та нормативно-правових актів. Ми не підтримуємо будь які акції, які направленні на дестабілізацію суспільно-політичного життя в краю, штучне нагнітання проблеми навколо русинського питання на Закарпатті. Ми прагнемо до об’єднання, адже розкол у русинському русі не сприяє консолідації русинів та їх активні участі у процесах утвердження принципів толерантності та взаємоповаги, різноплановій культурно просвітницькій діяльності, яку проводять русинські громадські організації. Життя ставить все нові питання, які потребують розв’язання та пошуку спільних дій, врахування та поєднання інтересів різних національних груп.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОМСЬКИХ ГРОМАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОМСЬКИХ ГРОМАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

(ДО ПИТАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ РОМСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УЖГОРОДЩИНИ ДО  ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН (1991-2016))

 Горват Мирослав Васильович,

голова Закарпатського обласного

молодіжного об’єднання «Романі черхень»,

 голова робочої профільної підгрупи

 з питань виконання заходів щодо реалізації в області

Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство

 ромської національної меншини Закарпаття

Човка Віктор,

голова Закарпатської обласної

молодіжної громадської організації «Гідність» («Патів»),

журналіст ЗОДТРК (телеканал «Тиса-1»)

 

У вузькому розумінні термін міграція (лат. Migratio) являє собою вид територіального переміщення населення, що завершується зміною місця проживання на постійне або тимчасове мешкання. Не всі переселення вважають міграцією, а лише ті, що пов’язані з перетином певних кордонів – державних, адміністративних [2, с. 31].

Міграційні процеси викликаються різного роду причинами, хоч головну роль відіграють економічні та соціальні фактори. В той же час вони можуть обумовлюватись політичними переслідуваннями, расовою, етнічною або релігійною дискримінацією, утисками. Міграція може спричинитись військовими причинами (переміщення населення з районів воєнних дій), а також через стихійне лихо.

Read moreСУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОМСЬКИХ ГРОМАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

РОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

РОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО:

РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

 Бучко Борис Ладиславович,

голова Закарпатського  товариства ромів

„Романі чгіб” (Ромська мова),

голова обласної Громадської ради ромської

 національної меншини при облдержадміністрації

 

З метою створення належних умов для інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 8 квітня 2013 року №201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Read moreРОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

РУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

РУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

 Жупан Євген Євгенович,

голова Закарпатського обласного

обєднання громадян  

«Народна Рада Русинов Закарпаття»

 

Перед розпадом Радянського Союзу в нашому краї було утворено ряд громадських національно-культурних товариств з числа представників різних національностей. В 1989 році русини також утворили свої районні та обласні товариства, котрі ставили собі за мету повернення русинської національності та розширення прав регіонального самоврядування. Закарпатці, у тому числі абсолютна більшість русинів, на референдумі 01 грудня 1991року проголосували за незалежну Україну (біля 93 відсотків), а також за «Спеціальну самоврядну територію, як суб’єкт у складі незалежної України (78 відсотків). З того часу пройшло більше 25 років. За ці роки різні вищі керівники України неодноразово обіцяли вирішити проблемні питання русинської спільноти.

Read moreРУСИНИ ЗАКАРПАТТЯ – ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ ТА ШЛЯХИ КОНСОЛІДАЦІЇ

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ

Кравченко Юрій,

голова Державного Самоврядування

українців в Угорщині

          Під час перепису населення 2011 року, беручи до уваги усі фактори належності до певної національності, кількість осіб української національності складала 7936 ( у 2011 році – 7393 особи). З них 3384 особи належать до групи рідної мови, і в порівнянні з цифрою 5070 осіб, що була раніше, до представників української національності віднесли себе 5633 особи. В той же час важливим є те, що з поміж осіб, які належать до спільноти, 4638 є громадянами Угорщини (62,7 відсотка).

Read moreЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ В УГОРЩИНІ