Олександр ЛЯХ,
заступник директора департаменту – начальник управління національностей
та релігій департаменту стратегічних комунікацій, національностей
та релігій облдержадміністрації – обласної військової адміністрації
ДЕРЖАВОТВОРЧА Й ОБ’ЄДНУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ: РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
Українська мова відповідно до Конституції України поряд з Прапором, Гербом і Гімном є символом Української держави. Державною мовою в Україні є українська мова. У березні 2022 року Україну прийнято до мовного простору Європейського Союзу. Рішенням Генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) Україні надано статус асоційованого члена цієї організації.
У цій статті розглянемо питання імплементації в області Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який поширюється на всі сфери суспільного життя країни. Узагальнення й обґрунтування окремих питань функціонування державної мови та прийняття відповідних рекомендацій учасників науково-практичного дискурсу з подальшого вдосконалення у регіоні основних положень зазначеного вище Закону, як інструмента об’єднання українського суспільства, зміцнення державної єдності, територіальної цілісності України, її державності і національної безпеки будуть стосуватися, зокрема, галузей освіти, науки, культури, медіа.
Державна мова – потужний, націєствердний чинник єднання громадян України, важливий фактор зміцнення української нації. 2022 – 2023 роки на Закарпатті позначилися стрімким зростанням рівня суспільної підтримки державної мови, кардинальним збільшенням її застосування не лише в публічних сферах, а й у приватному спілкуванні. Російська мова, як мова агресора, стрімко втрачає свої позиції і поступається місцем державній мові в усіх сферах суспільного життя: в освіті, науці, культурі, медіа, інтернеті, культурних індустріях, діловій практиці бізнесу, поступово зникає з публічного простору населених пунктів регіону тощо. Це, а також усвідомлене бажання громадян відмовитися від російської мови у сфері приватного спілкування, підвищило попит на фахову допомогу в опануванні та підвищенні рівня володіння державною мовою. В Ужгородському національному університеті, Академії культури і мистецтв Закарпатської обласної ради, Закарпатському інситуті післядипломної педагогічної освіти, Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ, інших установах та організаціях області працюють курси з вивчення мови, онлайн-проєкти, розмовні клуби та ін.
Серед позитивних факторів, що сприятимуть подальшому утвердженню державної мови, – прийняття низки Законів України: “Про медіа”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топоніміки” та ін.
Практика застосування в регіоні норм вищезазначеного законодавства України засвідчує свою ефективність у частині популяризації та захисту державної мови, інформаційної боротьби проти держави-агресорки, задоволенню етнокультурних потреб національних меншин, сприяє гармонізації ураїнського законодавства відповідно до вимог європейських стандартів.
Населення Закарпаття, яке упродовж тривалого періоду перебувало в складі різних державних утворень, добре усвідомлює роль офіційної мови як базового складника державотворення. При цьому жителі краю, незалежно до якого етносу чи субетносу не належали б, мають чітке усвідомлення статусу рідної та державної мов і важливості володіння ними у різних сферах життєдіяльності. А сам регіон має значний досвід у напрацюванні конструктивних моделей мовної політики в полікультурному соціумі. Варто і надалі проводити широку роз’яснювальну кампанію серед населення області, зокрема молоді, із залученням медіа, громадських організацій про важливість впровадження норм мовного закону, не залишаючи місця для маніпуляцій, якими нерідко користуються окремі «політтехнологи».
Вільне опанування представниками національних меншин регіону як громадянами України українською мовою, мовою свого громадянства – запорука єдності і стабільності суспільства. Зауважимо, що функціонування державної мови має поєднуватися з уважним ставленням до мов національних меншин. При цьому державний статус української мови несумісний з пропагандою чи іншою практичною діяльністю, спрямованою на запровадження другої державної мови.
Нині реформа освітнього процесу відповідно до Закону України «Про освіту» передбачає нові підходи до мови навчання в закладах освіти. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Особам, які належать до національних меншин України згідно зі ст.7 п.1 цього закону, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, навчання мовою відповідної національної меншини.
Функціонування державних і комунальних закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою національної меншини законодавством України не передбачено. Право на здобуття повної загальної середньої освіти представникам національних спільнот гарантується Законом України «Про повну загальну середню освіту» шляхом створення у таких закладах окремих класів з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою. Разом з тим, відповідно до ст.5 п.6 цього закону особи, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають: базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40 відсотків у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60 відсотків річного обсягу навчального часу. Законом України «Про внесення зміни до розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про освіту” щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» від 10 червня 2023 року №3143-ІХ перехід на реалізацію вимог ст.5 п.6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» відтерміновано до 1 вересня 2024 року.
Зауважимо, що попри складні умови воєнного стану в регіоні послідовно реалізуються заходи Регіональної програми розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя. Відповідні програми діють у міських і районних територіальних громадах краю. Область увійшла в п’ятірку лідерів за кількістю майданчиків з опанування української мови у межах загальноукраїнської кампанії Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, спрямованої на створення можливостей для всіх бажаючих вивчати українську мову. Впроваджуються також в практичну діяльність основні положення Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова – успішна держава”, яка визначає мету, стратегічні цілі й основні завдання, на виконання яких спрямована реалізація державної мовної політики. В області активно реалізується проєкт «Комунікативна компетентність керівника закладу освіти» (розроблений у рамках обласної мовної програми), що допомагає педагогам, які працюють в закладах освіти із класами з навчанням угорською та румунською мовами, ефективніше адаптуватися до вимог українського мовного середовища. Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти авторськими колективами області для класів з навчанням угорською мовою за кошти місцевого бюджету підготовлено і видано 14 навчальних програм, 7 підручників, 15 навчально-методичних посібників, довідників, рекомендацій з української мови.
Підготовка кадрів для роботи в закладах загальної середньої освіти з класами навчанням мовами національних меншин здійснюється на відповідних факультетах Ужгородського національного університету, Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ, Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Зокрема, на філологічному факультеті УжНУ ведеться підготовка бакалаврів та магістрів за напрямами: 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) освітньої програми «Українська мова і література», а також «Українська мова і література. Англійська мова та література». Доцільно було б започаткувати освітні програми «Українська мова і література. Угорська мова та література», «Українська мова і література. Румунська мова та література» для абітурієнтів, що готуються працювати в закладах освіти області, де навчаються діти-представники угорської та румунської національних меншин. Випускники цих закладів вищої освіти мають вільно володіти як державною так і мовою національної спільноти закладів загальної середньої освіти з класами навчанням мовами національних меншин. Двомовність – оптимальна перспектива та джерело нової якості освіти угорців, румунів, словаків Закарпаття. Двомовність є найкращим засобом як проти національного нігілізму, так і проти асиміляції. Якщо представники національних меншин володітимуть рідною та українською мовами, шануватимуть культуру, обрядово-звичаєві традиції представників усіх національностей, які проживають в регіоні, поняття та зміст асиміляції втрачає сенс.
Разом з тим, потребують вдосконалення вузівські програми підготовки фахівців, які працюватимуть з учнями у цих закладах освіти. Вважаємо також за необхідне при підготовці фахівців та в процесі підвищення кваліфікації педагогів усіх навчальних дисциплін звернути особливу увагу на практичне застосування норм і правил нової редакції Українського правопису, оскільки в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання випукників з української мови в подальшому планується використовувати нові правописні норми.
З метою сприяння розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, забезпечення інтеграції національних меншин (спільнот) в українське суспільство, зміцнення загальнонаціональної єдності та забезпечення мультикультурності, в області реалізується Державна цільова національно-культурна програма «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року.
На міжнародному рівні для збереження мовної ідентичності української національної меншини, що проживає в країнах Карпатського єврорегіону, національних меншин Закарпаття, важливим чинником є діяльність міжурядових (Змішаної Українсько – Угорської, Змішаної Українсько-Румунської, Двосторонньої Українсько – Словацької) комісій. Робота зазначених вище комісій не тільки декларує захист прав національних спільнот області, української національної меншини за кордоном, але й здійснює забезпечення їх прав відповідно до міжнародно-правових стандартів у галузях освіти, науки, культури, інфоромації тощо. У положеннях міжурядових протоколів значна увага приділяється вивченню представниками національних спільнот української мови як державної та своєї рідної мови, розробленню спільних науково-освітніх проєктів в галузях, що мають взаємний інтерес. Акцентується також увага на необхідності розроблення спеціальної методології із вивчення української мови для учнів закладів загальної середньої освіти з класами навчанням угорською та румунською мовами. Ці питання важливі, оскільки ними маніпулюють росіяни та інші «політтехнологи», намагаючись дестабілізувати внутрішьополітичну ситуацію в Закарпатті та блокувати євроінтеграційні процеси України.
Україна та Угорщина продовжують консультації щодо питання удосконалення освіти угорської національної спільноти Закарпаття та української громади, що проживає в Угорщині. У вересні цього року в Будапешті на четвертому засіданні угорсько-української міжурядової робочої групи, головним питанням обговорення була освіта національних спільнот, як угорської в Україні, так і української в Угорщині. Сторони також розглянули ситуацію з українськими біженцями в Угорщині – зокрема питання навчання українських дітей в угорських школах й фінансування стипендіальної програми для українських студентів. Під час переговорів сторонами висловлені зустрічні пропозиції, що мають взаємний інтерес, планується укладання дорожньої карти для врегулювання спірних питань, а також прийняття спільного конструктивного рішення з питань здобуття представниками угорської національної меншини освіти рідною мовою в українських школах. Цього ж місяця у Кракові (Польща) на форумі Ради Європи за участі делегації Закарпатської області обговорено питання захисту прав національних меншин України через посилення нормативно-паравової бази. На форумі йшлося про існуючі виклики та можливі рішення, пов’язані з реформою законодавства про національні спільноти України в контексті досвіду політики Європейського Союзу, стандартів та рекомендацій Ради Європи.
З огляду на те, що Європейський Союз може вже у грудні цього року оголосити про початок переговорів з Україною щодо її вступу до ЄС, Українська держава працює над реалізацією семи блоків реформ, серед них значиться також реформування законодавства про національні меншини, виконання яких Євросоюз визначив як умову того, що є невід’ємною складовою процесу вступу до ЄС. Зазначимо, що на шляху забезпечення прав і свобод національних спільнот в Закарпатті, вживаються заходи зі створення необхідних умов для розвитку їхньої мовної, культурної, етнічної, релігійної ідентичності.
Серед позитивних факторів з питань реалізації в області мовного законодавства у Річному звіті Уповноваженого із захисту державної мови, «Про дотримання Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної” у 2022 році» зазначено, що результати роботи над імплементацією мовного закону є недостатніми, як на всій території України, так і в частині задоволення мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Зокрема, досі не затверджена Державна цільова програма розвитку та поширення української мови. З дня набрання чинності цього закону минуло понад чотири роки. Державна програма, відповідно до ст.5 п.5 Закону, має забезпечувати формування державної політики у сферах культури, мистецтва, інформаційної діяльності та інших сферах суспільного життя, повинна передбачати заходи щодо сприяння опануванню державної мови, в тому числі шляхом видання навчальних посібників з української мови, створення української термінологічної словникової бази, забезпечення вільного доступу до зазначеної книжкової продукції тощо.
Відповідальним за розроблення Державної програми є Міністерство культури та інформаційної політики України разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади. За інформацією сайту Міністерства культури та інформаційної політики України від 6 жовтня цього року проєкт Державної цільової програми розвитку та поширення української мови передбачено представити до Дня української писемності та мови.
Отже, беручи до уваги викладені у Звіті Уповноваженого із захисту державної мови результати аналізу стану виконання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у 2022 році, а також виконання рекомендацій, зазначених у попередніх річних звітах, з метою забезпечення ефективної реалізації державної політики, спрямованої на захист державної мови, її всебічний розвиток і функціонування у визначених законом сферах суспільного життя вважаємо за доцільне рекомендувати зацікавленим організаціям та установам, перш за все, органам державної влади та місцевого самоврядування, територіальним громадам на місцях спільно з громадянськими інституціями:
- здійснити комплекс практичних заходів щодо приведення власних рішень та розпоряджень, які не відповідають вимогам Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, у відповідність до вимог зазначеного Закону України;
- у відповідних населених пунктах області передбачити обов’язкове подання інформації на вивісках і табличках державною мовою, із дублюванням за потреби іншими мовами, при цьому розмір шрифту, яким подається така інформація, не може бути меншим за шрифт, яким подається інформація іншою мовою, ніж державна;
- привести назви закладів загальної середньої освіти, які містять терміни, що не відповідають чинному законодавству, у відповідність до вимог Законів України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”;
- заохочувати місцеві авторські колективи до підготовки новітніх шкільних підручників з української мови для учнів – представників угорської, румунської національних спільнот з урахуванням вимог Державного стандарту та специфіки їх рідномовної комунікації, а також розробки спеціальної методики вивчення державної мови як іноземної;
- підтримати рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови щодо внесення змін до Виборчого кодексу України та до Закону України “Про всеукраїнський референдум”, яким передбачити, що: особи, які претендують на обрання на пост Президента України, депутатів Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, селищної, сільської ради, на посаду сільського, селищного, міського голови, в обов’язковому порядку зобов’язані подавати до відповідної виборчої комісії копію документа, що підтверджує відповідний рівень володіння державною мовою згідно зі статтею 10 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, а неподання копії такого документа є підставою для відмови в реєстрації. Додатково необхідно унормувати обов’язкове використання державної мови під час проведення передвиборної агітації.
Для громадських організацій національних меншин Закарпаття одним із важливих напрямків і надалі має залишатися інформаційно-роз’яснювальна робота у регіоні осноних положень діючого мовного законодавства України та здійсннння громадських досліджень стану функціонування української мови, розроблення на основі отриманих результатів прогнозу реалізації держаної мовної політики для практичного використання в роботі всіма зацікавленими сторонами.
Оцінюючи мовну стуацію в області, можна зробити висновок, що в краї вживаються динамічні заходи для послідовного і цілеспрямованого впровадження в життя державної мовної політики, створюються відповідні умови для широкого застосування української мови в усіх сферах суспільного життя.
Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави, в тому числі багатонаціонального Закарпаття, є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України, подолання деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору, спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів. Нині, в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, дуже важливо і надалі утверджувати українську мову як базовий ідеологічний інструмент, фундаментальний чинник національної безпеки та єдності, як виразник Духу Нації.