Виступ Дюли Петнегазі, члена президії Громадської організації «Демократична спілка угорців України», 15 липня 2022 року в будівлі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про позицію Демократичної спілки угорців України щодо проєкту Закону України «Про національні спільноти України».
Шановні присутні! Якщо добре розуміємо, сьогодні ми обговорюємо проект Закону України «Про національні спільноти України», який 01.06.2021 р. був розміщений на веб-сторінці Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин – до якого нами були підготовлені і 3-го червня 2021 р. до вказаного Комітету ВРУ надіслані зауваження і пропозиції.
Даний законопроект був обговорений 4-го червня 2021 р. на засіданні вказаного Комітету в режимі On-line також і за нашою участю. На жаль подальших кроків щодо удосконалення даного проєкту закону не прослідкувалося. В осени 2021 року представники Державної служби етнополітики та свободи совісті та Уповноваженого з захисту державної мови на спільному брифінгу в Ужгороді наголосили, що їх інституції ще не були долучені до правової експертизи даного документу.
23 червня 2022 р. лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в ЄС. Подальша підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина. Коли Європейська комісія 17 червня рекомендувала надати Україні статус кандидата, вона також попросила виконати кілька умов, щоб рухатися далі. Серед них забезпечення прав національних меншин, яки проживають на території України.
На нашу думку, положення Конституції України і чинних для України міжнародних договорів повинні бути тією основою, на який базується новий закон про національних меншин/громад. Нормативно-правова база, яка регулює цю сферу суспільних відносин в Україні вже сформована, і складається, зокрема, з відповідних норм Конституції України, Декларації прав національностей України від 1 листопада 1991 року, чинного Закону України «Про національні меншини в Україні», приписів низки міжнародно-правових документів, зокрема, законів України про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також низки рішень Конституційного суду України.
З метою з’ясування відповідності окремих норм запропонованого Комітетом Верховної Ради України проекту закону України «Про національні спільноти в Україні» імперативам Конституції України, положенням Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також нормам чинного Закону України «Про національні меншини в Україні» ми підготували порівняльну таблицю та передали всім компетентним органам.
З нашої точки зору, автори законопроєкту повинні провести консультації з європейськими партнерами про відповідність назви і тим самим зміни об’єкта регулювання, суб’єкта правовідносин, тобто визначення бенефіціантів тих спеціальних прав і свобод, якими за законом наділяється певна група громадян України – національних меншин або національних спільнот. З цього питання варто провести відповідну правову експертизу і з залученням українських фахівців також, оскільки словосполучення-термін «національна спільнота» є невідомою ні для Конституції України, ні для її міжнародних договорів.
Слід зауважити, що загальний декларативний стиль формулювання значної частини положень, а також термінологічна невизначеність роблять нормативний текст непридатним для практичного застосування, як юридичного документу для захисту прав національних меншин. В законопроекті, як і в попередніх варіантах простежується відсутність, або вибірковість в імплементації окремих принципів і норм обов’язкових для України міжнародно-правових документів, викладення їх у формулюваннях, у яких втрачається їх змістове навантаження. Ігноруються висновки і рекомендації Венеціанської Комісії. Документ також має суттєві внутрішні суперечності.
З нашого погляду, проєкт закону України «Про національні спільноти України» повинен пройти процес удосконалення, правову експертизу, включення у документ положення всіх міжнародних зобов’язань України перед європейською спільнотою. Тільки після дотримання такої процедури проєкт може бути винесений на розгляд Верховної Ради України, адже її недосконалий варіант може заподіяти суттєву шкоду міжнародному іміджу нашої держави.
Наші пропозиції та зауваження ще раз були передані в письмовій форми всім зацікавленим сторонам.