ПРІОРИТЕТИ  ТА   ШЛЯХИ  ЕФЕКТИВНОЇ  ПОЛІТИКИ  ІНТЕГРАЦІЇЇ  РОМІВ  В  УКРАЇНСЬКЕ  СУСПІЛЬСТВО: ПРОБЛЕМИ, ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

 Кулчар Елеонора Іванівна,

голова Закарпатського обласного

благодійного фонду «Благо»

 Закарпатська область являє собою доволі різноманітний простір, в якому переплетено багато культур та ідентичностей. Внаслідок історичних процесів Закарпаття стало одним із багатокультурних регіонів України, де вже багато років поруч з українцями та представниками інших народів проживає найбільший відсоток ромів від їх загальної чисельності в Україні. Важко сказати напевно, скільки саме ромів проживає у регіоні сьогодні, адже останній офіційний Всеукраїнський перепис населення в Україні проводився у 2001 році. Але навіть на той час кількість ромів на Закарпатті за офіційними показниками була найбільшою порівняно з іншими регіонами країни – близько 14 000 осіб, що становило 1/4 загальної кількості ромського населення в Україні (47 тисяч 587 осіб). Водночас, за неофіційними оцінками незалежних експертів, насправді ромів на Закарпатті набагато більше.

Громадяни ромської національності найменше, ніж інші національні меншини, інтегровані в українське суспільство. Внаслідок цього вони щоденно стикаються з багатьма соціальними проблемами, є найбільш дискримінованою групою населення. Ці факти визнають і самі роми, і представники влади.

Зважаючи на ці фактори, а також на взятий Україною у процесі її розвитку євроінтеграційний вектор, що визнає дотримання прав національних меншин як одну з основних цінностей, у 2013 році в Україні було затверджено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, яку продовжено на період до 2020 року. Таким чином, інтеграцію ромів було визнано соціально значущим питанням на державному рівні.

Однією з головних перешкод на шляху ромів до інтеграції в українське суспільство є відсутність освіти. Згідно з проведеним соціологічним опитуванням, чимало представників ромської національності (23 відсотки) взагалі не вміють писати та читати, що негативно впливає на їх рівень життя. 24 відсотки респондентів взагалі не мають будь-якої освіти, а найбільш поширеною серед них є неповна загальна середня освіта (37,2 відсотка). Частка ж людей, які здобули чи здобувають на даний момент вищу освіту, є взагалі мізерною. Лише 6 відсотків ромів України здобули професійно-технічну чи повну загальну середню освіту, а понад 90 відсотків так і не отримали повної загальної освіти у навчальних закладах. На жаль, освітній рівень закарпатських ромів серед представників ромської меншини є найнижчим в Україні.

З причин недостатньої освіти або взагалі її відсутності більшість ромів фактично відокремлені від суспільства та відрізані від широкого кола можливостей, доступних для більшості громадян, для прикладу, таких як отримання соціальної допомоги від держави, захист своїх прав та користування ними, перспективи у пошуках роботи. За відсутності освіти чимало ромів приречені шукати роботу, що не вимагає певної кваліфікації або передбачає тяжку та низькооплачувану фізичну працю, а це у свою чергу виключає будь-які зрушення в соціальному положенні чи професійному розвитку у майбутньому. Така перспектива жодним чином ані на крок не наближує ромів до соціалізації та отримання рівних можливостей із самореалізації на рівні з іншими громадянами України, а лише збільшує ступінь їх маргіналізації у суспільстві та, як наслідок, асоціальної поведінки.

У Закарпатській області ромські діти здобувають освіту у 160 закладах освіти. Серед них – 6 шкіл, де навчаються виключно діти-роми (міста Ужгород, Мукачево, Берегово, Свалявський та Хустський райони) та 15 шкіл, у яких є окремі класи для ромських дітей (місто Чоп, Виноградівський, Іршавський, Ужгородський, Рахівський райони), переважна більшість ромів навчається разом з дітьми інших національностей.

            З метою формування мотиваційних чинників щодо здобуття освіти,  підготовки дітей до школи при Закарпатському обласному благодійному фонді «Благо» з 2014 року в місті Ужгород функціонує Соціальний центр, що надає освітні послуги дітям 6-7-ми років із малозабезпечених ромських сімей. Щороку підготовку до школи тут проходять кілька десятків ромських дітей (керівник Центру – Елеонора Кулчар). Під час навчання Фонд забезпечує дошкільнят канцелярським приладдям, надає безоплатні послуги з харчування. Дітей навчають за програмою дошкільної підготовки, наголошуючи, як це важливо – здобувати знання. Випускники Центру продовжують навчання у першому класі в ужгородських школах №№7, 10, 11, 13 та ін. Отримані дітьми навички у Центрі допомагають майбутнім першокласникам краще адаптуватися до навчання у школі. Для ромських дітей це дуже важливо: мати мотивацію до навчання і розуміти, що лише здобувши освіту, можна досягти успіхів у житті. Щороку навчання завершується проведенням свята – випускника, де діти демонструють батькам та гостям, чого вони навчилися за період навчання у Центрі. Відчуття успіху ми вважаємо важливою мотивацією і для батьків наших вихованців.

          Поряд з підготовкою дітей до школи громадські активісти Фонду вирішують не менш складне завдання: просувають ідею важливості освіти серед ромської громади. Адже рівень освіченості серед ромів на сьогодні залишається вкрай низьким. Батьки здебільшого не розуміють необхідності надання дітям не те що, вищої, а й середньої і початкової освіти, і вже тим паче – важливість дошкільного виховання і дошкільної підготовки. Тому заохочувати до навчання доводиться водночас і дітей, і їхніх батьків.

          Важливим є під час дошкільної підготовки для ромських дітей, проведення занять «Я МАЮ ПРАВО!» для маленьких ромів та їх батьків, що практикується спільно з представниками Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. На ці заходи разом з дітьми приходять їх батьки та представники ромських родин, які беруть безпосередню участь у вихованні своїх дітей. Представники розповідають всім присутнім про права, які має дитина: право на життя, любов і піклування, повноцінне харчування, освіту, відпочинок, отримання інформації, медичну допомогу, вільне вираження своїх думок, захист від насильства та інші. Маленькі роми з цікавістю заповнюють карту «Права дитини», а завдання розмалювати казкові сюжети допомагають дошкільнятам закріпити знання. Також дітям подобаються загадки про права дитини. Фахівці звертають увагу дітей на те, що поряд із правами є ще й обов’язки та правила поведінки. Зокрема, треба поводити себе так, щоб своєю поведінкою не порушувати права інших людей, дотримуватися правил поведінки у суспільстві, поважати і любити тих, хто тебе оточує, не ображати й не принижувати інших.

Фонд вважає за необхідне і надалі розвивати систему дошкільного навчання для ромських дітей віком 3-5 років та проводити інформаційно-просвітницьку роботу серед батьків для обізнаності щодо переваг, які в подальшому надає освіта. Нас турбує те, що дуже низькою серед ромських дівчат залишається можливість здобуття повної загальної середньої освіти через ранні шлюби. Це потребує широкої роз’яснювальної роботи та інформування ромського населення щодо ризиків ранньої вагітності і розповсюдження знань в сфері охорони здоров’я серед неповнолітніх матерів. Слід також вживати заходи для ліквідації практики окремих (сегрегаційних) класів з числа ромських учнів у закладах загальної середньої освіти, де це можливо, гарантувати вільний доступ до освітнього процесу, в тому числі користування шкільним транспортом для учнів-ромів із віддалених житлових районів.

          Ми наполегливо закликаємо надавачів медичних послуг вживати негайних заходів, спрямованих на боротьбу з дискримінаційною практикою по відношенню до ромських жінок в медичних установах, включаючи сегрегацію в пологових будинках. Вважаємо за необхідне, щоб місцеві програми щодо реалізації реформи з децентралізації передбачали забезпечення доступу до основних об’єктів інфраструктури ромських громад. Відповідні програми мають підтримуватися шляхом розробки і реалізації регіональних/ місцевих стратегій розвитку та мають бути забезпечені належними бюджетними ресурсами. Об’єднаним територіальним громадам області та місцевим органам влади варто використовувати досвід Європи у сфері легалізації неформальних житлових районів з метою забезпечення доступу ромів до належних житлових умов, інфраструктури та послуг.

Сьогодні кожна людина відчуває на собі згубний вплив пандемії. І в той час як негативний вплив пандемії відчувають на собі майже всі прошарки населення, найболючіше вона вдарила по тих, хто вже перебував у вразливому становищі. Теперішні виклики, зокрема, полягають в тому, щоб захищати найвразливіші верстви населення – це ромське населення.

Як показують результати дослідження впливу та наслідки поширення коронавірусу в Україні на ромські громади, з початку року значно зросло безробіття. Ромські родини зазнали суттєвих втрат доходів. З-посеред опитаних ромів більшість зазначили, що не мають грошей на базові потреби, вказують на те, що погіршився доступ до продуктів харчування, відсутність можливості пройти медичне обстеження і тестування.

Тому Фонд “Відродження” запровадив підтримку ряду ромських організацій в рамках гуманітарної ініціативи “Людяність і взаємодопомога”. Цим проєктом передбачається співпраця з місцевою владою для недопущення спалахів Covid-19 у ромських поселеннях, а також забезпечення базовими харчами тих, хто потрапив у найбільш скрутне становище. Активну участь у реалізації вказаного проекту бере і Закарпатський обласний благодійний фонд «Благо». Фонд забезпечує ромів продуктами та засобами захисту під час карантину. До набору для однієї родини включено продукти харчування, термометр, багаторазові захисні маски, в т.ч. для дітей, дезінфікуючі засоби та ін.

          В контексті поточного процесу проведення реформ з децентралізації в області просимо залучати ромів до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та консультативних процесів, а також вжити конкретних заходів для захисту та зміцнення прав ромського населення у перспективі щодо участі у виборах, як виборців та кандидатів, а також у вирішенні поточних проблем, які роблять ромські громади особливо вразливими у питаннях «купівлі» та маніпулювання голосами. Ми наполегливо рекомендуємо зміцнювати співпрацю між поліцією та іншими установами, зокрема  органами освіти, соціальними службами, правосуддям, установами охорони здоров’я, місцевими органами влади, представниками інших громадських організацій в рамках проведення превентивних заходів з метою вирішення наявних проблем на ранній стадії. Все це, на нашу думку, сприятиме подальшій інтеграції ромського населення Закарпаття в громадянське суспільство і сприятиме соціально-економічному розвитку регіону.