ПРО СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОЇ СИТУАЦІЇ, ДЕРЖАВНО- ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН У 2019 РОЦІ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Лендєл Маріання Василівна,
начальник відділу у справах релігій, організаційного
та фінансового забезпечення управління національностей
та релігій обласної державної адміністрації
За станом на 1 січня 2020 року в Закарпатській області діє 1997 релігійних організацій 37-и віросповідань, течій та напрямів, з яких 158 релігійних громад згідно частини дев’ятої статті 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” – без реєстрації статуту.
Відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” у Закарпатській області діють три центри, 17 управлінь,1733 релігійні громади, 61 монастир, вісім релігійних братств, дев’ять місіонерських товариств та вісім духовних навчальних закладів.
При релігійних громадах функціонує 1106 недільних шкіл. Релігійні організації є засновниками 18 періодичних релігійних видань: 11 – друкованих, п’ять – електронних.
Богослужбову діяльність здійснюють 2010 священнослужителів, у тому числі 60 іноземців.
Віруючі задовільняють свої молитовні потреби у 1599 культових спорудах та приміщеннях, пристосованих під молитовні, з яких у власності релігійних громад 1348 храмів та молитовних будинків, у користуванні – 101, 150 будівель пристосовано під молитовні.
За період з 1991 – 2019 рр. віруючими збудовано 735 культових споруд.
Упродовж 1992 – 2019 років із 281 виявленого об’єкта колишньої церковної власності релігійним організаціям області повернуто 127.
Через відсутність законодавчих актів, яким регулюється реституція церковного майна не культового призначення, відсутність вільних приміщень для відселення теперішніх користувачів, процес повернення майна у даний час майже не можливий.
У 2019 році облдержадміністрацією було зареєстровано статути дев’яти новоутворених релігійних громад, зокрема:
трьох протестантських релігійних громад;
по два – Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та Мукачівської греко-католицької єпархії;
по одному – Української Автокефальної Православної Церкви та мусульманської релігійної громади.
У 2019 році припинила діяльність у зв’язку ліквідацією релігійна організація „Релігійна громада Християнської церкви „Вефіль” у м. Ужгород”.
За звітній період відповідно до заяв громадян було зареєстровано у новій редакції статути 66 релігійних громад: 26 – Української Православної церкви (Православної Церкви України), 23 – церкви адвентистів сьомого дня, 11 – Української Православної церкви, два – греко-католицьких релігійних громад, по одному – євангельських християн-баптистів, Закарпатської реформатської церкви, Помісної церкви Української церкви християн Віри Євангельської та християн суботнього дня церкви Божої.
Найчисельнішою за кількістю релігійних організацій залишається Українська Православної церква, яка нараховує 663 релігійні організації. Другу позицію займає Мукачівська греко-католицька єпархія – 471 релігійна організація. Закарпатська реформатська церква налічує 117 релігійних організацій, Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви – 102.
До складу Української Православної церкви (Православної Церкви України) входять: два єпархіальні управління, 93 релігійні громади, монастир, релігійне братство та духовний навчальний заклад.
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань за станом на 1 січня цього року складає 534 релігійні організації.
Також в області відповідно до зареєстрованих статутів діють 14 іудейських релігійних громад, чотири – інших православних релігійних громад, по дві громади Вірменської апостольської церкви, язичників та мусульман, по одній – буддистів, Товариства Свідомості Крішни.
Розглянемо процеси й тенденції, що мають місце в релігійному середовищі області, зокрема:
Православне середовище області
Розподіл релігійних організацій за конфесійною ознакою свідчить про домінування в області православ’я, до якого належить 756 релігійних організацій (38 відсотків від загальної кількості).
Українська Православна церква, що у канонічному підпорядкуванні Московського патріархату, залишає за собою лідируючі позиції за кількістю парафій та віруючих. У структуру УПЦ входять два єпархіальні управління:
до складу управління Мукачівської єпархії УПЦ входять:
– 358 релігійних громад, які обслуговують 304 священнослужителі. Релігійні громади на 90 відсотків забезпечені культовими спорудами.
– 15 монастирів;
– духовний навчальний заклад: Мукачівське духовне училище (7 викладачів, 18 слухачів);
– чотири релігійні братства.
До складу Хустської єпархії УПЦ входять 266 релігійних громад, які обслуговують близько 300 священнослужителів, 19 монастирів.
За національним складом віруючі УПЦ поділяються на українців, угорців, румунів (у Хустській єпархії діє окреме Солотвинське благочиння, до складу якого входять релігійні громади, богослужіння у яких проходить виключно румунською мовою), словаки, та інші представники нацменшин, віруючі ромської народності.
Два єпархіальні управління Української Православної Церкви (Православної Церкви України) нараховують:
Закарпатська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України): 21 релігійну громаду, чотири з яких зареєстрували свої статути у зв’язку із зміною юрисдикційної належності з Української Православної церкви, 17 – у зв’язку з перереєстрацією статутів з Української Православної церкви Київського патріархату.
Мукачівсько-Карпатська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) нараховує: 7 релігійних громад, духовний навчальний заклад та релігійне братство. Протягом 2019 року до складу єпархіального управління ввійшли дві новоутворені релігійні громади УПЦ (ПЦУ), три громади, які вийшли з підпорядкування Хустської єпархії Української Православної церкви та 2 – у зв’язку з перереєстрацією статутів з Української Автокефальної Православної церкви.
Крім того, на 1 січня 2020 року в області відповідно до зареєстрованих статутів діють православні релігійні організації:
36 релігійних громад та один монастир Української Православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП);
22 релігійні громади Української Автокефальної Православної Церкви УАПЦ.
Проведений аналіз у православному середовищі області свідчить про те, що надання наприкінці 2018 року автокефалії православній церкві в Україні у цілому віруючими сприймається позитивно, однак активного переходу релігійних громад УПЦ до новоствореної Православної Церкви України у 2019 році не відбулося.
У той же час, протягом 2019 року в Закарпатській області до Української Православної Церкви (Православної Церкви України) приєдналися сім релігійних громад УПЦ, що у канонічному підпорядкування Московського патріархату (6 у Рахівському районі, одна – у Міжгірському районі). Також до Української Православної Церкви (Православної Церкви України) приєдналися два колишні священики Московського патріархату.
У зв’язку із виходом значної частини віруючих із складу релігійних громад УПЦ МП до УПЦ (ПЦУ) виникли зони соціальної напруги у релігійній сфері, зокрема: у с. Присліп Міжгірського району, смт Ясіня (храми Різдва Богородиці, Преображенський та Святого Іллі) та с. Ділове Рахівського району, де мають місце міжправославні суперечки за право користування культовими спорудами та майном не культового призначення.
Облдержадміністрацією, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснюється постійний моніторинг випадків міжправосланих протистоянь та вживаються заходи щодо їх нейтралізації.
Наразі релігійна ситуація в області є прогнозованою та контрольованою.
Католицьке середовище області
Католицьке середовище представлене в області Мукачівською греко-католицькою єпархією (МГКЄ) та Мукачівською дієцезією римсько-католицької церкви.
На сьогодні Мукачівська греко-католицька єпархія залишається однією з найвпливовіших церковних структур на території Закарпаття, посідає друге місце за кількістю релігійних організацій та віруючих.
Питання про статус Мукачівської греко-католицької єпархії у період з 1990 року по сьогодні неодноразово порушувався як окремими націоналістично налаштованими священиками, так і віруючими. Однак, МГК єпархія продовжує залишати за собою статус „власного права”.
Мукачівська греко-католицька єпархія спрямовує свої зусилля на зміцнення своєї присутності в області, посилення своїх позицій, розбудову інфраструктури. У 2011 році Мукачівську єпархію було розділено на Ужгородський, Мукачівський та Хустський архідияконати, які поділені на 24 деканати. У січні 2013 року Святіший Отець Папа Бенедикт XVI призначив владику Ніла (Лущак) єпископом-помічником Мукачівської греко-католицької єпархії.
Міжцерковні протиріччя, які мають місце в області між віруючими релігійних громад греко-католиків та Української Православної церкви є результатом тоталітарної політики колишнього СРСР. Таким чином, в області з 90-х років минулого століття тривають суперечки за право користування культовими спорудами у населених пунктах Лазещина Рахівського району, Коритняни, Ірлява та Пацканьово Ужгородського району.
Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви представлена чи найбільш широким національним спектром віруючих. Громади РКЦ складаються з віруючих угорської, словацької, німецької та української національностей. Зокрема, у 55 громадах РКЦ богослужіння здійснюються угорською мовою, у 9 – німецькою, 8 – словацькою, у 2-х – румунською, в інших – на змішаних мовах. Однак, домінуючою залишається угорська орієнтація. Це зумовлено, у першу чергу, обставинами історичного характеру.
Римсько-католицька церква в області відчуває нестачу священнослужителів. 92 релігійні громади обслуговують 43 священнослужителі, з яких 17 є громадянами іноземних держав ‒ Угорщини, Словаччини, Польщі, Німеччини, Іспанії, Бразилії.
Підготовка нових кадрів священнослужителів РКЦ здійснюється виключно за кордоном – в Угорщині, Італії, Словаччині.
10 грудня 2019 року у м. Мукачеві у римсько-католицькому кафедральному соборі Святого Мартина відбулося єпископське свячення о. Миколи Петра Лучка ОР, якого Святійший отець Франциск призначив єпископом-помічником Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви.
Єпископське свячення здійснив Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті, якому співслужили: архієпископ Львівської архідієцезії Мечислав Мокшицький, єпископ Мукачівської дєцезії Антал Майнек, єпископ Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніслав Бернадський, єпископ Луцької дієцезії Віталій Скоморовський, єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, єпископ Кам’янець-Подільської діїцезії Леон Дубравський, єпископ Харківсько-Запорізької діїцезії Саніслав Широкорадюк, а також єпископи та священики з України, Угорщини, Словаччини, Польщі, Російської Федерації (всього понад 120 осіб).
У цілому Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви підтримує добрі стосунки з представниками інших релігійних течій, відсутні міжконфесійні конфлікти. Римо-католики області з повагою ставляться до традицій і звичаїв населення Закарпаття з урахуванням його національного складу, займають конструктивну позицію у взаємовідносинах із представниками органів державної влади.
Протестантське середовище області
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань за станом на 1 січня цього року складає 538 релігійних організацій (майже 29 відсотків від загальної кількості релігійних формувань області).
Найбільшою за кількістю релігійних громад та за чисельністю віруючих серед протестантських церков області залишається Закарпатська реформатська церква. До складу управління Закарпатської реформатської церкви входять три церковні округи (Ужанський, Березький та Мароморош-Угочанський), 113 релігійних громад у 8-ми районах області. Релігійні громади обслуговують 77 священиків. При релігійних громадах діють недільні школи, у яких з 1 по 9 класи навчається понад 9000 дітей.
У власності релігійних громад ЗРЦ знаходиться 109 культових споруд, у стадії будівництва 8 храмів. На сьогодні Закарпатська реформатська церква має найвищий показних забезпеченості релігійних громад культовими будівлями.
Закарпатська реформатська церква діє на території області як самостійна високоорганізована і матеріально забезпечена структура, яка крім релігійної сфери, охоплює інші галузі життєдіяльності.
Заступник голови синоду ЗРЦ, головний секретар управління Закарпатської реформатської церкви Я. Гейдер у липні 2019 року повторно обраний секретарем Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ), яка функціонує в області з 2018 року. Головою Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття переобрано В. Райчинця, старшого єпископа Української Євангельської Церкви (УЄЦ).
З кінця 80-х років минулого століття незмінним духовним наставником християн євангельської віри зазначених релігійних громад в області є В. Райчинець, пастор, старший єпископ Українськоїо49-33,есакарпат-щен-них управлінь, обєднань області.ганізацій, які відповідають за роботу з молоддю, упр Євангельської Церкви, член Всеукраїнської Ради Церков, правління Українського Біблійного Товариства, ради церков і релігійних організацій при голові обласної державної адміністрації, голова Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття.
При зазначеній структурі у с. Поляна створено благодійний центр „Віфанія”, де щороку оздоровлюється понад 700 дітей із Закарпатської та інших областей України, у тому числі діти з неповних сімей, діти-сироти, діти з чорнобильської зони тощо. Значна робота з духовної та матеріальної опіки проводиться також з ромським населенням тощо.
Велику роботу у середовищі ромського населення проводять й інші протестантські релігійні об’єднання: адвентисти сьомого дня, євангельські християни-баптисти, Українська церква християн віри євангельської, церкви Живого Бога.
Також протестантські церкви області проводять релігійно-просвітницьку, та добродійну роботу, зорієнтовану на потреби знедолених, соціально незахищених верств населення.
У цілому, майнові міжцерковні суперечки у середовищі протестантів відсутні.
Ісламське середовище області
Обласною державною адміністрацією зареєстровано два статути мусульманських релігійних громад, одна з яких (м. Ужгород) не діє. Інша (у м. Мукачево) здійснює богослужбову діяльність, однак потенціалу щодо кількісного зростання прихильників не зафіксовано.
У зв’язку із створенням в Ужгородському національному університеті у 2016 році медичного факультету для навчання іноземних студентів, в м. Ужгороді збільшилася кількість громадян з арабських країн. Для задоволення молитовних потреб, зазначені іноземці використовують орендовані приміщення. Зібрання проводять відповідно до частини 9 статті 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”.
Іудейське середовище області
Євреї Закарпатської області задовольняють свої духовні потреби в 14 релігійних громадах:
три релігійні громади входять до Об’єднання іудейських релігійних організацій України. Для молитовних потреб зазначені релігійні громади використовують два орендовані приміщення;
одна релігійна громада прогресивного іудаїзму у м. Ужгород. Для молитовних потреб релігійна громада використовує приміщення, переобладнане для молитовних потреб;
десять іудейських релігійних громад діють автономно. Для молитовних потреб використовують власні культові споруди та орендовані приміщення.
Іудейським релігійним громадам надається допомога і сприяння у поверненні колишнього церковного майна як культового, так і не культового призначення. Зокрема, повернуто історичне призначення будівлям синагог у містах Виноградів та Берегово. Однак, періодично порушуються питання про повернення у власність іудейських громад іншої колишньої церковної власності.
Щороку область відвідує близько 300 паломників-іудеїв з США, Ізраїлю. Мета паломництва – вшанування місць, пов’язаних із життям і діяльністю рабина м. Мукачева 30-х років ХХ століття Лазаря Хаїма Шпіра та місць поховань родичів і знайомих.
Етноконфесійні, новітні релігійні організації та рухи
До новітніх релігійних об’єднань належить 88 релігійних громад або 4,5 відсотки від їх загальної кількості. Язичництво представлене в області двома громадами прихильників РУНВіри (м.Хуст, м.Ужгород). Наразі активність зазначених язичницьких релігійних громад низька.
Неорелігійні деномінації, які діють в області на підставі зареєстрованих статутів, лояльно ставляться до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Потенціалу щодо розширення своєї діяльності та кількісного зростання віруючих не мають.
Активність релігійних організацій
Протягом року духовенство, віруючі брали участь у представницьких державних і громадських заходах, зокрема, з нагоди відзначення в області Дня Соборності України та 73-ї річниці утворення Закарпатської області у складі України (січень), Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (лютий); 80-річниці проголошення Карпатської України, у Меморіальному парку „Красне Поле”, м. Хуст (березень), вшанування жертв Чорнобильської трагедії (квітень), Дня пам’яті і примирення та 74-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі (травень), річниці Конституції України (червень), Дня Державного Прапора України та річниці Незалежності України (серпень), Дня захисника України (жовтень), Дня пам’яті жертв та постраждалих внаслідок голодоморів в Україні (листопад).
З 18 по 25 січня 2019 року в області пройшов Тиждень молитов за єдність християн. У заходах, які щоразу проходили у храмах різних конфесій, взяли участь представники православних, католицьких та протестантських церков.
25 січня 2019 року в атріумі облдержадміністрації відбулася фотовиставка, присвячену відзначенню Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту та організовану Закарпатським обласним благодійним фондом „Хесед Шпіра”. Рабин м. Ужгород та Закарпатської області Вільгельм Менахем Мендель зачитав молитву.
8 лютого 2019 року в атріумі облдержадміністрації за ініціативи Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття пройшов І Закарпатський молитовний сніданок. Представники різних християнських конфесій, члени міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття, спільно помолилися за мир і процвітання України.
Під час заходу представники Українського Біблійного Товариства запросили присутніх долучитися до всеукраїнського історичного заходу – створення рукописної Біблії. Кожен бажаючий зміг власноруч відтворити по кілька рядків Святого Письма. Саме завдяки тисячам рукописів Біблія була збережена і дійшла до наших часів.
15 серпня 2019 року відбулася зустріч голови облдержадміністрації з членами Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ). Голова облдержадміністрації подякував членам МДРЗ за турботу і зусилля, які вони докладають для утвердження міжконфесійного миру, спокою в області. Під час зустрічі було розглянуто питання трудової міграції населення, складнощі визнання гуманітарної допомоги, фінансування церковних шкіл тощо.
8 вересня 2019 року в приміщенні реформатської церкви с. Велика Добронь Ужгородського району відбулися урочистості з нагоди початку нового навчального року в ліцеях області, засновниками яких є управління Закарпатської реформатської церкви.
15 листопада 2019 року в с. Вари Берегівського району відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття місцевої добровільної церковної пожежної команди. Ініціатором створення підрозділу та забезпечення матеріально-технічної бази для її функціонування виступило управління Закарпатської реформатської церкви.
11 грудня – 12 грудня 2019 року в м. Ужгород, у рамках фестивалю національних культур України під гаслом: „Україна поліетнічна та полірелігійна: приклад Закарпаття”, відбувся Форум національних культур, головними темами якого стали: „Єдність різноманіття – запорука стійкого економічного розвитку. Закарпаття як унікальний приклад” та „Етноконфесійна ситуація в Україні та її особливості в Південно-Західному регіоні”. Участь у заході взяли керівництво обласної державної адміністрації та обласної ради, представники Міністерства культури, молоді і спорту України, громадських організацій національних спільнот Закарпаття, Міжконфесійної Духовної ради Закарпаття, науковці.
Також у 2019 році відбулося три засідання Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ).
Як і у попередні роки, церква залишає за собою лідируючу позицію у рівні довіри населення до її структур, що зумовлено, в першу чергу, рівнем релігійності населення області.
Релігійні організації негативно ставляться до збройного конфлікту в країні. Легалізація капеланської служби у Збройних Силах України дала змогу надавати повноцінну душпастирську опіку воїнам. Закарпатські священнослужителі-капелани православних та католицьких церков надають духовну та моральну підтримку бійцям безпосередньо у зоні бойових дій. Також кожна з представлених в області церковних структур долучилася до надання матеріальної, фінансової допомоги військовим у зоні АТО, переселенцям зі Сходу України тощо.
Формування християнського цінностей у дітей шкільного віку здійснюється у 1106 недільних школах, а також спеціалізованих закладах:
Карачинському греко-католицькому ліцеї ім. О.Стойки у с. Карачин Виноградівського району – приватному закладі, де освіту здобувають 97 учнів. За сприяння Угорщини, яка фінансує його діяльність, тут діє спортивний комплекс, запроваджено енергозберігаючі технології;
угорськомовному ліцеї ім. Св. Іштвана з поглибленим вивченням інформатики та іноземної мови у м. Мукачево, заснованому Мукачівською дієцезією римсько-католицької церкви;
трьох спеціалізованих навчальних закладах у с. Великі Береги Берегівського району, с. Пийтерфолво Виноградівського району та с. Велика Добронь Ужгородського району, заснованих управлінням Закарпатської реформатської церкви, у яких, крім обов’язкових загальноосвітніх дисциплін, викладаються окремі релігійно-богословські предмети.
Міжнародна діяльність церковних організацій
Релігійними управліннями, об’єднаннями області налагоджено тісне міжнародне співробітництво у релігійній та гуманітарній сферах.
Протягом 2019 року обласною державною адміністрацією за клопотаннями релігійних громад погоджено перебування в області 179 іноземних громадян (31-го Словацької Республіки, 13 – Польщі, 19 – США, 18 – Угорщини, 12 – країн Латинської Америки, 11 – Іспанії, по 10 – Румунії та РФ, 9 – країн Бенілюксу, 8 – Молдови, по 7 – Німеччини та Італії, по 6 – країн Азії та інших країн, 4 – країн Балтії, по 3 – Франції та Білорусі, по одному – Скандинавських країн та Ізраїлю).
135 іноземних громадян перебувають в області з метою проведення богослужбової та місіонерської роботи, 18 – з метою викладацької діяльності, 26 іноземців – це члени родин священнослужителів та місіонери, які перебувають в області з метою участі у євангелізаційних заходах та церковної співпраці.
За конфесійним складом іноземці запрошувалися: римсько-католицькими релігійними громадами – 55 осіб, релігійними греко-католицькими громадами – 43, УПЦ (МП) – 17, Закарпатською реформатською церквою – 13, по 7 – методистськими, євангельськими християнами-баптистами та іудейськими релігійними громадами, 4 – релігійними громадами християн віри євангельської, 3 – УПЦ (ПЦУ), по 2 – Помісною церквою Української церкви християн віри Євангельської (ХВЄП) та церквою ІХСОД, 19 – релігійними громадами інших конфесій.
Іноземні громадяни також протягом року відвідували область з метою участі в одно-дводенних релігійних заходах, які проводилися релігійними організаціями області, скористалися правом перебування в Україні відповідно до міжнародних угод між Україною і країною їх походження, де між країнами є безвізовий режим, та без погодження державного органу, який здійснив реєстрацію статуту релігійної організації.
Міжнародна діяльність релігійних організацій відбувається в двосторонньому порядку. Керівництво церков та релігійних організацій області, духовенство та вірники здійснюють паломництво до святих місць Італії, Єрусалиму. Крім того, щороку священики, віруючі православних та католицьких церков, Закарпатської реформатської церкви, ЄХБ тощо з прикордонних районів області (Виноградівський, Тячівський, Рахівський, Берегівський, Ужгородський та інших) беруть участь у святкових богослужіннях, семінарах, конференціях, які проводяться їхніми одновірцями в Румунії, Угорщині, Словацькій Республіці.
У Закарпатській області релігійні організації Закарпатської Реформатської та римсько-католицької церков не мають власних вищих духовних навчальних закладів, а тому у закордонних духовних навчальних закладах навчається понад 55 майбутніх церковнослужителів.
Працівниками управління національностей та релігій облдержадміністрації проводилася роз’яснювальна робота щодо необхідності дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації у частині, що стосується перебування в області представників закордонних релігійних центрів.
Соціально значуща діяльність релігійних організацій
За часткового фінансування держави та релігійних організацій Мукачівської греко-католицької єпархії, римсько-католицької церкви, Закарпатського обласного об’єднання Української церкви християн віри євангельської, Української Євангельської Церкви, євангельських християн-баптистів, Закарпатської Реформатської церкви в області функціонує 18 дитячих будинків сімейного типу, у яких виховується понад 200 дітей.
За кошти бюджету та фінансової допомоги з Угорщини в області діють дитячі садки, засновані релігійними громадами. Зокрема, римсько-католицька церква є засновником 10 дитячих садків, релігійні греко-католицькі громади – трьох дитячих садків, Закарпатська реформатська церква – двох, церква євангельських християн-баптистів – одного дитячого садка.
Релігійні структури Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви за власні кошти утримують 6 католицьких гуртожитків у м.м. Берегово, Мукачево та Ужгород.
Щорічно релігійними організаціями організовуються різдвяні та великодні концерти. Духовенство у ці дні з подарунками відвідують дитячі будинки, школи-інтернати, лікарні.
Церковні організації Української Православної церкви, католицькі релігійні громади, Української церкви християн віри євангельської, Закарпатської Реформатської церкви, Церкви Живого Бога утримують 25 безкоштовних їдалень, у яких харчується понад 1400 малозабезпечених громадян, особи похилого віку без певного місця проживання.
Протягом року представники церков провели акції, під час яких безхатченкам, малозабезпеченим громадянам було роздано одяг, взуття, продукти харчування тощо.
У смт Усть-Чорна Тячівського району діє притулок для пристарілих людей ім. Олександра Хіри, у якому проживають 14 одиноких осіб похилого віку.
Римсько-католицькою церквою засновано 3 реабілітаційні центри для осіб з особливими потребами у м. м. Виноградів, Хуст та с. Ратівці Ужгородського району. У с. Павшино Мукачівського району діє будинок престарілих.
При управлінні Закарпатської реформатської церкви у с. Чомонин Мукачівського району діє Центр реабілітації для наркозалежних громадян. У м. Берегово функціонує Дім Милосердя, у якому проживають 25 одиноких непрацездатних осіб та Кризовий центр для матерів з дітьми, які постраждали від насилля у сім’ї.
За сприяння релігійних організацій УПЦ (Мукачівська єпархія) та ЄХБ діють три християнські медичні центри (м. Ужгород, с. Угля Тячівського району).
У м. Мукачево діють „Релігійне братство ім. Апостола Луки Адвентистів Сьомого дня м. Мукачево” та філія всесвітньої Адвентистської агенції допомоги і розвитку (міжнародна назва – ADRA), які спрямовують свої зусилля на допомогу постраждалим від стихійних лих, здійснюють спеціальні програми для біженців, піклуються про людей в будинках для осіб похилого віку, у середовищі ромів.
У розгортанні соціальної діяльності релігійним організаціям надається підтримка і сприяння з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: виділяються земельні ділянки під будівництво благодійних закладів, надається візова підтримка в’їзду іноземних громадян, запрошених релігійними організаціями з метою реалізації доброчинних проектів і програм тощо.
Реалізація державної політики у сфері свободи совісті
Виконання функцій із забезпечення реалізації державної політики у сфері релігій та церкви покладено на управління національностей та релігій облдержадміністрації, утворене розпорядженням голови облдержадміністрації 16.05.2017 № 63-р „Про внесення змін до структури облдержадміністрації”. У складі зазначеного управління діють два відділи: відділ у справах національностей та відділ у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення.
Згідно пункту 14 статті 1 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” у разі державної реєстрації юридичних осіб – релігійних організацій суб’єктом реєстрації є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до наказу управління національностей та релігій облдержадміністрації 17.04.2019 № 8 „Про здійснення організаційної та підготовчої роботи щодо державної реєстрації юридичних осіб – релігійних організацій” функції державного реєстратора покладено на Лендєл М.В., начальника відділу у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення.
Протягом 2019 року управлінням національностей та релігій облдержадміністрації були здійснені заходи щодо прийому-передачі реєстраційних справ релігійних організацій від райдержадміністрацій та міськвиконкомів.
За звітній період державним реєстратором управління національностей та релігій облдержадміністрації було надано 83 адміністративні послуги, що стосувалися державної реєстрації юридичних осіб – релігійних організацій. Одній релігійній організації відмовлено у включенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про релігійну організацію.
У 2019 році управлінням національностей та релігій облдержадміністрації, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечено проведення, взято участь, надано організаційну та методичну допомогу в організації заходів. Зокрема:
8 лютого в атріумі облдержадміністрації за ініціативи Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття пройшов І Закарпатський молитовний сніданок.
12 травня у с. Доробратово Іршавського району священики Мукачівської греко-католицької єпархії освятили пам’ятний знак з іменами загиблих під час національно-визвольної боротьби угорського народу 1848-1849 років та з нагоди 171-ї річниці угорської революції.
15 серпня відбулася зустріч голови облдержадміністрації з членами Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ).
18 вересня з метою врегулювання міжконфесійного спору за право користування культовою спорудою у с. Присліп Міжгірського району, зумовлений виходом частини віруючих із складу Хустської єпархії УПЦ (МП) до Мукачівсько-Карпатської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), відбулася робоча зустріч голови облдержадміністрації з керівниками єпархіальних управлінь православних церков області.
11 грудня в м. Ужгород, у рамках фестивалю національних культур України під гаслом: „Україна поліетнічна та полірелігійна: приклад Закарпаття”, відбувся Форум національних культур, головними темами якого стали: „Єдність різноманіття – запорука стійкого економічного розвитку. Закарпаття як унікальний приклад” та „Етноконфесійна ситуація в Україні та її особливості в Південно-Західному регіоні”. Участь у заході взяли керівництво обласної державної адміністрації та обласної ради, представники Міністерства культури, молоді і спорту України, громадських організацій національних спільнот Закарпаття, Міжконфесійної Духовної ради Закарпаття, науковці.
Управління національностей та релігій облдержадміністрації протягом року забезпечено участь духовенства у представницьких державних і громадських заходах з нагоди відзначення в області Дня Соборності України та 73-ї річниці утворення Закарпатської області у складі України (січень), Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (лютий); 80-річниці проголошення Карпатської України, у Меморіальному парку „Красне Поле”, м. Хуст (березень), вшанування жертв Чорнобильської трагедії (квітень), Дня пам’яті і примирення та 74-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі (травень), річниці Конституції України (червень), Дня Державного Прапора України та річниці Незалежності України (серпень), Дня захисника України (жовтень), Дня пам’яті жертв та постраждалих внаслідок голодоморів в Україні (листопад).
Протягом року управлінням національностей та релігій облдержадміністрації оновлювався електронний реєстр релігійних громад Закарпатської області, з яким можна ознайомитися на веб-сайті обласної державної адміністрації.
У 2019 році відповідно до поданих заяв було підготовлено проекти розпоряджень голови облдержадміністрації про реєстрацію статутів дев’яти новоутворених релігійних громад та 66 статутів у новій редакції.
Інформація про реалізацію державної політики у сфері свободи совісті, стан державно-церковних відносин в області подається через друковані засоби інформації, веб-сайти обласної державної адміністрації, інформаційний бюлетень управління національностей та релігій облдержадміністрації.
В області забезпечується проведення державної політики щодо релігії й церкви, дотримання релігійних прав і свобод, забезпечення громадянам права на вільне задоволення своїх релігійних потреб, впровадження духовно-релігійних цінностей у суспільне життя, зміцнення порозуміння й терпимості релігійних організацій різних віросповідань.