СТАН ЗАДОВОЛЕННЯ ПРАВ РУМУНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ

 Резеш Йосип Йосипович,

начальник управління національностей та релігій

Закарпатської обласної державної адміністрації

          Згідно зі статтею 15 Закону України «Про національні меншини в Україні» «… громадяни, які належать до національних меншин, національні громадські об’єднання мають право відповідно до законодавства України вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності та їх громадськими об’єднаннями за межами України, брати участь у діяльності міжнародних міжурядових організацій, а також одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб…».

         Міжнародне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин здійснюється Україною з переважною більшістю країн, що мають етнічно споріднені спільноти. Серед країн, з якими вже багато років плідно і конструктивно співпрацює Україна, зокрема Закарпатська область, варто відзначити Румунію. Важливим механізмом цього співробітництва є функціонування Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Діяльність зазначеної комісії, роботу якої поновлено в минулому році, сприяє прозорому та взаємоконтрольованому процесу, підпорядкованому міжнародним зобов’язаням і можливостям сторін, а також є чинником конструктивної міждержавної співпраці в сфері забезпечення прав румунської національної меншини та вирішення більшості актуальних питань щодо задоволення її етнонаціональних потреб. Сутність діяльності Комісії полягає в тому, щоб за згодою сторін приймати рекомендації для урядів обох держав стосовно життєдіяльності української національної меншини в Румунії та румунської національної меншини в Україні. Нижче подаємо матеріали щодо виконання плану заходів з реалізації в Закарпатській області Протоколу УІ засідання Міжурядової Змішаної Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Закарпатській області проживає 32,1 тис. румун, що складає 2,6 відсотків від кількості населення області. Вони компактно проживають у дев’яти населених пунктах Тячівського – 21,3 тис. осіб і чотирьох Рахівського районів – 10,5 тис. осіб. У всіх інших містах та районах області дисперсно проживає 340 осіб румунської національності.

         Переважна більшість румун проживає в сільській місцевості. Мову своєї національності вважають рідною 96,3% румун, українську – 2.2%, російську – 1,5%.

         Для задоволення їх освітніх, культурних, релігійних, інформаційних потреб в області створено належні умови, що сприяють збереженню етнічної самобутності румунської національної меншини.

В області функціонують сім обласних національно-культурних товариств румунської спільноти (Соціально-культурне товариство румун Закарпаття ім. Дж. Кошбука; Соціально-культурне товариство румун Закарпаття ім. Іоана Міхалі де Апша; Закарпатська обласна спілка „Дачія”; Товариство румунської молоді „М.Емінеску”; Громадська організація „Національно-культурне товариство румун Закарпаття „ДРАГОШ ВОДЕ”; Громадська організація „Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація ”Апшиця” (ГО) „Апшиця”; Громадська організація „Спілка молодих румунів Закарпаття” ГО „СМРЗ”), які ведуть активну роботу зі збереження та розвитку  мови, істрії, національних звичаїв, традицій, обрядів та сприяють в організації та проведенні фестивалів, конференцій, симпозіумів та інших культурно-мистецьких заходів.

Значна увага у регіоні приділяється питанню забезпечення прав осіб, які належать до румунської національної меншини, навчатися рідною мовою чи вивчати рідну мову. Для цього створено належне програмне, матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення закладів освіти.

В області функціонує відповідна мережа освітніх установ. У трьох закладах дошкільної освіти Тячівського і Рахівського районів мовою виховання є румунська, у 14 закладах загальної середньої освіти учні здобувають освіту румунською мовою, в структурі факультету іноземної філології Ужгородського національного університету функціонує кафедра класичної та румунської філології.

Заклади загальної середньої освіти та учні забезпечені діючими навчальними програмами та підручниками, перекладними виданнями, затвердженими наказами та рекомендовані листами Міністерства освіти і науки України. Усі учні закладів середньої освіти з румунською мовою навчання можуть користуватися електронними підручниками. Для забезпечення вивчення румунської мови створено також електронні варіанти навчально-методичних матеріалів. На допомогу педагогічним працівникам на обласному рівні підготовлено і видано ряд методичних розробок, серед них: збірник підсумкових контрольних робіт для підготовки та проведення державної підсумкової атестації з румунської мови та читання для 4 класу; робочі зошити з української мови для 2-4 класів; збірник завдань для проведення державної підсумкової атестації у 4 класі з української мови; методичний посібник «Використання активних методів навчання румунської мови та літератури у 5 – 11 класах» та ін. Серед молоді щорічно проводяться обласні олімпіади на краще знання рідної румунської мови і літератури та української мови та літератури. У закладах загальної середньої рсвіти з румунською мовою навчання учні факультатаивно вивчають історію, звичаї, традиції, культуру румунського народу.

Триває процес поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти та умов навчання школярів. За рахунок коштів обласного бюджету проведено комп’ютеризацію усіх закладів загальної середньої освіти. За останні два роки школи отримали комплекти меблів, шкільний автобус для забезпечення підвозу дітей та педагогів до закладу освіти та додому. В рамках впровадження Концепції „Нова українська школа” перші класи початкової школи забезпечено сучасними шкільними дошками. Закуплено комплекти шкільних меблів для кабінетів української мови та літератури.

Удосконаленню освітнього процесу сприяє подальша співпраця в рамках укладених угод між закладами загальної середньої освіти Закарпатської області та сусідніх регіонів Румунії. Зокрема, підтримуються зв’язки між Солотвинським ліцеєм-інтернатом з румунською мовою навчання імені М.Емінеску Солотвинської селищної ради Тячівського району та румунськими партнерами: технологічним ліцеєм ім. Ангел Салигни, гімназією ім. К.Санді-Алдя, гімназією ім. І.Л.Каражиале та асоціацією „Арс Поетіка” м. Браила. Білоцерківська загальноосвітня школа І -ІІІ ступеня Рахівської районної ради та школа-гімназія с. Ончесть Марамуреського повіту Румунії співпрацюють у рамках міжнародного проекту „Дружба без кордонів”, а Плаюцька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Рахівської районної ради – з технологічним ліцеєм ім. М.Емінеску  (м.Маргіта повіту Біхор), навчально-виховний комплекс „Хижанська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Виноградівського району – з середньою школою „Шандор Геллерт” м. Мікула.

Ужгородський національний університет здійснює міжнародне співробітництво з Клузьким університетом м.Бабе-Бояї, університетом м.Орадеа, Західним університетом «Васіле Голдіш» в м.Арад, Обласним науковим музеєм м.Сату-Маре (Румунія).

З метою збереження самобутньої етнічної та культурної ідентичності осіб, які належать до румунської національної меншини Закарпаття проводиться робота з розвитку мережі закладів культури, надається підтримка проведенню культурно-мистецьких заходів, свят, концертів, творчих двосторонніх зустрічей тощо. Основу договірно-правової бази в сфері культури між департаментом культури Закарпатської облдержадміністрації та закладами культури прикордонних регіонів Румунії складає Угода про співробітництво між Закарпатською областю (Україна) та повітом Марамуреш (Руманія), якою передбачено транскордонне співробітництво в галузі культури і мистецтва, охорони пам’яток.

У місцях компактного проживання румун функціонують Центр румунської культури, вісім бібліотек, дві дитячі школи мистецтв, 26 колективів художньої самодіяльності, два з яких мають звання «народний», «зразковий» аматорські колективи. У 2018 році у смт Солотвино Тячівського району відкрито Інформаційного центр, метою якого є проведення  культурно-просвітницьких заходів з розвитку транскордонного співробітництва та збереження і примноження національних традицій румун Закарпаття.

У с. Біла Церква Рахівського району встановлено погруддя класика світової та румунської літератури Міхая Емінеску, смт Солотвино Тячівського району відкрито пам’ятники молдавському правителю Стефану Великому та румунському поету Міхаю Емінеску, с.Добрік, що належить до Середньоводянської сільради Рахівського району – бюст поету Міхаю Емінеску. Закарпатською обласною спілкою румун „Дачія” в с.Нижня Апша Тячівського району відкрито музей історії та етнографії румун Закарпаття.

За ініціативи румунських національно-культурних товариств та сприяння місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування регулярно проводяться фестиваль румунської культури „Мерцишор”, українсько-румунські Дні добросусідства та інші культурно-мистецькі заходи. Румунські фольклорні колективи, що функціонують при національно-культурних товариствах беруть активну участь у традиційних культурно-мистецьких акціях. З метою виявлення і підтримки юних талантів, сприяння розвитку вокальної та художньої творчості, збереження румунських традицій у смт Солотвино Тячівського району щороку проводиться традиційний обласний конкурс румунської народної пісні та румунської народної творчості “Floare” (“Квітка”).

Національно-культурними товариствами здійснюється активна робота, спрямована на розвиток культури румун Закарпаття, відзначення знамених подій з історії, традицій національної громади, ювілеїв культурних діячів тощо. Зокрема, з нагоди дня народження румунського поета, публіциста, громадського діяча М. Емінеску регулярно проводяться літературні вечори «Співець ранкової зорі», вшановується творчість румунських поетів та письменників серією заходів «Володарі чарівного слова» та ін.

У рамках транскордонного співробітництва між Закарпатською областю та повітами Марамуреш і Сату-Мере (Румунія) відповідно до укладених угод про співпрацю в гуманітарній сфері в червні 2018 року у с.Середнє Водяне Рахівського району за участі делегації з Румунії та керівництва Закарпатської області відбувся симпозіум, присвячений 240-річчю навчання румунською мовою в с.Середнє Водяне; листопаді цього ж  року в с.Середнє Водяне відбулося засідання за круглим столом на тему: „Актуальні питання забезпечення прав представників румунської національної меншини в Закарпатській області”. Участь в роботі круглого столу взяли Генеральний консул Румунської Республіки в смт Солотвино Габріел Нікола, начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш, начальник управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва облдержадміністрації Рената Мойш-Шіман, представники Рахівської та Тячівської райдержадміністрацій, румунських громадських організацій, закладів освіти, культури з румунською мовою навчання. Під час засідання обговорено питання забезпечення прав румунської спільноти, зокрема, у галузі освіти, розвитку інфраструктури у місцях компактного проживання румунської громади, задоволення інформаційних потреб та ефективного представництва румун в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

В області створено належні умови для задоволення релігійних потреб румунської національної меншини відповідно до історичних та етнокультурних традицій. Діє 44 релігійних осередків громадян румунської національності (33 – Свідків Єгови, 6 – УПЦ, 4 – ГКЦ, одна громада Новоапостольської церкви).

Здійснюються заходи для забезпечення інформаційними продуктами, спрямованими на підтримку і розвиток культурних традицій і мовних прав осіб, які належать румунської національної меншини. На телеканалі „Тиса-1” Закарпатської регіональної дирекції ПАТ „НСТУ” та радіостанції „Тиса-ФМ” виходять в ефір  інформаційні програми румунською мовою, а також інформаційна програма „Телекур’єр румунів” та радіопрограма „Медіатека”. Ефірне мовлення румунською мовою також веде приватне підприємство „Радіо Слатіна-РТК”, яке охоплює своїми радіохвилями Тячівський, Рахівський райони. Забезпечується свобода прямого прийому радіо- і телепенредач із Румунії. В області зареєстрована газета румунською мовою «Мараморшани». Розповсюджується електронне видання румунською мовою «Конкардія». У Тячівському районі видається румунською мовою громадсько-політична газета «Апша».

В області щороку проходить міжнародний фестиваль теле- та радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край», метою якого є показ теле- та радіопередач, спрямованих на духовне відродження національних громад, культурних надбань і цінностей етнічних спільнот, в тому числі румунської національної громади.

У рамках транскордонного співробітництва в області за участі представників місцевих органів влади Закарпаття та сусідніх регіонів Румунії проводяться різнопланові заходи для залученням фінансових можливостей ЄС з метою забезпечення права румунської національної спільноти у культурному, соціальному та економічному житті краю. Для цього лише упродовж 2018 та І півріччя 2019 років проведено наступні українсько-румунські спільні зустрічі, наради, форуми: у січні 2018 року в облдержадміністрації відбувся інформаційний день Спільної Операційної Програми ,,Румунія – Україна 2014-2020”; лютому – робоча нарада щодо обговорення проектів транскордонного співробітництва в рамках Спільної операційної програми прикордонного співробітництва ЄІС ,,Україна-Румунія 2014-2020”. У ході зустрічі сторони обговорили пріоритетні пропозиції, які подаватимуться на конкурс в рамках  Програми  ,,Румунія–Україна 2014-2020”; лютому відбулася зустріч представників облдержадміністрації та обласної ради з Надзвичайним та Повноважним послом Румунії в Україні  Крістіан-Леон Цуркану. Під час зустрічі сторони обговорили можливість відкриття контрольно-пропускних пунктів на українсько-румунському кордоні, а також Концепцію мовлення нацменшин, розроблену керівництвом Національної суспільної телерадіокомпанії України; березні – в облдержадміністрації зустріч представників облдержадміністрації з Префектом повіту Марамуреш (Румунія) Васіле Молдован, в ході якої сторони наголосили на необхідності збільшення кількості пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні; березні – в облдержадміністрації відбувся інформаційний день Спільної Операційної Програми ,,Румунія –Україна 2014-2020”. Під час інформаційної сесії обговорено пріоритети Програми  ,,Румунія–Україна 2014-2020”, зокрема, розвиток транскордонної та транспортної інфраструктури, спільні проблеми в області безпеки та охорони гуианітарної сфери, просування та підтримка наукових досліджень та інновацій; травні – в м. Сігет-Мармацієй повіту Марамуреш Румунії проведено українсько-румунський День добросусідства. В рамках заходу сторони підписали Програму спільних дій між Закарпатською обласною державною адміністрацією, Префектурою повіту Марамуреш та Префектурою повіту Сату-Маре (Румунія); березні 2019 року – ІХ міжнародний симпозіум ,,Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність”, участь у якому взяли представники облдержадміністрації, Ужгородської міської ради, творчої інтелігенції області, лідери та активісти національно-культурних товариств. Систематично здійснюється робочі поїздки до міст Сату-Маре, Бая –Маре (Румунія) для обговорення подальших спільних шляхів здійснення співробітництва між ороганами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, іншими інституціями з питань задоволення  освітніх, культурних, інформаційних, соціальних потреб румунської національної меншини Закарпаття та української спільноти прикордонних регіонів Румунії в рамках Програми спільних дій між Закарпатською облдержадміністрацією, Префектурою повіту Марамуреш та Префектурою повіту Сату-Маре (Румунія)

З огляду на зазначене вище, Закарпатська область не тільки декларуює права румунської національної меншини, але й забезпечує їх належну реалізацію відповідно до міжнародно-правових стандартів. Діяльність місцевих оргнаів влади і надалі буде спрямована на забезпечення у краї атмосфери порозуміння між представниками різних національностей з метою збереження традиційної для населення області толерантності та міжнаціональної злагоди.