15 листопада в Ужгороді відбулися урочистості з нагоди відзначення 105-ї річниці незалежності Польщі. Організатор заходу – громадська організація «Товариство польської культури Закарпаття імені Гнєви Волосєвич» (голова – Тереза Проць).
admin
16 листопада Міжнародний день толерантності. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості, у якій йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Державотворча й об’єднувальна функції української мови як державної: реалії, перспективи
Олександр ЛЯХ,
заступник директора департаменту – начальник управління національностей
та релігій департаменту стратегічних комунікацій, національностей
та релігій облдержадміністрації – обласної військової адміністрації
ДЕРЖАВОТВОРЧА Й ОБ’ЄДНУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ: РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
Українська мова відповідно до Конституції України поряд з Прапором, Гербом і Гімном є символом Української держави. Державною мовою в Україні є українська мова. У березні 2022 року Україну прийнято до мовного простору Європейського Союзу. Рішенням Генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) Україні надано статус асоційованого члена цієї організації.
Read moreДержавотворча й об’єднувальна функції української мови як державної: реалії, перспективи
До проблеми національної термінології української мови в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну
Олена ФЕДОРОВА,
голова Закарпатської обласної організації «Союз українок», асистент вчителя
Концівського ліцею Холмківської сільської ради Ужгородського району
ДО ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ
Державотворчі процеси в Україні мають багатоаспектний характер і так чи інакше торкаються всіх галузей суспільного життя. Непересічне значення в умовах становлення держави, прагнення до інтеграції в загальносвітові економічні, політичні, наукові процеси має сьогодні національна мова і володіння державною мовою кожним громадянином.
Як покращити вивчення державної мови у класах з мовою навчання національних меншин (з досвіду роботи)
Єва БОРИСОВА,
заступник директора з навчально-виховної роботи Ужгородської
гімназії імені Другетів Ужгородської міської ради
ЯК ПОКРАЩИТИ ВИВЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ У КЛАСАХ З МОВОЮ НАВЧАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (З ДОСВІДУ РОБОТИ)
У засобах масової інформації, публічних виступах представників громадських організацій ми досить часто зустрічаємося з твердженнями: «Угорцям важко дається вивчення державної мови України», «Нема відповідного методичного забезпечення, необхідних підручників…». З цими та подібними твердженням часто маніпулюють окремі політики та політтехнологи, загострюючи і так непросту політичну ситуацію в умовах воєнного стану.
Українська мова в житті національних меншин (спільнот) Закарпаття
Євген ЖУПАН,
голова Обласної спілки громадських організацій «Народна Рада Русинов
Закарпаття», заслужений лікар України
УКРАЇНСЬКА МОВА В ЖИТТІ НАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ (МЕНШИН) ЗАКАРПАТТЯ
Закарпаття – багатонаціональний край. Область населяють представники понад 100 національностей. Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в краї проживають 1010.1 тис. українців (80, 5 відсотка), у тому числі 10.1 тис. русинів, 151.5 тис. угорців, (12.1 відсотка), 32.1 тис. румун (2.6 відсотка), 31.0 тис. росіян (2.5 відсотка), 14.0 тис.ромів (1.1 відсотка), 5.6 тис. словаків (0.5 відсотка), 3.5 тис. німців (0.3 відсотка), а також 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.
Read moreУкраїнська мова в житті національних меншин (спільнот) Закарпаття
Двомовність – оптимальна перспектива та джерело нової якості освіти словаків Закарпаття
Йосиф ГАЙНІШ,
голова Громадської організації «Культурно-освітня організація
„Матіца словенська” в Україні»
ДВОМОВНІСТЬ – ОПТИМАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА ТА ДЖЕРЕЛО НОВОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ СЛОВАКІВ ЗАКАРПАТТЯ
Культурно-освітня організація «Матіца словенська» в Україні» у цьому році відзначає 30 років своєї діяльності. Найбільшим успіхом і досягненням організації є створення школи зі словацькою та українською мовами навчання, відкриття редакції теле- і радіопередач словацькою мовою та відкриття Центру словацької культури в Ужгороді.
Read moreДвомовність – оптимальна перспектива та джерело нової якості освіти словаків Закарпаття
10 листопада
10 листопада в Берегові на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ проведено ХХ конференцію молодих угорських дослідників Закарпаття. Організатор – Благодійна організація “Благодійний фонд “Геніус” (голова – Наталія Вароді).
10 – 11 листопада
10 – 11 листопада в м. Ужгород відбівся форум «Re:Open Zakarpattia 2023» –форум ідей та рішень для розвитку Закарпатської області, як мультикультурного фронтиру та мосту України до ЄС та НАТО.
9 -10 листопада
9 -10 листопада в Ужгороді відбувася міжнародний театральний фестиваль, в рамках якого на малій сцені Закарпатського муздрамтеатру показано українські та румунські вистави, серед них моновистава «Чіріклі», яка створена за мотивами творів закарпатського ромського письменника Миколи Бурмек-Дюрі.
Фестиваль є завершальним етапом українсько-румунського проєкту «Розвиток транскордонної культури: відреставровані театри Сату-Маре та Ужгорода». Моновиставу про закарпатських ромів, якою завершився фестиваль в Ужгороді, зіграють і в Румунії.