Євгенія НАВРОЦЬКА,
громадська діячка, журналістка з ромської проблематики
РОМИ ЗАКАРПАТТЯ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Україна активно рухається європейським курсом. Після підписання Угоди про Асоціацію, отримання статусу країни – кандидатки на членство в ЄС та ухвалення у грудні 2023 року рішення про початок переговорів щодо вступу України в Євросоюз, починається найскладніший та найважливіший етап євроінтеграції. Успіх переговорного процесу потребуватиме консолідації зусиль усіх гілок влади, державних інституцій, активної підтримки неурядових організацій та експертів й усвідомленої участі всіх українців. Представники ромської національної меншини Закарпаття підтримують вступ України до Європейського Союзу. Напередодні засідання Євроради, яке відбулося 14-15 грудня 2023 року, коаліція ромських неурядових організацій Закарпаття у складі 12 голів громадських організацій ромських національно-культурних товариств звернулася з проханням до голови Європейської ради Шарля Мішеля, Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та Прем’єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо підтримати рішення щодо відкриття переговорів про членство України в ЄС У цьому листі також зазначалося, що «ми наполегливо закликаємо всіх лідерів держав-членів ЄС продовжувати підтримувати Україну на шляху євроінтеграції. Цей поступ у забезпеченні демократії та прав національних меншин є невід’ємною частиною Копенгагенських критеріїв членства, і ми віримо, що Україна заслуговує на підтримку її зусиль у цьому напрямку».
Задля створення умов для реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, з урахуванням викликів, пов’язаних із складними життєвими обставинами, і прагнень до повноцінної самореалізації в культурному, соціальному, економічному та політичному житті суспільства, розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року. Реалізація Стратегії повинна посилити представництво ромської спільноти у громадсько-політичному житті, сприяти забезпеченню рівного доступу ромів до соціальних, освітніх, медичних та інших послуг тощо, подолання негативних стереотипів стосовно ромів
Ухвалення Кабінетом Міністрів України Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, що належать до ромської національної меншини, підтверджує послідовне дотримання Україною своїх міжнародних зобов’язань.
Цей крок свідчить, що наша держава віддана Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, переглянутій Європейській соціальній хартії про економічні, соціальні, культурні, громадянські і політичні права, Конвенцій ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та всіх форм расової дискримінації, Загальній Декларації прав людини. Своєю послідовною політикою у цій сфері Україна робить важливий внесок у зусилля міжнародного співтовариства, зокрема втілення Плану дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ, Ромського стратегічного рамкового документу Європейського Союзу для рівності, інклюзії та участі на 2020-2030 роки, Стратегічного плану дій з інклюзії ромів та мандрівників Ради Європи на 2020‒2025 роки.
Ці документи доречно брати до уваги з огляду на закріплене в Конституції України положення про незворотність європейського та євроатлантичного курсу України. Крім того, Конституція України містить ряд положень, що стосуються поваги та захисту національних меншин, яких зобов’язані дотримуватися державні органи. У зазначених положеннях ідеться про підтримку розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної належності національних меншин (стаття 11), сприяння багатоманітності (стаття 15), забезпечення рівних прав для всіх (стаття 21) і заборону дискримінації (стаття 24). У Конституції також зазначено, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України й повинні застосовуватися безпосередньо на місцях (стаття 9). Україна є учасницею цілого ряду міжнародних договорів у сфері прав людини, що містять відповідні положення про становище меншин. Зазначу, що права, закріплені у міжнародно-правових документах, передбачають позитивний обов’язок держав зі створення «інфраструктури», виділення ресурсів та реалізації інших заходів, спрямованих на те, щоб це право втілилося в життя.
Увага до проблем національних меншин, ставлення до них як до невід’ємної частини суспільства є індикатором цивілізованості держави. Нині роми є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі, зокрема і в Закарпатті.
На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Традиційною особливістю внутрішнього соціального устрою ромських громад є проживання в компактних і стихійних поселеннях, здебільшого відокремлено від інших національностей, що поглиблює їхню ізольованість. Тисячі живуть у незадовільному та переповненому житлі і мають обмежений доступ до медичних, соціальних та адміністративних послуг. Крім того, багато ромських домогосподарств не підключені до опалення, електроенергії або водопостачання. У багатьох випадках така ситуація в житловому секторі, у свою чергу, відображається і на системі освіти, що виражається в незадовільних умовах навчання. Серед проблем, з якими найчастіше стикаються роми, залишаються: упереджене ставлення з боку суспільства до них, проблеми із ідентифікаційними документами, а точніше їх відсутність у значної частини ромів, проблеми з доступом до соціальних та медичних послуг, здобуттям освіти та працевлаштуванням. Іноді має місце упереджене поводження щодо ромів з боку представників правоохоронних органів та місцевої влади.
Ключовим фактором такого становища є відсутність достовірної статистичної інформації про ромів. Як в Україні, так і в нашій області влада не володіє повними та достовірними даними про народжуваність, смертність ромського населення, потреби та умови їх життя.
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Закарпатській області проживає понад 14,0 тисяч або 1,1 відсоток ромів від загальної кількості населення краю. Однак, ромів на Закарпатті удвічі або навіть утричі більше. Ромська меншина області є найчисельнішою на теренах України.
Перелік проблемних питань ромів не є вичерпним. Більше того, з огляду на їх правове становище, кожна з наявних, згаданих нами проблем, тягне за собою цілу низку інших, складних для вирішення питань. Тому тут потрібна допомога як з боку ромських громадських об’єднань, міжнародних організацій так і з боку держави як на національному так і на регіональному рівнях.
Я, як журналістка з ромської проблематики, громадська діячка, яка упродовж багатьох років займалась питаннями життєдіяльності ромів Закарпаття, сподіваюсь, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України нова ромська Стратегія від 28 липня 2021 р. № 866-р буде забезпечена ресурсно, інституційно з встановленням чітких індикаторів. Також сподіваємось, що і результати її виконання не будуть такими як у попередньої Стратегії. Адже попередні проєкти із захисту ромів були в значній мірі декларативними, мали слабкі інституційні рамки, неадекватні фінансові ресурси, а ромські проблеми у них переважно асоціювалися з їхньою культурою, а не з нерівністю в більш широкому сенсі, з якою роми стикаються.
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 22 грудня 2023 р. № 1197-р схвалений відповідний План заходів на 2024—2025 роки з реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року. План заходів передбачає забезпечення рівних прав і можливостей для ромів у всіх сферах суспільного життя, зокрема у сфері освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, праці та зайнятості, соціальної сфери, культури та мистецтва, а саме: актуалізація та деталізація статистичної інформації про ромську національну меншину України; забезпечення правового захисту та протидії дискримінації осіб, які належать до ромської національної меншини України; розширення можливостей доступу осіб їх до якісної освіти; розширення можливостей доступу до послуг у сфері охорони здоров’я; підвищення якості житлово-побутових умов; забезпечення працевлаштування та підвищення рівня зайнятості; забезпечення соціального захисту; підтримка забезпечення культурної, мовної самобутності ромської національної меншини України.
Відповідно до розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації від 09.02.2023 р. №122 затверджено План заходів із виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, у Закарпатській області на 2023 – 2024 роки. На виконання цього документа структурні підрозділи облдержадміністрації – обласної військової адміністрації, райдержадміністрації – районні військові адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад (ТГ), територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади вживають заходи щодо забезпечення виконання зазначеного плану.
Для сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року в області утворено відповідну Міжвідомчу робочу групу, склад якої затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 12 січня 2024 року № 34.
Міжвідомчою робочою групою протягом першого півріччя 2024 року проведено ряд засідань.
У лютому на першому засіданні робочої групи лідери та активісти ромських громадських організацій національно-культурних товариств області обговорили питання реалізації державної етнонаціональної політики в умовах вступу України в Європейський Союз, зокрема ромів Закарпаття на шляху інтеграції їх в громадянське суспільство, затвердили орієнтовний план роботи Міжвідомчої робочої групи на 2024 рік та ін.
У березні на черговому засіданні робочої групи за участю представників структурних підрозділів облдержадміністрації – обласної військової адміністрації, лідерів ромських громадських організацій, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області обговорено питання щодо співпраці місцевих органів виконавчої влади, громадських об’єднань ромської національної меншини із міжнародними та благодійними організаціями. Порушувалося також питання безоплатної правової допомоги представникам ромської національної меншини, забезпечення їх ідентифікаційними документами. Учасники заходу ознайомились з першими результатами пілотного проєкту з документування ромів, що впроваджується в місті Мукачево. Ця ініціатива реалізується у межах проєкту Ради Європи «Підтримка реформи правової бази щодо національних меншин та стійкості національних меншин і ромів в Україні». До реалізації проєкту долучилися представники: Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Державної міграційної служби України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, громадських організацій, міжнародних експертів від Ради Європи. Присутні представники ромської спільноти, в свою чергу, поділилися власним досвідом отримання послуг з документування. Йшлося також про існування в суспільстві негативних стереотипів стосовно осіб з числа ромської спільноти. У ході дискусії прийнято ряд звернень до відповідних організацій з порушених питань.
Також у березні на засіданні Міжвідомчої робочої групи за участі представників Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, територіальних органів Національної поліції обговорено питання про забезпечення громадського порядку і безпеки в населених пунктах компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини та запобігання дискримінації за етнічною ознакою, співпраці територіальних органів поліції на місцях з лідерами ромських громадських організацій. Значна увага зверталася на проблему з документуванням ромської громади, адже певна частина ромського населення залишається недокументованою, з різних причин не отримували документів, передбачених законодавством – свідоцтва про народження, ідентифікаційного номера та паспортів. В ході зустрічі були обговорені можливі шляхи вирішення зазначеного питання. Відзначалося, що для успішного документування осіб-представників ромської національної меншини, необхідно активніше використовувати можливості імплементації на місцях проєкту UNHCR Ukraine – Агенства OOН у справах біженців в Україні «Захист та пошук рішень для осіб без громадянства, осіб під ризиком без громадянства та осіб з невизначеним громадянством в Україні», що реалізується МФОЗНС «Регіон Карпат» NEEKA. Підкреслювалась важливість співпраці та взаємодії у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
У квітні відповідна зустріч відбулася з представниками Ужгородського районного управління поліції та Патрульної поліції Закарпатської області.
Окрім цього члени Міжвідомчої робочої групи вирішували питання благоустрою територій мікрорайонів, де проживають представники ромської спільноти, ремонт доріг, вивіз побутових відходів, освітлення вулиць та ін. Також постійно проводиться робота з надання гуманітарної допомоги, оформлення документів для отримання соціальних допомог, таких як виплати багатодітним сім’ям, одиноким матерям, оформленням пенсії та статусу особи з інвалідністю тощо.
Вважаємо за необхідне органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, лідерам громадських організацій для вирішення питання інклюзії ромів в подальшому здійснити наступне:
– визначити пріоритетним проведення моніторингу шодо питання демографічних показників ромської національної меншини Закарпаття;
– здійснювати заходи та поширювати серед ромської спільноти інформацію про переваги одержання документів, передбачених законодавством України, що посвідчують особу (свідоцтво про народження, ідентифікаційний номер, паспорти), здобуття освіти, легального працевлаштування, можливостей доступу до соціального захисту, медичної та правової допомоги;
– залучати громадян ромської національності до підготовки стратегічних і програмних документів з питань інклюзії ромів за принципом;
– передбачати на державному та місцевому рівнях програми розширення доступу до ринку праці представників ромської національної меншини;
– забезпечувати включення до програм розвитку та благоустрою територій питання забезпечення належних житлових умов, облаштування санітарної інфраструктури, доступу до комунікаційних мереж мешканців компактних поселень представників ромської національної меншини;
– сприяти поширенню інформації про неприпустимість дискримінації за ознакою національного походження у медіа, закладах, які здійснюють обслуговування населення, зокрема надають соціальну та медичну допомогу;
– налагоджувати міжнародне співробітництво з питань інклюзії ромів;
– здійснювати системний моніторинг додержання та захисту прав ромів в усіх сферах суспільного життя, про результати якого інформувати відповідні органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Члени Міжвідомчої робочої групи відзначають, що запорукою стабільного та успішного державотворення на шляху підготовки вступу України до ЄС, утвердження авторитету України як європейської держави та нашої багатонаціональної області, прямо пропорційно залежить від здатності до консолідації всіх національних спільнот, зокрема найбільш незахищеної ромської національної меншини. Переконана, що в основу реалізації Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини області має бути покладено модель співпраці між ромськими громадськими організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування.
Необхідно зазначити, що усі лідери ромських громадських організацій незмінні в своїй підтримці євроінтеграційних намірів України щодо вступу в ЄС.