Ганна МОДИРКО,
членкиня Громадської організації «Соціально-культурне товариство румун
Закарпаття ім. Дж. Кошбука», вчителька української мови
та літератури Солотвинського ліцею- інтернату з румунською мовою
навчання імені М. Емінеску Солотвинської селищної ради Тячівського району
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ РУМУНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ НА ШЛЯХУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОСТУПУ УКРАЇНИ
Інтеграція України в європейський політичний, економічний та культурний простір є цивілізаційним вибором українського суспільства.
Підписана у 2014 році Угода про асоціацію відкрила новий етап у співпраці України та Європейського Союзу. Ця угода спрямована на поступове зближення України та Європейського Союзу. Прагнення України до членства в Європейському Союзі закріплено і на законодавчому рівні. У 2019 році Верховна Рада України внесла зміни до Конституції України, закріпивши нову стратегічну мету України — набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Також відповідна стратегічна мета знайшла своє відображення у Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, затвердженої Указом Президента України від 26 серпня 2021 р. № 448.
Водночас повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України докорінним чином прискорила курс держави на вступ до Європейського Союзу.
Президент України підписав 28 лютого 2022 р. офіційну заявку на вступ України до Європейського Союзу. У відповідь на звернення Ради Європейського Союзу Європейська Комісія розпочала підготовку оцінки стану реформ для отримання Україною статусу держави — кандидатки на членство в Європейському Союзі.
Лідери 27 держав — членів Європейського Союзу ухвалили
23 червня 2022 р. рішення про надання Україні статусу кандидатки на членство в Європейському Союзі. Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в Європейському Союзі. 14 грудня 2023 року Європейська рада ухвалила історичне рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу до Європейського Союзу.
Отже, рішення Європейського Союзу, стабільно висока підтримка українським суспільством інтеграції до Європейського Союзу та закріплені на законодавчому рівні зовнішньополітичні цілі держави остаточно утвердили незворотність євроінтеграційного курсу України.
Однією з вимог ЄС стосовно подальшого членства України є питання забезпечення прав національних меншин – модернізація українського законодавства в цій сфері.
Оскільки демократичність суспільства проявляється не тільки наявністю демократичних процедур, принципами верховенства права, розвитком громадянського суспільства, добрим урядуванням. Одним із засадничих принципів демократії є й політика захисту та дотримання прав національних меншин. Дієвим напрямом у цьому є стратегія інтеграції різних суспільних груп, зокрема інтеграція представників національних меншин. В Україні сформовано достатньо широку нормативну базу, спрямовану на забезпечення прав національних меншин, у нормативно-правових актах, законодавстві встановлено комплекс прав національних меншин, що фіксуються в міжнародних правових документах, водночас бракує дієвих імплементаційних механізмів.
Відповідно до Конституції, законів України та державних угод представникам національних меншин гарантується забезпечення низки прав, ключовими з яких є право на навчання рідною мовою, розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності. Ці права доповнюються положеннями Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, зокрема – свободу виявлення поглядів (включає свободу дотримуватися своїх поглядів та одержувати й поширювати інформацію та ідеї мовою своєї національної меншини.
Забезпечення прав румунської національної меншини також регулюється двосторонньою угодою «Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією». Стаття 13 цього документа визначає, що «з метою захисту етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні, Договірні Сторони будуть застосовувати міжнародні норми і стандарти, що визначають права осіб, які належать до національних меншин, а саме ті норми і стандарти, які містяться в Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин». Пункт 4 згаданої статті акцентує увагу на тому, що «особи, яких стосується ця стаття, мають, зокрема, право індивідуально або разом з іншими членами їх групи, на свободу виявлення, збереження та розвиток їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності, право зберігати та розвивати свою культуру та право на захист від будь-якої спроби асиміляції проти їх волі. Вони мають право здійснювати повністю та ефективно права людини й основні свободи без будь-якої дискримінації і в умовах повної рівності перед законом. Особи, які належать до цих меншин, мають право ефективно брати участь у публічних справах, у тому числі через обраних відповідно до закону представників, а також у культурному, суспільному та економічному житті».
Румунія виявилася першою країною ЄС, яка ратифікувала угоду про Асоціацію України та Європейського Союзу, розвиває співпрацю в багатьох гуманітарних та безпекових напрямах, підтримує європейські санкції через порушення територіальної цілісності України.
Однак уряд Румунії, як і уряди окремих інших держав, висловив стурбованість щойно ухвалених Верховною Радою України ряду нормативно-правових актів, які стосуються національних меншин, зокрема Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про національні меншини (спільноти) України», оскільки вони звужують права нацменшин, які вони мали до цього. Такої ж позиції дотримувалась частина представників румунської національної спільноти України, зокрема нашої області.
Між Україною та Румунією з метою врегулювання українського законодавства та адаптації його до європейських стандартів проводились відповідні консультації. Такі ж консультації проводилися з представниками громадських організацій румунської спільноти, органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Румунська спільнота краю схвально сприйняла те, що з метою уніфікації українського законодавства з європейським, враховуючи рекомендації Венеціанської комісії, консультації з представниками національних меншин, у грудні 2023 року Верховна Рада України розглянула новий пакет поправок до законів про мову, про освіту, про національні меншини, про діяльність медіа та прийняла Закон України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах».
Зазначу, що відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість представників румунської національної меншини становить 32,1 тис. або 2,6 відсотків від загальної чисельності населення Закарпаття. В області румуни проживають переважно на території Солотвинської селищної територіальної громади (Тячівський район), яка була утворена у червні 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №712-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області”. До складу громади увійшли 9 населених пунктів, а саме: селище міського типу Солотвино, села Нижня Апша, Середнє Водяне, Глибокий Потік, Біла Церква, Топчино, Подішор, Добрік, Пещера. Компактно проживають румуни також в с. Плаюць (Великобичківська селищна територіальна громада, Рахівський район).
Для задоволення освітніх, культурних, релігійних, інформаційних та ін. потреб румунської спільноти в області створено належні умови, що сприяють збереженню їх етнічної самобутності.
Здійснюють діяльність вісім обласних громадських організацій національно-культурних товариств румунської спільноти (Соціально-культурне товариство румун Закарпаття ім. Дж. Кошбука, Соціально-культурне товариство румун Закарпаття імені Іоана Міхалі де Апша; Закарпатська обласна спілка «Дачія», Товариство румунської молоді «М.Емінеску», Національно-культурне товариство румун Закарпаття «Драгош воде», Мистецько-етнографічна транскордонна асоціація «Апшиця», «Спілка молодих румунів Закарпаття», “Центр румунської культури та європейського діалогу”), які проводять активну роботу зі збереження та розвитку рідної мови, історії, національних звичаїв, традицій, обрядів та сприяють в організації й проведенні фестивалів, конференцій, симпозіумів та інших культурно-мистецьких заходів, окремі з ним реалізуються спільно з партнерами Румунії.
Згідно із запитами румунської національної меншини в області створена відповідна мережа закладів освіти.
Мережа закладів загальної середньої освіти Солотвинської селищної ради приведена у відповідність до чинного законодавства. Тут функціонують 5 ліцеїв з класами навчанням румунською мовою (Білоцерківський ліцей з румунською мовою навчання імені Александру Чіпля, Глибокопотіцький ліцей “Стримтура”, Нижньоапшанський ліцей “Апша”, Середньоводянський ліцей імені академіка Василя Маріни, Солотвинський ліцей-інтернат з румунською мовою навчання ім. М. Емінеску), 4 гімназії (Глибокопотіцька гімназія “Карбунешть”, Добрічанська гімназія “Дечебал” Подішорська гімназія імені “Драгоша Михайлєвського” Топчинська гімназія “Васіле Александрі”) та 2 філії Глибокопотіцького ліцею “Стримтура” (філія №1 в присілку Великий Боуц, філія №2 в писілку Малий Боуц). Крім того, в с. Плаюць Рахівського району діє заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з класами навчання румунською мовою.
Працюють три заклади дошкільної освіти з групами навчанням румунською мовою (Заклад дошкільної освіти с. Біла Церква, Заклад дошкільної освіти с. Середнє Водяне, Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) “Альбінуца”).
З метою проведення профорієнтаційної роботи серед учнів, розроблення їх індивідуальної професійної траєкторії, впровадження курсів за вибором професійного спрямування, факультативів, гуртків та проведення консультаційних заходів у Солотвинській ТГ створено комунальний заклад «Міжшкільний ресурсний центр».
Для забезпечення методичного, психологічного, логопедичного супроводу дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років відкрито «Інклюзивно-ресурсний центр» Солотвинської селищної ради, де працюють вчителі-дефектологи, психологи, вчителі-логопеди, вчителі-реабілітологи. А для реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту у Солотвинській територіальній громаді створено Комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа».
На кафедрі романських мов та зарубіжної літератури факультету іноземної філології Ужгородського національного університету працює секція французької та румунської мови і літератури. Кафедра здійснює підготовку бакалаврів за освітньою програмою: «Середня освіта: Румунська мова і література. Зарубіжна література». Задля розширення можливостей вдосконалення практичних умінь та навичок студентів між кафедрою та університетами і науковими бібліотеками Румунії підписано ряд договорів про співпрацю. Результатом цих перемовин стало забезпечення кафедри найновішою навчальною, методичною та художньою літературою, виданою в Румунії, студенти факультету мають змогу брати участь у Міжнародних студентських наукових конференціях.
Незважаючи на складні економічні умови, збережено мережу закладів культури, кадровий потенціал галузі, забезпечується підтримка аматорського мистецтва, художньої творчості. У місцях компактного проживання румун функціонують 4 клубні установи, 6 бібліотек, дві дитячі школи мистецтв, 26 колективів художньої самодіяльності, два з яких мають звання «народний», «зразковий» аматорські колективи. Працює Музей «Історії та Етнографії румун Закарпаття» – хата «Румунська Садиба», відкрито Інформаційний центр, метою якого є проведення культурно-просвітницьких заходів з розвитку транскордонного співробітництва та збереження і примноження національних традицій румун Закарпаття. У с. Біла Церква встановлено погруддя класика світової та румунської літератури Міхая Емінеску, смт Солотвино – пам’ятники молдавському правителю Стефану Великому та румунському поету Міхаю Емінеску, с.Добрік – бюст поету Міхаю Емінеску.
Румунське населення області має необхідні умови і можливості для задоволення релігійних потреб, про що свідчить найвищий відсоток забезпеченості громад культовими спорудами.
Найбільш чисельними за кількістю та чисельністю віруючих румунської національності серед румунського населення є Українська православна церква. За зареєстрованими статутами діє 6 громад УПЦ (близько 11 тисяч віруючих) у смт Солотвино, села Нижня Апша, Глибокий Потік, Топчино та с.Біла Церква, які об’єднані у Солотвинське благочиння. Усі 6 громад забезпечені власними культовими спорудами.
Чисельними за кількістю віруючих румунської національності (близько 8 тисяч осіб) є релігійні громади Свідків Єгови. У 13 населених пунктах Тячівського і Рахівського районів ці релігійні громади входять до складу «Закарпатської місцевої релігійної громади Свідків Єгови).
Віруючі греко-католицької церкви утворили громади у с.Біла Церква, смт Солотвино та с.Нижня Апша. Богослужіння віруючі проводять у власних культових спорудах.
Незначна частина віруючих румунської національностей утворили протестантські релігійні громади, зокрема одну громаду євангельських християн-баптистів у селищі Солотвино. Румунські релігійні громади ЄХБ, які діють без реєстрації (ст.8 Закону України ”Про свободу совісті та релігійні організації“) діють також у с.Нижня Апша та с.Біла Церква, одна громада Новоапостольської церкви – у с.Біла Церква.
У рамках транскордонного співробітництва в області за участі представників місцевих органів влади краю та сусідніх регіонів Румунії проводяться різнопланові заходи для залучення фінансових можливостей ЄС з метою забезпечення права румунської національної спільноти у культурному, соціальному та економічному житті краю.
Лише протягом останніх двох років в межах Спільної Операційної Програми «Румунія – Україна 2014-2020» Солотвинська селищна рада взяла участь у реалізації двох міжнародних проєктів: «Безпечне майбутнє» та «Профілактика та загальна оборона в надзвичайній ситуації». Партнерами проєктів з румунської сторони відповідно були мерії міст Мая-Маре, Сігету-Мармацієй та Комуна Сарасау повіту Марамуреш. Програма фінансується Європейським співтовариством і реалізується в прикордонних областях між Україною і Румунією та сприяє досягненню загальної мети: добросусідство та процвітання в прикордонних регіонах завдяки співпраці та реалізації заходів транскордонного співробітництва на благо країн-членів ЄС та сусідніх країн, що не є членами Європейського Союзу.
Румунська громада області також схвально сприйняла рішення Кабінету Міністрів України про затвердження угоди з урядом Румунії про відкриття нового міжнародного пункту пропуску через кордон між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету Мармацієй (Румунія). Це дасть змогу розширити транскордонне співробітництво між прикордонними регіонами обох країн, активніше працювати над розбудовою прикордонної інфраструктури.
З огляду на зазначене вище, Закарпатська область не тільки декларує права румунської національної меншини, але й забезпечує їх належну реалізацію відповідно до міжнародно-правових стандартів. Діяльність місцевих органів влади спрямована на забезпечення у краї атмосфери порозуміння між представниками різних національностей з метою збереження традиційної для населення області толерантності та міжнаціональної злагоди. Етнонаціональна політика в регіоні спрямована на створення таких умов, щоб людина, етнічна індивідуальність, її духовні потреби та інтереси постійно перебували в центрі уваги владних структур.
Гармонізації міжнаціональних та міжконфесійних відносин у регіоні сприяють громадські організації румунської національної меншини, які підтримують стратегічну мету України – набуття повноправного членства у Європейському Союзі та НАТО. Зазначу, що румунська спільнота краю схвально сприйняла рішення Міжурядової конференції, яка відбулася у червені 2024 року в м. Люксембрг, що дала офіційний старт переговорам про вступ України в Євросоюз, а також спільне комюніке, прийняте у червні цього року на Глобальному саміті миру в Швейцарії.