Олександр ЛЯХ,
заступник директора департаменту – начальник управління національностей
та релігій департаменту стратегічних комунікацій, національностей та
релігій облдержадміністрації – обласної військової адміністрації
РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (СПІЛЬНОТ) У ВИКОНАННІ УКРАЇНОЮ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ЯК КРАЇНИ-КАНДИДАТКИ В ЧЛЕНИ ЄС, ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ ЕТНІЧНИХ СПІЛЬНОТ: ДОСВІД ЗАКАРПАТТЯ
У цій статті на прикладі Закарпатської області розглянемо питання ролі державних інституцій та громадських організацій національних меншин (спільнот) регіону у виконанні Україною міжнародних зобов’язань, як країни-кандидатки в члени Європейського Союзу (далі ЄС), щодо забезпечення прав і можливостей етнічних спільнот.
Зауважу, що Українська держава з дня проголошення у 1991 році своєї незалежності взяла курс на набуття повноправного членства в ЄС.
Першим кроком реалізації цих намірів є вступ України у 1995 році до Ради Європи. Обов’язковою умовою приєднання Української держави до цієї міжнародної інституції була вимога ратифікувати Рамкову конвенцію про захист національних меншин та підписати й ратифікувати Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Відповідно до цих зобов’язань Верховна Рада України ратифікувала ці документи відповідно у 1997 та 2003 роках, а набули вони чинності – у 1998 та 2006 роках. Перший документ, зобов’язує Українську державу забезпечувати ефективний захист прав національних меншин, включаючи право на культурну ідентичність, освіту рідною мовою та участь у громадському житті. Другий – сприяти використанню мов нацменшин у різних сферах суспільного життя. Виконання вищезазначених документів є обов’язковим серед інших міжнародних зобов’язань України щодо захисту прав національних меншин. Звіти про їх імплементацію Україна систематично подає до Комітету експертів Ради Європи.
Моніторинг забезпечення прав національних меншин в контексті дотримання положень Рамкової конвенції про захист національних меншин та реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин регулярно здійснюється в області. На території Закарпаття положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин: угорської, румунської, словацької, німецької, польської. У цьому році інформаційно-аналітичні матеріали про імплементацію в регіоні цього документу подано до п’ятої періодичної доповіді України про виконання Європейської хартії регіональних мов або мов меншин для аналізу та віддзеркалення ситуації з правами нацменшин у державі, зокрема на Закарпатті.
Європейський вибір, обраний Україною – це шлях наближення до стандартів демократії, розвитку громадянського суспільства, верховенства права та забезпечення прав і свобод людини та громадянина. У лютому 2019 року до Конституції України були внесені зміни щодо стратегічного курсу на членство України в ЄС та НАТО і євроатлантична інтеграція стала невід’ємною складовою не лише зовнішньої, а й внутрішньої політики держави. 28 лютого 2022 року, на п’ятий день повномасштабного вторгнення росії до України, Українська держава подала заявку на членство в Євросоюзі. 23 червня 2023 року на саміті Європейської ради лідери країн ЄС підтримали надання нашій державі статусу країни-кандидатки на вступ до Європейського Союзу, як країні, яка відповідає ключовим вимогам Копенгагенських критеріїв інтеграції вступу країн-кандидатів до ЄС.
Для набуття повноправного членства в ЄС Україна зобов’язана виконати сім вимог, які пов’язані з реформами в країні, одна з яких стосується реформування українського законодавства про національні меншини (спільноти) та адаптація його відповідно до міжнародних стандартів.
У ході реформування української нормативно-правової бази щодо забезпечення прав національних та етнічних спільнот національне законодавство України адаптовано до міжнародних стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Лундських рекомендацій про ефективну участь національних меншин в суспільно-політичному житті, Гаагських рекомендацій про права національних меншин у сфері освіти, Ословських рекомендацій про мовні права національних меншин, міжнародних договорів/угод, ратифікованих Верховною Радою України, та ряду інших документів.
У грудні 2022 року для реалізації вимог ЄС щодо реформування українського законодавства про забезпечення прав національних спільнот Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про національні меншини (спільноти) України», який набув чинності у березні 2023 року. Разом з тим, окремі положення цього закону та ряд положень раніше прийнятих законів стосовно забезпечення прав національних спільнот, викликали критичні зауваження в громадських організаціях національних спільнот та частини громадянського суспільства Закарпаття. На їх думку, ці нормативно-правові документи не в повному обсязі забезпечують права нацменшин у частині забезпечення освітніх, мовних прав, використання рідної мови у сфері культури, державному управлінні, громадському житті та ін. Наслідком цього стало подання до Президента України, Верховної Ради України, різних європейських структур (за компетенцією), а також до органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування заяв, звернень, відкритих листів, спільних позиційних документів, підготовлених експертами громадських організацій національних спільнот області, з вимогою усунення невідповідності окремих положень українського законодавства про нацменшини та адаптації його відповідно до євростандартів. Найбільше заяв та звернень з цього приводу поступало від представників угорської національної спільноти Закарпаття, яка є найчисельнішою нацменшиною в області, зокрема від громадських організацій «Товариство угорської культури Закарпаття» та «Демократична спілка угорців України».
Різне бачення у врегулюванні освітніх, мовних та ряду інших питань що стосуються прав громадян України, які належать до угорської та румунської національних меншин стало одним із пунктів політичного діалогу між Україною і Угорщиною й Україною і Румунією та наслідком погіршення двосторонніх відносин упродовж останніх років. Це в свою чергу також негативно відбивалося на подальшому поступу України на шляху до Євросоюзу, членами якого є Румунія та Угорщина.
Щоб не допустити блокування початку переговорів про вступ України до ЄС та з метою підтвердження Україною послідовності у забезпеченні двосторонніх добросусідських відносин із сусідніми державами, включно з вирішенням питань, пов’язаних із захистом прав національних меншин, центральними органами державної виконавчої влади та регіональними інституціями Закарпаття проводилися консультації як на двосторонньому рівні, так і з представниками національних спільнот регіону для узгодження подальших змін в українському законодавстві про національні меншини відповідно до вимог міжнародних стандартів та вироблення ефективних механізмів для його подальшої імплементації.
Розуміючи стратегічну важливість євроінтеграційних намірів України, в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, а також важливість врегулювання дружніх відносин з найближчими країнами-сусідами – членами ЄС, свою першу міжнародну поїздку на посаді голова Закарпатської облдержадміністрації Віктор Микита (авт. 8 вересня 2024 року указом Президента України В.Ф. Микита призначений заступником голови Адміністрації Президента України) 03 лютого 2022 року здійснив до Угорщини. У подальшому він продовжував знаходити компроміси для підтримки дружніх стосунків з сусідньою державою. Не давав можливості «провокаторам» розхитати ситуацію в області на національному грунті, регулярно підтримував зв’язки, як з лідерами угорських громадських організацій краю, так і з представниками центральної влади Угорщини. Закарпаття дало значний поштовх для нормалізації українсько-угорських відносин.
За пропозицією обласної державної адміністрації у серпні 2023 року відбувся спеціальний робочий візит на Закарпаття Президента України Володимира Зеленського, що став ще одним кроком до покращення відносин між Україною і Угорщиною. У прикордонному Берегові Президент України зустрівся з представниками угорської громади, освітянами, духовенством, політиками та угорцями, які служать в українській армії. Глава держави висловив подяку українським військовим та всім, завдяки кому ті, хто проживає сьогодні на Закарпатті, почуваються захищеними. Президент і учасники зустрічі вшанували пам’ять героїв, які віддали заради цього свої життя. Володимир Зеленський подякував за уважне ставлення до переселенців, які тимчасово проживають на Закарпатті. Зустріч була конструктивною і отримала позитивні відгуки від обох сторін.
Налагоджувалися контакти і з румунською стороною. У жовтні 2023 року в Бухаресті відбулися двосторонні перемовини делегацій на чолі з Президентом України та Президентом Румунії. За результатами зустрічі підписано Спільну заяву, в якій відображені питання, що поділяють бачення відносин між Україною та Румунією щодо стратегічного партнерства, заснованого на принципах добросусідства, спільних демократичних цінностях і повазі до міжнародного права, прав національних спільнот.
У жовтні минулого року в Києві відбулося перше спільне засідання Кабінету Міністрів України та Уряду Румунії. Прем’єр-міністри у прийнятому підсумковому документі підтвердили готовність до ефективної співпраці, спрямованої на забезпечення прав осіб, які належать до української національної меншини в Румунії, та осіб, які належать до румунської національної меншини в Україні, з урахуванням відповідних міжнародних зобов’язань і стандартів, у тому числі в сфері освіти. Сторони погодилися щодо важливості розвитку двосторонньої правової бази з цього питання, заснованої на принципі рівноцінного рівня захисту прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, та осіб, які належать до української меншини в Румунії. Органи державної влади та місцевого самоврядування Закарпаття також перебували в активному діалозі з Румунією.
Свою оцінку щодо питання реформування Україною національного законодавства про національні меншини, зокрема Закону України «Про національні меншини (спільноти) України», прийнятого у грудні 2022 року, опублікувала й Венеційська Комісія. Інституція позитивно відзначила сам факт ухвалення довгоочікуваного документа, широту наданих ним прав представникам національних меншин і відповідність більшості його положень міжнародному праву. Водночас автори оцінки відзначили, що частина рекомендацій, висловлених Венеційською Комісією до законів «Про освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – все ще залишилися без належного реагування.
З метою подальшого вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та відповідно з вимогою Європейської комісії до України, рекомендацією Венеційської Комісії у грудні 2023 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах». Цим законом внесено зміни до базового Закону України «Про національні меншини (спільноти) України», а також до законів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про медіа».
Прийняті Кабінетом Міністрів України ряд нормативно-правових актів, зокрема «Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року» (розпорядження від 26 вересня 2023 р. № 850-р), «Про затвердження Методології використання мов національних меншин (спільнот) України в населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, або в яких такі особи складають значну частину населення» (постанова від 09 лютого 2024 р. № 181), «Про затвердження Порядку визначення переліку населених пунктів, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, або в яких такі особи складають значну частину населення» (постанова від 4 березня 2024 р. № 257); розпорядчі документи інших відомств: «Питання діяльності Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України» (наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 02.10.2023 року № Н-86/12), «Про затвердження Дорожньої карти щодо створення умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами корінних народів і національних меншин (спільнот) у закладах загальної середньої освіти України на 2023-2027 роки» (наказ Міністерства освіти і науки України 14.02.2024 року № 178) також є важливими для подальшої євроінтеграції держави.
Громадські організації національних спільнот Закарпаття схвально сприйняли зміни, внесені у грудні 2023 року, до базового та інших українських законів, що регулюють права національних меншини. Вони відзначили, що Україна врахувала більшість зауважень і пропозицій, висловлених громадськими організаціями національних спільнот області, рекомендацій Європейської комісії з цих питань. Угорські організації та керівники міст, сіл та територіальні громади, де проживає головним чином угорськомовне населення, звернулися до Прем’єр-міністра Угорщини і до Голови Ради ЄС підтримати євроінтеграційний поступ України і вступ її до ЄС. З відповідними зверненнями про членство України в ЄС звернулися і словацька та ромська національні меншини Закарпаття з проханням підтримати рішення щодо відкриття переговорів про вступ Української держави до Європейського Союзу та закликали усіх лідерів держав-членів Євросоюзу продовжувати підтримувати Україну на шляху євроінтеграції.
Водночас, окремі громадські організації національних спільнот області констатують, що реформування українського законодавства про національні меншини необхідно продовжити, оскільки окремі положення прийнятих законів в частині забезпечення освітніх й мовних прав і надалі не в повному обсязі відповідають всім рекомендаціям Венеціанської комісії та іншим міжнародним документам щодо забезпечення прав нацменшин.
Про наступні кроки щодо удосконалення українського національного законодавства із забезпечення освітніх, мовних та інших прав угорської національної меншини йшлося і під час зустрічі на Закарпатті у січні 2024 року міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сіярто з головою МЗС України Дмитром Кулебою за участі глави Офісу Президента України Андрія Єрмака та голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Віктора Микити. У ході зустрічі угорська Сторона передала очільнику МЗС України Дмитру Кулебі пакет з 11 пунктів, які ще потрібно розглянути та вирішити Україні стосовно прав нацменшин, щоб повною мірою адаптувати українське законодавство про національні спільноти до вимог європейських стандартів. В подальшому між Україною та Угорщиною знайдено компроміс та досягнуто домовленостей про внесення пакету пропозицій Угорщини з цього питання до рамкового документа, на основі якого відбуватимуться переговори між Євросоюзом і Україною щодо вступу в ЄС. Українська сторона підтвердила намір вирішення та подальшої імплементації зазначених вище 11 питань. 21 червня цього року Євросоюз затвердив переговорну рамку про вступ України до ЄС, оскільки Українська держава виконала умови, які потрібно було для відкриття переговорів про членство нашої держави у Євросоюзі.
25 червня у Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція, яка дала офіційний старт переговорам про вступ України в Євросоюз. Це є історичним моментом для українців, зокрема жителів багатонаціонального Закарпаття, оскільки європейський вибір був одним з основних об’єднуючих чинників з часів проголошення незалежності України.
Процес вступу Української держави в ЄС є каталізатором значних економічних, політичних, гуманітарних реформ. На цьому наголошувалось і в ході зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який 2 липня цього року, у другий день початку головування Угорщини в ЄС, свій перший візит здійснив до Києва. Під час візиту Прем’єр-міністр Угорщини схвально відзначив ініціативи Президента України заради досягнення Миру. Сторони також домовились про підготовку двосторонньої угоди, яка регулюватиме взаємовідносини між Україною та Угорщиною, в тому числі і забезпечення прав угорської національної меншини в Україні, зокрема в Закарпаттті, та української – в Угорщині. Планується, що угода буде заснована на дзеркальному підході до двосторонніх взаємин.
Зазначу, що попереду багато роботи на шляху до вступу в Європейський Союз. Державні інституції та громадянське суспільство, зокрема громадські організації національних меншин (спільнот) у ході виконання Україною міжнародних зобов’язань, як країни-кандидатки для вступу в члени ЄС, продемонстрували що можуть рухатися швидко і досягати поставлених цілей.
Україна, зокрема Закарпаття, має значний досвід імплементації європейського законодавства та політик у найрізноманітніших сферах, отриманий у процесі реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Громадянське суспільство Закарпаття традиційно є активним у всіх процесах, що стосуються реформування країни, європейської інтеграції, відбудови України, антикорупційної діяльності тощо. Громадські організації національних спільнот області постійно адвокатують необхідні зміни, впливають на громадсько-політичні процеси та імплементацію національного законодавства у сфері забезпечення прав національних меншин, моніторять впровадження політик і законів, активно працюють на міжнародному, національному та місцевому рівнях. Вони продовжують свою роботу попри війну і нові виклики, що виникли у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну. Активно в цьому напрямку діють громадські організації угорської, румунської, словацької, ромської національних спільнот. Вони мають високий кредит довіри від громадян, саме тому на даному етапі руху України в ЄС ці організації відіграють вагому роль в євроінтеграційних процесах. Зауважу, що громадські організації не можуть підміняти державні інституції, натомість можуть бути ефективними в процесі моніторингу, незалежної оцінки, експертної підтримки по ключових моментах та напрямах євроінтеграції. З іншого боку, діяльність громадських організацій, які безсумнівно мають значний вплив на формування політичної та громадської думки в країнах-членах ЄС, не може бути замінена державними інституціями.
Одним із прикладів якісної взаємодії органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних громад спільно з громадськими організаціями національних меншин та з громадянським суспільством області в цілому була робота над реформуванням законодавства України про національні меншини згідно з вимогами Європейської комісії, рекомендаціями Венеційської Комісії, доповідей Комітету експертів Ради Європи у ході виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення прав національних меншин. Зокрема активну участь у підготовці пропозицій щодо удосконалення законів «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про національні меншини (спільноти) України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про медіа» брали громадські організації угорської, румунської, ромської, словацької національних меншин. Ними проводилась значна інформаційна робота про донесення переваг євроінтеграції в тих чи інших сферах на рівні громад. Результатом спільної роботи стала підтримка переважною більшості національної громади області оновленого законодавства України щодо національних меншин (спільнот) й підтримка ними євроінтеграційного поступу Української держави до Євросоюзу та подальшого просування членства України в ЄС.
Беручи до уваги величезний об’єм роботи, який постає перед Україною на шляху до вступу в ЄС, представники громадських організацій області, маючи значний експертний потенціал, активно долучаються до публічного дискурсу з актуальних питань імплементації національного законодавства, що однозначно посилить і прискорить процес наближення до ЄС та сприятиме врахуванню думки та інтересів різних зацікавлених сторін.
Одна з важливих функцій, яку виконують громадські організації національних спільнот області, це інформаційно-роз’яснювальна робота про євроінтеграційні процеси, зокрема про хід переговорного процесу, прогрес виконання Україною своїх зобов’язань, вигоди, які принесе членство України в ЄС для конкретних сфер та для громадян. Особливо важливою у цьому контексті є робота на місцевому рівні, на рівні міст і громад.
Проведення громадськими організаціями навчальних заходів: тренінгів, семінарів, літніх шкіл, створення платформ, робота з молоддю, зокрема як це здійснюють Благодійна організація «Закарпатський обласний благодійний фонд «Благо», Громадська організація «Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство», Закарпатська обласна благодійна організація «Центр підтримки угорської культури Закарпаття» та ін., також суттєво допомагає підвищенню ефективності євроінтеграційних процесів та сприяє підтримці впровадження європейських практик у регіоні.
Громадські організації Закарпаття мають значний потенціал, досвід та необхідні ресурси для здійснення ефективної громадської дипломатії. Зокрема, вони активно беруть участь в проєктах, майданчиках, де здійснюється адвокація інтересів України, в тому числі й Закарпатської області, шляхом проведення консультацій та зустрічей, дискурсів, включаючи тематичні, секторальні та загальнополітичні. Для прикладу наведу роботу в цьому напрямку громадських організацій, зокрема: Товариства угорської культури Закарпаття, Демократичної спілки угорців України, Товариства угорської творчої інтелігенції Закарпаття, Культурно-освітньої організації «Матіца словенська» в Україні, Закарпатського обласного культурно-просвітнього товариства словацьких жінок «Довіра» та ін.
Переконаний, що незважаючи на повномасштабне вторгнення росії, її агресивну війну, яка триває, Україна, її державні інституції разом з громадянським суспільством впевнено рухаються в напрямку демократичних реформ, зокрема реформ у сфері верховенства права, як ми це бачимо на прикладі Закарпаття, продовжують реалізувати ключові реформи, необхідні для набуття членства в ЄС.