Олена ФЕДОРОВА,
голова Закарпатської обласної організації «Союз українок», асистент вчителя
Концівського ліцею Холмківської сільської ради Ужгородського району
ДО ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ
Державотворчі процеси в Україні мають багатоаспектний характер і так чи інакше торкаються всіх галузей суспільного життя. Непересічне значення в умовах становлення держави, прагнення до інтеграції в загальносвітові економічні, політичні, наукові процеси має сьогодні національна мова і володіння державною мовою кожним громадянином.
Сучасні соціальні виклики, зумовлені глобалізацією, європеїзацією, утвердженням тенденцій відкритого суспільства, інформатизацією, інноваційністю в усіх його галузях.
У даному дослідженні розглянемо одне з явищ, яке поєднується з виконанням українською мовою функції державної – це термінотворення та пов’язані з ним розвиток і удосконалення мовних термінологічних систем.
Сучасний стан термінологічної справи доводить необхідність подолання закомплексованості і стереотипності у підходах до вирішення нагальних проблем розбудови термінології, адже національна (у повному розумінні цього слова) термінологія української мови нині, фактично, знаходиться на стадії формування.
У спадок від однобічної російсько-української мовної інтерференції, поряд з іншомовними термінами, що потрапили в українську термінологію, одержали невдалі кальки-прогалини у термосистемах, так звані, терміни – монстри. Нині «Термінологічний словник російсько-української війни» за редакцією члена-кореспондента НАПН України М. М. Слюсаревського – перша спроба відтворення семантичного простору в умовах російсько-української війни. Його метою є психологічно обґрунтоване впорядкування термінів, назв, подій, символів, за допомогою яких ця війна може осмислюватися українським суспільством.
До словника включено 111 термінів, що описують реальність війни за чотирма основними категоріями: учасники (сторони) війни; події та локації війни, які є осередками найбільшого емоційного напруження; психологічні феномени та психологічні наслідки війни; приклади спонтанної міфо- та мемотворчості українського суспільства, що виконує аутотерапевтичну функцію.
Наразі підготовлений словник, як вважає автор, не повністю завершений – уже бодай тому, що війна триває. Тож автор розглядає його як проєкт, відкритий до доповнень та змістових коригувань.
Подальша робота над словником в напрямі уточнення і розширення термінологічного переліку, а також акумуляції психоедукаційних та освітніх матеріалів загального характеру для використання в ЗМІ та поширення соціальними мережами з метою насичення конструктивним змістом суспільного дискурсу щодо російсько-української війни.
Наведемо окремі з них для практичного використання:
держава-терорист – від початку російського вторгнення Україна вживає всіх необхідних заходів для офіційного визнання російської федерації державою-терористом згідно з положеннями Женевської декларації з питань тероризму (1987). Нині термін «держава-терорист» використовується стосовно рф на політичному рівні – у промовах вищих посадових осіб України, США, інших держав світу;
рускій мір, руський мир, рузький мір, руzкій мір – іронічні назви частини бойового російського наративу, призначеного виправдати напад на Україну;
орда/ординці – поширене в Україні пойменування російських сил вторгнення за аналогією з татаро-монгольським нашестям часів Київської Русі. Містить у собі також натяк на історію росії, яка протягом тривалого часу була складовою держави Золота Орда;
орки – метафорично забарвлений термін, що позначує російських військових, які вторглися в Україну. Поєднує два значення: 1) абревіатура від «окупаційний російський контингент» (ОРК); 2) фантастичні тупі та агресивні істоти в комп’ютерних іграх, фільмах, літературних творах жанру фентезі;
рашизм – термін, що походить від «раша» – англомовного звучання Russia (росія) і означує ідеологічні засади та практичні дії нинішнього політичного режиму рф, який є, з одного боку, спадкоємцем традиційного для всіх періодів російської історії великодержавного шовінізму, а з другого – одним із сучасних різновидів фашизму;
рашисти – громадяни російської федерації, що ідентифікують себе з її нинішнім політичним режимом, підтримують його агресивні, експансіоністські наміри і дії щодо українського та інших народів;
бандерівці/жидобандерівці – іронічна самоназва українських сил спротиву, що використовує штампи ворожої пропаганди;
великодержавний шовінізм – різновид ідеології й практика владних верств панівної нації в багатонаціональній державі, що характеризується проповідуванням винятковості чільної (державної) нації та її виключних переваг над іншими націями, що мешкають у цій державі. Поширюється також на міжнародні стосунки між «великими» і «малими» країнами. Проявляється в політиці імперіалізму й колоніалізму, пригнобленні та поневоленні інших націй;
волонтери – громадяни, які на добровільній та безоплатній основі, індивідуально чи скоординовано здійснюють суспільно корисну діяльність. Від початку російської агресії у 2014 р. українські волонтери і волонтерські об’єднання зробили колосальний внесок у забезпечення потреб армії й тилу і стали символом українського спротиву;
заградотряди – російські військові підрозділи, які під страхом смерті не дозволяють солдатам інших підрозділів відступити чи не виконати злочинний наказ;
ЗСУ – абревіатура для позначення Збройних сил України;
кадирівці, кадировці – прихильники президента Чеченської Республіки Рамзана Кадирова, які виконують функцію його особистої охорони (гвардії). Воюють на території України у складі регулярних військ російської федерації або парамілітарних підрозділів;
колаборант – особа, яка усвідомлено співпрацює з окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній країні;
кремлівська кліка – влада російської федерації;
окупант – той, хто бере участь в окупації; загарбник, займанець, наїздник, поневолювач. Представник сил російського вторгнення в Україну, рф щодо України загалом;
окупація – захоплення збройними силами певної держави однієї з частин або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї;
привид Києва – легендарний пілот винищувача, який знищив рекордну кількість ворожих літаків, захищаючи небо над Києвом;
територіальна оборона України – система загальнодержавних, військових і спеціальних заходів, що здійснюються в мирний час і в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги в захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна під час надзвичайних ситуацій;
фашизм – різновид політичного режиму та політичної ідеології. У вузькому сенсі – самоназва політичного руху під проводом Беніто Муссоліні в Італії 1922–1943 рр. У широкому сенсі (так званий родовий фашизм) – будь-який режим, характерними ознаками якого є культ лідера, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм, ідея національної вищості, мобілізованість нації й держави проти ворогів, найчастіше уявних. У минулому до таких режимів, крім власне італійського фашизму, належали нацизм у Німеччині 1933-1945 рр., фалангізм в Іспанії 1936-1975 рр., мілітаризм в Японії 1926-1945 рр. тощо. У наш час усі перелічені ознаки родового фашизму притаманні політичному режимові, що утвердився під керівництвом Путіна в рф. Для його означення широко використовується термін рашизм;
фашисти – прибічники фашизму, члени фашистських організацій. У ширшому тлумаченні під фашистами розуміють усіх, хто свідомо чи несвідомо є носієм фашистської ідеології та втілює у своїй поведінці волю фашистських режимів. На побутовому рівні фашист проявляє себе як особа, котра не поважає життя інших і розглядає його як свою здобич. Це зневажливе, споживацьке ставлення до чужого життя є реліктом доісторичної свідомості, що походить від часів канібалізму;
блокадний Маріуполь – поняття, яке означає гуманітарну катастрофу, що виникла внаслідок оточення Маріуполя російськими військами, які тривалий час обстрілюють місто, вбивають цивільне населення, руйнують інфраструктуру, не дають можливості евакуювати цивільних чи бодай забезпечити їх водою, їжею, ліками;
Буча – місто-супутник Києва, розташоване на північному заході від столиці України, що стало символом звірств окупантів на українській землі. Перебувало під окупацією з перших днів повномасштабної агресії російської федерації проти України до 1 квітня 2022 року, коли до міста увійшли підрозділи ЗСУ. В Бучі виявлено численні докази жорстоких вбивств та катувань мирного населення. Фото- та відеозображення тіл сотень убитих чоловіків, жінок та дітей миттєво облетіли провідні міжнародні інформаційні агентства і глибоко вразили представників світової спільноти. Лідери багатьох країн світу однозначно кваліфікували дії російських військових в Україні як геноцид;
воєнний злочин – свідоме грубе порушення правил ведення бойових дій («законів війни») та норм і принципів міжнародного гуманітарного права. До воєнних злочинів також належать злочин геноциду, злочини проти людяності та злочин агресії;
всеукраїнська школа онлайн – організоване дистанційне навчання українською мовою у формі відеозаписів уроків та психологічних хвилинок; рекомендована Міністерством освіти і науки України форма навчання в умовах надзвичайної ситуації для дітей внутрішньо переміщених осіб і дітей біженців (які виїхали за кордон);
всеукраїнський розклад – розклад занять у всеукраїнській школі онлайн;
геноцид – цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними ознаками. До таких дій належать: убивство членів цієї групи; завдання тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи; створення для членів групи умов, що призводять до повного чи часткового її знищення; унеможливлення народження дітей у середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі;
демілітаризація – елемент російського бойового наративу, спрямованого на виправдання воєнного вторгнення в Україну з метою захисту від, нібито, здійснюваної НАТО мілітаризації України;
денацифікація – елемент російського бойового наративу,
спрямованого на виправдання воєнного вторгнення в Україну з метою, нібито, врятувати українців від фантомних (вигаданих) «нацистів», які, начебто, знущаються з людей;
економічні санкції – обмеження, застосовані світовим співтовариством щодо ведення бізнесу, фінансових та інших активів як до окремих осіб, причетних до організації вторгнення російських військ в Україну, так і до росії загалом з метою припинення терористичних атак на території України;
Енергодар – місто на північному заході Запорізької області, поряд з яким розташована найбільша в Україні і Європі Запорізька атомна електростанція. Із 4 березня місто тимчасово контролюється військами рф, через що безпека об’єктів Запорізької АЕС не може бути повністю гарантована;
інформаційний марафон «Єдині новини» – реалізація єдиної інформаційної політики в Україні в умовах воєнного стану шляхом об’єднання всіх загальнонаціональних теле- та радіоканалів у єдиному потоці цілодобового інформаційного мовлення;
маріупольський драмтеатр – мем, що позначує воєнний злочин російських військових проти людяності, а саме авіабомбардування будинку з надписом-попередженням «діти», де переховувалася велика кількість мешканців Маріуполя з дітьми;
мародерство – термін, під яким у суто правовому тлумаченні розуміють викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих і поранених військовослужбовцях. Однак у повсякденному вжитку цей термін поширився на всі випадки незаконного вилучення (викрадення) під час воєнних дій приватного майна, зокрема й того, що належить цивільним особам. Саме в такому розширеному трактуванні мародерами називають усіх, хто від початку вторгнення військ рф в Україну прагне нажитися на чужому горі. При цьому важливо мати на увазі, що об’єктом мародерства є лише приватне майно (годинники, побутова техніка, меблі тощо), а не здобуті в бою військові трофеї. До мародерства масово вдаються солдати та офіцери ворожої армії, про що зібрано численні свідчення. На жаль, трапляються випадки мародерства (крадіжки, грабежі) й серед наших співвітчизників. Таких доморощених мародерів жорстко притягують до відповідальності як правоохоронці, так і самі громадяни;
мінуси (уходи) – снаряди, які випускаються по загарбниках;
мобільні крематорії – пересувні пристрої для спалювання тіл загиблих військовослужбовців, які, за деякими даними, можуть використовуватися супротивником для приховування втрат живої сили;
правило двох стін – одна з рекомендацій щодо безпеки для мирного населення, що приписує людині, яка під час обстрілів залишається у квартирі багатоповерхового будинку, ховатися в просторі між двома несучими стінами;
превентивний удар – елемент пропаганди російської федерації, яка обґрунтовує розв’язання агресивної війни проти України необхідністю запобігання позірним (надуманим) загрозам (подальшого розширенню НАТО на схід, застосування Україною біологічної, хімічної, ядерної зброї проти рф тощо);
російсько-українська війна – термін, що має кілька значень, а саме: 1) боротьба за незалежність України, яка триває кілька століть; 2) бойові дії, які точаться на сході впродовж восьми років (від анексії Криму та окупації частини Донецької і Луганської областей); 3) період повномасштабного вторгнення російських військ в Україну з 24 лютого 2022 року, коли о 5:05 ранку російська армія бомбила Київ;
тривожна валіза – валіза з найнеобхіднішим, що потрібно взяти із собою в укриття в разі оголошення повітряної тривоги;
ядерний тероризм – захоплення російськими військовими ядерних об’єктів (Чорнобильська АЕС у Прип’яті, Запорізька АЕС в Енергодарі), завезення на їхню територію зброї, влаштування там вибухів, тортури щодо працівників АЕС, яких примушують працювати цілодобово без зміни, тощо;
інформаційна війна – протиборство сторін у вигляді поширення спеціально підготовленої інформації та протидії аналогічному зовнішньому впливу на себе; полягає в маніпулюванні інформацією, яка, нібито, заслуговує на довіру без її усвідомлення, з метою схилити до прийняття рішень проти своїх інтересів, але в інтересах того, хто веде інформаційну війну;
інформаційна контузія – тяжка форма інформаційної травми, яка супроводжується суттєвими змінами свідомості, специфічними порушеннями психічної діяльності та адекватності поведінки;
інформаційна травма – особливий вид індивідуальної чи колективної психологічної травми, яка виникає в результаті тривалого та інтенсивного впливу на психіку людини різноспрямованої емоційно значущої інформації та супроводжується різким зниженням критичності мислення і сприймання інформації з різними формами емоційного зараження;
інформаційний шок – шоковий стан під впливом інформації, що руйнує картину світу людини, не вписується в моральні норми та уявлення, призводить до втрати базових цінностей;
колективна травма – психічна травма, отримана групою людей будь-якого розміру, аж до всього суспільства загалом, унаслідок соціальної, техногенної чи екологічної катастрофи або злочинних дій політичних чи інших соціальних суб’єктів;
наратив – словесна частина оповіді, опису реальності, яка несе смислове навантаження, зокрема бойовий наратив – спеціальна конструкція, що використовується для впливу в інформаційній війні;
національна ідентичність – відчуття належності до певної держави чи нації, представленої унікальними традиціями, культурою та мовою; суб’єктивне відчуття, яке людина поділяє з групою людей, про націю незалежно від статусу громадянства;
ПТСР – посттравматичний стресовий розлад, відтермінований наслідок пережитого гострого стресу під час травматичної події (коли людина зіткнулася із загрозою для життя, спостерігала загибель інших людей). Проявляється як набір симптомів, серед яких інтрузії (флешбеки і нічні кошмари), прагнення ізолюватися, емоційні і когнітивні порушення тощо;
травма жертви – психологічна травма, яку отримує індивід або група, що зазнають агресії. Для неї характерні почуття страху, болю, образи, розчарування, а механізмами психологічного захисту найчастіше стають витіснення, регресія та раціоналізація;
травматичний шок – важкий, часом критичний для життєдіяльності патологічний стан, що виникає внаслідок важких фізичних травм і супроводжується вираженими порушеннями функцій життєво важливих органів, передусім кровообігу і дихання;
бандерівський смузі – українська назва саморобної горючої суміші в скляній пляшці, відомої раніше як «коктейль Молотова»;
біологічеське оружіє – іронічно викривлена назва елемента бойового російського наративу, спрямованого на виправдання російського вторгнення в Україну; позначає брехливе повідомлення про нібито наявність виробництва в Україні біологічної зброї; використовується у воєнному народному фольклорі як назва вигаданих фантастичних тварин і як позначення для голубів, гусей, синичок та ін., що допомагають своїми діями знищувати ворогів;
«рускій воєнний корабль, іді на … !» – гасло війни, яке означає крайній ступінь обурення і неприйняття, еквівалент посилання ворога геть!!! Походить від реальної відповіді українського воїна російським загарбникам;
Всеукраїнська хвилина мовчання – масова акція вшанування воїнів, що віддали життя, захищаючи Україну від країни-терориста, росії;
Слава Україні – Героям слава! – українське патріотичне гасло часів Української революції 1918–1920 рр., що набуло поширення за роки незалежності. З 2018 р. – офіційне військове вітання у Збройних силах України і в Національній поліції.
Як свідчить аналіз, поповнення і функціонування лексичного складу української мови у галузі термінології активно здійснюється також за рахунок запозичень з слов’янських та інших мов. Зростання питомої ваги лексичних запозичень, вкраплень (запозичених терміноелементів), кальок, зумовлене посиленням міжнародного характеру науково-технічних досліджень, «інтернаціоналізацією» термінологічної мови. Саме звідси виникає актуальна проблема переповнення терміносистем іншомовними термінами, створеними на основі елементів-запозичень.
Сучасні дослідження галузевих термінологій дають підстави вважати, що основний корпус терміносистем є сформованим, проте потребує суттєвої уніфікації і стандартизації. Вдосконалення повинно здійснюватися з урахуванням досвіду мов світу, в яких ці галузеві термінології характеризуються широкою репрезентативністю (у першу чергу тих, які продукували міжнародні одиниці) і досвіду вітчизняного термінотворення.
Основу українських термінологічних систем становлять власне українські слова, що увійшли в науковий та повсягденний обіг. Об’єктивним фактором стає наявність мовних запозичень та «інтернаціональних» утворень. Враховуючи, з одного боку, прагнення до очищення від запозичень, а з другого «інтернаціоналізацію» термінології, як наслідок, тенденції до міжнародного наукового кооперування, вдосконалення і внормування термінології повинне передбачити узгодження національного і міжнародного компонентів у терміносистемі. При цьому доцільним є надання переваги національній лексичній одиниці над запозиченою, якщо вона вмотивована і її значення відповідає поняттю. У разі одночасного входження в мову поняття й іншомовного терміна таке запозичення, звичайно, виправдане.
Слід обмежити використання синонімів, паралельних утворень, надаючи перевагу термінам з більшою вмотивованістю, при однакових характеристиках мотивації і лексичної складності національного і запозиченого термінів віддавати перевагу першому.
З часу повномасштабного російського вторгнення актуальним стало оновлення окремих термінів та понять. Не маючи змоги перемогти на полі бою, росія не полишає спроби нав’язати світу власне трактування того, що відбувається в Україні та з Україною. На жаль, відголоски російської пропаганди у вигляді заангажованої лексики війни можна сьогодні зустріти на шпальтах вітчизняних та західних видань. Тож в умовах війни ключового значення набуває вибір лексики та правильне використання термінів. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки разом з Інститутом масової інформації підготували рекомендації та застереження щодо вживання термінології стосовно подій та явищ російсько-української війни. Наведемо окремі з них:
українська криза (також зустрічаються «українська війна», «війна в Україні»- «російсько-українська війна». Такі формулювання маскують роль агресора (росії), перекладають відповідальність за проблему на Україні (з Україною «щось не так», відмовляють Україні в суб’єктності (Україна лише територія, де точаться воєнні дії). Правильне формулювання: російське вторгнення (агресія, напад) в Україну;
російська влада (на загарбаних територіях України рф імітує відновлення нормального життя, повернення цивільної влади, лише тепер російської. Однак вся призначена та санкціонована окупантами адміністрація є незаконною, а її представники є колаборантами, а не посадовцями. Важливо не ототожнювати російські окупаційні структури із законними органами влади на підконтрольній Україні території. Правильне формулювання: російська окупаційна адміністрація;
спірні території (загарбані та контрольовані рф території України ніколи на були предметом міжнародного диспуту. Непорушність кордонів України була визнана міжнародною спільнотою (зокрема росією) разом із визнанням незалежності, здобутої в 1991 році). Правильні формулювання: тимчасово окуповані території; незаконно анексовані території;
сепаратисти (в Україні не існує проблеми сепаратизму. Немає помітних політичних груп, які прагнуть відколоти частини території України з метою створення в них нових повністю незалежних держав. Натомість є посібники російських загарбників, які виконують їх накази і прагнуть поглинання всієї або частини території України росією). Правильні формулювання: проросійські заколотники, зрадники, колаборанти;
референдуми (дійства, влаштовані російськими окупантами у 2014 і 2022-2023 роках, лише імітують референдум, але в жодному разі ними не є. Це незаконні щодо окупованого населення пропагандистські акції, які не відповідають жодним стандартам волевиявлення, а їх оголошені результати – сфальшовані). Правильні формулювання: псевдореферендуми; фейкові референдуми;
проросійські війська Єдиним суб’єктом прямої збройної агресії проти України є рф. Жодні так звані «ДНР» та «ЛНР» не мали і не мають власних військових формувань, окремих від збройних сил рф. Так звані «народні міліції» – це 1-й і 2-й корпуси Південного військовго округу рф. Після незаконного оголошення про анексію Донецької і Луганської областей ці формування стали частиною російських війсь не лише фактично, але й формально. Наявність там українських громадян не змінює суті речей, а лише свідчить про порушення москвою Женевських конвенцій. Правильні формулювання: російські війська, російські збройні формування;
приєднання територій (ухвалені в кремлі рішення про розширення рф за рахунок українських територій – незаконні та юридично нікчемні. Статус цих територій як невід’ємної частини України, з точки зору міжнародного права та українського законодавства, залишається незмінним. Водночас спроба нав’язати окупованим територіям російську адміністрацію та включити їх у російське правове поле є окремим видом злочину, крім, власне, агресії та окупації. Правильні формулювання: незаконна анексія, спроба анексії української території;
евакуація населення (в ході воєнних дій евакуацію свого мирного населення здійснює Україна, аби запобігти його стражданням у зоні бойовий дій. Натомість рф на окупованій нею території ставиться до українських громадян як до заручників та до людського ресурсу – свого військового трофею. Свавільне переміщення населення окупантом, зокрема дітей, є воєнним злочином;
ДНР, ЛНР, Республіка Крим (на загарбаних територіях України росія створила незаконні адміністративні утворення, які не є ані республіками, ані суб’єктами федерації рф. Юридично існують лише Донецька і Луганська області України та Автономна Республіка Крим, тимчасово окуповані росією. Абревіатури ЛНР та ДНР краще не використовувати для позначення територій, а вживати лише коли йдеться про відповідні російські окупаційні утворення). При згадці цих утворень правильно брати їхні назви у лапки, уточнювати характеристикою «так звані»: наприклад, ватажки так званої «ДНР», бойовики так званої «ЛНР».
Майбутнє української нації залежить від того, наскільки органічно національна мова ввійде в науку, культуру, виробництво, військову справу, мистецтво, книговидавництво, церкву та ін. Але всі ці галузі беруть початок з одного джерела – школи і освіти. А для цього потрібно, щоб нація оберігала дух національної ідеології, яка творилася тисячоліттями і яка глибоко входить у мову, мислення, національні традиції. Бо ж загальновідомо, що держава без стержня поваги до суспільної моралі, закладеної у дотриманні чинного законодавства України і духовності та віри в Бога, є бездуховна держава, яка не може мати майбутнього. Слова, наповнені українською духовністю, – це те, про що мріяли великі творці української держави і українського слова, чиї невмирущі твори написані українською мовою, І. Котляроевського і Т. Шевченка, І. Франка і Лесі Українки, І. Нечуя-Левицького і М. Коцюбинського… «українська мова живе в прекрасних піснях народу, хто не припаде до нього вустами, той сам усохне від спраги», – писав В. Сухомлинський.