Релігійна мережа: основні тенденції, динаміка змін, перспективи розвитку
За станом на 10 серпня 2023 року в Закарпатській області відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” діють три центри, 18 управлінь,1756 релігійних громад, 60 монастирів, вісім релігійних братств, дев’ять місіонерських товариств та вісім духовних навчальних закладів.
Розподіл релігійних організацій за конфесійною ознакою свідчить про домінування в області православ’я, до якого належить 769 релігійні організацій (41 % від загальної кількості).
Католицькі релігійні організації за кількістю релігійних громад та віруючих посідають другу сходинку: 576 церковних структур, що складає 31 %.
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань складає 496 релігійних організацій, що складає 27 % від загальної кількості релігійних формувань області.
Один відсоток релігійних формувань області складають: іудаїзм (15 релігійних громад), мусульмани (2), язичники (2), по одній – буддистів та кришнаїтів.
Віруючі задовільність свої молитовні потреби у 1595 культових спорудах та приміщеннях, пристосованих під молитовні, з яких у власності релігійних громад 1353 храми та молитовні будинки, у користуванні – 102, 140 будівель пристосовано під молитовні.
Для релігійної освіти дітей релігійні організації області, благодійні структури, засновані релігійними організаціями, використовують 10 закладів загальної середньої освіти та 13 закладів дошкільної освіти.
В області діють міжконфесійні дорадчі органи: рада церков при голові обласної державної адміністрації та Міжконфесійна Духовна Рада Закарпаття (МДРЗ).
Православне середовище області
Відповідно до статей 13 та 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” в області діють три єпархіальні управління Української Православної Церкви (Православної Церкви України):
Закарпатська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (ЗЄ УПЦ (ПЦУ), керуючий єпископ Варсонофій (Руднік);
Мукачівсько-Карпатська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (МКЄ УПЦ (ПЦУ), керуючий єпископ Віктор Бедь;
Ужгородсько-Хустська єпархія Української Православної Церкви (Православної церкви України) (УжХЄ УПЦ (ПЦУ), керуючий єпископ Кирил (Михайлюк).
Кількісний склад релігійних громад єпархіальних управлінь УПЦ (ПЦУ)
| (ЗЄ УПЦ (ПЦУ)
єпископ Варсонофій (Руднік) |
|
(МКЄ УПЦ (ПЦУ), єпископ Віктор Бедь |
|
(УжХЄ (УПЦ (ПЦУ), єпископ Кирил (Михайлюк) | ||||||
| перехід з УПЦ КП | перехід з УПЦ (МП) | ново-створені | перехід з УАПЦ | перехід з УПЦ (МП) | ново-створені | перехід з УАПЦ | перехід з УПЦ (МП) | ново-створені | ||
| 23 | 5 | 4 | 4 | 3 | 7 | 2 | – | 1 | ||
Таким чином, на сьогодні відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” зареєстровано статути 49 релігійних громад УПЦ (ПЦУ), у тому числі у зв’язку із зміною підпорядкування з Української Православної церкви, що у канонічному підпорядкуванні Московського патріархату (УПЦ (МП) – 8. Зміна підпорядкування семи релігійних громад з УПЦ (МП) відбулася у 2019 році, однієї – у липні 2023 року.
10 лютого 2023 року Епіфа́ній, митрополит Київський і всієї України, предстоятель Української Православної Церкви (Православної церкви України) надав статус ставропігійної двом релігійним громадам у с. Верхній Студений Хустського району: Свято-Благовіщенській (Середній Студений) та Свято-Миколаївській, згідно якого релігійні громади не входять до жодної з трьох єпархій Української Православної Церкви (Православної Церкви України) в області та перебувають безпосередньо під опікою Предстоятеля Церкви – Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Наразі релігійні громади УПЦ (ПЦУ) с. Верхній Студений готують документи для подання до обласної військової адміністрації щодо реєстрації нової редакції статутів.
За інформацією Солотвинської територіальної громади (Тячівський район) 22 березня 2022 року шість релігійних громад УПЦ (МП) територіальної громади (дві релігійні громади смт Солотвино, по одній с. с. Глибокий Потік, Нижня Апша, Середнє Водяне, Топчино) за рішенням зборів представників релігійних громад Української Православної церкви населених пунктів Солотвинської селищної ради Тячівського району від вийшли з-під юрисдикції Московського патріархату.
У той же час, заяви про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статутів зазначених релігійних громад на сьогодні до обласної військової адміністрації не надходили.
Також в області відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” діє 30 релігійних громад Української Православної церкви Київського патріархату, одна з яких (смт Чинадійово Мукачівського району) діє як монастир у складі Мукачівсько-Карпатської єпархії УПЦ (ПЦУ) та 16 Української Автокефальної Православної Церкви.
Перереєстрація статутів зазначених релігійних громад до складу Православної Церкви України триває.
Українська Православна церква, що у канонічному підпорядкуванні Московського патріархату, залишає за собою лідируючі позиції за кількістю парафій та віруючих. У той же час, за період з 2019 по серпень 2023 рр. у зв’язку із зміною канонічного підпорядкування до УПЦ (ПЦУ), кількість парафій УПЦ (МП) зменшилась на 8 одиниць. Таким чином, в області дві єпархії УПЦ (МП) нараховують 622 релігійні громади, 32 монастирі, 4 релігійні братства та один духовний навчальний заклад.
Проведений моніторинг у православному середовищі області свідчить про те, що активний перехід релігійних громад УПЦ (МП) до Православної Церкви України розтягується у часі через супротив духовенства УПЦ (МП) та окремих віруючих.
Католицьке середовище представлене в області Мукачівською греко-католицькою єпархією (МГКЄ) та Мукачівською дієцезією римсько-католицької церкви (472 та 104 релігійні організації відповідно).
На сьогодні Мукачівська греко-католицька єпархія залишається однією з найвпливовіших церковних структур на території Закарпаття, посідає друге місце за кількістю релігійних організацій та віруючих, налічує: провінцію св. Миколая Василіянського чину Св. Йосафата в Україні у с. Малий Березний Великоберезнянського району, релігійне управління греко-католицької церкви Берегівського деканату, у складі якого угорськомовні релігійні громади. Також МГКЄ має 17 монастирів та 450 релігійних громад.
Питання про статус Мукачівської греко-католицької єпархії у період з 1990 року по сьогодні неодноразово порушувався як окремими священиками, так і віруючими. Однак, на сьогодні МГКЄ продовжує залишати за собою статус „власного права”.
Як результат тоталітарної політики колишнього радянського союзу, тривалий час не вирішеними проблемними питаннями у діяльності релігійних організацій МГКЄ були:
суперечки з віруючими УПЦ (МП) за право користування культовими спорудами;
повернення метричних книг релігійних організацій, вилучених у радянський період чи надання можливості копіювання зазначених матеріалів.
На сьогодні понад 80 відсотків майнових суперечностей греко-католиків вирішено: для потреб віруючих збудовано нові храми, повернуто у користування чи власність культові споруди, відібрані у радянський період.
У березні 2022 року розпочато сканування та приведення в електронний формат (оцифрування) архівних документів Національного архівного фонду в держархіві (м. Берегово).
Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви (РКЦ) представлена найбільш широким національним спектром віруючих: українці, угорці, словаки, німці. У 55 громадах РКЦ богослужіння здійснюються угорською мовою, у 9 – німецькою, 8 – словацькою, у 2-х – румунською, в інших – на змішаних мовах. Однак, домінуючою залишається угорська орієнтація. Це зумовлено, у першу чергу, обставинами історичного характеру.
28 січня 2022 року Папа Франциск прийняв зречення єпископа Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви Антала Майнека OFM та призначив єпископа-помічника Мукачівської дієцезії РКЦ Миколу Лучка OP апостольським адміністратором (до відкликання Апостольським Престолом).
З серпня 2022 року Мукачівська дієцезія має генерального вікарія. Ним став о. Петро Жарковський, який одночасно продовжує своє служіння як президент „Карітас-Спес Україна”.
У серпні цього року Мукачівська дієцезія РКЦ відзначила 30 річницю встановлення структур римсько-католицької церкви на Закарпатті. (Довідка: 14 серпня 1993 року рішенням Святого Престолу була утворена римсько-католицька апостольська адміністрація Закарпаття з центром у Мукачеві. 9 грудня 1995 року Папа Іоанн Павло II призначив отця-францисканця Антала Майнека єпископом-помічником Апостольської Адміністрації, а 6 жовтня 1997 року ‒ Апостольським адміністратором. 27 березня 2002 року на Закарпатті було утворено Мукачівську дієцезію, першим єпископом-ординарієм якої став Антал Майнек).
Римсько-католицька церква надає особливу увагу соціальній та благодійній діяльності, особливо у середовищі малозабезпечених, пристарілих, дітей-сиріт та багатодітних сімей. Налагоджено співпрацю з благодійними організаціями, зокрема, „Caritas” (Каритативна організація Мукачівської Дієцезії), міжнародним рухом „Pro-life”, мета діяльності якого – боротьба за життя ненароджених дітей, проти абортів тощо.
Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви підтримує добрі стосунки з представниками інших релігійних течій, відсутні міжконфесійні конфлікти. Римо-католики області з повагою ставляться до традицій і звичаїв населення Закарпаття з урахуванням його національного складу, займають конструктивну позицію у взаємовідносинах із представниками органів державної влади.
Протягом 2022 ‒ початку 2023 року Українська Греко-католицька церква (УГКЦ) та Українська Православна Церква (Православна церква України) проводили обговорення про узгодження нових церковних календарів. Таким чином, з 1 вересня 2023 року, коли розпочинається новий церковний рік, обидві конфесії перейдуть на новоюліанський календар.
Згідно проведених опитувань, понад 90 відсотків віруючих Мукачівської греко-католицької єпархії виявили бажання перейти на григоріанський календар. Таким чином, з 1 вересня цього року греко-католики Закарпаття святкуватимуть релігійні свята спільно з римсько-католицькою церквою та деякими протестантськими релігійними організаціями.
Однак, за словами Апостольського адміністратора МГКЄ владики Ніла, окремі релігійні громади, за бажанням, можуть залишити для відзначення релігійних свят юліанський календар.
Що стосується вірних УПЦ МП, то вони залишаються консервативними в календарному питанні та вкрай негативно сприймають питання про перехід на новий стиль.
Протестантське середовище області
Найбільшою впливовою та авторитетною протестантською церквою в області залишається Закарпатська реформатська церква, яка також є найбільшою за кількістю релігійних громад та чисельністю віруючих серед протестантських церков області. До складу управління Закарпатської реформатської церкви входять три церковні округи (Ужанський, Березький та Мароморош-Угочанський), 113 релігійних громад у 8-ми районах області. Релігійні громади обслуговують 84 священиків (7 громадян інших країн).
Закарпатська реформатська церква фігурує на території області як самостійна високоорганізована і матеріально забезпечена структура, яка крім релігійної сфери, охоплює інші галузі життєдіяльності.
Істотну допомогу ЗРЦ надають реформати Угорщини, окремих країн Європи, зусиллями яких на Закарпатті створено низку релігійних місій і філантропічних закладів.
Обласне об’єднання євангельських християн-баптистів за станом на 10 серпя 2023 року посідає друге місце в області за кількістю протестантських релігійних організацій – 75 релігійних громад, які обслуговують 53 священики, з яких 4 іноземців. Також у складі обласного об’єднання 3 місіонерські товариства та духовних навчальний заклад. При релігійних громадах діє 55 недільних шкіл.
Закарпатське обласне об’єднання Української церкви християн віри євангельської (до 2017 року – обласне об’єднання християн віри євангельської-п’ятидесятників), утворене на території сучасного Закарпаття наприкінці 20-х років ХХ століття, (азва походить від особливого пошанування П’ятидесятниці – зіслання Святого Духа) налічує 45 релігійних громад та 2 місіонерські товариства. Релігійні організації зазначеної релігійної структури проводять активну благодійну та просвітницьку роботу.
52 релігійні громади церкви адвентистів сьомого дня Закарпатської області входять до складу „Західної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня в Україні” з центром у м. Львів. У м. Мукачево діє „Релігійне братство ім. Апостола Луки Адвентистів Сьомого дня м. Мукачево”, а також філія всесвітньої Адвентистської агенції допомоги і розвитку (міжнародна назва – ADRA).
Релігійні структури церкви АСД спрямовують свої зусилля на допомогу постраждалим від стихійних лих, катастроф, здійснюють спеціальні програми для біженців, виявляють турботу про людей в будинках для осіб похилого віку, у середовищі ромів тощо.
Інші протестантські релігійні організації діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, проводять місіонерсько-проповідницьку, благодійну, релігійно-освітню діяльність, дотримуючись притаманних їй догматичних та культових особливостей.
Ісламське середовище області
Обласною державною адміністрацією зареєстровано статути двох мусульманських релігійних громад. Членами зазначених релігійних громад є віруючі-мусульмани – жителі Закарпатської області. Через війну в Україні, потенціалу щодо кількісного зростання віруючих не зафіксовано.
Проблемним у діяльності мусульманської релігійної громади є питання забезпечення культовими спорудами та кадрами священнослужителів.
Іудейське середовище області
Євреї Закарпатської області задовольняють свої духовні потреби в 15 релігійних громадах.
Іудейським релігійним громадам надається допомога і сприяння у поверненні колишнього культового майна, зокрема, повернуто історичне призначення будівлям синагог у містах Берегово та Виноградів.
Щороку область відвідує близько 300 паломників-іудеїв з США, Ізраїлю. Мета паломництва – вшанування місць, пов’язаних із життям і діяльністю рабина м. Мукачева 30-х років ХХ століття Лазаря Хаїма Шпіра та місць поховань родичів та знайомих.
У рамках проекту ESJF (Європейська Ініціатива охорони єврейських кладовищ) колишні вихідці євреї із Закарпаття за сприяння органів місцевого самоврядування приводять до ладу старі єврейські кладовища, зокрема у с. Голубине Мукачівського району, м. Перечин, с. Чумальово Тячівського району, с. Тур’ї Ремети Ужгородського району.
Етноконфесійні, новітні релігійні організації та рухи
До новітніх релігійних об’єднань належить 89 релігійних громад або 4,5% від їх загальної кількості. Аналіз розвитку релігійної мережі свідчить, що протягом останніх років, розбудова новітніх релігійних утворень уповільнилася.
Язичництво представлене в області двома громадами прихильників РУНВіри (м. Хуст, м. Ужгород). Наразі активність зазначених релігійних громад низька.
Неорелігійні деномінації, які діють в області на підставі зареєстрованих статутів, лояльно ставляться до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Потенціалу щодо розширення своєї діяльності та кількісного зростання віруючих не мають.
Основними завданнями обласної військової адміністрації, департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій облдержадміністрації у період російської агресії є об’єднання релігійних організацій різних конфесій, віруючих навколо загальнонаціональної ідеї – перемоги на російським агресором. Основна робота ведеться у сприянні релігійним організаціям у їхній допомозі вимушеним переселенцям, населенню та військовим у зоні бойових дій та на деокупованих територіях, а також унеможливленні використання релігії для дестабілізації суспільства.
Легалізація капеланської служби у Збройних Силах України дала змогу надавати повноцінну душпастирську опіку воїнам. Закарпатські священнослужителі-капелани православної та католицьких церков надають духовну та моральну підтримку бійцям безпосередньо у зоні бойових дій. У той же час, постійна психологічна напруга впливає на моральний стан капеланів, які, як і військові, потребують якісного відновлення. Питання про удосконалення служби військового капеланства обговорено 7 липня цього року на онлайн-нараді під головуванням віце-прем’єр-міністра України – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук.
Обласною військовою адміністрацією, її структурними підрозділами здійснюється моніторинг випадків міжконфесійного протистояння та вживаються заходи щодо їх нейтралізації; проводиться робота щодо роз’яснення законодавства про свободу совісті різним категоріям населення, зокрема на нарадах, семінарах, на зустрічах з керівниками релігійних організацій, священнослужителями-іноземцями.
Інформація про реалізацію державної політики у сфері свободи совісті, стан державно-церковних відносин в області подається через друковані засоби інформації, веб-сайти обласної військової адміністрації, інформаційний бюлетень департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій облдержадміністрації.
Маріанна Семенович,
начальник відділу у справах релігій управління національностей та релігій департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій облдержадміністрації
16.08.2023