ПРО СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОЇ СИТУАЦІЇ, ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2020 РОЦІ
Лендєл Маріанна Василівна,
начальник відділу у справах релігій, організаційного та
фінансового забезпечення управління національностей
та релігій облдержадміністрації
За станом на 1 січня 2021 року в Закарпатській області діє 2011 релігійних організацій 37-и віросповідань, течій та напрямів, з яких 165 релігійних громад згідно частини дев’ятої статті 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” – без реєстрації статуту.
Відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” в Закарпатській області діють три центри, 17 управлінь,1740 релігійних громад, 61 монастир, вісім релігійних братств, дев’ять місіонерських товариств та вісім духовних навчальних закладів.
При релігійних громадах функціонує 1106 недільних шкіл та 2 загальноосвітні школи. Релігійні організації є засновниками 18 періодичних релігійних видань: по шість – друкованих, аудіовізуальних та електронних.
Богослужбову діяльність здійснюють 2023 священнослужителі, у тому числі 76 іноземців.
Віруючі задовільність свої молитовні потреби у 1601 культовій споруді та приміщеннях, пристосованих під молитовні, з яких у власності релігійних громад 1350 храмів та молитовних будинків, у користуванні – 101, 150 будівель пристосовано під молитовні.
За період з 1991 – 2020 рр. віруючими збудовано 737 культових споруд.
Упродовж 1992 – 2020 років із 281 виявленого об’єкта колишньої церковної власності релігійним організаціям області повернуто 128.
У 2020 році облдержадміністрацією було зареєстровано статути семи новоутворених релігійних громад, зокрема:
три – Мукачівської греко-католицької єпархії;
двох – Української Православної Церкви (Православної Церкви України);
двох протестантських релігійних громад.
За звітній період відповідно до заяв було зареєстровано у новій редакції статути 19 релігійних громад: 10 – церкви адвентистів сьомого дня, по три – Української Православної церкви (Православної Церкви України) та греко-католицьких релігійних громад, по одному – Закарпатської реформатської церкви, Християнської церкви (Повного Євангелія) та іудейської релігійної громади.
Найчисельнішою за кількістю релігійних організацій залишається Українська Православної церква, яка нараховує 663 релігійні організації. Другу позицію займає Мукачівська греко-католицька єпархія – 474 релігійні організації. Закарпатська реформатська церква налічує 117 релігійних організацій, Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви – 102.
До складу Української Православної церкви (Православної Церкви України) входять: два єпархіальні управління, 93 релігійні громади, монастир, релігійне братство та духовний навчальний заклад.
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань за станом на 1 січня цього року складає 536 релігійних організацій.
Також в області відповідно до зареєстрованих статутів діють 14 іудейських релігійних громад, чотири – інших православних релігійних громад, по дві громади Вірменської апостольської церкви, язичників та мусульман, по одній – буддистів, Товариства Свідомості Крішни.
Розподіл релігійних організацій за конфесійною ознакою свідчить про домінування в області православ’я, до якого належить 767 релігійних організацій (38 % від загальної кількості).
В області відповідно до статті 13 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” діють два єпархіальні управління Української Православної Церкви (Православної Церкви України):
Закарпатська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) нараховує 25 релігійних громад, чотири з яких зареєстрували свої статути у зв’язку із зміною юрисдикційної належності з Української Православної церкви, 20 – у зв’язку з перереєстрацією статутів з Української Православної церкви Київського патріархату. Одна релігійна громада була утворена у 2020 році.
Мукачівсько-Карпатська єпархія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) нараховує: 8 релігійних громад, духовний навчальний заклад та релігійне братство. Протягом 2020 року до складу єпархіального управління ввійшла одна новоутворена релігійна громада УПЦ (ПЦУ) – у смт Вилок Виноградівського району. Також у складі Мукачівсько-Карпатської єпархії УПЦ (ПЦУ) діє монастир у смт Чинадійово Мукачівського району.
Крім того, на 1 січня 2021 року в області відповідно до зареєстрованих статутів діють 33 релігійні громади Української Православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та 22 релігійні громади Української Автокефальної Православної Церкви.
Українська Православна церква (УПЦ), що у канонічному підпорядкуванні Московського патріархату, залишає за собою лідируючі позиції за кількістю парафій та віруючих.
Протягом 2020 року у порівнянні з 2019 роком кількість релігійних організацій УПЦ залишилась незмінною.
У структуру УПЦ (МП) входять два єпархіальні управління:
управління Мукачівської єпархії УПЦ (11 благочинь, 358 релігійних громад, які обслуговують 303 священики; 15 монастирів; Мукачівське духовне училище (7 викладачів, 18 слухачів) та чотири релігійні братства). У Мукачівській єпархії, яку очолює митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор (Мамасуєв), практично вдалося вирішити усі міжконфесійні майнові конфлікти. Указом Президента України 20 липня 2020 року № 284/2020 за багаторічну плідну церковну, благодійну і милосердницьку роботу митрополита Феодора, керуючого Мукачівською єпархією УПЦ нагороджено орденом „За заслуги” II ступеня. 25 вересня 2020 року підчас робочої поїздки в область Президент України відвідав Свято-Миколаївський храм УПЦ м. Ужгород, де вручив владиці Феодору орден.
Хустська єпархія УПЦ налічує 17 благочинь, 266 релігійних громад, які обслуговують близько 258 священнослужителів, 19 монастирів.
Релігійні громади УПЦ на 90 відсотків забезпечені культовими спорудами.
За національним складом віруючі УПЦ поділяються на українців, угорців, румунів (у Хустській єпархії діє окреме Солотвинське благочиння, до складу якого входять релігійні громади, богослужіння у яких проходить виключно румунською мовою), словаки, та інші представники нацменшин, віруючі ромської народності.
Наразі релігійна ситуація у православному середовищі області є прогнозованою та контрольованою.
Католицьке середовище області
Католицьке середовище представлене в області Мукачівською греко-католицькою єпархією (МГКЄ) та Мукачівською дієцезією римсько-католицької церкви.
Мукачівська греко-католицька єпархія залишається однією з найвпливовіших церковних структур на території Закарпаття, посідає друге місце за кількістю релігійних організацій та віруючих.
У 2020 році кількість релігійних греко-католицьких громад збільшилась на три новоутворені релігійні громади. Таким чином, МГКЄ налічує: провінцію св. Миколая Василіянського чину Св. Йосафата в Україні у с. Малий Березний Великоберезнянського району, релігійне управління греко-католицької церкви Берегівського деканату, у складі якого угорськомовні релігійні громади. Також МГКЄ має 20 монастирів та 447 релігійних громад.
З січня 2003 року до смерті у липні 2020 року єпархію очолював правлячий єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії єпископ Мілан (Шашік). 20 липня 2020 року владику Мілана поховали у крипті Хрестовоздвиженського кафедрального собору м. Ужгород, у якій на той час були поховані єпископи Мукачівської греко-католицької єпархії Андрій Бачинський (1732-1809), Олексій Повчій (???- 1831), Василь Попович (1796-1864) та Теодор Ромжа (1911-1947).
Президент України Володимир Зеленський за багаторічну плідну церковну, благодійну і милосердницьку діяльність нагородив єпископа Мілана Шашіка орденом „За заслуги” II ступеня (посмертно).
Цього ж дня Папа Франциск призначив єпископа-помічника Мукачівської греко-католицької єпархії Ніла Лущака, ЧБМ апостольським адміністратором Мукачівської греко-католицької єпархії (до відкликання).
27 вересня 2020 року у м. Ужгород відбулася інтронізація Апостольського адміністратора Мукачівської греко-католицької єпархії єпископа Ніла Лущака, який з січня 2013 року до 20 липня 2020 року виконував обов’язки помічного єпископа. Владика Ніл – перший закарпатець, рукоположений на єпископа в Ужгородському греко-католицькому Хрестовоздвиженському кафедральному соборі.
Кількість релігійних організацій Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви залишилася на рівні 2019 року: 102 релігійні організації (дієцезійне управління, 92 релігійні громади, 8 монастирів та духовний навчальний заклад). Мукачівська дієцезія РКЦ представлена найбільш широким національним спектром віруючих: угорцями, словаками, німцями та української національностей. Зокрема, у 55 громадах РКЦ богослужіння здійснюються угорською мовою, у 9 – німецькою, 8 – словацькою, у 2-х – румунською, в інших – на змішаних мовах. Однак, домінуючою залишається угорська орієнтація. Це зумовлено, у першу чергу, обставинами історичного характеру.
Римсько-католицька церква в області відчуває нестачу священнослужителів. 92 релігійні громади обслуговують 43 священнослужителі, з яких 26 є громадянами іноземних держав ‒ Угорщини, Словаччини, Польщі, Німеччини, Іспанії, Бразилії.
У цілому Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви підтримує добрі стосунки з представниками інших релігійних течій, відсутні міжконфесійні конфлікти. Римо-католики області з повагою ставляться до традицій і звичаїв населення Закарпаття з урахуванням його національного складу, займають конструктивну позицію у взаємовідносинах із представниками органів державної влади.
Протестантське середовище області
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань за станом на 1 січня цього року складає 539 релігійних організацій (27 % від загальної кількості релігійних формувань області). У 2020 році кількість протестантських релігійних громад збільшилась на одну одиницю.
Найбільшою впливовою та авторитетною протестантською церквою в області залишається Закарпатська реформатська церква, яка також є найбільшою за кількістю релігійних громад та чисельністю віруючих серед протестантських церков області. До складу управління Закарпатської реформатської церкви входять три церковні округи (Ужанський, Березький та Мароморош-Угочанський), 113 релігійних громад у 8-ми районах області. Релігійні громади обслуговують 77 священиків.
У власності релігійних громад ЗРЦ знаходиться 109 культових споруд, у стадії будівництва 8 храмів. На сьогодні Закарпатська реформатська церква має найвищий показних забезпеченості релігійних громад культовими будівлями.
Водночас, в області ЗРЦ не має власного духовного навчального закладу, а тому у закордонних духовних навчальних закладах навчається 55 майбутніх церковнослужителів.
Закарпатська реформатська церква фігурує на території області як самостійна високоорганізована і матеріально забезпечена структура, яка крім релігійної сфери, охоплює інші галузі життєдіяльності.
25 серпня цього року у с. Поляна Свалявського району відбулося чергове засідання Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ), на якому після передчасної смерті колишнього голови Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття старшого єпископа Української Євангельської Церкви (УЄЦ) Василя Райчинця, головою МДРЗ було обрано єпископа Закарпатської реформатської церкви Олександра Зана-Фабіана. Заступника голови синоду ЗРЦ, головного секретаря управління Закарпатської реформатської церкви Яноша Гейдера було переобрано секретарем МДРЗ.
Релігійні структури церкви євангельських християн-баптистів нараховують 81 релігійну організацію, Української церкви християн віри євангельської – 54, церкви адвентистів сьомого дня – 52, церкви живого Бога – 47, Свідків Єгови – 162 (з яких 144 релігійні громади діють без статусу юридичної особи). Інші протестантські утворення мають у своєму складі до 10 релігійних організацій.
У грудні 2019 року наказом Міністерства культури України було зареєстровано статут релігійної організації „Управління Ромської Християнської Євангельської Церкви Живого Бога України”. За заявами керівництва управління Християнської Євангельської Церкви Живого Бога України Закарпатської області до зазначеної релігійної структури ввійдуть релігійні громади, віруючими яких є громадяни ромської народності. На сьогодні відсутні відомості про кількісний склад зазначеного управління.
Кожна з цих протестантських конфесій має свої інституційні та організаційні відмінності, проводить місіонерсько-проповідницьку діяльність, дотримуючись притаманних їй догматичних та культових особливостей.
Ісламське середовище області
Обласною державною адміністрацією зареєстровано два статути мусульманських релігійних громад, одна з яких (м. Ужгород) не діє. Громада у м. Мукачево здійснює богослужбову діяльність. Членами зазначеної релігійної громади є віруючі-мусульмани – жителі Закарпатської області. Потенціалу щодо кількісного зростання прихильників громади не зафіксовано. Конфлікти із представниками інших віросповідань в області протягом 2020 року не встановлено.
Іудейське середовище області
Євреї Закарпатської області задовольняють свої духовні потреби в 14 релігійних громадах. Іудейським релігійним громадам надається допомога і сприяння у поверненні колишнього культового майна: повернуто історичне призначення будівлям синагог у містах Берегово та Виноградів.
Однак, періодично порушуються питання про повернення у власність іудейських громад іншої колишньої церковної власності, зокрема, колишньої синагоги у м. Ужгород, у якій розміщено Закарпатську обласну філармонію, та будівлі у м. Ужгород по вул. Жупанатській.
Щороку область відвідує понад 500 паломників-іудеїв з США, Ізраїлю. Мета паломництва – вшанування місць, пов’язаних із життям і діяльністю рабина м. Мукачева 30-х років ХХ століття Лазаря Хаїма Шпіра та місць поховань родичів та знайомих.
У вересні 2020 року через епідемічну ситуацію з COVID-19 було обмежено відвідування прочанами-хасидами України, зокрема, для святкування юдейського Нового року ‒ Рош ха-Шана.
Порушень карантинних обмежень іудеями, у тому числі громадянами інших країн, на території області не зафіксовано.
Етноконфесійні, новітні релігійні організації та рухи
До новітніх релігійних об’єднань належить 89 релігійних громад або 4,5% від їх загальної кількості. Аналіз розвитку релігійної мережі свідчить, що у 2020 році розбудова новітніх релігійних утворень сповільнилася. Передусім, це спричинено карантинними обмеженнями, пов’язаними із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID – 19, зокрема, закриттям кордонів.
Язичництво представлене в області двома громадами прихильників РУНВіри (м. Хуст, м. Ужгород). Наразі активність зазначених язичницьких релігійних громад низька.
Неорелігійні деномінації, які діють в області на підставі зареєстрованих статутів, лояльно ставляться до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Потенціалу щодо розширення своєї діяльності та кількісного зростання віруючих не мають.
Активність релігійних організацій
Щороку духовенство, віруючі беруть участь у представницьких державних і громадських заходах: з нагоди відзначення в області Дня Соборності України та річниці утворення Закарпатської області у складі України (січень), Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (лютий); річниці проголошення Карпатської України (березень), вшанування жертв Чорнобильської трагедії (квітень), Дня пам’яті і примирення та річниці Перемоги над нацизмом у Європі (травень), річниці Конституції України (червень), Дня Державного Прапора України та річниці Незалежності України (серпень), Дня захисника України (жовтень), Дня пам’яті жертв та постраждалих внаслідок голодоморів в Україні (листопад).
Пандемія COVID – 19 внесла корективи у діяльність релігійних організацій у 2020 році. У зв’язку із запровадженням карантинних обмежень участь духовенства майже в усіх наведених вище заходах було скасовано.
Представницькі державні, громадські заходи, богослужіння, церемонії, процесії тощо за участю керівників релігійних організацій, віруючих проводились з дотриманням визначених законодавством карантинних обмежень, пов’язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID – 19.
Зокрема:
22 січня з нагоди Дня Соборності України у м. Ужгород священнослужителі православних церков області, Мукачівської греко-католицької єпархії взяли участь в урочистостях з нагоди Дня Соборності України, зокрема у покладанні квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку, Августину Волошину та святковій ході зі 100-метровим Прапором України.
27 січня у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у м. Мукачево біля пам`ятного знаку „Чоловікам, жінкам, старим та дітям, які були жорстоко вбиті в часи фашистської окупації тільки тому, що вони були євреями”, відбувся мітинг-реквієм. Пам`ять жертв Голокосту учасники заходу вшанували молитвою та запаленням свічок.
4 березня в єпископській резиденції Мукачівської греко-католицької єпархії у м. Ужгород відбулася зустріч начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації з преосвященним владикою Міланом Шашіком (на сьогодні покійним). Під час зустрічі обговорено проблемні питання у діяльності релігійних греко-католицьких організацій в області, стан державно-церковних відносин тощо.
18 березня із відеозверненням до віруючих Закарпаття звернулися члени Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття, у якому дали своїм вірним духовні настанови та рекомендації у зв’язку із запровадженням в області карантинних заходів через загрозу поширення коронавірусної хвороби.
25 березня в. о. голови облдержадміністрації зустрівся з духовенством області, на якій було опрацьовано механізм проведення богослужінь на період карантину в режимі онлайн.
07 квітня відбулася зустріч в. о. голови облдержадміністрації з єпархом Мукачівської греко-католицької єпархії, 14 квітня ‒ з керівниками православних церков Закарпаття, 08 квітня ‒ зустріч начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації з єпископом-ординарієм Мукачівської дієцезії римсько-католицької Анталом Майнеком.
У ході зустрічей було обговорено питання про відзначення Великодніх свят в умовах карантину.
05 травня за результатами звернення Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття до голови Закарпатської обласної ради на позачерговій сесії VII скликання Закарпатської обласної ради прийнято рішення про звернення до Верховної Ради України, Президента України щодо відхилення законопроекту № 3316 „Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності)”.
08 травня з нагоди Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні духовенство Мукачівської єпархії Української Православної церкви, Закарпатської та Мукачівсько-Карпатської єпархій Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Мукачівської греко-католицької єпархії взяли участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника „Україна ‒ визволителям” на українсько-словацькому кордоні.
Протягом 13 – 17 липня з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби про дотримання протиепідемічних та карантинних заходів з відеозверненнями до віруючих звернулися представники духовенства області: Мукачівської єпархії Української Православної церкви, Мукачівської греко-католицької єпархії, Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви, Закарпатської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Закарпатської реформатської церкви.
24 серпня з нагоди відзначення 29-ї річниці незалежності України священнослужителі Закарпатської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) та Мукачівської греко-католицької єпархії взяли участь у зустрічі сонця з Молитвою за Україну із заслуженим академічним Закарпатським народним хором. Захід відбувся біля Горянської ротонди ‒ одного із найдавніших українських храмів.
25 серпня у с. Поляна Свалявського району відбулося чергове засідання Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ), на якому головою Ради обрано Зана-Фабіана О.О., єпископа Закарпатської реформатської церкви. Крім того, було обговорено питання, що стосуються діяльності релігійних організацій та державно-церковних відносин.
22 вересня у м. Ужгород у великому залі Закарпатського обласного художнього музею імені Й. Бокшая відбулася зустріч першого заступника голови обласної державної адміністрації з представниками релігійних управлінь та об’єднань області. За результатами зустрічі підписано Меморандум про співробітництво між Закарпатською обласною державною адміністрацією та керівниками єпархіальних управлінь, релігійних об’єднань області щодо спільної діяльності із захисту сакральних споруд, пам’яток культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
25 вересня у рамках робочої поїздки в область Президент України Володимир Зеленський відвідав Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, де вручив державну нагороду України – орден „За заслуги” ІІ ступеня, якою було відзначено єпископа Мілана Шашіка (посмертно). Також Глава держави відвідав Свято-Миколаївський храм в м. Ужгород, де вручив керуючому Мукачівської єпархії Української Православної церкви митрополиту Феодору державну нагороду України – орден „За заслуги” ІІ ступеня.
29 вересня у м. Ужгород біля пам’ятного знаку жертвам Голокосту відбулися заходи з нагоди 79-х роковин трагедії Бабиного Яру. Поминальну молитву за невинними жертвами масових розстрілів у Бабиному Яру провів головний рабин Ужгорода та Закарпатської області Вільгельм Менахем-Мендель.
19 жовтня представники міжконфесійної християнської організації „Українське Біблійне Товариство” в Ужгородській греко-католицькій богословській академії імені Блаженного Теодора Ромжі презентували перше видання Біблії у сучасному перекладі з давньоєврейської та давньогрецької мов. виступив перед присутніми з вітальним словом. У заході взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації, єпископ Закарпатської реформатської церкви, голова Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття Олександр Зан-Фабіан, Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії владика Ніл, духовенство, семінаристи.
12 листопада голова Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття, єпископ УЗРЦ Олександр Зан-Фабіан у своєму відеозверненні закликав духовенство та віруючих усіх церков області дотримуватися карантинних обмежень, молитися за лікарів, хворих, військовослужбовців та мир в Україні.
29 грудня у м. Ужгород відбулася Святкова літургія з нагоди освячення новозбудованого єпархіального храму Української Православної Церкви (Православної Церкви України) преподобного Амфілохія Почаївського. Святкову літургію очолив архієпископ Вишгородський Агапій, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Київ у співслужінні єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія (Рудніка), керуючого Закарпатською єпархією УПЦ (ПЦУ).
В області з 2018 року діє Міжконфесійна Духовна Рада Закарпаття (МДРЗ). До її складу ввійшли керівники єпархіальних управлінь, об’єднань Закарпатської області Євангельської церкви України, Мукачівської єпархії Української Православної церкви, Закарпатської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Мукачівської греко-католицької єпархії, Мукачівської дієцезії Римсько-католицької церкви, Закарпатської реформатської церкви, обласного об’єднання євангельських християн-баптистів, Закарпатського обласного об’єднання Української церкви християн віри євангельської, громад адвентистів сьомого дня у Закарпатській області, управління Християнської Євангельської Церкви Живого Бога України Закарпатської області, Закарпатської релігійної громади Української єпархії Вірменської Апостольської церкви. (Довідка: через суб’єктивні, на нашу думку, обставини до складу МДРЗ не входять представники Хустської єпархії Української Православної церкви (керуючий єпархією митрополит Марк (Петровцій) та Мукачівсько-Карпатської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (керуючий єпархією єпископ Віктор (Бедь).
У 2020 році відбулися чотири зустрічі керівництва облдержадміністрації з представниками Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ).
3 березня у с. Поляна Свалявського району відбулося засідання Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття. У заході, у якому взяв участь начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації, було обговорено питання, що стосуються діяльності релігійних організацій, державно-церковних відносин.
3 вересня у Центрі культур національних меншин Закарпаття (м. Ужгород) відбулася робоча зустріч начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації з членами Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ). Під час зустрічі було підбито підсумки роботи МДРЗ та органів виконавчої влади, обговорено шляхи подальшої співпраці.
29 жовтня у приміщенні облдержадміністрації перший заступник голови облдержадміністрації провів робочу зустріч з єпископом Закарпатської реформатської церкви, головою Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття Олександром Заном-Фабіаном, на якій було обговорено питання про подальшу співпрацю обласної державної адміністрації та Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття, зокрема, що стосуються реалізації завдань, задекларованих у підписаному 22 вересня 2020 року „Меморандумі про співробітництво між Закарпатською обласною державною адміністрацією та керівниками єпархіальних управлінь, релігійних об’єднань області”, про можливості порядку спрощення процедури визнання гуманітарною допомогою вантажів, які надходять на адресу релігійних організацій тощо.
30 грудня у залі нарад голови облдержадміністрації відбулося засідання Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття за участі голови обласної державної адміністрації А. Полоскова та голови обласної ради О. Петрова, на якому присутні підбили підсумки за рік, що минув, обговорили основні питання державно-церковного життя багатонаціонального Закарпаття та поділилися планами на наступний рік.
Як і у попередні роки, церква залишає за собою лідируючу позицію у рівні довіри населення до її структур. Легалізація капеланської служби у Збройних Силах України дала змогу надавати повноцінну душпастирську опіку воїнам. Закарпатські священнослужителі-капелани православних та католицьких церков надають духовну та моральну підтримку бійцям безпосередньо у зоні бойових дій. Закарпатська Реформатська церква бере активну участь у благодійній діяльності з підтримки українських військових на Сході України.
Також кожна з представлених в області церковних структур долучилася до надання матеріальної, фінансової допомоги військовим у зоні АТО, переселенцям зі Сходу України тощо.
На початку 2020 року закарпатські греко-католики передали у зону АТО 2 реанімобілі для військових та солодощі для дітей з Луганської та Донецької областей.
Освітню та виховну діяльність релігійні організації забезпечують у:
двох приватних закладах середньої освіти, заснованих релігійними громадами церкви адвентистів сьомого дня у м. Тячів та с. Ільниця Іршавського району
шести закладах дошкільної освіти, засновниками яких є релігійні громади римсько-католицької церкви (м. Тячів, смт Солотвино Тячівського району), євангельських християн-баптистів (м. Свалява), церкви адвентистів сьомого дня (м. Тячів), реформатської церкви (с. Чорний Потік Виноградівського району, с. Тисаагтелек Ужгородського району).
Також діють чотири приватні заклади середньої освіти, засновниками яких є благодійні фонди, утворені релігійними організаціями:
ліцей з біологохімічним та фізико-математичним профілем навчання с. Велика Добронь Ужгородського району (обласний БФ управління Закарпатської реформатської церкви);
Пийтерфолвівський ліцей благодійного фонду управління Закарпатської реформатської церкви (с. Пийтерфолво Виноградівського району);
ліцей з гуманітарним та природничим профілем с. Великі Береги (обласний БФ управління Закарпатської реформатської церкви);
Мукачівський ліцей імені Святого Іштвана з профільним навчанням інформатики та іноземних мов (Закарпатський обласний БФ „Карітас Святого Мартіна”).
Благодійними організаціями „Карітас Теодор Ромжа” (Мукачівська ГКЄ) засновано дитячий садок у смт Великий Бичків Рахівського району, „Карітас імені Святого Антонія Падуйського” – дитячий садок у смт Кобилецька Поляна Рахівського району.
Обласний благодійний фонд управління Закарпатської реформатської церкви утримує Варівський реформатський дошкільний начальний заклад (ясла-садок) у с. Вари Берегівського району.
У Карачинському греко-католицькому ліцеї імені єпископа Олександра Стойки у с. Карачин Виноградівського району – приватному закладі, освіту здобувають 97 учнів. За сприяння Угорщини, яка фінансує його діяльність, тут діє спортивний комплекс, запроваджено енергозберігаючі технології.
З листопада 2013 року в м. Ужгород діє перша в Україні неокатехуманельна „Єпархіальна Місійна семінарія ”Редемпторіс Матер” у місті Ужгород Мукачівської греко-католицької єпархії” (державна реєстрація відбулася у березні 2017 року) для семінаристів візантійського обряду. Мета діяльності закладу – підготовка пресвітерів для „Нової євангелізації”. На сьогодні неокатехуменальні спільноти східної традиції є на Закарпатті та у Львові. (Довідка: неокатехуменальна дорога – це рух, який виник в католицькій церкві після ІІ Ватиканського собору як відповідь на секуляризацію. Метою руху є відродження спільнотного життя на парафіях та місіонерська діяльність в умовах сучасного світу).
У зв’язку із запровадженням карантинних обмежень, закриттям кордонів через пандемію COVID-19 паломництво віруючих до святих місць, у тому числі до Італії, Єрусалиму, здійснювалося в обмеженій кількості, без участі чисельних паломницьких груп.
Релігійними управліннями, об’єднаннями області налагоджено тісне міжнародне співробітництво у релігійній та гуманітарній сферах.
Протягом 2020 року обласною державною адміністрацією за клопотаннями релігійних громад погоджено перебування в області 137 іноземних громадян (23-х громадян Словацької Республіки, 16 – США, 15 – Угорщини, по 11 – Польщі та Румунії, 9 – країн Бенілюксу, по 7 – з країн Азії та інших країн, по 6 – з Німеччини, Іспанії, РФ, Молдови, 5 – країн Латинської Америки, 3 – Італії, по 2 – з країн Балтії та Ізраїлю, по одному – Франції, Африки).
90 іноземних громадян перебували в області з метою проведення богослужбової та місіонерської роботи, 15 – з метою викладацької діяльності, 32 іноземців – це члени родин священнослужителів та місіонери, які перебувають в області з метою участі у євангелізаційних заходах та церковної співпраці.
Короткострокові перебування іноземних громадян в області не зафіксовано.
За конфесійним складом іноземці запрошувалися: римсько-католицькими релігійними громадами – 49 осіб, релігійними греко-католицькими громадами – 35, по 9 іноземців були запрошені релігійними громадами УПЦ (МП) та євангельськими християнами-баптистами, 8 – іудейськими релігійними громадами, 5 – громадами Закарпатської реформатської церкви, 3 – церквою ІХСОД, по 2 – Помісною церквою Української церкви християн віри Євангельської та методистськими релігійними громадами, по одному –релігійними громадами Української Автокефальної Православної церкви та АСД, 12 іноземців запрошувались в область іншими конфесіями.
У 2020 році відсутні відмови у наданні погоджень на релігійну діяльність іноземних громадян (священиків, місіонерів, інших представників зарубіжних релігійних центрів).
Управлінням національностей та релігій облдержадміністрації протягом року проводилася роз’яснювальна робота щодо необхідності дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації у частині, що стосується перебування в області представників закордонних релігійних центрів.
Релігійні організації – отримувачі гуманітарних вантажів звертаються із зверненнями до облдержадміністрації про ускладнення процедури отримання та розподілу гуманітарних вантажів, запроваджену 10.07.2020 № 476 змінами до наказу Міністерства соціальної політики України від 06.04.2017 № 573 „Про затвердження Переліку документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою”, та наказом Міністерства соціальної політики України 31.07.2020 № 539 „Про затвердження форм звітів про наявність і розподіл гуманітарної допомоги та Інструкції щодо їх заповнення”. На думку отримувачів гуманітарної допомоги, зазначені нормативні акти унеможливлюють благодійну роботу та просять спростити процедуру оформлення гуманітарних вантажів.
За часткового фінансування держави та релігійних організацій в області функціонує 18 дитячих будинків сімейного типу, у яких виховується понад 200 дітей.
Мукачівська ГКЄ, крім релігійної, проводить значну роботу у сфері благодійності: у м. Ужгород діє соціальний центр, у смт Усть-Чорна Тячівського району ‒ притулок для пристарілих людей ім. Олександра Хіри, у якому проживають 14 осіб похилого віку.
За сприяння благодійного фонду Мукачівської греко-католицької єпархії „КАРІТАС – CARITAS” та релігійної греко-католицької громади у м. Ужгород діють безкоштовні їдальні.
Релігійні структури Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви за власні кошти утримують 6 католицьких гуртожитків у м. м. Берегово, Мукачево та Ужгород.
Щорічно релігійними організаціями організовуються різдвяні та великодні концерти. Духовенство у ці дні з подарунками відвідують дитячі будинки, школи-інтернати, лікарні.
Церковні організації Української Православної церкви, католицькі релігійні громади, Української церкви християн віри євангельської, Закарпатської реформатської церкви, церкви Живого Бога утримують 25 безкоштовних їдалень, у яких харчується понад 1400 малозабезпечених громадян, особи похилого віку без певного місця проживання.
Протягом року представники церков провели акції, під час яких безхатченкам, малозабезпеченим громадянам було роздано одяг, взуття, продукти харчування тощо.
Римсько-католицькою церквою засновано 3 реабілітаційні центри для осіб з особливими потребами у м. м. Виноградів, Хуст та с. Ратівці Ужгородського району. У с. Павшино Мукачівського району діє будинок престарілих.
При управлінні Закарпатської реформатської церкви у с. Чомонин Мукачівського району діє Центр реабілітації для наркозалежних громадян. У м. Берегово функціонує Дім Милосердя, у якому проживають 25 одиноких непрацездатних осіб та Кризовий центр для матерів з дітьми, які постраждали від насилля у сім’ї.
У с. Велика Добронь Ужгородського району діє дитячий будинок милосердя „Добрий самаритянин”, яким опікується спеціалізований Благодійний фонд ЗРЦ. Частина вихованців зазначеного дитячого будинку – діти з важкими психофізичними вадами.
Велику благодійницьку, просвітницьку роботу управління ЗРЦ проводить з ромським населенням. Для віруючих ромів збудовано 10 культових споруд. В Ужгородському, Берегівському районах у населених пунктах, де компактно проживає ромське населення, за сприяння благодійного фонду „Шанс для життя”, меценатів з Нідерландів для дітей ромів щоліта організовуються табори відпочинку.
З 1995 року при УЗРЦ діє соціальна кухня, з 1998 року – пекарня, де щороку випікається близько 35000 буханок хліба, яким забезпечуються навчальні та виховні заклади, малозабезпечені одинокі особи тощо.
За сприяння релігійних організацій УПЦ (Мукачівська єпархія) та ЄХБ діють три християнські медичні центри (м. Ужгород, с. Угля Тячівського району).
У м. Мукачево діють „Релігійне братство ім. Апостола Луки Адвентистів Сьомого дня м. Мукачево” та філія всесвітньої Адвентистської агенції допомоги і розвитку (міжнародна назва – ADRA), які спрямовують свої зусилля на допомогу постраждалим від стихійних лих, здійснюють спеціальні програми для біженців, піклуються про людей в будинках для осіб похилого віку, у середовищі ромів.
У розгортанні соціальної діяльності релігійним організаціям надається підтримка і сприяння з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: виділяються земельні ділянки під будівництво благодійних закладів, надається візова підтримка в’їзду іноземних громадян, запрошених релігійними організаціями з метою реалізації доброчинних проектів і програм.
Виконання функцій із забезпечення реалізації державної політики у сфері релігій та церкви покладено на управління національностей та релігій облдержадміністрації, утворене розпорядженням голови облдержадміністрації 16.05.2017 № 63-р „Про внесення змін до структури облдержадміністрації”. У складі зазначеного управління діють два відділи: відділ у справах національностей та відділ у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення.
Довідка: Розпорядженням голови облдержадміністрації 01.02.2021 № 22-р „Про структуру обласної державної адміністрації” реорганізовано шляхом злиття департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації та управління національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, утворивши департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації. Наразі проходить процедура припинення юридичних осіб.
За звітній період державним реєстратором управління національностей та релігій облдержадміністрації було надано 54 адміністративні послуги, що стосувалися державної реєстрації юридичних осіб – релігійних організацій.
У 2020 році відповідно до поданих заяв було зареєстровано статути семи новоутворених релігійних громад, 19 статутів релігійних громад було зареєстровано у новій редакції. За клопотаннями релігійних громад погоджено перебування в області 137 іноземних громадян.
Протягом року управлінням національностей та релігій облдержад-міністрації оновлювався електронний реєстр релігійних громад Закарпатської області, з яким можна ознайомитися на веб-сайті обласної державної адміністрації.
Інформація про реалізацію державної політики у сфері свободи совісті, стан державно-церковних відносин в області подається через друковані засоби інформації, веб-сайти обласної державної адміністрації, інформаційний бюлетень управління національностей та релігій облдержадміністрації.
В області забезпечується проведення державної політики щодо релігії й церкви, дотримання релігійних прав і свобод, забезпечення громадянам права на вільне задоволення своїх релігійних потреб, впровадження духовно-релігійних цінностей у суспільне життя, зміцнення порозуміння й терпимості релігійних організацій різних віросповідань.