ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ НАДБАНЬ НА ЗАКАРПАТТІ

Сергієнко Тетяна Степанівна,

голова громадської організації «Закарпатське

обласне товариство чеської культури»,

кандидат історичних наук

 

У добу становлення незалежної Української держави проблема надійного захисту національних меншин, діалогу культур стала пріоритетною. Усвідомлюючи, що культура є одним з найбільших надбань будь-якої нації, що вона – сутність нашої національної індивідуальності, своєрідності національного світобачення й світосприйняття, що це ключ до наших духовних таємниць, в Україні розроблено і створено законодавство в питаннях збережен[я ідентичності та культурної самобутності національних меншин, що відповідає світовим стандартам. На цих засадах побудовано Декларацію прав національностей України, прийняту в листопаді 1991 року, А в статті 6 Закону України «Про національні меншини в Україні» зазначено, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації. Пам’ятки історії та культури національних меншин в Україні охороняються законом.

Одним з проявів уваги держави до проблем національних меншин є здійснення програми щодо реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігій і церкви. Її ціллю є зміцнення міжнаціонального миру та злагоди в Україні, запобігання виникненню міжетнічних, міжконфесійних конфліктів, передбачивши, зокрема, конкретні заходи з утвердження ідей міжнаціональної злагоди, толерантності у відносинах між пред[1]ставниками різних національностей та конфесій, підтримки національних культурних традицій.

«Кожен край має свій звичай» – свідчить народна

мудрість. І це закономірно. Населення, об’єднане спільністю території, родинними та добросусідськими відносинами, відповідно формує й свої господарські, побутові та морально-етичні норми. Вони проходять випробування часом. Одні з них, (менш прикметні) згодом забуваються, а інші (більш типові) стають народним надбанням, тобто набувають чинності звичаїв. Звичаї, в свою чергу, наповнюються ритуальною обрядовістю і передаються з покоління в покоління як традиції. Процес цей безперервний. Він характерний як у будь-якому краєві взагалі, так і в його районах, селах і містах зокрема.

Не є винятком і Закарпаття – наш рідний край. При всій його національно-духовній спорідненості з іншими областями України, наші обрядово-звичаєві традиції, в силу певних історичних і соціально-економічних умов, набули дещо відмінних, самобутніх ознак. Це відбуваєтьсмя в усіх сферах людської діяльності: побуті, матеріальній і духовній культурі, в організації трудових буднів та святкового дозвілля й розваг, навіть у забудові населених пунктів і власних забудов.

Закарпаття – одна з найбільш багатонаціональних областей України. Угорці, румуни, словаки, поляки, росіяни, німці, євреї, вірмени, роми, болгари, греки та представники інших національностей і народностей проживають, працюють, навчаються, творять та беруть активну участь у житті й розвитку регіону. Для задоволення культурних та духовних потреб національних меншин в Закарпатській області працюють Центр культур національних меншин Закарпаття, Центри словацької, німецької, румунської культур, Берегівський освітньо-культурний центр національних меншин, Центр громадськості та національних меншин в м.Мукачево, діє Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Наповнені змістом і глибиною заходи, які проводяться за участі управління національностей та релігій облдержадміністрації та національно-культурних товариств області.

З метою популяризації перлин народного мистецтва національних меншин, підтримки і розвитку культурного розмаїття етносів Закарпаття в області щорічно проводяться фестивалі національних культур, які сприяють підтримці громадських ініціатив, спрямованих на утвердження принципів міжнаціонального миру і злагоди, створен[1]ня умов для задоволення потреб національних меншин, відродження та збереження культурної спадщини, мови, підвищення професійного рівня та виконавської майстерності діючих мистецьких колективів.

На початку 1990-х років започатковано проведення обласних свят національних культур. До участі у цих святах залучаються кращі колективи художньої самодіяльності, аматорські колективи, організовуються виставки

образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. В області створюються усі можливості, щоб кожна національність нашого краю плекала свою культуру, дбала про її збагачення і розвиток.

Серію обласних свят національних меншин Закарпаття відкриває свято румунського народного мистецтва «Мерцишор», яке традиційно проводиться у Тячівському і Рахівському районах, де компактно проживає румунське населення. Уперше цей захід відбувся з ініціативи Громадської організації «Соціально-культурне товариство румун Закарпаття ім. Кожбука» у 1990 році. Це свято зустрічі з весною, з оновленою природою, воно надає віру і надію в добро, у світле майбутнє. Два кольори, які символізують чистоту та любов, переплітаються у двох шовкових нитках. Червоне символізує любов, мужність, сміливість, а біле – чистоту, відданість, правду, світло й скромність. Мерцішор приносить нам сподівання, пов’язані з добром, красою, миром, здоров’ям, сповненням усіх наших бажань, уособлює щастя та благополуччя.

З 1999 року цей захід став називатись Фестиваль

народної творчості румунів Закарпаття. Фестиваль проводився кожного року в різних населених пунктах Закарпаття, де переважно проживають румуни. У рамках фестивалю здійснюється огляд хорових та танцювальних колективів, діють виставки народної творчості: вишиванок,

ікон, костюмів, робіт художників. Мета фесту – відродити

і зберегти культурні цінності, традиції та звичаї закарпатських румунів. У програмі свята – концерт, розваги, виставки творів румунського народного мистецтва тощо.

Визначним культурним заходом на Закарпатті є обласне свято словацького народного мистецтва «Словенска веселіца», яке вперше було проведено в с.Сторожниця Ужгородського району в 1990 році, а з 1995 року мандрує населенимим пунктами Закарпатської області, в яких компактно проживають словаки: с. Тур’ї Ремети Перечинського району, смт.Великий Березний, с.Середнє Ужгородського району, с.Родникова Гута Свалявського району, с.Кольчино Мукачівського району, смт. Довге Іршавського району, с.Анталовці Ужгородського району), м. Ужгород, с. Баранинці Ужгородського району, с. Сторожниця Ужгородського району. Традиційно свято проводиться у вересні, здебільшого на центральних площах населених пунктів.

Одним із головних організаторів щорічного святасловацького народного мистецтва «Словенска веселіца» є Культурно-освітня організація „Матіца словенська” в Україні, яка спільно з місцевими громадами, департаментом культури облдержадміністрації, міськими та районними управлінням культури, кафедрою словацької філології Ужгородського національного університету, іншими співорганізаторами забезпечують проведення заходу.

Фестиваль має свою символіку. У культурній програмі свята беруть участь фольклорні колективи з усієї області, а також словацькі колективи Словаччини, Угорщини, Румунії, Сербії та ін. За ці роки виросли прекрасні колективи, відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами. Серед них: Народний фольклорний ансамбль «Гутніцкі вечірки» та дитячий фольклорний колектив «Веселі дзвіночки» Будинку культури с.Родникова Гута Свалявського району, народний чоловічий вокальний ансамбль «Бетяри» Центру словацької культури с. Сторожниця Ужгородського району, народний вокально-хореографічний ансамбль «Словенка» дитячої школи мистецтв смт.Середнє Ужгородського ройону, зразковий дитячий ансамбль танцю «Турянська долина» та фольклорний колектив «Радуванка» с. Тур’ї Ремети Перечинського району, Народний вокальний ансамбль «Липтаки» смт. Великий Березний, Народний чоловічий хор та дівочий вокально-хореографічний ансамбль мікрорайону Доманинці м. Ужгород, духовий оркестр с. Лінці Ужгородського району та багато інших, які неодноразово виступали на святі.

У рамках свята організовуються виставки творів народних умільців словацького походження, де представлені живопис, різьблення по дереву, кераміка, вишивка, дротарство. Проводяться круглі столи, обмін досвідом між представниками влади, громадських організацій, діячами культури та освіти Словацької Республіки та інших країн.

Не менш колоритним святом є фольклорний фестиваль словацької культури «Slavnosti Slovakov na Ukrajine» (Словацькі гуляння в Україні), започаткованим Громад[1]ською організацією «Товариство словаків Закарпаття імені Людовіта Штура».

Обласні свята словацького народного мистецтва сприяє збереженню та розвиткові національних традицій словацької національної культури, її ідентичності та самобутності, популяризації словацької національної культури в Україні та міжетнічній злагоді багатонаціонального краю.

Змістовну роботу, щодо розвитку чеської культури, мови, історії, традицій на Закарпатті проводить громадська організація «Закарпатське товариство чеської культури» (голова Тетяна Сергієнко).

У яскравому і барвистому намисті фольклорних свят народного мистецтва, які побутують на теренах нашого багатонаціонального краю, – фестиваль угорського народного мистецтва займає особливе місце своєю самобутністю, щирістю і відданістю стародавнім традиціям. Вперше він був проведений в 1989 році. Організатором виступає Закарпатська обласна благодійна організація “Центр підтримки угорської культури Закарпаття” та Громадська організація «Товариство угорської інтелігенції Закарпаття». У святі беруть участь художні колективи населених пунктів краю, де проживають угорці, колективи сусідніх країн.

Широкою популярністю користується, започаткований у 2017 році, щорічний культурно-гастрономічний фестиваль угорської культури «hUNGary Fest», співорганізаторами якого є Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття» та Громадська організація «Демократична спілка угорців України». На території фесту діє ярмаркове містечко, де майстри представляють для продажу власні вироби, тут можна скуштувати різноманітні страви та напої угорської кухні, на сцені показують свою майстерність творчі вокальні ансамблі, танцювальні колективи. Організатори фестивалю готують дитячі програми, фольклорні ігри, танцювальні шоу, різноманітні майстер-класи та ін. На сцені обласної філармонії відбувається показ вистав Закарпатського обласного угорського драматичного театру.

Обласний фестиваль русинської культури «Червона ружа» проводиться з 1998 року за ініціативи Обласної спілки громадських організацій «Народна Рада Русинов Закарпаття». У святі беруть участь аматорські колективи Ужгородського, Перечинського, Іршавського, Воловецького, Свалявського, Виноградівського, Хустського районів, міст Ужгорода, Мукачева, Хуста, Берегора та Чопа та гості з-за кордону.

У квітні кожного року ромська національна меншина світу відзначає Міжнародний день ромів. Цього дня представники ромської спільноти області в містах і селах запалюють свічки, які символізують єдність народу, а на річках спускають вінки за течією, як символ долі ромів. В області відбуваються урочистості, на яких можна ознайомитися із звичаями та культурою народу рома, виступами фольклорних ромських колективів.

Цього року відбувся вже ХХIII-й ромський фестиваль джазового мистецтва «ПАП-ДЖАЗ-ФЕСТ». Організатор заходу – Товариство музичної культури циган Закарпаття „Лаутарі”. У заході беруть участь колективи та солісти джазового мистецтва краю та зарубіжжя. Проведенню фестивалю традиційно передує конференція з питань сучасного стану та перспектив розвитку ромського джазу в Україні та Європі.

Обласне свято німецького мистецтва традиційно проводиться на Мукачівщині – основному осередку німців на Закарпатті. Вперше було проведено у с. Нове Село (тепер Шенборн) Мукачівського району у 1990 році. Яскраве дійство збирає не тільки німців нашої області, але й гостей з

Німеччини, Австрії.

Крім традиційних обласних свят і фестивалів угорської, румунської, словацької, ромської, німецької, русинської культур, проводяться: обласний конкурс словацької народної пісні «Золотий соловей», обласний огляд-конкурс вертепів „Словацький бетлегем”, огляд-конкурс декламування словацької казки та поезії „Чарівна казка”, культурно-просвітницький захід для дітей „Коляди мовами національних меншин”, фестиваль театрів національних меншин СНД та Єврорегіону «Етно-Діа-Сфера», міжнародні феститвалі духовної музики, лялькових театрів «Інтерлялька», конкурси юних піаністів ім. А. Затіна та «Срібний дзвін», дні добросусідства на українсько-польському, українсько-словацькому, українсько-угорському і українсько-румунському кордонах.

Яскраве народне мистецтво представлене і під час обрядово-звичаєвих традицій, які супроводжують людину упродовж усього життя. Їх багато і вони дуже різні. Традиції охоплюють собою всі сфери нашої діяльності. Одні

з них повсякденні – хатньо-господарські, другі – урочисто-святкові, треті – ігрово-розважальні, приурочені до певного етнографічно-календарного циклу або церковних свят. Згідно з підрахунками фольклористів, на Закарпатті налічується понад 60 днів у році, до яких приурочена та чи інша звичаєвість. Найбільша кількість із них припадає на осінньо-зимовий та ранньо-весняний період: Покрови, листопадові дні пам’яті, Михайла, Миколая, Різдво-Коляди, Новий Рік, «Бабин святий вечір», Вербна і Зелена неділі, Великдень та ін.

У святкові дні багато краян вдягають національні костюми. В різних регіонах Закарпаття мотиви й кольори візерунків значно відрізняються. Найбільш цікаві зразки народного одягу, вишивки, ремесел, інтер’єру селянської хати, архітектури, сакрального мистецтва зібрані в музеї – скансені, розташованому на південному схилі Замкової гори в м. Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури та побуту створений у червні 1970 року. У музеї широко представлено культура та побут долинян, бойків,

гуцулів, угорців, румун, словаків та ін. Музей бере участь у міжнародних культурно-мистецьких проектах: виставках народного мистецтва Закарпаття, що розкривають національну самобутність культури краю, зокрема Днів української культури зарубіжних країн. Такі заходи покликані ознайомити громадян інших держав з національними надбаннями України, утверджувати їх позитивний імідж за кордоном.

Культурно-мистецьке життя етносів Закарпаття представляють 19 аматорських колективів області. Серед них Народна самодіяльна кіностудія «Едельвейс», що розпочала свою діяльність у 1967 році за підтримки подружжя Золтана та Євгенії Малошів. Протягом років студійці

зафіксували на плівці унікальні обряди, пам’ятки архітектури, народні ремесла, щоб зберегти їх для нащадків.

Художні та аматорські колективи національних меншин успішно беруть участь у різних мистецьких заходах – всеукраїнських, обласних, регіональних.

У місцях компактного проживання національних меншин функціонують бібліотеки, клубні установи, осередки національних культур, в яких працюють 267 колективів художньої самодіяльності, окремі них мають звання «самодіяльний», «зразковий».

Культурне розмаїття – саме такі принципи сповідує своєю творчістю камерно-інструментальний ансамбль «Угорські мелодії» Закарпатської обласної філармонії. Попри те, що колектив орієнтований на популяризацію

насамперед музики угорських композиторів та місцевий угорський фольклор, кожною своєю концертною програмою ансамбль намагається показати багатство полікультурного життя Закарпаття. Репертуар «Угорських мелодій» складають угорські народні пісні та мелодії, твори місцевих композиторів та кращі зразки українського, словацького, румунського, єврейського народного мистецтва.

Заслужений академічний Закарпатський народний хор – перший в історії області професійний колектив, творчий шлях хору якого почався у вересні 1945 року – у перші місяці після возз’єднання краю з Україною. Він був і залишається унікальним явищем вітчизняної культури, що зберігає і пропагує не лише українське мистецтво, а й мистецтво всіх національних меншин Срібної землі. Основа репертуару – старовинні русинські, українські, словацькі, угорські, чеські, румунські, німецькі, ромські народні пісні і танці, які колектив презентує на всіх теренах України та за кордоном.

Клубні заклади, які працюють з національними меншинами, спільно з товариствами національних культур планують і проводять свята місцевого фольклору, концерти художньої самодіяльності, розважальні програми, конкурси, зустрічі з митцями, музичні і літературні вечори. У німецьких селах традиційними є концерти, благодійні акції, дні гумору, поезії, народні гуляння «Киркай». У селах з угорським населенням проводяться розважальні ігрові вечори «Сюреті бал» (закінчення збору винограду), квітковий бал «Батьо бал», вечори сімейного відпочинку, «Форшанг» (гуляння після нового року), угорські вечорниці, а також словацькі фашінгові плеси чи свято зустрічі весни – «румунський мерцішор». Усі вони – чудова нагода для народних святкувань, розвитку етнотуризму в Закарпатті.

В області працюють п’ять професійних театрів, які ставлять вистави мовами національних меншин.

Закарпатський академічний обласний театр ляльок, створений в Ужгороді 1980 року. Враховуючи географічне положення, багатонаціональний склад регіону, ретельно формується репертуар, у якому близько 45 вистав. Чільне місце займають українські автори. Для задоволення потреб нацменшин включені казки народів світу. Завдяки освоєнню фольклорних традицій краю театр має неповторне обличчя.

Історія Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв це насамперед славна сторінка становлення нації, сторінка самопожертви та відданості ідеї творення українського театру на Закарпатті. За сімдесят років творчої діяльності театр виніс на суд глядача кілька сотень вистав за п’єсами української, російської і світової класики. Чимало вистав постановлено і за творами закарпатських авторів.

Закарпатський обласний театр драми та комедії у лютому 2018 року розпочав нову сторінку своєї діяльності в столиці Карпатської України – місті Хуст. У репертуарі театру є унікальні музичні вистави, написані на місцеву тематику спеціально для театру і поставлені лише тут.

У 1947 році в створений Закарпатський обласний російський драматичний театр, який з 2017 року належить громаді міста Мукачево і отримав назву Мукачівський драматичний театр. Театр розташований у приміщенні пам’ятки архітектури, якій понад 100 років.

Комунальний заклад «Закарпатський обласний угорський драматичний театр» Закарпатської обласної ради заснований у серпні 1993 року. За цей період театр здобув широке визнання не тільки в Україні, але й за кордоном. Є лауреатом багатьох міжнародних театральних фестивалів. У репертуарі театру твори світової класики.

Отже, національно-культурне життя етнічних груп є змістовним і яскравим. Чисельні свята, обрядово-звичаєві традиції збагачують і примножують скарбницю духовності народу, сприяють збереженню культурних надбань краю. І наш обов’язок перед майбутніми нащадками – врятувати те, що ще не забулося і розгубилося.