ПЕРЕДМОВА

ПЕРЕДМОВА

 Лях Олександр Васильович,

начальник управління національностей

та релігій облдержадміністрації

 

 Роми не мають власної етнічної території, власної державності, і тривалий час проживають в різних країнах, що визначило їх міжнародно-правовий статус як транснаціональної меншини.

Останні десятиріччя тема ромської меншини є однією із знакових складових політики Ради Європи та Євросоюзу із забезпечення рівноправ’я національних меншин. Несприятливі умови розвитку ромського етносу, зокрема політика прямої чи завуальованої денаціоналізації та соціально-економічної дискримінації, які проводилися щодо ромів в минулому, призвели ромську меншину до умов як найбільш незахищеної в світі в цілому, і в Україні зокрема. Можна констатувати, що і до тепер ромська спільнота є найбільш соціально дезадаптована серед інших етнічних спільнот нашої країни, в тому числі і в Закарпатті, а більшість проблем ромів залишаються такими ж гострими як і раніше.

Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Україні проживає 47917 ромів (0,1 відсотка населення України), зокрема в Закарпатті – 14,0 тис. ромів, що становить 1,1 відсотка від усього населення краю. За даними останнього перепису населення тільки 2871 чоловік в області серед ромів визнали рідною мовою ромську, 8736 – вважають своєю мовою угорську, 2335 ромів Закарпаття визнають рідною- українську, 28 – російську. Ці дані свідчать ромів про ступінь інтегрованості у неромську більшість. Роми Закарпаття компактно проживають в Ужгородському (3,0 тис), Берегівському (2,2 тис.), Мукачівському (1,3 тис.), Виноградівському (0,9 тис.), Великоберезнянському (0,5 тис.) районах, містах Ужгород (1,7 тис.), Берегово (1,7 тис.), Мукачево (1,4 тис.), Хуст (0,1 тис.) чоловік. Сьогодні моніторинг щодо обліку ромів у ромських поселеннях області підтверджує значно більшу кількість ромського населення. Тому створення банку статистичних даних чисельності ромів, які проживають в області, постає в переліку першочергових завдань співзвучних з підготовкою до нового Всеукраїнського перепису населення. В області діють 18 обласних громадських об’єднань ромської меншини. Ромські національно-культурні товариства виконують сьогодні не тільки культурно-освітні, але й самоврядні функції, зокрема, соціальний і правовий захист ромів, охорону громадського порядку, розвивають міжнародні транскордонні зв’язки, щороку залучають чималу кількість коштів для покращення соціально-економічного становища ромів краю, активно співпрацюють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування в питаннях інтеграції ромів в українське суспільство.

Разом з тим, сучасне становище ромської національної меншини вимагає серйозної уваги з боку владних структур та громадськості. З метою створення належних умов для інтеграції в громадянське суспільство ромської громади  Закарпаття, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті у регіоні ведеться робота щодо виконання Плану заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції в суспільство ромської національної меншини та реалізується обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2016-2020 роки.

 Серед пріоритетних завдань обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів разом з громадськими організаціями ромської спільноти у процесі реалізації Стратегії є питання соціалізації ромського населення, зокрема інвестування в освіту, охорону здоров’я, соціальний та правовий захист  ромів. Органами державної влади та органами місцевого самоврядування області послідовно реалізується конституційне право ромської молоді на здобуття безкоштовної освіти в усіх державних (комунальних) закладах освіти. Нині у регіоні в 160-ти закладах загальної середньої освіти навчається понад 6,5 тисяч ромів. Діти – роми залучені до навчання за місцем компактного розташування ромських таборів і, за вибором батьків, навчаються та виховуються у школах і дошкільних закладах з угорською та українською мовами навчання.

Органами управління освітою, їх методичними структурами підтримуються ініціативи, спрямовані на соціалізацію ромської громади області. Однак, на шляху забезпечення освіти ромів мають місце ряд проблем, які, на жаль, не сприяють цьому процесу. Ось деякі з них: низький рівень залучення ромських дітей до здобуття дошкільної освіти, недостатнє розуміння окремими ромськими батьками важливості отримання дітьми освіти, несистематичне відвідування учнями школи, ранні шлюби неповнолітніх, сезонна міграція, роз’єднаність регіональних громад ромів і відсутність належної співпраці між лідерами в межах регіону, що створює несприятливі умови для впровадження нових підходів до реалізації ромських освітніх та соціальних ініціатив, наявність у частини краян негативного ставлення до спільного навчання ромських і неромських дітей, особливо, з боку батьків неромських учнів, тощо.

Для позитивного вирішення наявних проблем громадським ромським організаціям необхідно сприяти ініціативам, спрямованих на рівень освіченості ромської молоді та реалізації ефективної державної політики щодо соціалізації ромського населення Закарпаття. Особливої уваги потребує залучення випускників-ромів до закладів вищої освіти області на педагогічні та медичні спеціальності для подальшого забезпечення кадрами  закладів освіти області, у яких навчаються діти-роми та медико-просвітницької роботи серед ромських громад.

Доцільно б з нового 2021-2022 навчального року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти розпочати роботу постійно-діючого семінару-практикуму або проблемного семінару для відповідних категорій педагогів з питань історії, культури ромів та включити у тематичні плани курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, що працюють з дітьми-ромами, питання специфіки роботи з цією категорією учнів, а на базі факультету післядипломної освіти УжНУ- курси тематичного удосконалення для медичних працівників, що працюють у місцях компактного проживання ромів.

Дуже важливим є також залучення ромської молоді до здобуття освіти у професійно-технічних закладах області та створення умов для отримання фахових знань малозабезпеченої ромської молоді, що дозволить інтегруватися у суспільство представникам ромської меншини та знизить рівень безробіття серед неї. Значної уваги також потребують вирішення питань житлово- побутових умов ромів, соціальної адаптації їх в українське суспільство та ін.

Як вже зазначалося, з 2013 по 2020 роки в Україні, зокрема в Закарпатті, виконується План заходів з реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромів в українське суспільство, як одне із завдань, встановлених стороною ЄС для процесу вступу до цієї організації. Термін дії цього документа закінчується в грудні 2020 року. У Закарпатті упродовж цього періоду реалізувалась обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття». За оцінками громадських ромських організацій області, які є головним виразником інтересів ромської спільноти, а також за висновками вітчизняних і міжнародних експертів, визначеного терміну та у зв’язку з відсутністю фінансування заходів Стратегії, досягти відчутних змін і суттєво вплинути на поліпшення соціального становища представників ромської спільноти, від чого значною мірою залежить їх повноцінна інтеграція у суспільство, не вдалося. Як і раніше для ромської спільноти одним з головних завдань і надалі залишається питання якісного підвищення загального рівня освіти, від якого залежить можливість здобути професію, працевлаштуватися, а відтак покращення рівня соціально – економічного становища.

Отже, щоб досягти відповідного прогресу на шляху інтеграції ромів в громадянське суспільство необхідно на основі набутого досвіду в ході реалізації «Стратегії…», необхідно розробити новий документ, це може бути Державна комплексна міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки, в області – обласна бюджетна Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2021-2025 роки з відповідним щорічним фінансовим обґрунтуванням та визначенням отримання очікуваних кінцевих результатів. Міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки повинна бути багаторівневою рамковою Програмою, що поєднує цілі та заходи на центральному, регіональному та місцевому рівнях, яка відображала б структуру децентралізації об’єднаних територіальних громад на місцях. Реалізація Програми сприятиме частковому забезпеченню інвестування коштів на державному та місцевому рівнях у сталий розвиток ромського громадянського суспільства, як важливого партнера влади та державних інституцій у ході підготовки України до вступу в ЄС. У Програмі необхідно врахувати нові виклики, що виникають внаслідок реформ у галузі освіти, охорони здоров’я, доступу ромів до первинної та вторинної медичної допомоги, покращення їх соціально- економічного становища. Новий документ щодо подальшої інтеграції ромів у суспільство повинен містити заходи, що забезпечуватимуть захист від дискримінації, в тому числі дискримінації за ознакою статі, вирішення питання узаконення неофіційних житлових районів місць компактного проживання ромів та земельних ділянок з метою включення ромських поселень до місцевих кадастрів та розвитку інфраструктури. Важливо у рамках стратегій місцевого розвитку, з огляду на процеси децентралізації, органам об’єднаних територіальних громад сформувати конкретні плани покращення соціально- побутових умов, доступу ромів працездатного віку до різних форм професійної підготовки, кваліфікаційних програм, або відкриття власного бізнесу. Важливо також визначити конкретні алгоритми вирішення проблем осіб, які не мають документів, що посвідчує особу, а також ромів, які покинули школу, в тому числі через ранні шлюби, з метою вирішення питань їх подальшого здобуття освіти.

Реалізація завдань щодо інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини Закарпаття напряму залежить від постійного діалогу органів влади із суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу між громадськими організаціями ромської спільноти.

Розробка нового документа з питань інтеграції ромів в громадянське  суспільство повинна базуватися на обґрунтованому аналізі принципів рівності. Пріоритети на основі яких розроблятиметься подальша державна політика інтеграції ромів на період 2021 – 2025 років, має бути узгоджена з основними  програмами, що діють у різних секторах, а також у сфері прав людини, недискримінації, ґендерної рівності та узгоджуватись з процесами децентралізації і реформами, що реалізуються в області.

На нашу думку заслуговує на увагу підтримка ініціатив ромських громадських організацій, орієнтованих на ромську молодь. Це забезпечить створення нового покоління ромів з набором європейських цінностей, включаючи розуміння необхідності здобуття освіти, забезпечення прав людини, здатності висловлювати та підтримувати інтереси ромів. Підтримка ромської молоді має бути узгоджена з державною молодіжною політикою на національному та місцевому рівнях.

Необхідно також докласти особливих зусиль для посилення політичної участі ромських жінок, що сприятиме подоланню внутрішніх та зовнішніх упереджень щодо ролі ромських жінок у суспільстві, а також звернути увагу на удосконалення компетенцій на місцевому рівні (особливо об’єднаних територіальних громад, з огляду на посилення делегування повноважень на їхній рівень) у сфері розуміння, бачення процесів інтеграції жінок- ромок у суспільство.

В рамках процесу розробки нового документа щодо інтеграції ромів у суспільство важливим є проведення публічного обговорення заходів, включених до нього,  у форматі конференції, круглого столу, дискурсу за участі представників відповідних установ та громадянського суспільства. В ході обговорення слід оцінити ризики та здійснити соціокультурний та політико- правовий аналіз першопричин основних проблем у різних місцях компактного проживання ромів з метою їх подальшого вирішення.

Майбутнє ромів України, в тому числі нашого краю, залежатиме від перспектив інтеграції України до європейських структур. Входження України до числа країн-претендентів на вступ до ЄС надає значні можливості щодо залучення допомоги з боку європейських донорських інституцій. Сама потреба у поліпшенні становища національних меншин, зокрема ромської, як однієї з умов успішного процесу євроінтеграції, створює сприятливе підґрунтя для прискорення процесів вироблення ефективної державної політики щодо інтеграції ромської меншини в українське суспільство.

Вирішення проблем ромів не можливе без співпраці чисельних осередків ромських громадських організацій з науковими, освітніми, культурними установами, міжнародними організаціями, експертами, зокрема і в частині кодифікації мови- романі, яка в Україні функціонує в аспекті діалектів.

У питаннях ромознавства (циганознавства), як галузі народознавства, об’єктом дослідження якої є ромська етнічна спільнота, за останні десятиліття намітилася тенденція до осмислення ромською інтелігенцією власної історико – культурної спадщини та посилення уваги вітчизняних вчених-гуманітаріїв, державних, наукових і освітніх інституцій, громадських організацій до ромської проблематики.

На сторінках цього збірника розглядаються проблеми реалізації у регіоні Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини а громадянське суспільство, а також питання історії формування ромської спільноти, з’ясовуються сучасні питання та перспективи їхнього розвитку, визначаються перспективи ромознавчих (циганознавчих) досліджень, ведеться пошук оптимальних шляхів збереження національної ідентичності, мови і культури ромської національної меншини та її гармонійної інтеграції у суспільство.

У збірнику представлено матеріали з досвіду роботи лідерів та активу обласних ромських національно-культурних товариств Закарпаття щодо реалізації в області Стратегії захисту прав та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство, а також науковий доробок вітчизняних дослідників ромської історіїі, культури, вчених-гуманітаріїв. Така тематична добірка дозволить сформувати сучасне бачення багатьох проблем ромознавства (циганознавства), невирішення яких гальмує впровадження достовірних знань про ромську національну спільноту в соціально-культурній, освітній, суспільно-політичній царинах життя українського суспільства. Систематизація інформації про ромську національну меншину Закарпаття, безумовно вплине на рівень самосвідомості представників ромів, сприятиме збереженню ними власної культури, і, спонукає представників ромської інтелігенції до більш глибокої рефлексії над проблемами ромської спільноти. Підвищення рівня проінформованості суспільства про історію та культуру ромів, інтеграції їх в суспільство, сприятиме поступовому подоланню упередженого ставлення населення до представників цього етносу, яке не в останню чергу породжене низькою інтегрованістю ромів до різних сфер життя громадянського суспільства.

Нині ромознавчі дослідження, набувають все більш професійного рівня, функціонують окремі ромські студії, які значною мірою відіграють важливу роль у формуванні етнічної самосвідомості та збереженні національно-культурної самобутності ромів. Роми виступають у контексті ромознавчих студій не просто як етнічна або соціальна спільнота, а впливають на рівень самосвідомості представників ромів, сприяють збереженню ними власної культури, спонукають представників ромської інтелігенції до більш глибокої рефлексії над проблемами ромів з метою створення передумов для формування української історієграфії ромознавства (циганознавства), як окремої наукової (навчальної) дисципліни через виокремлення різних поглядів на історію та культуру, спосіб життя ромської спільноти в існуючому на сьогодні науковому дискурсі. Без належного розвитку останньої, як підтвердив досвід культурно-просвітницької діяльності ромських громадських організацій останніх років, неможливо здійснювати ефективні культурно-просвітні та освітні проекти для дітей- ромів у закладах освіти.

З огляду на зазначене вище, вважаємо доцільним рекомендувати ромським громадським організаціям області за участі науковців, експертів, спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у ході реалізації в регіоні нового документа щодо інтеграції ромської спільноти на період 2021- 2025 роки, переглянути підходи та посилити механізми подальшого впровадження заходів, спрямованих на забезпечення чіткої інтеграційної політики для досягнення прогресу на шляху інтеграції та соціалізації ромів Закарпаття в українське суспільство, зокрема у частині:

-задоволення їх освітньо-мовних, інформаційно-культурних, соціально- економічних потреб, поширення достовірної інформації серед громадянського  суспільства, представників засобів масової інформації про інтеграційні наміри ромської спільноти, популяризації ромознавчих (циганознавчих) студій у Закарпатті, збереженню національно-культурної самобутності, а в подальшому – етнокультурного ренесансу ромів Закарпаття;

-шляхом поширення об’єктивних відомостей про історію та культуру ромів Закарпаття, популяризації ромознавчих досліджень та висвітлення їх у мас-медіа, формування у суспільстві толерантного ставлення до представників ромської національної меншини;

-продовжити міжнародну співпрацю ромів Закарпаття з ромами країн Карпатського єврорегіону щодо питань транскордонного співробітництва у гуманітарній сфері, досліджень історії та культури ромів з метою забезпечення підгрунтя для інформаційно-аналітичного підходу до ромознавчих (циганознавчих) досліджень та ін.