ТОВАРИСТВО ЦИГАН ЗАКАРПАТТЯ «РОМА»: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ЕТАПИ ЙОГО СТАНОВЛЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Адам Світлана Йосипівна,
голова Товариства циган Закарпаття «Рома»
Упродовж всієї своєї історії проживання на Закарпатті до другої поровини 80-х років минулого століття ромське населення ніколи не мало власних громадських об’єднань. Причин тому декілька: і відсутність високоосвічених національних лідерів, здатних стати організаторами широких ромських мас, зневажання прав та свобод цієї національності, і майже повне ігнорування не лише соціально-політичних, культурних, але й елементарних людських прав, небажання самих ромів вступати в будь-які об’єднання, зумовлене традиційним супротивом всім законам та правилам, крім тих, що діють у їхньому власному таборі чи громаді.
Стан справ став мінятися на краще лише під час «горбачовської перебудови». Тоді ж і виникла необхідність в громадських ромських об’єднаннях для захисту законних прав та інтересів свого народу культурно-просвітніх, соціально-економічних прав – захисту та примноження ромських духовних надбань, підвищення загального культурного рівня ромів Закарпаття, ліквідації малописьменності ромського дорослого населення та створення умов для повноцінного розвитку ромської національності, як рівної серед національностей держави. Датою створення першого національно-культурного ромського об’єднання у Закарпатті – Товариства циган Закарпаття «Рома» є 1991 рік. При цьому варто відзначити, що воно було однією з перших організацій краю після товариств, що об’єднували українців, угорців та русинів. Засновницька конференція першого обласного ромського товариства була скликана 19 травня 1991 року. На ній були присутні 73 делегати від ромських громад обласного центру, Чопа, Мукачівського, Великоберезнянського, Перечинського, Берегівського та інших районів. Учасники конференції прийняли рішення про створення обласного національно-культурного товариства циган Закарпаття «Рома», затвердили його Статут, емблему та прапор, обрали правління. Очолили новостворене об’єднання два співголови – Йосип Адам та Аладар Адам.
Пізніше частина членів правління «Роми» дійшла висновку про створення ще одного ромського об’єднання – культурно-просвітницького товариства «Романі Яг». Засновницька конференція обласного товариства «Романі Яг» відбулася 22 травня 1993 року. Головою правління делегати обрали Аладара Адама.
З огляду на реорганізацію обласне національно-культурне товариство циган Закарпаття «Рома» займалося в основному питаннями реалізації соціального захисту ромів області, а обласне культурно-просвітницьке товариство «Романі Яг» – інформаційно-просвітницькою діяльністю та підвищенням культурного та освітнього рівня ромів.
Мета Товариства циган Закарпаття «Рома» – розвиток соціальної активності ромського населення краю, відродження ромської культури та ремесел. Товариство «Рома» дбає про зміцнення авторитету і впливовості громадських організацій ромів як на рівні самих громад, так і на рівні місцевих органів влади. У недалекій перспективі Товариство може стати основою громадсько-політичної організації цієї національної меншини. Потреба в ній гостро відчувається вже сьогодні. Організація тісно співпрацює з іншими циганськими товариствами з метою піднесення рівня життя ромських громад на території Закарпатської області.
Товариство є одним із засновників Конгресу ромів Закарпаття «Праліпе». Товариство охоплює такі напрями роботи:
Культурно-просвітницький – сприяє збереженню національної, культурної, мовної самобутності етнічної спільноти, пропаганда і популяризація ромської культури, виявлення і підтримка талановитих ромів, організація спортивних змагань, фольклорних свят, участь у регіональних міжнародних фестивалях, протидія шовінізму, націонал-екстримізму, дискримінації за національною та мовними ознаками, іншим антидемократичним тенденціям.
Соціально-економічний – соціальний захист ромів, допомога бідним і потерпілим, організація гуманітарної допомоги. Для піднесення ефективності соціальної роботи активом товариства систематично здійснюються дослідження економічного, соціального становища і рівня освіти ромського населення області, створення відповідної бази даних. У центрі уваги Товариства – працевлаштування безробітних ромів, поліпшення житлово-комунальних умов, відновлення їх традиційних ремесел.
Культурно-просвітній – піклування про дітей шкільного віку, залучення їх до дошкільних закладів, початкових класів та недільних шкіл з ромською мовою навчання, підготовка найбільш здібних молодих ромів до навчання у старших класах загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних та вищих учбових закладах, розвиток існуючих та створення нових ромських класів заочної форми навчання для дітей та молоді, які з певних причин не мали змоги здобути загальну середню освіту за денною формою навчання.
Вперше у 1998 році Товариством відкрито в м. Ужгород по вул.Богатирській ромську недільну школу, в якій діти вивчають ромську мову і літературу, українську мову, законодавство України, займаютьтся музикою, знайомляться з традиційними ремеслами. Фольклорний ансамбль «Сонячна Радванка», який функціонує на базі товариства (керівник Октавія Адам) з успіхом бере участь у мистецьких фестивалях не тільки в Україні, а й в Угорщині, Польщі, Іспанії, Македонії.
Правозахисний – безкоштовна консультативна юридична допомога ромському населенню в рамках реалізації проектів, які підтримані Міжнародним фондом «Відродження». В 2002 році започатковано проект для надання юридичної допомоги окремим жертвам нацистських переслідувань, який підтриманий фінансово Міжнародною Організацією Міграції (МОМ), штаб – квартира якої знаходиться у Швейцарії. Товариством створена база даних жертв Холокосту, які його пережили і жили на Закарпатті.
Міжнародний – налагодження співпраці ромських осередків з міжнародними асоціаціями, фондами, комітетами Червоного Хреста та державними структурами країн Заходу, потенційно зацікавлених у вирішенні проблем ромської меншини.
Методичний – організація конференцій, семінарів-практикумів, за участю тренерів, експертів, науковців Ужгородського національного університету.
Товариство «Рома» реалізує ряд проектів, які підтримані «Фондом сприяння демократії» Посольства США в Україні, Міжнародним фондом «Відродження» та іншими міжнародними інституціями щодо питань інтеграції ромів в українське суспільство. В ході реалізації проектів організацією проведено ряд конференцій, семінарів, тренінгів з питань проблематики ромів краю.
За останній період робота Товариства спрямована на соціалізацію ромських громад в суспільне життя України, зокрема Закарпаття. Вважаємо, що з огляду на велику етнічну різноманітність населення регіону, загальна увага органів державної влади та органів місцевого самоврядування до проблем ромської національної меншини є недостатньою. Ефективність міжгалузевого співробітництва та координація реалізації Стратегії інтеграції ромів в українське суспільство, а також можливості фінансового забезпечення виконання Плану заходів щодо її реалізації на період з 2013 по 2020 роки були обмежені. Недостатнє фінансове забезпечення Програми «Ромське населення Закарпаття» на 2016-2020 роки не дозволило реалізувати її в повному обсязі, що значною мірою впливає на подальшу соціалізацію та інтеграцію ромів у громадянське суспільство.
Ми закликаємо відповідні органи у ході реалізації адміністративн- територіальної реформи у регіоні забезпечити ефективне дотримання рекомендацій, наданих Міжнародною конвенцією всіх форм расової дискримінації, Радою Європи та Організацією з безпеки і співробітництва Європи у сфері національної політики щодо поліпшення становища ромів у контексті реалізації місцевих стратегій, програм та планів. Рекомендуємо провести оцінку діючої в області Ромської стратегії з точки зору дотримання прав людини, щоб підготувати основу для розробки нового документа з реалізації Стратегії інтеграції ромів в українське суспільство. Слід інституціоналізувати посади ромських медіаторів для користування їхніми послугами з питань полегшення доступу ромських громад до прав і послуг, в тому числі шляхом підвищення обізнаності про переваги освіти, сприяння розповсюдженню інформації щодо можливостей працевлаштування, забезпечення доступу ромських жінок до репродуктивних прав та прав у сфері охорони здоров’я, а також сприяти покращенню житлово-побутових умов ромського населення, забезпечення ромських поселень належним водовідведенням, облаштуванням під’їзних шляхів та освітленням.
На думку активу Товариства у зв’язку із закінченням строку дії Стратегії інтеграції ромів України в українське суспільство на період 2015-2020 року пропонуємо: Державній службі України з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури та інформаційної політики України на основі набутого досвіду реалізації «Стратегії…» розробити Державну комплексну міжгалузеву Програму інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки з відповідним щорічним фінансовим обґрунтуванням та визначенням отримання очікуваних кінцевих результатів.
Державна комплексна міжгалузева Програма інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки повинна бути багаторівневою рамковою Програмою, що поєднує цілі та заходи на центральному, регіональному та місцевому рівнях, а також відображає структуру децентралізації об’єднаних територіальних громад.
Проект Програми пропонуємо внести на публічне обговорення та консультації з ромською громадськістю, а потім – на розгляд Кабінету Міністрів України.
Після обговорення та доопрацювання подати Програму на затвердження до Верховної Ради України.
Відповідальність за реалізацію Державної комплексної міжгалузевої Програми інтеграції ромів в українське суспільство на період 2021-2025 роки рекомендуємо покласти на Мінсоцполітики України, оскільки більшість заходів та їх результатів належить до компетенції цього міністерства, а координацію Програми, її моніторинг та звітність доручити Державній службі України з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури та інформаційної політики України. На місцевому рівні в територіальних громадах поетапне розв’язання завдань Програми необхідно визначити у «Соціально- демографічних паспортах ромських поселень» на кожен рік окремо з визначенням щорічного кінцевого результату та наступним щорічним моніторингом виконання.
Реалізація даної Програми, на нашу думку, забезпечить часткове інвестування коштів на державному та місцевому рівнях у сталий розвиток ромського громадянського суспільства як важливого партнера влади та державних інституцій у ході підготовки України до вступу в ЄС. Кошти на реалізацію обласної Програми необхідно передбачити в Плані соціально – економічного розвитку області на 2021 -2025 роки.