ПРО СПРИЯННЯ ДОСТУПУ ОСІБ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ДО МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ, НАДАННЯ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ЕКСТРЕННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ДЕРЖАВНИХ І КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ОБЛАСТІ У ПРОЦЕСІ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ В ЗАКАРПАТТІ
Ігнатенко Наталія Юріївна,
головний спеціаліст департаменту охорони
здоров’я обласної державної адміністрації
У ході реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації у межах своєї компетенції у місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини, симтематично проводилася роз’яснювальна робота щодо здорового способу життя, необхідності проходження профілактичного обстеження, важливості своєчасного та повноцінного лікування. У ромських поселеннях розповсюджено пам’ятки, листівки, стенди тощо з питань пропаганди здорового способу життя. Баронам (старостам) ромських таборів надано інформацію та повідомлено про засоби зв’язку та місця розташування закладів охорони здоров’я, порядок звернення до них та користування їх послугами, зокрема доступ до медичного обстеження, надання стаціонарного лікування та екстреної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Проведено роз’яснювальну роботу щодо обов’язковості проведення імунізації осіб згідно з календарем щеплень та обов’язкові профілактичні огляди на туберкульоз. З березня 2020 року проводиться значна робота щодо профілактики захворювання на COVID-19 та забезпечення місць чисельного проживання ромів водопостачанням. Моніторинг забезпечення осіб ромської національності питною водою у переважній більшості здійснюється з шахтних та трубчастих колодязів, рівень облаштування яких не відповідає санітарним нормам. Мають місце випадки водокористування частиною ромського населення з природних джерел, відкритих водойм (В. Березнянський, Перечинський, Мукачівський райони). Частково водозабезпечення здійснюється водопровідною водою з водопровідної мережі та з водорозподільних колонок у містах Ужгород, Мукачево, Свалява, Берегово, Чоп, Рахів; в Ужгородському районі (села Минай, Худлєво, Холмок); в Іршавському районі (села Довге, Кам’янське); у Виноградівському районі (смт. Королево); у Берегівському районі (с. Вари). Каналізування житла в більшості ромських поселень відсутнє, облаштовані надвірні туалети з вигребами, значна кількість яких утримується в неналежному стані.
Органи охорони здоров’я продовжують роботу з питань проведення комунікаційної кампанії щодо реформи системи охорони здоров’я. Зокрема, лікувально-профілактичні заклади розповсюджують серед ромського населення плакати: «Інформація для пацієнтів», «Право на вільний вибір лікаря», «Що варто знати про реaорму медичним працівникам», «В Україні розпочалася медична реформа». Окрім того, на сайті департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації систематично розміщується інформація з питань реформування медичнгої галузі, а на регіональних телеканалах та у регіональних друкованих засобах масової інформації ситематично висвітлюються актуальні питання медичної реформи.
Всі Центри ПМСД забезпечені наступними інформаційними матеріалами для проведення освітньо-профілактичної роботи:
-плакати «Як захиститися від коронавірусу»;
-наклейки « Вакцинація від дифтерії», «Вакцинація від кору», «Загальна вакцинація»;
-постери «Щеплення від дифтерії (2 види), «Вакцинація – найкращий спосіб захистити дітей від хвороби», «Щеплення від гепатиту В» (2 види), «Щеплення від правця», «Щеплення від кору» (2 види);
-папки «Здоров’я» з календарем для батьків.
Область забезпечена імунобіологічними препаратами від реальної потреби регіону. Обсяг профілактичних щеплень покращився у порівнянні з минулим роком (плюс 13%). Відсоток виконання річного обсягу профілактичних щеплень виконано в цілому по регіону на 67%, в т .ч. план вакцинації – на 65%, план ревакцинації – на 69 %.
Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ) новонароджених у пологових відділеннях становить 84 %, проти гепатиту В – 82 %. Вакцинація АКДП/АаКДП (трьома дозами) дітей на рівні 65% від підлягаючих. Виконання плану вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей у 1 рік на рівні 86 %, діти 2 роки і старше – 69 %, ревакцинація у 6 років – 91 %, діти 7 років і старше – 75%.
Виявлення туберкульозу серед ромського населення старше 15 років проводиться шляхом профілактичних рентгенофлюрографцічних оглядів. Показник охоплення профілактичними оглядами ромського населення складає 376, 2 на 1 тис. ромського населення при загальному показнику охоплення рентгенофлюрографічними оглядами серед населення області 516,8 на 1 тис населення області. Є проблеми в організації профілактичних оглядів серед ромів, що обумовлені низькою явкою. Низькими є охоплення ромського населення профілактичними профоглядами (Хустському – 46,3, Рахівському – 93,4, та Ужгородському районах – 197,1 на 1 тис.) ромського наседення.
При зверненні за медичною допомогою осіб із числа ромів із наявністю симптомів тривалого кашлю методом мікроскопії мокроти на виявлення КСП обстежено 532 осіб, при цьому виявлено 34 бактеріовиділювачів. Відсоток виявлення бактеріовиділювачів при обстеженні в загальнолікувальній мережі складає 6,4 %. В поточному році запроваджено обстеження ромів із використанням молекулярно-генетичного дослідження в якості первинного діагностичного тесту.
З метою раннього виявлення туберкульозу серед дитячого ромського населення проводилася туберкулінодіагностика. Туберкулінодіагностикою охоплено 8772 дітей –ромів віком від 1 до 14 років включно. Показник охоплення туберкулінодіагностикою серед ромів становить 371,6 на 1 тис. дитячого ромського населення. Слід відмітити, що нижчий за середньообласний показник охоплення туберкулінодіагностикою дітей-ромів реєструєтьтся у Хустському – 29,5, Воловецькому районах – 32,3, м. Мукачево – 97,9 та м. Чоп – 108, 1 на 1 тис. дитячого ромського населення.
При проведені туберкулінодіагностики виявлено 128 дітей ромської національності із віражем туберкулінових проб.Відсоток віражу туберкулінових проб складає 1,5 % при оптимальному рівні 1%, що свідчить про вищу поширюваність інфікованості серед ромського населення.
В умовах обласного дитячого туберкульозного санаторію «Човен» пройшли профілактичне лікування та санаторне оздоровлення 140 дітей.
Проблемним питанням організації надання медичної допомоги серед осіб ромської національності є : міграція, відсутність у них медичної документації.
Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) визначає перелік та обсяг медичних послуг повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і паталогічними станами, а такаж у звя’зку з вагітністю та пологами. При цьому ним визначено і обов’язок пацієнта надавати відповідному надавачу медичних послуг (лікарю) достовірну інформацію та документи, необхідні для отримання медичних послуг та лікарських засобів.
Відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04. 2018 р. № 411 для надання або отримання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, користувачі зобов’язані зареєструватися в реєстрах електронної системи охорони здоров’я, що недотримується представниками ромської національності. Під час реєстрації повинно бути однозначно встановлено (ідентифіковано) особу користувача. Після реєстрації користувача автоматично формується запис у відповідному реєстрі центральної бази даних.
Також, відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я України від 28.02.2020 р. № 587, кожен медичний запис, запис про направлення та рецепт у Реєстрі повинен містити посилання на запис у Реєстрі пацієнтів про пацієнта. Таким чином, у разі, якщо пацієнт прагне отримати медичні послуги за програмою медичних гарантій він зобов’язаний пройти повну реєстрацію в електронній системі охорони здоров’я, запис про якого буде сформовано в Реєстрі пацієнтів.
Однак, у заклади охорони здоров’я області, на лікування постійно поступають не ідентифіковані діти ( у тому числі діти ромської національності).
Органи охорони здоров’я області продовжують роз’яснювальну роботу серед дорослого ромського населення про необхідність повної реєстрації в електронній системі охорони здоров’я. Особлива увага приділяється роз’яснювальним та профілактичним заходам в ромських поселеннях у період пандемії.