ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ РОМСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ У ПРАВОВИХ ПОСЛУГАХ ТА ДОСТУПНІСТЬ ДО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

 Чічак Геннадій Вікторович,

голова Закарпатського обласного

благодійного фонду «Романо лунго трайо»

(«Ромське довге життя»)

 Питання правового захисту представників ромської етнічної спільноти є ключовим у діяльності багатьох проромських громадських організацій, які працюють, як в Україні загалом, так і в Закарпатській області зокрема. У державній Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року (схвалена Указом Президента України від 8 квітня 2013 року №201/2013 та відповідно у Плані заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 р. № 701-р) забезпечення правозахисту ромів також є пріоритетним завданням.  Постійну увагу питанням захисту прав і свобод національних меншин, зокрема інтеграції в суспільне життя ромської національної меншини приділяють і Рада Європи та Європейський Союз.

          Прийняття на світовому рівні Загальної декларації прав людини (ООН, 1948 р.), Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ООН, 1966 p.) і Факультативних протоколів № 1 і 2 до цього пакту, Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (ООН, 1966 р.), на європейському рівні — Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (Рада Європи, 1950 р.) і Європейської соціальної хартії (Рада Європи, 1961 p., переглянута у 1996 р.) — створило потужну правову базу для визнання, дотримання і захисту прав людини у цілому світі.

Недостатній рівень правосвідомості ромів, відсутність доступу до юридичних послуг, а також проблеми у галузях освіти, медицини, соціального захисту та працевлаштування є одними з головних причин, які активізували ромський громадський рух в Закарпатській області на початку 1990-х років, що призвело до створення громадських об’єднань та формувань.

Отже правозахисний рух у ромських громадах Закарпаття нараховує вже близько 30 років і є одним із найдієвіших факторів у захисті прав ромів.

Велику увагу питанню правозахисту ромських громад області крім проромських товариств приділяють міжнародні організації. Основним міжнародним фондом, який з початку 1990-х років виділяє значні кошти на правозахист ромських громад України, є Міжнародний фонд «Відродження». що є підрозділом міжнародної мережі Фундацій Відкритого Суспільства. У структурі фонду питаннями правозахисту ромів займаються дві програми – «Ромська програма» та «Права людини та правосуддя». Саме за підтримки даного Фонду ромський правозахисний рух Закарпатської області активно розвивався.

Наша благодійна організація Закарпатський обласний благодійний фонд «Романо Лунго Трайо» (“Циганське довге життя”) заснована у 2002 році. Основними напрямками роботи фонду є подолання (в межах компетенції нашої організації), такої проблеми як ромофобія, надання якісних консультаційних послуг та належної правової допомоги представникам ромської національної меншини, надання їм шансу захистити та/або реалізувати своє право, вирішення питання налагодження взаємної довіри ромами і державними установами.

Для надання безкоштовної правової допомоги ромам у 2014 році при благодійному фонді був відкритий Центр правової інформації та консультацій «Рома». Центр функціонує відповідно до Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2012 №483/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29березня 2012 р. за №474/20787). Центр відповідно до покладених на неї завдань розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги, надає правову інформацію, надає консультації і роз’яснення з правових питань, складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру) та ін., для чого тут до роботи залучаються кваліфіковані юристи.

Створення благодійного фонду «Романо Лунго Трайо» спонукали реалії, які свідчать, про те що дискримінаційна політика стосовно ромської меншини на сьогодні є досить поширеною. Роми є найвразливішою категорією в суспільстві, оскільки більшість із них, стикаючись із порушенням своїх конституційних прав, зазвичай неспроможні ані сформулювати свої правові потреби, ані захистити свої права. Незважаючи на декларований розвиток процесу демократизації в Україні, в країні й досі відбуваються масові порушення прав ромів, приниження людської честі та гідності. Не виконується ряд нормативно-правових актів, що спрямовані на захист прав людини, як із галузі міжнародного права, так і ті, що функціонують у рамках національного законодавства, зокрема Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації тощо. Саме тому для цієї вразливої соціальної групи є вкрай актуальними всі форми правової допомоги – від інформування до представництва інтересів у суді. Проте очевидно, що для їх упровадження передусім необхідно зрозуміти ситуацію, в якій перебуває ромське населення, можливості його доступу до різних видів правової допомоги, інструменти, які звичайно використовують роми для відстоювання своїх прав та інтересів тощо.

Наведемо ряд проблем і труднощів (окрім основної проблеми відсутності грошей) ромського населення краю: проблеми у сфері роботи; труднощі з оформленням документів; проблеми у сфері освіти; житлово-комунальні проблеми; проблеми з отриманням медичних послуг; проблеми у сфері володіння нерухомістю; недоброзичливе та упереджене ставлення з боку окремих працівників правоохоронних органів; дискримінація з боку суспільства в цілому та ін. Розглянемо більш детально окремі перераховані проблеми.

Отже, проблеми у сфері роботи насамперед виникають у ромів під час спроб працевлаштуватися. Через упереджене ставлення до людей ромської національності їх здебільшого не розглядають у ролі працівників. Роми постійно стикаються з відмовами саме через свою етнічну належність. При цьому вони цілком розуміють, що ситуацію ускладнює їхня малограмотність та відсутність документів. Проте разом з тим, на їхню думку, це не може стати на заваді під час влаштування на такі посади, як вантажник, різноробочий, пакувальник, двірник тощо, тобто за тими професіями, які не потребують спеціальних знань чи вмінь. Належність до ромської національності відлякує працедавців, і вони навіть не дають змоги таким пошукачам показати себе у роботі. Трапляються й випадки, коли ромів навіть із документами та середньою освітою не беруть на низькооплачувану, важку роботу без будь-якого офіційного оформлення. У результаті вони змушені працювати на сміттєзвалищах, шукаючи пластикову тару, металобрухт, папір тощо. Інший варіант зайнятості ромів – торгівля на ринках, робота на самих себе. Але й тут труднощів не менше. За словами ромів, перед ними постійно постають проблеми щодо пошуків місця на ринку, розвантаження товару, вони потерпають від міліцейських рейдів і стикаються з труднощами під час оформлення документів.

Проблеми з документами займають окремий пласт проблем серед ромів, який зачіпає майже всі інші сфери їхнього життя. Передусім турбує проблема оформлення паспортів, без паспорта більшість ромів не має змоги оформити й інші необхідні документи: прописку, довідки для влаштування дітей у дитсадок або школу, соціальні виплати тощо. Відсутність документів автоматично призводить до низки інших проблем, у тому числі щодо роботи: неоформлене працевлаштування, відсутність оплачуваної відпустки, трудового стажу, соціальних гарантій тощо.

Складною через оформлення документів є ситуація і з освітою ромських дітей. Батьки ромських дітей скаржаться, що через складність процедури оформлення відкладали влаштування дітей у школу на рік, а то й більше.

Ще однією значною проблемою, яка хвилює ромів, є погані житлово-побутові умови. Компактні ромські поселення є вкрай незадовільними для життя. Типовою для області є ситуація проживання ромських сімей у малогабаритних будівлях по 10–15 осіб, нестача питної води, відсутність енергопостачання та газового опалення в поселеннях Частина з них навіть могли б платити за надавані комунальні послуги, але не знають, яким чином це робити. Звідси випливає окреме коло проблем, пов’язаних із володінням нерухомістю. Зрозуміло, що власноруч побудовані споруди не оформляються відповідним до законодавства чином, через що частина ромів не мають узаконене місце проживання. Часто у ромів виникає така проблема як придбання нерухомості та оренда житла. Недовіра до ромів призводить до того, що рідко який власник квартири чи будинку наважується віддавати в оренду людям ромської національності своє житло на тривалий час. Стосується ця проблема і ромів, які виїжджають на роботу в сусідні області. У результаті ромам доводиться самим облаштовуватися у лісопарках або приміських територіях в області.

Незадовільні умови проживання ромського населення є причиною і високого рівня захворюваності серед ромів. Через віддаленість лікарень, не завжди уважне ставлення з боку медичного персоналу, відсутність документів роми часто навіть і не намагаються звернутися за медичною допомогою, обходячись народними засобами або й узагалі ніяк не лікуються. Це призводить до того, що частина хвороб переходить у хронічний стан і з часом загострюється, викликаючи серйозні проблеми зі здоров’ям.

Ще одна проблема, з якою стикаються роми, це недоброзичливе та упереджене ставлення як з боку населення, так і з боку окремих працівників правоохоронних органів.

Однією з головних чинників виникнення проблем серед ромів є відсутність у них будь-яких знань стосовно своїх прав та обов’язків, а також невміння себе захистити. Через це роми стають легкою мішенню для незаконних дій з боку приватних підприємств та з боку населення в цілому. Більшість ромів не знають ані того, які вони мають права, ані того, як захистити себе в разі порушення їхніх прав. Відсутність правової освіти призводить до постійного повторення таких ситуацій, які ніяк не вирішуються і врешті-решт стають нормою.

Тому серед шляхів подолання ромами проблем найбільше вирізняються такі: порада з родичами, товаришами, звернення до авторитетного члена громади, намагання домовитись з іншою стороною.

Основною перешкодою на шляху отримання кваліфікованого юридичного супроводу є матеріальна незабезпеченість ромського населення. Можна помітити, що матеріальний бар’єр для ромів є основним як на етапі вирішення проблеми загалом, так і на етапі звернення за кваліфікованою допомогою юриста. Відсутність коштів для отримання юридичної допомоги перекреслює весь шлях до вирішення проблеми, саме тому інші бар’єри є менш значимими. Більшість ромів не стикається з ними, адже від початку не має коштів, щоб розпочати свій правовий шлях.

З огляду на вище наведене можна зробити висновок, що роми найбільшою мірою потребують юридичної допомоги у кількох випадках. По-перше, це допомога в отриманні документів адже проблема правового статусу ромів досі стоїть дуже гостро. По-друге, це роз’яснення і поради юриста що і як треба робити. Окрім того, роми дуже часто потребують допомоги у складанні документів та представленні юристом інтересів клієнта. А низький соціальний і матеріальний статус більшості представників ромського населення, дискримінаційне ставлення до них, бюрократичний характер правових процедур, елементарна відсутність юридичних знань спонукають до необхідності створення спеціальних безкоштовних юридичних центрів, які б допомагали ромам інтегруватися в українське суспільство, надаючи послуги з вирішення тих чи інших правових проблем.

Тому наша організація Закарпатський обласний благодійний фонд «Романо Лунго Трайо» (“Циганське довге життя”) спільно з ромськими активістами, освіченою ромською молоддю та представниками органів місцевого самоврядування наполегливо шукає підходи до вирішення зазначених проблем і діяльність її спрямована саме в цьому напрямку. Адже громадські організації користуються більшою довірою серед ромів. Наведемо окремі проекти, які реалізовані нашим благодійним фондом за підтримкм Міжнародного фонду «Відродження».

У рамках реалізації проекту «Захист та реалізація соціальних прав ромського населення за співпраці з органами місцевої влади» було розглянуто та вирішено близько 110 звернень громадян ромської народності. Зокрема 40 звернень було з допомоги щодо питання паспортизації. Кожному заявнику була надана кваліфікована консультація щодо пакету необхідних документів, окремим було надано допомогу в отримані паспорта, в оформленні прописки та вклеювання фото, що вимагається законодавством при досягненні 45-річного віку. Було вирішено питання оформленя пенсії для жінки похилого віку, реєстрації двох новонароджених. Надано юридичну консультацію й здійснено супровід в отриманні виконавчого листа, який не видавався матері-одиначці більш ніж 9 місяців (без цього листа, вона не могла оформити виплати на дітей). Також нам вдалося отримати Ухвали про скасування судових наказів про стягнення заборгованості на суму понад 20 тис.грн. по справі двох осіб  (за заявою Закарпаттяобленерго). Одній людині була надана допомога в оформленні свідоцтва народження для дитини, трьом особам – в  оформленні соціальної допомоги, двом – в оформленні пенсії. Нашими юристами для п’ятьох осіб було підготовлено пакети документів на приватизацію житла, а для однієї надано допомогу з відновлення всіх документів, які згоріли в наслідок пожежі. Спільно з управління охорони здоров’я облдержадміністрації було вирішено питання фінансування витрат на лікування хворої в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України та оплати її проїзду і супроводжуючого до м. Києва та на зворотню дорогу. Вирішено питання продовження навчання в окремих щколах м.Ужгород випусків 9 класів представників ромської меншини. З метою ефективної роботи з реалізації проекту нами було укладено договори з управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації, управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської райдержадміністрації, Холмківською сільською радою Ужгородського району, Адвокатською конторою  Лігалекс і Ко у місті Ужгороді. Також за рахунок фонду була надана  гуманітарна допомога ромським громадам в с. Холмок та с. Концово Ужгородського району. Завдяки залученню на місцях кваліфікованих перекладачів та юристів з представниками ромської громади проводилася ефективна роз’яснювальна робота.

Крім цього нами реалізовано проекти Міжнародного фонду «Відродження» (програма Права людини та правосуддя). Серед них проект «Збільшення правових можливостей ромської національної меншини за співпраці з органами місцевої влади», який передбачав підвищення рівня обізнаності ромів щодо їхніх прав та можливостей реалізації, а також сприяння налагодженню співпраці між ромами та місцевою владою задля забезпечення захисту їхніх прав та доступу до правосуддя, та проект «Захист та реалізація соціальних прав ромського населення за співпраці з органами місцевої влади».

    Зараз працюємо над реалізацією проекта щодо працевлаштування ромів працездатного віку на некваліфіковані роботи у м. Ужгороді та Ужгородському районі. Нами організовано цикл профорієнтаційних зустрічей з ромами, які потребують працевлаштування, а також круглі столи за участі роботодавців. Ця допомога, яку ми надаємо ромам, особливо потрібна їм зараз у період карантину. Шукаємо їм робочі місця для виконання роботи на дому чи в он-лайн режимі.

    Закарпатський обласний благодійний фонд «Романо Лунго Трайо» (“Циганське довге життя”) вийшов переможцем Конкурсу Міжнародного фонду відродження «Посилення правових можливостей ромів задля сприяння інклюзії в місцеві громади і протидії дискримінації ромського населення» з проектом «Захист соціальних прав ромського населення та збільшення їх правових можливостей за співпраці з органами місцевої влади», який бу нами успішно реалізований. Метою конкурсу було пошук та реалізація нових форм громадської активності та посилення правових можливостей ромів, залучення ромського населення до соціально-політичних процесів у місцевих громадах.

          Окремі реалізовані проекти стосувалися з підвищення освітнього рівня дітей-ромів. Це стосується проектів: «Запобігання інтелектуальній дискримінації ромських дітей на початку навчання в школі шляхом їх підготовки до школи при Центрі “Рома” Закарпатського обласного благодійного фонду “Романо Лунго Трайо”, «Відкриття підготовчого класу для ромських дітей дошкільного віку при Центрі “Рома” Закарпатського обласного благодійного фонду “Романо Лунго Трайо” з метою запобігання інтелектуальній дискримінації ромських дітей, їхньої підготовки до навчання в початковій школі та попередження соціальній бездоглядності».

          З огляду на вищесказане, вважаємо, що для того, щоб хоча б зменшити масштаб правових проблем ромів мають відбуватися зміни на державному рівні: необхідно прийняти державну цільову програму стосовно ромів, треба покращити захист прав ромів у державі, розробити законопроект щодо забезпечення і реалізації законних прав та інтересів ромів тощо. Нагальною є і просвітницька робота, яку треба провадити у двох напрямках: з одного боку, підвищувати правову обізнаність ромів, інформувати про наявні способи вирішення багатьох питань, з якими вони стикаються, з іншого боку, важливим є і просвітництво самого суспільства щодо культури ромського населення, його традицій, звичаїв. Необхідним є створення ефективної моделі співпраці неурядових організацій, органів юстиції та місцевого самоврядування, правоохоронних структур у напрямі забезпечення правозахисту ромської етнічної меншини.