ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ ДОТРИМАННЯ ПОЛОЖЕНЬ РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ РАДИ ЄВРОПИ ПРО ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
(матеріали до підготовки проекту 5-ї доповіді України про виконання Рамкової конвенції про захист національних меншин)
Шутанич Наталія Іванівна,
заступник начальника– начальник відділу національностей
управління національностей та релігій Закарпатської
обласної державної адміністрації
З часу ратифікації Рамкової конвенкції в області чимало зроблено для відродження національної свідомості, забезпечення прав і свобод, які є представниками різних національностей. Пріоритетним завданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування є подальше зміцнення історично-традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності співжиття та високого рівня взаємопорозуміння між представниками різних національних груп, конкрете вирішення їх запитів щодо збереження їх національної індетичності. Втілюючи в життя положень Рамкової конвенції управлінням національностей та релігій спільно з громадськими організаціями національних меншин акцентує увагу на забезпеченні рівних можливостей національних спільнот у всіх сферах суспільного життя, управлінні справами держави, зміцненні гарантій, які б виключали будь-які прояви дискримінації за національною, мовною або релігійними ознаками та створення належних умов для задоволення їх етнокультурних потреб. Нижче подаємо матеріали до підготовки проекту 5-ї доповіді України про виконання Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Пункт 1 статті 5
В області національним меншинам забезпечуються права на користування і навчання рідною мовою, використання національної символіки, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот у місцях їх компактного проживання функціонує 96 бібліотек та 94 клубні установи системи Міністерства культури України. Фонд бібліотек області за мовами національних меншин: російською – 2,0 млн.; угорською – 351,0 тис.; румунською – 10,0 тис.; словацькою – 5,2 тис.; німецькою – 3,9 тис. примірників.
В області діє 289 колективів художньої самодіяльності, що представляють культуру національних меншин. 24 аматорські колективи національних меншин мають звання „народний” („зразковий”) аматорський колектив”.
Творчість національних меншин популяризують професійні обласні: угорський драматичний театр у м. Берегово, ансамбль „Угорські мелодії” обласної філармонії та інші професійні колективи.
Працює Центр культур національних меншин Закарпаття, на базі якого представники національно-культурних товариств мають можливість здійснювати статутну діяльність. Функціонують також Центри словацької, німецької, румунської культур та Берегівський культурно-освітній центр національних меншин.
Традиційним вже стало проведення за ініціативи національно-культурних товариств обласних фестивалів культур національних меншин та етносів та міжнародний фестиваль ромського джазового мистецтва „Пап-джаз-фест”.
В області споруджено і встановлено понад 80 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.
У закладах дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти створено необхідні умови для розвитку освіти, збереження самобутності, мови осіб, що належать до національних меншин області.
Для задоволення освітніх потреб представників національних меншин в області створено мережу закладів загальної середньої освіти, що відповідає чинному законодавству України і протягом 2016 – 2018 років не змінювалась. Зокрема, у 118 закладах у 2016 році загальну середню освіту здобували 20 134 учні, у 2017 році – 20 547 учнів, у 2018 – 20 583 учні.
Кількість закладів дошкільної освіти з вихованням мовами національних меншин упродовж зазначеного періоду зросла: у 2016 році – 102 заклади, у 2017 році – 109 закладів та у 2018 році – 117 закладів.
У 2016 році у 73 закладах дошкільної освіти 4172 дитини виховувалися угорською мовою, у 21 закладі з вихованням українською і угорською мовами 796 дітей – угорською, у трьох – 274 дитини румунською, у двох з вихованням українською і словацькою мовами 76 дітей – словацькою, по одному з вихованням українською та німецькою мовами – 22 дітей німецькою та угорською і російською мовами – 63 угорською і 42 російською.
У 2017 році у 77 закладах дошкільної освіти 5232 дитини виховувались угорською мовою, у 23 – українською і угорською (796 дітей угорською), у трьох – румунською (274 дитини), у двох – українською і словацькою (115 дітей словацькою), по одному з українською та німецькою (28 дітей німецькою) та угорською і російською (57 угорською і 38 російською).
У 2018 році у 76 закладах дошкільної освіти проводився освітній процес угорською (4696 дітей), у 30 – українською і угорською (750 дітей угорською), у трьох – румунською (264 дитини), у двох – українською і словацькою (117 дітей словацькою), по одному з українською та німецькою (24 дитини німецькою) та угорською і російською (57 угорською і 46 російською).
З метою задоволення релігійних потреб в області діє понад 350 релігійних громад, створених національними меншинами. Зокрема, 241 громада віруючих угорської національності (Закарпатської Реформатської церкви (далі –ЗРЦ) – 103, римсько-католицької церкви (РКЦ) – 55, релігійних греко-католицьких громад – 33, Свідків Єгови – 16, Української Православної церкви (УПЦ) – 8, по п’ять адвентистів сьомого дня (АСД) та євангельської реформатської церкви, євангельських християн-баптистів (ЄХБ) – 6, церкви Живого Бога – 8, по одній християнської церкви Повного Євангелія та Реформатської Пресвітеріянської церкви). Релігійних громад віруючих ромської народності, які здійснюють богослужіння угорською мовою, в області діє 33 (греко-католицькі громади – 4, ЗРЦ – 10, ОХЄЦ Живого Бога – 7, Божої Церкви християн віри євангельської України – 4, ромська християнська євангельська церква „Нове Життя” – 8);
44 релігійних осередків громадян румунської національності (33 – Свідків Єгови, 6 – УПЦ, 4 греко-католицькі громади, одна громада Новоапостольської церкви);
17 релігійних громад, у яких богослужіння здійснюється словацькою мовою (РКЦ та релігійні греко-католицькі громади).
Також діє десять релігійних громад з німецькою мовою богослужінь, євреї – в 11 релігійних громадах, вірмени у мішаних громадах УПЦ та одній громаді Вірменської Апостольської церкви.
З метою задоволення інформаційних потреб національних меншин філія ПАТ НСТУ „Закарпатська регіональна дирекція” транслює теле- і радіопередачі мовами національних меншин, зокрема працюють редакції угорською, румунською, словацькою, німецькою мовами та об’єднана редакція програм мовами національних меншин (російською, ромською, русинською).
Пункт 1 статті 6.
Робота місцевих органів влади із забезпечення прав національних меншин спрямована на збереження у краї атмосфери толерантності співжиття представників різних національностей.
Гармонізації міжнаціональних відносин сприяє і діяльність громадських організацій національних спільнот (в області працює 66 національно-культурні товариства), з якими налагоджено співпрацю та постійно здійснюється діалог з актуальних питань у сфері міжнаціональних відносин.
У закладах освіти області протягом 2016 – 2018 років проводилась інформаційно-просвітницька робота і тематичні, культурно-мистецькі, спортивно-масові заходи щодо поглиблення взаємної поваги, взаєморозуміння та співробітництва між усіма особами, що проживають у межах території національних меншин. Так, у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої та позашкільної освіти області організовано тематичні лекції, уроки, виховні години, круглі столи, вікторини, флеш-моби, конкурси мультимедійних презентацій, стіннівок, плакатів, малюнків з цих питань.
Пункт 2 статті 10
Відвідувачам місцевих органів влади послуги надаються державною та регіональною мовами (у місцях де регіональна мова є поширеною). Для осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин є можливість подавати усні або письмові заяви цими мовами. У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова національних меншин, при доборі службових кадрів враховується критерій володіння державною та мовою меншин.
Пункти 2, 3 статті 11
У місцях компактного проживання угорців та румунів низці населених пунктів області повернуто колишні історичні назви відповідно до чинного законодавства України. Топоніми (назви населених пунктів, вулиць тощо) утворюються і подаються українською мовою, а у населених пунктах, де компактно проживає угорська або румунська національна спільнота, покажчики подаються державною мовою та угорською або румунською згідно з діючими стандартами.
Написи, вивіски, печатки, штампи, бланки, інші необхідні атрибути та документи виконуються державною мовою, а у місцях компактного проживання національних спільнот також мовами національних меншин.
Під час проведення національно-культурними товариствами заходів, пов’язаних з їх статутною діяльністю представники національних спільнот, використовують мови національних меншин, а також поряд з державною використовують свою національну символіку.
Пункт 1 статті 12
З метою забезпечення особистісно-зорієнтованого навчання, розвитку творчих здібностей дітей відповідно до їхніх пізнавальних інтересів та освітніх запитів у закладах освіти з навчанням мовами національних меншин вивчено у 5 – 11 класах історію і культуру представників національних меншин в 5 – 11 класах. На виховних годинах відбувалися бесіди про культуру, історію, звичаї, обряди народів і народностей, що проживають на Закарпатті. Крім того, учнівська та студентська молодь є активним учасником конкурсів, різного роду інтелектуальних змагань, пов’язаних із міжкультурним діалогом і таких, що сприяють поглибленню взаєморозуміння між представниками різних національностей.
В області щороку проводяться І – ІV етапи олімпіади з мов та літератур національних меншин для учнів закладів загальної середньої освіти. Під час проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів забезпечується за бажанням представників національних меншин переклад завдань рідною мовою.
Пункт 2 статті 12.
В області забезпечено належні умови для підготовки вчителів. Зокрема, в Ужгородському національному університеті, Гуманітарно-педагогічному коледжі Мукачівського державного університету, Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ здійснено підготовку педагогічних кадрів для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин. Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти забезпечено підготовку та підвищення кваліфікації відповідних педагогів.
З метою моніторингу тенденцій розвитку і функціонування мов національних меншин у сферах вищої, середньої, професійно-технічної, дошкільної, позашкільної, післядипломної освіти та аналізу характерних особливостей розвитку етнокультурних процесів, вирішення актуальних питань у міжнаціональній сфері, відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, науковими установами регіону постійно організовуються науково-практичні та консультативні заходи.
Пункт 2 статті 14 У закладах освіти області протягом 2016 – 2018 років створювались належні умови для викладання мови національної меншини та навчання цією мовою.
У закладах загальної середньої освіти з угорською мовою навчання факультативно (залежно від виділених годин варіативної частини типового навчального плану) учні вивчали історію і культуру угорського народу в 7, 8 і 9 класах. На виховних годинах проводилися бесіди про культуру, звичаї, обряди угорців.
Стаття 15
Представники національних меншин на рівних засадах обираються до місцевих рад та призначаються на різні посади до місцевих органів виконавчої влади. До прикладу, найбільш чисельну серед національних спільнот області угорську громаду в обласній раді представляють вісім депутатів (Закарпатська обласна організація „КМКС” Партії угорців України), що становить 12,5 відс.
При обласній державній адміністрації функціонує Громадська рада як постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган, у складі якої утворено профільну комісію з питань національних спільнот.
У 2016 році при облдержадміністрації утворено також обласну громадську раду ромської національної меншини, головою якої є Бучко Борис, керівник Закарпатського обласного товариства ромів „Романі чгіб”.
Пункт 1 статті 17
Транскордонне співробітництво між громадами здійснюється шляхом налагодження партнерських зв’язків між прикордонними регіонами, активізацією міжрегіонального співробітництва у всіх сферах господарювання, налагодженню міжлюдських контактів. Одним із інструментів транскордонної співпраці є участь територіальних громад у об`єднаннях єврорегіонального співробітництва, реалізації неурядовими громадським організаціями спільних транскордонних проектів та програм.
Райони, де компактно проживають представники національних громад, мають тісну творчу співпрацю із сусідніми державами. Так, для підтримки дружніх творчих зв’язків, обміну досвідом роботи, участі у культурно-мистецьких акціях у 2016 – 2018 роках було здійснено понад 70 виїздів самодіяльних народних та професійних колективів, окремих виконавців, художників області за межі України. Поїздки відбувалися за рахунок коштів, виділених з обласного бюджету, спонсорів, меценатів, релігійних громад тощо.
Водночас, в області постійно здійснюються заходи з обміну групами науковців, вчителів, студентів, учнів для участі у конференціях, семінарах, тренінгах, курсах перепідготовки, олімпіадах, масових заходах між сусідніми державами.
Традиційним стало проведення днів добросусідства на кордонах із сусідніми державами: День добросусідства на українсько-словацькому кордоні; українсько-угорський День добросусідства, українсько-румунський День добросусідства та українсько-польський День добросусідства.
В області легалізовано 64 національно-культурні товариства, в тому числі 11 – угорської, 19 – ромської, 5 – словацької, 3 – російської, 11 – русинської, 7 – румунської, 3 – німецької та по одному польської, чеської, вірменської, азербайджанської та єврейської.
З метою задоволення етнокультурних потреб національних меншин, розвитку їх освіти, організаційної та фінансової підтримки їх заходів протягом звітного періоду реалізувалися обласні програми: Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2016 – 2020 роки та співпраці із закордонними українцями на період до 2020 року); Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2016 – 2020 роки; Програма „Центр культур національних меншин Закарпаття” на 2016 – 2020 роки). Функціонують Програма розвитку культури і мистецтва області на 2016 – 2020 роки, Програма поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, реалізація яких забезпечує етнокультурні та освітні потреби національних меншин.