ПРО СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОЇ СИТУАЦІЇ, ДЕРЖАВНО- ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ У РОЦІ
Лендєл Маріанна Василівна,
начальник відділу релігій, організаційної роботи та
фінансового забезпечення управління національностей та
релігій Закарпатської обласної державної адміністрації
В області здійснюється послідовна робота з реалізації державної політики щодо релігії й церкви, дотримання релігійних прав і свобод, забезпечення громадянам права на вільне задоволення своїх релігійних потреб, впроваження духовно-релігійних цінностей у суспільне життя, зміцнення порозуміння й толерантності релігійних організацій різних віросповідань.
За станом на 1 січня 2019 року в Закарпатській області діє 1977 релігійних організацій 37-и віросповідань, течій та напрямів, з яких 151 релігійна громада дііє згідно частини третьої статті 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” – без реєстрації статуту.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” в Закарпатській області діють 1724 релігійні громади, 61 монастир, сім духовних навчальних закладів, дев’ять місіонерських товариств, сім релігійних братств, три центри та 15 управлінь.
При релігійних громадах функціонує 1076 недільних шкіл.
Богослужбову діяльність здійснюють 1993 священнослужителі, у тому числі 82 громадяни іноземних держав.
Віруючі задовільність свої молитовні потреби у 1602 культових спорудах та приміщеннях, пристосованих під молитовні, з яких у власності релігійних громад 1346 храмів та молитовних будинків, у користуванні – 101, 155 будівель пристосовано під молитовні.
За період з 1991 – 2018 рр. віруючими збудовано 733 культові споруди.
Упродовж 1992 – 2018 років із 281 виявленого об’єкта колишньої церковної власності релігійним організаціям області повернуто 127.
Через відсутність законодавчих актів, яким регулюється реституція церковного майна не культового призначення, відсутність вільних приміщень для відселення теперішніх користувачів, процес повернення майна у даний час майже не можливий.
У 2018 році віруючі зареєстрували статути шістнадцяти новоутворених релігійних громад, зокрема: шість статутів релігійних громад Української Православної церкви; два – релігійних греко-католицьких громад; один – римсько-католицької церкви; п’ять – протестантських релігійних громад; два – іудейських.
У 2018 році припилили діяльність у зв’язку з реорганізацією шляхом приєднання до релігійної організації „Закарпатська місцева релігійна громада Свідків Єгови” та втратили чинність статути 44 релігійних громад Свідків Єгови.
За звітній період відповідно до заяв громадян було зареєстровано у новій редакції статути 195 релігійних громад: 58 статутів греко-католицьких релігійних громад, 80 – Української Православної церкви, 14 – євангельських християн-баптистів, 12 – Помісної церкви Української церкви християн Віри Євангельської, по 6 – римсько-католицької церкви та Закарпатської реформатської церкви, 4 – адвентистів сьомого дня, 3 – Української Православної церкви Київського патріархату, один – іудеїв, 11 – інших протестантських релігійних громад.
Релігійні громади Української Православної церкви Київського патріархату та Української Автокефальної Православної церкви протягом зазначеного періоду статути новоутворених релігійних громад не реєстрували.
Заяви громадян щодо реєстрації нової редакції статутів релігійних громад у зв’язку із зміною канонічного підпорядкування протягом 2018 року до обласної державної адміністрації не надходили.
Найчисельнішою за кількістю релігійних організацій залишається Українська Православної церква, яка нараховує 670 релігійних організацій. Другу позицію займає Мукачівська греко-католицька єпархія – 466 релігійних організацій. Закарпатська реформатська церква налічує 117 релігійних організацій, Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви – 102.
До складу Закарпатської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату входять 54 релігійні громади та один монастир.
Українська Автокефальна Православна церква в області об’єднує 24 релігійні громади та єпархіальне управління.
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань за станом на 1 січня цього року складає 531 релігійну організацію.
Також в області відповідно до зареєстрованих статутів діють 14 іудейських релігійних громад, шість – інших православних релігійних громад, дві громади язичників, по одній – буддистів, мусульман, Товариства Свідомості Крішни, Вірменської апостольської церкви.
Міжцерковні протиріччя, які мають місце в області між віруючими релігійних громад греко-католиків та Української Православної церкви є результатом тоталітарної політики колишнього СРСР. Таким чином, в області з 90-х років минулого століття тривають суперечки за право користування культовими спорудами у населених пунктах Лазещина Рахівського району, Великі Лази, Коритняни, Ірлява та Пацканьово Ужгородського району.
Вирішення зазначених міжконфесійних суперечок є предметом розгляду у судах різних інстанцій.
Інша група церковних протиріч – міжправославних, утворилася у наслідок війни на Сході України, спровокованої Російською Федерацією, та негативне ставлення суспільства до духовенства Української Православної
церкви, що у канонічному підпорядкуванні Московського патріархату.
Проведений аналіз у православному середовищі області свідчить про те, що надання автокефалії православній церкві в Україні у цілому віруючими сприймається позитивно. Активний перехід релігійних громад УПЦ до Православної Церкви України може розтягнутися у часі через супротив духовенства УПЦ. Однак, частина віруючих релігійних громад УПЦ Рахівського, Міжгірського та Воловецького районів готові перейти до ПЦУ.
На сьогодні в області наявні передумови щодо загострення міжправославних відносин за право користування культовими спорудами у селах Нижні Ворота та Гукливий Воловецького району, смт Міжгір’я, с. Пилипець Міжгірського району, с. Соломоново Ужгородського району тощо.
31 серпня 2018 року згоріла каплиця Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ у с. Ганичі Тячівського району. На думку єпископа та духовенства УАПЦ, підпал каплиці було організовано вірниками УПЦ. Однак, за висновками спеціалістів, каплиця загорілася у зв’язку із необережним поводженням з вогнем (було залишено свічку). На сьогодні релігійна громада УАПЦ с. Ганичі Тячівського району розпочала будівництво нового храму.
Продовжується роз’яснювальна робота з віруючими УПЦ с. Ужок Великоберезянського району, де тривають непорозуміння з приводу забезпечення віруючими Української Православної церкви вільного доступу до Михайлівської церкви, яку у 2013 році було внесено до списку Світової Спадщини ЮНЕСКО. Довідка: Рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів від 19 вересня 1991 року № 161 „Про культові споруди області” Михайлівську церкву передано у власність релігійній громаді Української Православної церкви с. Ужок Великоберезнянського району (кількість віруючих – понад 30 осіб).
З метою вирішення майнових спорів релігійних громад області, запобігання загостренню міжконфесійних відносин проводяться робочі наради, зустрічі, за результатами яких досягнуто домовленості про вирішення міжконфесійних суперечок виключно у правовому руслі, зокрема, шляхом їх розгляду у судовому порядку.
Таким чином, у 2018 році було вирішено багаторічну суперечку між віруючими УПЦ та УАПЦ (у 2016 – 2017 рр. – УПЦ КП) за право користування земельною ділянкою по вул. Минайській, 71 у м. Ужгород: рішенням сесії Ужгородської міської ради 15.05.2018 № 1104 спірну земельну ділянку було розподілено між віруючими двох громад для будівництва культових споруд.
Станом на 01 січня 2019 року в Закарпатській області акції протесту та зони соціальної напруги у середовищі православних церков відсутні. Мають місце окремі суперечки за право користування культовими спорудами, вирішення яких проходить виключно у правовому руслі.
Облдержадміністрацією, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснюється постійний моніторинг випадків міжконфесійного протистояння та вживаються заходи щодо їх нейтралізації.
За станом на 1 січня 2019 року релігійних громад, створених національними меншинами, в області діє понад 350. Зокрема, діє:
241 громада віруючих угорської національності (Закарпатської Реформатської церкви (далі – ЗРЦ) – 103, римсько-католицької церкви (РКЦ) – 55, релігійних греко-католицьких громад – 33, Свідків Єгови – 16, Української Православної церкви (УПЦ) – 8, по п’ять адвентистів сьомого дня (АСД) та євангельської реформатської церкви, євангельських християн-баптистів (ЄХБ) – 6, церкви Живого Бога – 8, по одній християнської церкви Повного Євангелія та Реформатської Пресвітеріянської церкви). Релігійних громад віруючих ромської народності, які здійснюють богослужіння угорською мовою, в області діє 33 (греко-католицькі громади – 4, ЗРЦ – 10, ОХЄЦ Живого Бога – 7, Божої Церкви християн віри євангельської України – 4, ромська християнська євангельська церква „Нове Життя” – 8);
44 релігійних осередків громадян румунської національності (33 – Свідків Єгови, 6 – УПЦ, 4 греко-католицькі громади, одна громада Новоапостольської церкви);
17 релігійних громад, у яких богослужіння здійснюється словацькою мовою (РКЦ та релігійні греко-католицькі громади).
Також діє десять релігійних громад з німецькою мовою богослужінь, євреї – в 11 релігійних громадах, вірмени у мішаних громадах УПЦ та одній громаді Вірменської Апостольської церкви.
Протестантські церкви області (майже 29 % від загальної кількості релігійних формувань області) крім релігійно-просвітницької, проводять значну добродійну роботу, зорієнтовану на потреби знедолених, соціально незахищених верств населення. Майнові міжцерковні суперечки у середовищі протестантів відсутні.
До новітніх релігійних об’єднань належить 88 релігійних громад або 4,5% від їх загальної кількості. Язичництво представлене в області двома громадами прихильників РУНВіри (м.Хуст, м.Ужгород). Наразі активність зазначених язичницьких релігійних громад низька.
Неорелігійні деномінації, які діють в області на підставі зареєстрованих статутів, лояльно ставляться до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Потенціалу щодо розширення своєї діяльності та кількісного зростання віруючих не мають.
В області активізували свою діяльність віруючі-мусульмани. Зазначимо, що єдина зареєстрована релігійна громада мусульман, діяльність якої поширюється на м. Ужгород, наразі не діє.
На сьогодні управлінням національностей та релігій облдержадміністрації розглядається заява жителів м. Мукачево, м. Ужгород, Міжгірського та Мукачівського районів (всього 13 осіб) про реєстрацію статуту новоутвореної релігійної організації „Мусульманська релігійна громада „АЛЬ-КАУСАР-ДЖАМІ” у Закарпатській області”. Відповідно до висновку виконавчого комітету Мукачівської міської ради 28.12.2018 № 01-19/12015 зазначена релігійна громада діє у м. Мукачево та здійснює богослужбову діяльність.
Як і у попередні роки, церква залишає за собою лідируючу позицію у рівні довіри населення до її структур, що зумовлено, в першу чергу, рівнем релігійності населення області.
Релігійні організації негативно ставляться до збройного конфлікту в країні. Легалізація капеланської служби у Збройних Силах України дала змогу надавати повноцінну душпастирську опіку воїнам. Закарпатські священнослужителі-капелани православних та католицьких церков надають духовну та моральну підтримку бійцям безпосередньо у зоні бойових дій. Також кожна з представлених в області церковних структур долучилася до надання матеріальної, фінансової допомоги військовим у зоні АТО, переселенцям зі Сходу України тощо.
З 9 до 18 жовтня 2018 року у м. Чоп Ужгородського району понад 40 капеланів Української Православної Церкви з усіх областей України з метою обміну досвідом роботи у системі штатного військового капеланства України зібралися у військовій частині ТО300.
У грудні 2018 року чотирьох військових капеланів Закарпатської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату було нагороджено відзнаками Президента України „За гуманітарну участь у проведенні антитерористичної операції”.
Протягом року духовенство, віруючі брали участь у представницьких державних і громадських заходах, зокрема, з нагоди відзначення в області Дня Соборності України та 72-ї річниці утворення Закарпатської області у складі України (січень), 79-річниці проголошення Карпатської України, у Меморіальному парку „Красне Поле”, м. Хуст (березень), Дня пам’яті і примирення та 73-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі (травень), річниці Конституції України (червень), Дня Державного Прапора України та річниці Незалежності України (серпень), Дня захисника України (жовтень), Дня пам’яті жертв та постраждалих внаслідок голодоморів в Україні (листопад).
Релігійними управліннями, об’єднаннями області налагоджено тісне міжнародне співробітництво у релігійній та гуманітарній сферах.
Протягом 2018 року обласною державною адміністрацією за клопотаннями релігійних громад погоджено перебування в області 201 іноземного громадянина (28 громадян Словацької Республіки, по 24 з США та Угорщини, по 15 – з Польщі та країн Азії, 19 – Молдови, 10 – Румунії, 9 – громадян інших країн, по 8 – Німеччини, країн Бенілюксу, по 7 – Іспанії, РФ, 6 – країн Латинської Америки, 5 – Італії, 4 – Скандинавських країн, по 3 – з Білорусії, Франції, по 2 – країн Балтії, Ізраїлю, країн Африки).
160 іноземних громадян перебувають в області з метою проведення богослужбової та місіонерської роботи, 11 з метою викладацької діяльності, 30 іноземців – це члени родин священнослужителів та місіонери, які перебувають в області з метою участі у євангелізаційних заходах та церковної співпраці.
За конфесійним складом іноземці запрошувалися: римсько-католицькими релігійними громадами – 56 осіб, релігійними греко-католицькими громадами – 41, релігійними громадами християн віри євангельської – 32, УПЦ – 19, Закарпатською реформатською церквою – 15, євангельськими християнами-баптистами – 13, по 8 – методистськими та іудейськими релігійними громадами, церквою ІХСОД – 6 осіб, 2 – Помісною церквою Української церкви християн віри Євангельської (колишня ХВЄП) та один УАПЦ.
За наявною інформацією іноземні громадяни також протягом року відвідували область з метою участі в одно-дводенних релігійних заходах, які проводилися релігійними організаціями області, скористалися правом перебування в Україні відповідно до міжнародних угод між Україною і країною їх походження, де між країнами є безвізовий режим, та без погодження державного органу, який здійснив реєстрацію статуту релігійної організації.
Відмови про погодження на релігійну діяльність через відсутність достатніх підстав для віднесення зазначеної особи до категорій, визначених частиною четвертою ст. 24 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” як іноземного священика, проповідника чи наставника у звітній період відсутні.
Міжнародна діяльність релігійних організацій відбувається в двосторонньому порядку. Керівництво церков та релігійних організацій області, духовенство та вірники здійснюють паломництво до святих місць Італії, Єрусалиму. Крім того, щороку священики, віруючі православних та католицьких церков, Закарпатської реформатської церкви, ЄХБ тощо з прикордонних районів області (Виноградівський, Тячівський, Рахівський, Берегівський, Ужгородський та інших) беруть участь у святкових богослужіннях, семінарах, конференціях, які проводяться їхніми одновірцями в Румунії, Угорщині, Словацькій Республіці.
У Закарпатській області релігійні організації Закарпатської Реформатської та римсько-католицької церков не мають власних вищих духовних навчальних закладів, а тому у закордонних духовних навчальних закладах навчається понад 55 майбутніх церковнослужителів.
Працівниками управління національностей та релігій облдержадміністрації проводилася роз’яснювальна робота щодо необхідності дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації у частині, що стосується перебування в області представників закордонних релігійних центрів.
Перелік вантажів, визнаних в установленому порядку гуманітарною допомогою протягом 2018 року для організацій області релігійного спрямування за станом на 31 грудня 2018 року подається у додатку 2.
За часткового фінансування держави та релігійних організацій Мукачівської греко-католицької єпархії, римсько-католицької церкви, Закарпатського обласного об’єднання Української церкви християн віри євангельської, Української Вільної Церкви Християн Євангельської Віри, євангельських християн-баптистів, Закарпатської Реформатської церкви в області функціонує 18 дитячих будинків сімейного типу, у яких виховується понад 200 дітей.
За кошти бюджету та фінансової допомоги з Угорщини в області діють дитячі садки, засновані релігійними громадами. Зокрема римсько-католицька церква є засновником 10 дитячих садків, у яких виховується 538 дітей, релігійні греко-католицькі громади – трьох дитячих садків (114 дітей), Закарпатська реформатська церква – двох (90 дітей), церква євангельських християн-баптистів– одного дитячого садка, у якому виховується 20 дітей.
Управління Закарпатської реформатської церкви фінансує діяльність трьох спеціалізованих навчальних закладів у с. Великі Береги Берегівського району, с. Пийтерфолво Виноградівського району та с. Велика Добронь Ужгородського району, у яких, крім обов’язкових загальноосвітніх дисциплін, викладаються окремі релігійно-богословські предмети.
У жовтні 2018 року сесією Берегівської міської ради було підтримано продаж земельної ділянки за адресою вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Берегово у формі аукціону, де Закарпатська реформатська церква збудує християнську лікарню. За проектом, який презентував Бейла Нодь, голова дияконічного відділення Закарпатської реформатської церкви, майбутня лікарня планується за надсучасним проектом.
У м. Мукачево діє заснований Мукачівською дієцезією РКЦ угорськомовний ліцей ім. Св. Іштвана з поглибленим вивченням інформатики та іноземної мови.
Щорічно релігійними організаціями організовуються різдвяні та великодні концерти. Духовенство у ці дні з подарунками відвідують дитячі будинки, школи-інтернати, лікарні.
Церковні організації Української Православної церкви, католицькі релігійні громади, Української церкви християн віри євангельської, Закарпатської Реформатської церкви, Церкви Живого Бога утримують 25 безкоштовних їдалень, у яких харчується понад 1400 малозабезпечених громадян, особи похилого віку без певного місця проживання.
Протягом року представники церков провели акції, під час яких безхатченкам, малозабезпеченим громадянам було роздано одяг, взуття, продукти харчування тощо.
У смт Усть-Чорна Тячівського району діє притулок для пристарілих людей ім. Олександра Хіри, у якому проживають 14 одиноких осіб похилого віку.
При управлінні Закарпатської реформатської церкви у с. Чомонин Мукачівського району діє Центр реабілітації для наркозалежних громадян. У м. Берегово функціонує Дім Милосердя, у якому проживають 25 одиноких непрацездатних осіб та Кризовий центр для матерів з дітьми, які постраждали від насилля у сім’ї.
За сприяння релігійних організацій УПЦ (Мукачівська єпархія) та ЄХБ діють християнські медичні центри.
У розгортанні соціальної діяльності релігійним організаціям надається підтримка і сприяння з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: виділяються земельні ділянки під будівництво благодійних закладів, надається візова підтримка в’їзду іноземних громадян, запрошених релігійними організаціями з метою реалізації доброчинних проектів і програм тощо.
У 2018 році не зафіксовано правопорушень законодавства з релігійних питань, які були здійснені посадовими, службовими особами державних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
Порушень, скоєних іноземцями, що перебувають в Україні з метою релігійної діяльності, протягом минулого року не зафіксовано.
На розгляді в Закарпатському адміністративному суді знаходиться адміністративний позов релігійної громади Мукачівсько-Ужгородської єпархії Української православної церкви Свято-Іллінської церкви с. Ірлява Ужгородського району до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Представника Президента України в Закарпатській області від 15.09.1992 року № 297 в частині повернення у власність греко-католицькій релігійній громаді с. Ірлява Іллінського храму та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 04.10.1991 року № 185 у частині передачі зазначеного вище храму релігійній громаді Української православної церкви с. Ірлява. Справа № 807/1358/15.
Ухвалою Закарпатського адміністративного суду залишено без розгляду адміністративний позов релігійної греко-католицької громади „Святого Архістринга Михаїла” с. Пацканьово Ужгородського району до Ужгородської районної державної адміністрації (Закарпатська обласна державна адміністрація – третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача) щодо зобов’язання Ужгородську районну державну адміністрацію заключити з нею договір про порядок і черговість користування Михайлівською церквою у с. Пацканьово. Справа № 807/1409/17.
18 липня 2018 року Львівським апеляційним адміністративним судом розглянуто апеляційну скаргу представників релігійної греко-католицької громади ,,Пресвятої Трійці” села Коритняни Ужгородського району на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.05.2018р. в адміністративній справі № 807/220/18 за позовом релігійної греко-католицької громади ,,Пресвятої Трійці” с. Коритняни Ужгородського району до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії, а саме зобов’язати Закарпатську обласну державну адміністрацію розглянути клопотання релігійної греко-католицької громади ,,Пресвятої Трійці” від 23.10.2017 № 11 про можливість прийняття рішення про повернення та передачу у власність культової будівлі у селі Коритняни Ужгородського району Закарпатської області.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суд скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 р. мотивуючи, що клопотання № 11 від 23.10.2017 року розглянуто не у повному обсязі, та визнав протиправною бездіяльність Закарпатської обласної державної адміністрації щодо неналежного його розгляду, зобов’язав Закарпатську обласну державну адміністрацію розглянути зазначене клопотання із винесенням мотивованого рішення по суті такого клопотання.
Клопотання релігійної греко-католицької громади ,,Пресвятої Трійці” від 23.10.2017 № 11 Закарпатською обласною державною адміністрацією розглянуто повторно, у повному обсязі з прийнятим мотивованим рішенням по суті такого клопотання.
Головним державним виконавцем ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України виконавче провадження від 16.10.2018 року № 57408072/20.1/24 закінчено. Справа № 807/220/18.
Ухвалою Закарпатського адміністративного суду 02.03.2018 року закрито провадження за позовом настоятеля релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги Мищака В.Б. до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації 05.07.2016 № 334 „Про реєстрацію статуту релігійної громади”, скасування державної реєстрації статуту у новій редакції релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь Святих Рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м. Ужгород Закарпатської області. Справа № 807/1449/17.
Рішенням обласної робочої групи у справах альтернативної (невійськової) служби 01.03.2018 № 1/4 достроково припинено проходження альтернативної (невійськової) служби у зв’язку з ухиленням від її проходження віруючому релігійної громади Свідків Єгови.
Облдержадміністрацією у межах повноважень вживаються заходи щодо профілактики правопорушень на релігійному ґрунті. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації роз’яснюється різним категоріям населення, зокрема на нарадах, семінарах, курсах підвищення кваліфікації державних службовців, на зустрічах з керівниками релігійних організацій, священнослужителями-іноземцями та через місцеві засоби масової інформації.
Виконання функцій із забезпечення реалізації державної політики у сфері релігій та церкви покладено на управління національностей та релігій облдержадміністрації, утворене розпорядженням голови облдержадміністрації 16.05.2017 № 63-р „Про внесення змін до структури облдержадміністрації”. У складі зазначеного управління діють два відділи: відділ у справах національностей та відділ у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення.
У звітному році управління, відповідно до покладених на нього завдань, здійснювало виконання:
Указу Президента України від 8 серпня 2017 року № 214/2017 „Про заходи з підготовки та відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі ˗ України” та відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 800-р „Питання відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі ˗ України”.
Указів Президента України від 6 листопада 1997 року № 1241/97 „Про День української писемності та мови”, 31 травня 2018 року № 156/2018 97 „Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України”, відповідного розпорядження голови облдержадміністрації.
У 2018 році за сприяння обласної державної адміністрації, управлінням національностей та релігій облдержадміністрації забезпечено проведення, взято участь, надано організаційну та методичну допомогу в організації заходів. Зокрема:
29 січня у м. Ужгород у заходах з нагоди відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту взяли участь заступник голови облдержадміністрації Володимир Колесніков, заступник голови обласної ради Петро Грицик, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш, представники громадських організацій єврейської спільноти області та засобів масової інформації. Рабин м. Ужгород та Закарпатської області Вільгельм Менахем Мендель прочитав поминальну молитву.
20 березня Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області проведено семінар з державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Про порядок застосування Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” присутніх ознайомила заступник начальника відділу у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення управління національностей та релігій облдержадміністрації М. Лендєл.
24 травня у Воловецькому районі на залізничному перегоні „Бескид – Скотарське” за участі Президента України відбулося урочисте відкриття новозбудованого двоколійного Бескидського тунелю, який освятили владики трьох християнських конфесій: єпископ Ужгородський і Закарпатський Української Православної церкви Київського патріархату Варсонофій, єпископ Мукачівський і Карпатський Української Автокефальної Православної церкви Віктор та митрополит Мукачівський і Ужгородський Української Православної церкви Феодор.
27 травня у м. Берегово відбулося святкове богослужіння з нагоди відкриття оновленої реформатської церкви, реконструкція якої профінансована управлінням ЗРЦ та урядом Угорщини. В урочистостях взяв участь начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш.
31 травня у рамках святкування храмового свята у с. Малі Геївці Ужгородського району єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік провів архієрейську службу в Свято-Успенському храмі та освятив каплицю святого Іштвана, яка розташована у відреставрованій будівлі колишньої сільської ливарні. У цій будівлі також відкрито музей відомому ливару, власнику фабрики з виготовлення дзвонів та угорському політику Ференцу Еґрі (1864 -1945), який народився у цьому селі. Дзвони Ф. Еґрі можна зустріти в Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії, а кілька екземплярів знаходяться в Індонезії та Австралії. Тільки для Мукачівської греко-католицької єпархії їх відлили для 184 храмів. Також виготовили дзвони для 54 реформатських церков.
У заходах взяв начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш.
19 липня у камінному залі облдержадміністрації керівники дванадцяти найбільших за кількістю віруючих та релігійних організацій області провели спільну молитву за воїнів 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, які повертаються на Донбас для захисту України. Захід,
ініційований єпископом Ужгородським і Закарпатським Української Православної Церкви Київського патріархату Варсонофієм.
Під час зібрання присутні підписали Декларацію про створення Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття.
27 – 28 липня у м. Києві духовенство та віруючі православних церков області взяли участь у святкових заходах, приурочених 1030-й річниці Хрещення Київської Русі – України.
28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі, у районах, містах обласного та районного підпорядкувань за участі духовенства християнських церков відбулися урочисті заходи та святкові молебні з нагоди відзначення 1030-ї річниці хрещення Київської Русі – України.
23 вересня у с. Велика Добронь Ужгородського району у приміщенні реформатської церкви відбулося святкування Дня Біблії та Дня подяки, організоване оргкомітетом Закарпатської області (500-річчя Реформації) за сприяння євангельських протестантських церков Закарпаття.
Присутніх на екуменічному богослужінні привітав начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш.
На заході, що завершився спільною молитвою, виступив об’єднаний хор протестантських церков Закарпаття.
24 – 25 вересня у м. Київ за ініціативи Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди національної академії наук України та сприяння Департаменту у справах релігій та національностей МКУ, громадської організації „Українська асоціація релігієзнавців” відбулася щорічна науково-практична конференція з релігійної свободи „Актуалізація сімейних цінностей крізь призму свободи совісті і віросповідань”, участь у якій взяла Лендєл Маріанна, заступник начальника відділу у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення управління національностей та релігій облдержадміністрації.
6 жовтня у м. Виноградів відбулося урочисте відкриття та освячення ритуального центру святого Яна Капістрана, збудованого за ініціативи священика римсько-католицької єпархії о. Гергеля Мадяра та організованого благодійною організацією „Фонд Св. Яна Капістрана”. Серед почесних гостей, присутніх на цій визначній події, були єпископ Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви Антал Майнек, депутат парламенту Угорщини, голова комітету закордонних справ Гойнолка Югас, консул Генерального консульства Угорщини в місті Берегово Іштван Дєбнар, начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш, представники духовенства та інші.
13 жовтня у м. Ужгороді відбулася зустріч міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з керівниками єпархіальних управлінь Української Православної церкви Київського патріархату, Української Автокефальної Православної церкви, Мукачівської греко-католицької єпархії, Мукачівської дієцезії римсько-католицької церкви та Закарпатської реформатської церков. Під час зустрічі було обговорено актуальні питання міжрелігійного, міжнаціонального життя та діяльності релігійних організацій на Закарпатті.
19 жовтня відбулася зустріч начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області Романа Стефанишина з керуючим Карпатською єпархією УАПЦ Віктором (Бедь), секретарями єпархіальних управлінь: Закарпатської єпархії УПЦ КП о. Сергієм Ємцем та Мукачівської єпархії УПЦ о. Віктором Місо. На зустрічі було обговорено ряд питань, пов’язаних із забезпечення безпеки віруючих та духовенства єпархій, а також щодо захисту нерухомого майна та інших матеріальних цінностей релігійних організацій.
1 листопада у м. Ужгород на пагорбі Слави єпископи Української Православної церкви Київського патріархату Варсонофій та Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік, священики УПЦ, РКЦ взяли участь у церемонії освячення пам’ятного знаку за загиблими воїнами АТО.
6 листопада в селі Соловка Ужгородського району за участі в.о. голови Закарпатської обласної ради Йосипа Борто, начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосипа Резеша, депутата обласної ради Йосипа Баторі, керівництва Ужгородського району, благодійників, меценатів із Нідерландів відкрито корпус початкової школи Соловківської ЗОШ І-ІІ ступенів, збудованої за кошти меценатів з Нідерландів.
8 листопада для представників Міністерства культури України, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України та інших з метою популяризації української писемності та мови серед мультиетнічного населення Закарпаття організовано виставку рукописних книг та стародруків, які зберігаються у будівлі Мукачівської греко-католицької єпархії.
24 листопада священики православних та католицьких церков області, Української єпархії Вірменської апостольської церкви взяли участь в освяченні пам’ятника жертвам Голодомору – монументу „Свіча пам’яті”, що відбувся на набережній Незалежності у м. Ужгород та загальноукраїнській акції „Засвіти свічку”.
6 грудня у м. Ужгород біля Закарпатської обласної філармонії (колишньої синагоги), за ініціативи єврейської громади міста (головний рабин м. Ужгорода та Закарпаття Менахем Мендель, директор благодійного фонду “Хесед Шпіра” Михайло Галін) відбулася урочиста церемонія запалювання мінори з нагоди єврейського свята Хануки. Участь в урочистостях взяли Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, головний спеціаліст управління національностей та релігій Світлана Євич, представники єврейської громади Ужгорода.
3 грудня у с. Поляна Свалявського району під головуванням старшого єпископа Вільної церкви Християн Євангельської віри України відбулося чергове засідання, створеної у липні цього року, Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття (МДРЗ).
У засіданні взяли участь начальник управління національностей та релігій облдержадміністрації Йосип Резеш та начальник відділу у справах релігій, організаційного та фінансового забезпечення управління національностей та релігій облдержадміністрації Маріанна Лендєл.
Розпочалося засідання спільною молитвою за мир в Україні.
У ході засідання члени Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття обговорили широке коло питань стосовно соціально-економічного, політичного стану регіону та країни в цілому.
Також було обговорено проект Звернення Міжконфесійної Духовної Ради Закарпаття щодо утвердження миру та поступу українського суспільства.
У 2018 році завершено роботу щодо упорядкування обліку релігійних громад області: управлінням національностей та релігій облдержадміністрації сформовано електронний реєстр релігійних громад Закарпатської області, статути яких зареєстровані обласною державною адміністрацією відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”, з яким можна ознайомитися на веб-сайті обласної державної адміністрації.
Також проведено моніторинг стану утримання та використання культових будівель, які становлять історичну цінність. Довідка: в області знаходиться більше 120 старовинних дерев’яних церков XV – кінця ХІХ ст. Відродження мережі збережених зразків сакральної архітектури, аналогів яким немає у жодному іншому регіоні України, пріоритет як для культурної, так і для туристичної галузі краю. У Закарпатській області з 2016 року діє Комплексна програма збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Бюджетом на 2019 рік передбачено кошти у 4,2 мільйони гривень, з яких, зокрема, будуть профінансовані реставраційні та протиаварійні роботи у дерев’яних церквах: Святого Духа у с. Гукливий Воловецького району, церкви Святого Миколая у с. Сокирниця Хустського району, церкви Святої Параскеви у с. Олександрівка Хустського району та інших.
Інформація про реалізацію державної політики у сфері свободи совісті, стан державно-церковних відносин в області подається через друковані засоби інформації, веб-сайти обласної державної адміністрації, інформаційний бюлетень управління національностей та релігій облдержадміністрації.