РОЛЬ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ В ІНТЕГРАЦІЇ РОМІВ В УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО:
РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
Бучко Борис Ладиславович,
голова Закарпатського товариства ромів
„Романі чгіб” (Ромська мова),
голова обласної Громадської ради ромської
національної меншини при облдержадміністрації
З метою створення належних умов для інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 8 квітня 2013 року №201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.
Стратегію захисту та інтеграції ромів в українське суспільство розробленою на національній та міжнародній правовій базі, передбачено комплекс організаційних заходів щодо створення рівних можливостей для участі ромської спільноти у соціально-економічному та культурному житті держави.
Реалізація Стратегії має здійснюватися з урахуванням принципів: пріоритетності прав і свобод людини; забезпечення прав національних меншин з урахуванням того, що політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними; рівності громадян перед законом;
додержання вимог законодавства у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин; недискримінація та толерантність; взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями ромів під час вирішення питань, що стосуються інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини; дотримання зобов’язань за міжнародними договорами України у сфері захисту прав людини та національних меншин.
З огляду на це, за ініціативи Закарпатського обласного товариства ромів „Романі чгіб” (Ромська мова) в 2016 році створено при облдержадміністрації обласну Громадську раду ромської національної меншини. До її складу входять громадські організації, індивідуальні та колективні члени майже з усіх міст і районів області.
Наша мета – забезпечення координації дій між місцевими органами виконавчої влади та громадськими організаціями ромів щодо питань інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство, а також здійснення поетапного моніторингу виконання плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції у суспільство ромської громади Закарпаття. Ми плануємо у межах своєї компетенції здійснювати моніторинги стану реалізації Стратегії та подавати пропозиції щодо розв’язання виявлених проблем. Уже зараз працюємо над тим, щоб у вересні – жовтні цього року подати пропозиції до Плану соціально-економічного розвитку області з тим, щоб передбачити у бюджеті області на 2018 рік відповідні кошти на фінансування нагальних потреб життєдіяльності ромів Закарпаття. Ведемо роботу у місцях компактного проживання ромів, активом та ромською громадськістю щодо можливого залучення ромських організацій до участі у відповідних програмах міжнародних організацій та фондів.
Позитивним є те, що в липні 2016 року розпорядженням голови облдержадміністрації створено Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року затверджено положення та посадовий склад Міжвідомчої робочої групи.
Громадська рада ромської національної меншини при облдержадміністрації та обласна Міжвідомча робоча група – ефективні механізми партнерства органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, що в свою чергу сприятиме забезпеченню прозорості й відкритості їхньої діяльності, залучення ромських лідерів та активу до участі в управлінні державними справами, підвищення якості підготовки та прийняття рішень із важливих питань життя ромської громади регіону.
Тема ромської меншини в останнє десятиріччя є однією із знакових складових політики Ради Європи та Євросоюзу. В цьому контексті набуває актуальності питання удосконалення державної політики України щодо ефективної інтеграції ромів в українське суспільство, участі їх у соціальному, політичному і громадському житті на основі визначених нашою державою орієнтирів, міжнародних норм і стандартів.
Роми в Україні, зокрема й у нашій області, мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, це: низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів.
На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Ромська національна меншина є другою за чисельністю національною меншиною, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни. Дискримінація ромів у деяких державах Європи спричинила послаблення їх інтегрованості та маргіналізацію. Все це призвело до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі.
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, 47,6 тис. осіб визначили свою належність до ромської національності. На території України найбільш компактно роми проживають у Закарпатській (14 тис. осіб), Донецькій (4,1 тис. осіб), Дніпропетровській (4 тис. осіб), Одеській (4 тис. осіб), Харківській (2,3 тис. осіб) та Луганській (2,2 тис. осіб) областях.
У Закарпатській області проживає понад 14,0 тисяч або 1,1 відсоток ромів від загальної кількості населення краю. Однак ромів на Закарпатті удвічі або навіть утричі більше. Ромська меншина області є найчисельнішою на теренах України.
За час незалежності України відбулися певні позитивні зміни у рівні стандартів життя ромської громади, але більшість проблем ромів залишаються настільки ж гострими, як і раніше. Роми Закарпаття, як і роми інших регіонів України, стикаються з багатьма труднощами, пов’язаними з доступом до здобуття освіти, отримання медичних послуг, житла та соціального захисту і, зокрема, працевлаштування тощо.
Низка проблемних питань ромів у соціальній, медичній та освітній сферах потребують фінансової підтримки. Вирішенню комплексу проблем життєдіяльності ромів краю у гуманітарній сфері має сприяти обласна цільова Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2016-2020 рр., однак Програма немає належного фінансового забезпечення, що унеможливлює її реалізацію. Водночас ромські громадські організації самостійно залучають кошти міжнародних благодійних фондів і організацій для фінансової підтримки освітянських та медичних програм.
Метою зазначеної програми є, також, підвищення ролі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у виконанні соціальних завдань щодо захисту трудових прав соціально незахищеного ромського населення області, посилення впливу з боку владних структур області, міст і районів на удосконалення державної політики щодо соціалізації ромських сімей, ефективного використання працездатного ромського населення, поліпшення їх комунально-побутових умов і соціального захисту в галузі освіти, охорони здоров’я, культури та фізичного виховання. На сьогодні в області проявляються негативні тенденції щодо міграції ромів за кордон.
В області діють 18 обласних громадських об’єднань ромської меншини. Ромські національно-культурні товариства виконують сьогодні не тільки культурно-освітні, але й самоврядні функції, зокрема, соціальний і правовий захист ромів, охорону громадського порядку, розвивають міжнародні транскордонні зв’язки, щороку залучають чималу кількість коштів для покращення соціально-економічного становища ромів краю.
Із 18 обласних ромських національно-культурних товариств, Закарпатське товариство ромів „Романі чгіб” (Ромська мова), яке створено в 2003 році, працює щодо вирішення питання освіти молодих ромів, їх подальшого працевлаштування. Товариство має осередки у містах Ужгород та Мукачево, Ужгородському, Мукачівському районах, які нараховують 750 членів.
Діяльність товариства різнопланова і охоплює усі верстви ромського населення краю. Товариством проводиться велика робота по оволодінню молодими ромами практичними професіями: перукаря, годинникаря, водія, слюсаря, швачки. Після закінчення навчання товариство опікується не тільки освітою, але й працевлаштуванням молодих ромів.
Так, у мікрорайоні „Шахта” м.Ужгород повноцінно функціонує навчально-виробничий центр „Ніка”. Після закінчення навчання товариство опікується працевлаштуванням молодих спеціалістів.
Товариством „Романі чгіб” налагоджено співробітництво із Закарпатським обласним та Ужгородським міським центрами зайнятості по відкриттю на базі НВЦ „Ніка” постійно діючих курсів з фахової підготовки та перекваліфікації осіб, що стоять на обліку у цих центрах зайнятості як безробітні. Працюють курси з навчання молодих ромів комп’ютерній справі.
Організація упродовж останніх років тісно співпрацювала з благодійними фондами, зокрема, Карпатським фондом, Міжнародним фондом „Відродження”, „Тасіс”, благодійною організацією „Доркас”, швейцарсько-українським проектом FORZA ін.
Діяльність товариства різнопланова і комплексно охоплює всі верстви ромського населення краю. При товаристві проводяться різноманітні конкурси серед малолітніх ромів. Діє „Центр підтримки для батьків і дітей з ромських громад Закарпаття” товариства Романі Чгіб” за сприяння Міжнародного фонду „Відродження”.
Однак, найвагомішим у діяльності громадських об’єднань є діяльність щодо підвищення освітнього рівня ромів. Це передбачає проведення ромськими громадськими об’єднаннями спільно з педагогічними колективами навчальних закладів, батьківською громадськістю роз’яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти.
Слід забезпечити здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Важливим є проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти.
Глибоко переконаний, що реалізація завдань щодо інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини Закарпаття напряму залежить від постійного діалогу органів влади зі суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу між громадськими організаціями.