Статті 1–4, 6
У цілому ситуація у сфері міжнаціональних відносин в області стабільна. Фактів обмеження прав громадян, пов’язаних з їх належністю до національних меншин в області не зафіксовано.
Робота місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування із забезпечення прав національних меншин спрямована на збереження у краї атмосфери толерантності співжиття представників різних національностей.
Гармонізації міжнаціональних відносин сприяє і діяльність громадських організацій національних спільнот (в області працює 67 національно-культурних товариств з обласним статусом). Представники національних спільнот області засуджують провокації та будь-які намагання розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Стаття 5
В області національним меншинам забезпечуються права на користування і навчання рідною мовою, використання національної символіки, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.
З метою задоволення та розвитку етнокультурних потреб національних меншин, розвитку їх освіти реалізуються обласні програми: Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011 – 2015 роки; Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2011 – 2015 роки; Програма „Центр культур національних меншин Закарпаття” на 2011 – 2015 роки. Для покращення становища ромів також реалізується План заходів з виконання в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.
Для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот у місцях їх компактного проживання функціонує 97 бібліотек. Станом на 01.01.2015 фонд бібліотек області нараховує 5,8 млн. примірників, з них за мовами:українською 2,9 млн.; російською – 2,5 млн.; угорською – 376,0 тис.; румунською – 11,6 тис.; словацькою – 5,1 тис.; німецькою – 4,3 тис. примірників.
94 клубні установи обслуговують населення національних меншин: 76 – у місцях компактного проживання угорців, 11– словаків, , 3 – румунів, 4–німців. У клубних закладах діють 469 колективів художньої самодіяльності, в них – 5998 учасників, з них дитячі – 243, в них – 2968 учасників. Зокрема, угорської меншини – 387 колективів (4876 учасників), з них 206 дитячий (2400 учасників); словацької – 16 колективів (260 учасників), з них 7 дитячих (122 учасники; німецької – 20 колективів (121 учасник), з них 9 дитячих (111 учасників); румунської – 32 колективи (366 учасників), з них 15 дитячих (180 учасників); ромської – 5 колективів (180 учасників), з них 4 дитячих (50 учасників); російської – 5 колективів (155 учасників), з них 2 дитячих (105 учасників); єврейської – 3 колективи (30 учасників) та болгарської – 1 колектив (10 учасників).
24 аматорські колективи національних меншин мають звання „народний”( „зразковий”) аматорський колектив”.
Професійні та аматорські колективи населених пунктів, де компактного проживання національних меншин області постійно беруть участь у мистецьких акціях, які проходять в сусідніх державах, відповідно художні колективи цих держав беруть участь у фестивалях та різних святах, які проводяться національними меншинами Закарпаття. Так, у 2014 році здійснено понад 25 виїздів самодіяльних народних та професійних колективів, окремих виконавців, художників області за межі України.
Творчість національних меншин популяризують професійні обласні: угорський та російський драматичні театри у містах Берегово та Мукачево, а також ансамбль „Угорські мелодії” обласної філармонії та інші професійні колективи.
В області споруджено і встановлено понад 80 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.
В області активно функціонує Центр культур національних меншин Закарпаття, на базі якого представники національно-культурних товариств мають можливість здійснювати статутну діяльність на безоплатній основі. Працюють також Центр словацької культури та Центр німецької культури „Паланок”.
Традиційним вже стало проведення за ініціативи національно-культурних товариств обласних фестивалів культур національних меншин та етносів. Щороку в області проходить міжнародні фестивалі: телевізійних і радіопрограм для національних меншин „Мій рідний край”, етнічних театрів „Етно-Діа-Сфера” та ромського джазового мистецтва „Пап-джаз-фест”.
Статті 7, 8
В області діє 66 національно-культурних товариств з обласним статусом, в тому числі 13 – угорської, 18 – ромської, 5 – словацької, 4 – російської, 11 – русинської, 4 – румунської, 3 – єврейської, 2 – німецької та по одному польської, чеської, вірменської, білоруської, азербайджанської і грецької спільнот. Діяльність громадських організацій національних меншин спрямована не тільки на відродження і розвиток мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних спільнот, але і на активну участь у транскордонному співробітництві та вирішенні завдань соціально-економічного розвитку області. Представники національних меншин на рівних засадах обираються до місцевих рад та призначаються на різні посади до місцевих органів виконавчої влади. Так, до складу депутатів обласної ради входять представники „КМКС” – Партії угорців України та Демократичної партії угорців України (ДПУУ).
У регіоні функціонує понад 348 релігійних громад, створених національними меншинами. Зокрема, громад віруючих угорської національності діє 233 (ЗРЦ –103, РКЦ – 54, ГКЦ – 33, Свідки Єгови – 16, УПЦ – 8, АСД – 5, ЄХБ – 6, ОХЄЦ Живого Бога – 7 та одна громада християнської церкви Повного Євангелія). Діє 44 релігійних осередків громадян румунської національності (33 – Свідків Єгови, 6 – УПЦ, 4 – ГКЦ, одна громада Новоапостольської церкви). Релігійних громад віруючих ромської національності, які здійснюють богослужіння угорською мовою, в області діє 32 (ГКЦ – 4, ЗРЦ – 10, ОХЄЦ Живого Бога – 6, Божої Церкви християн віри євангельської України – 4, ромської християнської євангельської церкви „Нове життя” – 8). Словаки задовольняють свої духовні потреби у 17 громадах (здебільшого РКЦ, у меншій мірі – ГКЦ), німці у 10 (РКЦ), євреї в 11, вірмени у мішаних громадах УПЦ та одній громаді Вірменської апостольської церкви тощо.
Віруючим надається допомога та сприяння у здійсненні зв’язків з одновірцями за кордоном, отриманні від них фінансово-матеріальної та іншої допомоги.
Релігійні організації області є засновниками 15 друкованих періодичних релігійних видань, у яких висвітлюється діяльність Церкви (богослужбова, проповідницька), питання суспільного життя, економічної діяльності, позиція духовенства щодо культури, науки, екології тощо. Деякі з цих видань друкуються мовами національних меншин. Зокрема, Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви видає газету угорською мовою „Уй гойташ” („Новий паросток”), управління Закарпатської реформатської церкви є засновником угорськомовної газети „Кюлдетеш” („Місія”). Обласне об’єднання християн суботнього дня видає газету російською мовою „Путь к истине”. Іудейські релігійні громади є засновниками російськомовних газет „Эхо” та „Дорогою Тори”.
Стаття 9
Національні меншини Закарпатської області не обмежені у свободі дотримання своїх поглядів та одержанні і поширенні інформації мовою своєї національної меншини. Особи, які належать до національної меншин, не дискримінуються у їхньому доступі до засобів масової інформації.
З метою задоволення інформаційних потреб національних меншин Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія (ЗОДТРК) транслює теле- і радіопередачі мовами національних меншин, у складі якої працюють редакції угорською, румунською, словацькою, німецькою мовами та об’єднана редакція мовами національних меншин (російською, ромською і русинською мовами).
Редакція програм угорською мовою ЗОДТРК щодня, крім вихідних, забезпечує вихід в ефір випуск новин угорською мовою, в понеділок – телепрограми „Горизонт”, у середу і суботу – телепрограми „Точка зору”. На хвилі „Радіо УР” виходять радіопрограми „Інформаційний коктейль”, „Людина і час”, „Посеред тижня”, „Пріоритети”, а на радіо „Тиса FM” – програма „Джерело”.
Румунською мовою по середах виходить телепрограма „Актуально”, у четвер – „Румунське слово”, по вівторках і п’ятницях – „Румунський телекур’єр”. На хвилі „Радіо УР” транслюється програма „Румунські меридіани”, на „Тисі FM” – радіопрограма „Медіатека”.
Ефірне мовлення румунською мовою веде також приватне підприємство „Радіо Слатіна-РТК”, яке охоплює своїми радіохвилями Тячівський, Рахівський та сусідні райони.
Редакція програм німецькою мовою ЗОДТРК щотижня працює над випуском двох телевізійних (програми „Ласкаво просимо” (щопонеділка) та „На власні очі” (щосереди)) та однієї радіопрограми (щовівторка на хвилі „Тиса FM”).
Редакція програм словацькою мовою Закарпатської ОДТРК випускає телепрограми „Фаребна дуга” (по вівторках і п’ятницях), „Словацькі погляди” (у четвер та неділю), „Актуально” (у п’ятницю). На хвилі „Тиса FM” виходить радіопрограма словацькою мовою „Справи. Релакс. Забави”, а на „Радіо УР” – „Словацький калейдоскоп”.
Редакція телепрограм мовами національних меншин щотижня випускає в ефір програми „Русинська родина” (по вівторках та суботах) та „Романо Джівіпен” (по понеділках та п’ятницях), „Дзеркала часу” (по середах та неділях).
Виходять газети угорською („Карпаті ігоз со”, „Карпатолйо”, „Карпат інфо”, „Naplopo”, „Nagydobrony”), словацькою („Подкарпатський словак”), русинською („Подкарпатський русин”) мовами. Три районні та одна міська комунальні газети дублюються угорською мовою та фінансуються з місцевих бюджетів.
Керівники вищезазначених редакцій або програм є представниками національних меншин.
Обласні засоби масової інформації у рубриках „Без кордонів”, „Сусіди”, „Співпраця”, „Звіряємо орієнтири”, „Наші перспективи” та ін. постійно висвітлюють події соціально-політичного, культурно-мистецького, наукового та ділового життя національних меншин Закарпаття.
У звітному періоді з обласного бюджету профінансовано видання: Л.Кудрявская „Избранное. Между небом и землей” (російською мовою, 2009 рік), Балла Карой “Камінь і тінь” (угорською мовою, 2011 рік), Л.Кудрявская „Азбука природы” (російською мовою, 2013 рік) та П. Сова „Седые замки повествуют” (російською мовою, 2013 рік).
Щороку в області проходить міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин „Мій рідний край”, метою якого є показ теле- та радіопрограм, спрямованих на духовне відродження національних меншин, культурних надбань і цінностей етнічних спільнот.
Статті 10, 11
Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування забезпечується належна робота щодо вільного розвитку регіональних мов або мов меншин у сфері освіти, культури, засобах масової інформації, створенні можливостей для їх використання у діяльності органів державної влади спільно з органами місцевого самоврядування.
Відповідно до рішення обласної ради від 21 грудня 2012 року № 652 „Про реалізацію норм Закону України „Про засади державної мовної політики” було взято до відома, що на території окремих адміністративно-територіальних одиниць області (сіл, селищ та міст) поряд з українською мовою, як державною, поширеними є, як регіональні, угорська, румунська та русинська мови. Органам місцевого самоврядування Закарпатської області рекомендовано, за наявності законних підстав, вживати заходи щодо реалізації на території адміністративно-територіальних одиниць положень зазначеного Закону.
Органами місцевого самоврядування області адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживають представники угорської та румунської національностей прийнято рішення щодо виконання окремих положень вищезгаданого Закону. Так, відповідно до рішень Берегівської міської ради від 7 вересня 2012 року № 934, Берегівської районної ради від 18 вересня 2012 року № 188, Виноградівської районної ради від 18 грудня 2012 року № 287, Чопської міської ради від 26 грудня 2012 року № 12, Ужгородської районної ради від 15.11.2013 № 411 на відповідній території поряд з українською мовою як державною поширеною є угорська мова як регіональна. Разом з тим, рішення про реалізацію окремих норм Закону України „Про засади державної мовної політики” та надання статусу регіональної угорській мові прийняли 27 сільських рад Берегівського району (Астейська, Батрадівська, Великоберезька, Бадалівська, Варівська, Боржавська, Великобийганська, Галаборська, Гутівська, Гатянська, Гечанська, Великобактянська, Чомська, Кідьошська, Дийдянська, Шомська, Бенянська, Запсоньська, Яношівська, Косоньська, Мочолянська, Мужіївська, Берегуйфалівська, Оросіївська, Попівська, Рафайнівська, Четфалвівська), дев’ять сільських рад (Дюлянська, Неветленфолівська, Пийтерфолвівська, Шаланківська, Великопаладська, Новоселицька, Перехрестянська, Чепівська, Чорнотисівська) та одна селищна рада (Вилоцька) Виноградівського району. Відповідно до рішення Тячівської районної ради від 4 грудня 2013 року № 587 у межах району поряд з українською мовою як державною поширеною є румунська мова як регіональна. Згідно з рішеннями однієї селищної (Солотвинська) і трьох сільських рад (Нижньоапшанської, Глибокопотіцької, Топчинської) Тячівського району та двох сільських рад (Білоцерківської, Водицької) Рахівського району на їх території румунська мова має статус регіональної. Реалізація вищезазначених нормативних актів здійснюється у межах коштів місцевих бюджетів.
Водночас, згідно з рішеннями обласної ради, на підставі місцевих референдумів, проведених у населених пунктах, та відповідних постанов Верховної Ради України, у місцях компактного проживання угорців та румунів низці населених пунктів області повернуто колишні назви.
Публічні акти органів влади, у межах території, на якій поширена регіональна мова приймаються державною мовою та публікуються державною і регіональною мовами. Відвідувачам місцевих органів влади послуги надаються державною та регіональною мовами. Для осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин є можливість подавати усні або письмові заяви цими мовами.
У судовій системі вживаються заходи для забезпечення, у разі потреби, використання послуг перекладача. У м. Берегово, в якому проживає 48,1 відс. угорців, суд на клопотання однієї із сторін здійснює провадження регіональною мовою.
Написи, вивіски, печатки, штампи, бланки, інші необхідні атрибути та документи виконуються державною мовою, а у місцях компактного проживання національних спільнот – також мовами національних меншин.
Топоніми (назви населених пунктів, вулиць тощо) утворюються і подаються українською мовою, а у населених пунктах, де компактно проживає угорська або румунська національна спільнота, покажчики подаються державною мовою та угорською або румунською мовами у транскрипції, виконані рівновеликими літерами згідно з діючими стандартами.
На будинках місцевих органів влади, державних та недержавних закладів (школи, дитсадки, установи культури тощо) місць компактного проживання національних спільнот піднято Державний Прапор України (Закони України „Про місцеві державні адміністрації” (стаття 4), „Про місцеве самоврядування в Україні” (стаття 23). Поряд з ним на вказаних будинках розміщено національний прапор Угорщини або Румунії (Закон України „Про національні меншини в Україні” (стаття 6), Декларації прав національностей України (стаття 4).
У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова національних меншин, при доборі службових кадрів враховується критерій володіння державною та мовою меншин.
При проведенні національно-культурними товариствами заходів, пов’язаних з їх статутною діяльністю представники національних спільнот, використовують мови національних меншин, а також поряд з державною використовують свою національну символіку.
Статті 12, 14
З метою обговорення і вирішення актуальних питань розвитку національних меншин та тенденцій розвитку міжнаціональних процесів в області облдержадміністрацією проводяться науково-практичні заходи міжнародного та обласного характеру: міжнародний науково-методичний семінар „Реалізація державної мовної політики України та положень протоколів міжурядових (Змішаної Українсько-Угорської, Змішаної Українсько-Румунської, Двосторонньої Українсько-Словацької) комісій з питань забезпечення прав національних меншин щодо вивчення української мови як державної в загальноосвітніх навчальних закладах Закарпатської області із навчанням мовами національних меншин” (9-10 червня 2009 року); міжнародні засідання за круглим столом „Розвиток гуманітарного співробітництва в українсько-словацькому прикордонному регіоні: реалії, проблеми, перспективи” (16 вересня 2010 року) та „Розвиток гуманітарного співробітництва в українсько-угорському прикордонному регіоні: аналіз, оцінки” (27 січня 2011 року); семінар-нараду на тему: „Національно-культурні товариства Закарпаття: співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування. Головні напрацювання, стратегія на майбутнє” (8 квітня 2011 року); засідання за круглим столом „Актуальні питання законодавчого регулювання захисту прав національних меншин в Україні та шляхи їх реалізації в умовах поліетнічного регіону: аналіз, оцінки” (21 грудня 2011 року); міжнародна конференція „Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як чинник консолідації українського суспільства: досвід Закарпаття” (28 травня 2013 року); засідання за круглим столом на тему: „Європейська система захисту прав національних меншин: рекомендації та стандарти щодо формування державної етнополітики України на шляху до ЄС” (7 листопада 2013 року); міжнародну конференцію „Словакістика в Україні” (6-8 травня 2014 року);засідання за круглим столом „Національно-культурні товариства, їх роль у збереженні територіальної цілісності України та міжнаціональної злагоди” (23 серпня 2014 року); консультації на тему: „Забезпечення права на навчання рідною мовою та методично-практичні аспекти вивчення державної мови у навчальних закладах” (11 грудня 2014 року).
За результатами роботи учасників згаданих вище заходів прийнято відповідні рекомендації. Матеріали більшості заходів видано окремими збірниками.
Разом з тим, з метою моніторингу тенденцій розвитку і функціонування мов національних меншин у сферах вищої, середньої, професійно-технічної, дошкільної, позашкільної, післядипломної освіти та аналізу характерних особливостей розвитку етнокультурних процесів, вирішення актуальних питань у міжнаціональній сфері, відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, науковими установами регіону постійно організовуються науково-практичні та консультативні заходи.
Відповідно до чинного законодавства в області гарантується право на навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах. Реалізуючи вимоги вищенаведених документів у галузі освіти різних етнічних груп, збереження їх культурних особливостей, створюються належні умови для доступу і надання якісних освітніх послуг представникам національних меншин.
Для задоволення потреб національних меншин в області створено мережу освітніх закладів, яка постійно вдосконалюється. Значна увага приділяється як вивченню мов національних меншин, так і викладанню ними навчальних предметів. Водночас забезпечуються умови для того, щоб кожна дитина повноцінно оволоділа державною мовою.
Щорічно вивчаються та аналізуються освітні запити населення краю, зокрема щодо вибору мови навчання. Згідно з такими запитами та національним складом населення у регіоні працює 113 загальноосвітніх навчальних закладів, де 19664 учнів здобувають освіту мовами національних меншин, у тому числі: в 1 – російською, 1 – українською, російською та румунською, 1 – угорською і російською, 3 – українською та російською мовами навчання; у 63 загальноосвітніх навчальних закладах – угорською; у 30 – двомовне (українською та угорською) навчання; у 12 – румунською, 1 – українською та румунською; в 1 – українською та словацькою мовами навчання. Функціонує також 5 ліцеїв приватної форми власності з угорською мовою навчання.
У 98 дошкільних навчальних закладах виховання проводиться мовами національних меншин, у тому числі: 74 – угорською, 2 – румунською, 1 – російською, 17 – українською і угорською, 2 – українською та словацькою, 1 – угорською і російською, 1 – українською та німецькою мовами.
Вищу освіту угорською мовою здобувають в Ужгородському національному університеті (УжНУ) на гуманітарно-природничому факультеті з угорською мовою навчання фахових дисциплін, Гуманітарно-педагогічному коледжі Мукачівського державного університету, Берегівському медичному коледжі, Ужгородському коледжі культури і мистецтва та Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ (приватна форма власності). В УжНУ також функціонують кафедри словацької філології, російської мови, російської літератури, румунської філології, відділення чеської мови і літератури.
Через відсутність відповідних заяв від батьків учнів, брак навчальної літератури та фахівців, готових забезпечити якісне професійне навчання, у професійно-технічних навчальних закладах області викладання предметів мовами національних меншин не здійснюється.
За даними національно-культурних товариств, в області функціонує 3 ромські, 2 єврейські, 1 польська, 1 вірменська суботньо-недільні школи.
Таким чином, до послуг представників національних меншин заклади як різних типів і форм власності, так і різного мовного спрямування. Зміст навчально-виховного процесу враховує специфічні історичні, морально-етичні норми етносу, соціально-культурний досвід.
Для належного функціонування створено не тільки відповідні побутові, матеріально-технічні умови, а й здійснено фахове, науково-обґрунтоване забезпечення. Це вдалося здійснити, оскільки паралельно з розвитком мережі навчальних закладів для національних меншин вирішувалася проблема забезпечення їх кваліфікованими педагогічними кадрами.
Отже, вищі навчальні заклади області мають можливість забезпечити навчальні заклади, інші сфери соціального життя фахівцями з угорської, румунської, російської, словацької і чеської мови та літератури. Зрозуміло, що підготовка таких спеціалістів визначена відповідними державними стандартами та особливостями шкіл для національних меншин.
Курси підвищення кваліфікації відповідних педагогів забезпечує Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти.
На сьогодні у навчальних закладах із мовами навчання національних меншин упроваджено сучасні ефективні методики викладання рідної та української мови і літератури, ефективно використовуються елементи двомовного навчання.
В області щороку проводяться шкільні (міські, районні) обласні олімпіади з угорської, румунської, російської мови та літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з мовами навчання національних меншин.
Стаття 13
В області функціонує п’ять ліцеїв приватної форми власності з угорською мовою навчання, у яких навчається 402 учнів у 23 класах та які засновані благодійними фондами релігійних конфесій регіону.
Бюджетним кодексом України фінансування приватних шкіл і дошкільних закладів з державного та місцевих бюджетів не передбачено. До врегулювання цього питання на законодавчому рівні облдержадміністрацією запропоновано районним та міським радам, на територіях яких знаходяться ці заклади, здійснювати видатки на виконання програм місцевого значення. Таким чином, фінансування приватних навчальних закладів здійснюється за кошти засновників та за рахунок програм місцевого значення. За рахунок бюджетних коштів проводиться оплата комунальних та інших послуг (енергоносії тощо).
З метою отримання вищої освіти угорською мовою у м. Берегово працює Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ приватої форми власності, де навчається 660 студентів. Засновником інституту є Благодійний фонд Закарпатського угорського педагогічного інституту. Інститут готує фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр” і „спеціаліст”.
Стаття 15
Відповідно до чинного законодавства України представники національних меншин на рівних підставах обираються до місцевих рад та призначаються на посади до місцевих органів виконавчої влади.
Голови районних, міських, сільських, селищних рад або їх заступники, на території яких компактно проживають представники національних меншин, як правило, володіють мовами національних меншин або є представниками відповідної національної спільноти. Наприклад, голови Берегівської, Виноградівської райдержадміністрацій, на території яких компактно проживають представники угорської спільноти – угорці за національністю, голова Тячівської райдержадміністрації, на території якої компактно проживають представники румунської спільноти – румун за національністю.
Стаття 16
Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Закарпатській області налічується 1010,1 тис. українців (80,5%), у тому числі 10,1 тис. русинів, 151,5 тис. угорців (12,1%), 32,1 тис. румун (2,6%), 31,0 тис. росіян (2,5%), 14,0 тис. циган (1,1%), 5,6 тис. словаків (0,5%), 3,5 тис. німців (0,3%), а також 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.
Перелік населених пунктів, у яких компактно проживають національні меншини
м. Ужгород: всього 115568, з них росіяни 11106 (9,6%), угорці 7972 (6,9%), словаки 2523 (2,2%), роми 1705 (1,5%), євреї 232 (0,2%).
м. Мукачево: всього 81637, росіяни 7326 (9,0%), угорці 6975 (8,5%), німці 1592 (1,9%), роми 1130 (1,4%), білоруси 352 (0,4%), євреї 157 (0,2%).
м. Берегово: всього 26554, з них угорці 12785 (48,1%), роми 1695 (6,4%), росіяни 1445 (5,4%).
м. Хуст: всього 31864, з них угорці 1726 (5,4%), росіяни 1165 (3,7%), роми 122 (0,4%).
Берегівський район: всього 54062, з них угорці 41163 (76,1%), роми 2211 (4,1%), росіяни 361 (0,7%).
Великоберезнянський район: всього 28211, з них роми 452 (1,6%), словаки 270 (1,0%), росіяни 210 (0,7%).
Виноградівський район: всього 117957, з них угорці 30874 (26,2%), росіяни 1425 (1,2%), роми 920 (0,8%).
Воловецький район: всього 25474, з них росіяни 165 (0,6%).
Іршавський район: всього 100905, з них росіяни 642 (0,6%), словаки 263 (0,3%), роми 167 (0,2%), угорці 114 (0,1%).
Міжгірський район: всього 49890, з них росіяни 245 (0,5%), роми 118 (0,2%).
Мукачівський район: всього 101443, з них угорці 12871 (12,7%), роми 1314 (1,3%), німці 846 (0,8%), росіяни 721 (0,7%), словаки 215 (0,2%).
Перечинський район: всього 32026, з них росіяни 430 (1,3%), словаки 306 (1,0%), роми 138 (0,4%).
Рахівський район: всього 90945, з них румуни 10514 (11,6%), угорці 2929 (3,2%), росіяни 774 (0,8%).
Свалявський район: всього 54869, з них росіяни 848 (1,5%), роми 800 (1,4%), угорці 383 (0,7%), німці 366 (0,7%), словаки 354 (0,6%).
Тячівський район: всього 171850, з них румуни 21298 (12,4%), угорці 4991 (2,9%), росіяни 1799 (1,0%), німці 286 (0,2%).
Ужгородський район: всього 74399, з них угорці 24822 (33,4%), роми 3022 (4,1%), росіяни 1485 (2,0%), словаки 1191 (1,6%).
Хустський район: всього 96146, з них угорці 3785 (3,9%), росіяни 846 (0,9%).
Серед представників національних меншин − 151,5 тис. (12,1%)угорців (компактно проживають у містах Ужгород, Берегово, Мукачево, Виноградово та Тячів, Ужгородському, Берегівському, Виноградівському районах, смт Вишково (Хустського), смт Солотвино (Тячівського); 32,1 тис. (2,6%) румунів (компактно проживають у дев’яти населених пунктах − Солотвино, Діброва, Глибокий Потік, Топчино, Подішор, Бескеу, Корбунешти, Малий Боуц, Великий Боуц Тячівського і 4-х – Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц, Добрик Рахівського районів); 31,0 тис. (2,5%) росіян (дисперсне розселення, але більшість із них проживають в містах Ужгород, Мукачево та Берегово); 14,0 тис. (1,1%) ромів (переважна більшість проживає в Ужгородському, Берегівському, Виноградівському, Мукачівському, Великоберезнянському, Перечинському районах та в містах Ужгороді, Мукачеві, Берегові і в основному компактно розселені на окраїнах населених пунктів); 5,6 тис. (0,5%) словаків (компактно проживають у м.Ужгород, смт В.Березний, а також селах Сторожниця, Антонівка, Глибоке, Середнє Ужгородського, Тур’ї Ремети Перечинського, с.Родникова Гута Свалявського, селищі Довге Іршавського районів; 3,5 тис. (0,3%) німців, які компактно проживають у м.Мукачево, селах Павшино, Нове Село, Синяк, Бородівка, Кучава, Великий Коропець, Лалово Мукачівського, с.Усть-Чорна Тячівського, окремих селах Свалявського, Іршавського і Рахівського районів.
Стаття 17
Транскордонне співробітництво між громадами здійснюється шляхом налагодження партнерських зв’язків між прикордонними регіонами, активізацією міжрегіонального співробітництва у всіх сферах господарювання, налагодженню між людських контактів. Одним із інструментів транскордонної співпраці є участь територіальних громад у об`єднаннях єврорегіонального співробітництва, реалізації неурядовими громадським організаціями спільних транскордонних проектів та програм.
Райони, де компактно проживають представники національних громад, мають тісну творчу співпрацю із сусідніми державами. Так, для підтримки дружніх творчих зв’язків, обміну досвідом роботи, участі у культурно-мистецьких акціях у 2011 – 2013 роках було здійснено понад 90 виїздів, у 2014 році – понад 25 виїздів самодіяльних народних та професійних колективів, окремих виконавців, художників області за межі України. Поїздки відбувалися за рахунок коштів, виділених з обласного бюджету, спонсорів, меценатів, релігійних громад тощо.
Водночас, в області постійно здійснюються заходи з обміну групами науковців, вчителів, студентів, учнів для участі у конференціях, семінарах, тренінгах, курсах перепідготовки, олімпіадах, масових заходах між сусідніми державами.
Традиційним стало проведення Днів добросусідства на українсько-словацькому та українсько-угорському кордонах.
Стаття 18
Взаємодія місцевих органів влади з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва відбувається в двосторонньому порядку з місцевими органами влади сусідніх регіонів іноземних держав.
Між Закарпатською областю та регіонами іноземних держав укладено 21 документ міжнародного характеру (угоди, протоколи намірів, меморандуми про співпрацю), згідно з якими здійснюється співробітництво у торговельно-економічній, науково-технічній сферах, в галузі освіти, у сфері розвитку культури і туризму. До прикладу, укладено угоди про співробітництво між Закарпатською областю та адміністративно-територіальними одиницями іноземних держав, зокрема державними органами Кошицького і Пряшівського країв Словаччини, Саболч-Сатмар-Березької, Гевеш та Боршод-Абауй-Земплен областей Угорщини, повітів Марамуреш та Сату-Маре Румунії, Підкарпатського воєводства Польщі, краю Височина Чеської Республіки, округом Оберфранкен Німеччини, Сремсько-Вуковарської жупанії Республіки Хорватія. Угодами передбачено також співпрацю у гуманітарній сфері та забезпечення прав національних спільнот.
Проводиться робота у напрямку залучення міжнародної технічної допомоги з метою розвитку транскордонного співробітництва.
У період 2007 – 2013 років область брала участь у двох програмах транскордонного співробітництва з країнами-членами ЄС. Зокрема, це Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства ,,Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” 2007 –2013 роки та ,,Україна-Польща-Білорусь” 2007 – 2013 роки.
Програма прикордонного співробітництва ЄІСП ,,Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” реалізується протягом 2007 – 2013 рр. на зовнішніх кордонах країн-членів ЄС та України. В рамках трьох конкурсів підтримано 45 проектів, аплікантами (основними реципієнтами), або партнерами в яких є суб’єкти Закарпатської області. Загальний бюджет цих проектів складає близько 16 млн. євро. Частка залучених коштів в Закарпатську область становить близько 6 млн. євро. Наразі в області діють більше двадцяти проектів, термін реалізації яких закінчується у 2015 році.
Період реалізації Програми (ENPI-CBC) ,,Польща-Білорусь-Україна” 2007 – 2013 роки з 6 листопада 2008 року до 31 грудня 2016 року. У рамках трьох конкурсів перемогли 8 проектів, аплікантами (основними реципієнтами) або партнерами в яких є суб’єкти Закарпатської області. Обсяг фінансування цих проектів становить 6,3 млн. євро.
У той же час, область бере активну участь у підготовці спільних операційних програм прикордонного співробітництва на 2014 – 2020 роки: ,,Україна – Румунія” 2014 – 2020 роки, ,,Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” Європейського інструменту сусідства на 2014 – 2020 роки” та ,,Польща-Білорусь-Україна” 2014 – 2020 роки. Реалізація проектів у рамках зазначених програм у майбутньому періоді сприятиме залученню додаткових матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів за такими напрямами, як промоція місцевої культури та збереження історичної спадщини, захист довкілля та попередження виникнення небезпечних стихійних явищ, розвиток малого бізнесу, покращення доступності прикордонних територій, розвиток транспорту та комунікаційних мереж і систем зв’язку, спільні виклики в галузі безпеки та охорони, просування управління кордонами та безпеки кордону.