Закарпатська область є одним з найбільш характерних поліетнічних регіонів України, на теренах якого в мирі й злагоді проживають представники понад 100 національностей. Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в краї проживають 1010,1 тис. українців (80,5 відсотка), у тому числі 10,1 тис. русинів, 151,5 тис. угорців (12,1 відсотка), 32,1 тис. румун (2,6 відсотка), 31,0 тис. росіян (2,5 відсотка), 14,0 тис. ромів (1,1 відсотка), 5,6 тис. словаків (0,5 відсотка), 3,5 тис. німців (0,3 відсотка), а також 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.
Роки незалежності України засвідчили, що питання етнонаціональної політики у нашій державі, зокрема і в Закарпатті, завжди було на чільному місці. В цьому аспекті Закарпаття утвердилося як регіон з високим рівнем толерантності і взаємоповаги. В області, як і у всіх регіонах України, представники національних меншин користуються рівними правами і свободами, гарантованими їм Конституцією, низкою законів та підзаконних нормативно–правових актів України. Правову основу у цій сфері заклала Декларація про державний суверенітет України. У цьому документі сформульовано принципи, на яких нині будується етнонаціональна політика, повага до прав національних меншин та громадян різних віросповідань. Складовою українського законодавства, яке формулює етнонаціональну політику є також міжнародні документи, в тому числі Рамкова конвенція про захист національних меншин, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин.
Нині важливим чинником у реалізації міжнаціональних відносин є подальша гармонізація законодавства України відповідно до вимог міжнародних стандартів у цій сфері. Це актуально особливо зараз, коли Україна підтвердила курс на інтеграцію із Європейським Союзом. У цьому контексті важливим завданням є вибудувати концепцію міжнаціональної політики, орієнтованої на європейські цінності, здатної адекватно та ефективно реагувати на зміни, пов’язані з процесами глобалізації.
На нашу думку, успішність реалізації зазначеного завдання напряму залежить від підтримки постійного діалогу влади з суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу між собою.
В області розвитку міжнаціонального та міжконфесійного діалогу активно сприяє діяльність, створених Громадської ради при облдержадміністрації та Ради церков і релігійних організацій при голові облдержадміністрації як консультативно-дорадчих органів.
За участі науковців, експертів, національно-культурних товариств відділом національностей та релігій облдержадміністрації, Центром культур національних меншин Закарпаття систематично проводяться моніторинги та громадські дослідження з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, задоволення їх етнонаціональних, культурних та освітніх потреб. Результати досліджень обговорено на міжнародній конференції „Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як чинник консолідації українського суспільства: досвід Закарпаття”; засіданні за круглим столом: „Європейська система захисту прав національних меншин: рекомендації щодо формування стандартів державної етнополітики України”(м. Ужгород, 2013).
Стан забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області розглянуто на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (жовтень, 2013). Під час перебування в області члени Комітету відмічали позитивні тенденції розвитку міжнаціональних процесів в області та високо оцінили роботу місцевих органів влади із захисту прав національних спільнот, збереження у краї атмосфери толерантності співжиття різних національних груп.
Питання дотримання прав національних меншин в регіоні, перспектив розвитку державної політики України на шляху до ЄС обговорено під час зустрічі голів обласних громадських організацій національних громад з спеціальним доповідачем Ради ООН з прав людини щодо питань національних меншин та представниками Верховного комісара ООН з прав людини у Женеві (Швейцарія). Представники місії Ради ООН ознайомилися з роботою Центру культур національних меншин Закарпаття щодо створення умов для розвитку національних громад краю (м. Ужгород, 2014).
До ключових питань реалізації державної етнополітики області належить задоволення потреб громадян у навчанні мовами національних меншин та вивченні цих мов. В області функціонує мережа загальноосвітніх, дошкільних та вищих навчальних закладів, у яких навчальний процес, здійснюється мовами національних спільнот. Крім того, функціонує мережа культурно-мистецьких закладів, де представники різних етносів задовольняють свої етнокультурні та духовні потреби. Робота цих закладів здійснюється за постійного сприяння органів освіти і культури, національно-культурних товариств.
У сфері освіти щорічно вивчаються і аналізуються освітні запити населення краю, в першу чергу щодо вибору мови навчання та виховання. Відповідно до запитів та етнічного складу населення регіону функціонує 93 дошкільних та 114 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких виховання і навчання ведеться мовою національних меншин. Крім того, функціонують п’ять ліцеїв приватної форми власності з угорською мовою навчання.
Мовою національних меншин здійснюється підготовка спеціалістів з окремих спеціальностей в Ужгородському коледжі культури і мистецтва, Берегівському медичному коледжі, Мукачівському державному аграрному технікумі тощо.
Фахівців для навчальних закладів з навчанням мовою національних меншин готують Ужгородський національний університет (УжНУ), Мукачівський державний університет, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ приватної форми власності. З 2008 року в УжНУ створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою викладання фахових дисциплін.
У місцях компактного проживання представників національних меншин функціонують 94 заклади культури, при яких діє 455 колективів художньої самодіяльності, 108 бібліотек, споруджено і встановлено понад 70 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот. Культурним обслуговуванням національних громад займаються Центр культур національних меншин Закарпаття, у якому представники національно-культурних товариств мають можливість здійснювати статутну діяльність на безоплатній основі, Центри словацької, німецької та ромської культури.
За організаційного та фінансового сприяння місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування проводяться заходи, спрямовані на задоволення етнонаціональних потреб національних меншин області та запобігання будь-яким проявам розпалювання міжнаціональної та расової ворожнечі. Так, традиційним вже стало проведення за ініціативи національно-культурних товариств обласних фестивалів культур національних меншин та етносів: румунського, російського, єврейського, угорського, словацького, німецького, ромського, русинського, лемківського, та гуцульського мистецтва. Щороку в області проходить міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин „Мій рідний край”, метою якого є показ теле- та радіопрограм, спрямованих на духовне відродження нацменшин, культурних надбань і цінностей етнічних спільнот.
З метою задоволення інформаційних потреб національних меншин Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія (ЗОДТРК) транслює теле- і радіопередачі мовами національних меншин, працюють редакції угорською, румунською, словацькою, німецькою мовами та об’єднана редакція російською, ромською і русинською мовами.
Для задоволення та розвитку етнокультурних потреб національних меншин, їх освіти реалізуються обласні програми: Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011 – 2015 роки; Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2011 – 2015 роки та План заходів з реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, також Програма „Центр культур національних меншин Закарпаття” на 2011 – 2015 роки.
Гармонізації міжнаціональних відносин в регіоні сприяють громадські організації національних меншин. В області працює 67 національно-культурних товариств з обласним статусом, в тому числі 13 – угорської, 18 – ромської, 5 – словацької, 5 – російської, 11 громадських організацій представників русинської громади, 4 – румунської, 3 – єврейської, 2 – німецької та по одному – польської, вірменської, білоруської, грецької, чеської, азербайджанської спільнот.
На міждержавному рівні співпраця у сфері забезпечення прав національних меншин в Україні, зокрема, в Закарпатській області та української національної меншини за кордоном, у тому числі в країнах Карпатського єврорегіону є предметом діяльністі міжурядових (Змішаної українсько-угорської, Змішаної українсько-румунської, Двосторонньої українсько-словацької) комісій. Робота комісій – це не тільки декларація прав національних меншин області, української національної меншини за межами держави, але й здійснення захисту прав національних спільнот відповідно до міжнародно-правових стандартів, забезпечення їх належної реалізації в галузях освіти, науки, культури, інформації тощо. У положеннях міжурядових протоколів значна увага приділяється як вивченню представниками національних спільнот України своєї рідної мови, так і української мови як державної, розробленню спільних науково-освітніх проектів у сферах, що мають взаємний інтерес. У цьому аспекті всіма зацікавленими сторонами нині підтримується думка, що загальна ситуація з вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин потребує змін у частині розробки та запровадження спеціальної методики вивчення державної мови для учнів шкіл та вихованців дошкільних закладів, а також удосконалення вузівської програми підготовки фахівців, які працюватимуть в навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин.
Чинне законодавство України у сфері забезпечення прав національних меншин у ході розвитку демократії, під впливом внутрішніх міжнаціональних реалій, міжнародного права та процесів інтеграції України в європейське співтовариство потребує удосконалення.Вимагають чіткого визначення у законодавстві України поняття „національна меншина ”, „місця компактного проживання ”, „етнічна меншина”, „корінний народ”, а також прискорення прийняття закону про концепцію етнонаціональної політики України, у новій редакції Закону України „Про національні меншини в Україні”.
Разом з тим, у цілому ситуація у сфері міжнаціональних відносин в області стабільна і контрольована. Відділом національностей та релігій облдержадміністрації і надалі здійснюватимуться заходи щодо вирішення запитів представників національних спільнот та громадян різних віросповідань з метою збереження традиційної для населення області толерантності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди.