Характерною особливістю населення області є багатонаціональність. Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Закарпатській області налічується 1010,1 тис. українців (80,5%), у тому числі 10,1 тис. русинів, 151,5 тис. угорців (12,1%), 32,1 тис. румун (2,6%), 31,0 тис. росіян (2,5%), 14,0 тис. циган (1,1%), 5,6 тис. словаків (0,5%), 3,5 тис. німців (0,3%), а також 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.
В області діє 62 національно-культурних товариств з обласним статусом, в тому числі 13 – угорської, 17 – ромської, 5 – словацької, 3 – російської, 11 – русинської, 4 – румунської, 2 – єврейської, 2 – німецької та по одному польської, чеської, вірменської, білоруської і азербайджанської спільнот.
У цілому ситуація у сфері міжнаціональних відносин в області стабільна.
Національним меншинам забезпечуються права на користування і навчання рідною мовою, використання національної символіки, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. До ключових питань реалізації державної етнополітики області належить задоволення потреб громадян у навчанні мовами національних меншин та вивченні цих мов. В області функціонує мережа загальноосвітніх, дошкільних та вищих навчальних закладів, у яких навчальний процес, здійснюється мовами національних спільнот. Крім того, функціонує мережа культурно-мистецьких закладів, де представники різних етносів задовольняють свої етнокультурні та духовні потреби. Робота цих закладів здійснюється за постійного сприяння органів освіти і культури, національно-культурних товариств.
Щорічно вивчаються та аналізуються освітні запити населення краю, зокрема щодо вибору мови навчання. Згідно з такими запитами та національним складом населення у регіоні працює 112 загальноосвітніх навчальних закладів, де 19333 учнів здобувають освіту мовами національних меншин, у тому числі: в 1 – російською, 1 – українською, російською та румунською, 1 – угорською і російською, 3 – українською та російською мовами навчання; у 63 загальноосвітніх навчальних закладах – угорською; у 29 – двомовне (українською та угорською) навчання; у 12 – румунською, 1 – українською та румунською; в 1 – українською та словацькою мовами навчання. Функціонує також 5 ліцеїв приватної форми власності з угорською мовоюнавчання.
У 98 дошкільних навчальних закладах виховання проводиться мовами національних меншин, у тому числі: 74 – угорською, 2 – румунською, 1 – російською, 17 – українською і угорською, 2 – українською та словацькою, 1 – угорською і російською, 1 – українською та німецькою мовами.
Вищу освіту угорською мовою здобувають в Ужгородському національному університеті (УжНУ) на гуманітарно-природничому факультеті з угорською мовою навчання фахових дисциплін, Гуманітарно-педагогічному коледжі Мукачівського державного університету, Берегівському медичному коледжі, Ужгородському коледжі культури і мистецтв та Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ (приватна форма власності). В УжНУ також функціонують кафедри словацької філології, російської мови, російської літератури та румунської філології.
У місцях компактного проживання представників національних меншин функціонує 94 заклади культури, при яких діє 469 колективів художньої самодіяльності, 97 бібліотек, споруджено і встановлено понад 70 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.
В області активно функціонує Центр культур національних меншин Закарпаття, на базі якого представники національно-культурних товариств мають можливість здійснювати статутну діяльність на безоплатній основі. Працюють також Центр словацької культури та Центр німецької культури „Паланок”.
Традиційним вже стало проведення за ініціативи національно-культурних товариств обласних фестивалів культур національних меншин та етносів. Щороку в області проходить міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин „Мій рідний край”, метою якого є показ теле- та радіопрограм, спрямованих на духовне відродження нацменшин, культурних надбань і цінностей етнічних спільнот.
З метою задоволення інформаційних потреб національних меншин Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія (ЗОДТРК) транслює теле- і радіопередачі мовами національних меншин, працюють редакції угорською, румунською, словацькою, німецькою мовами та об’єднана редакція російською, ромською і русинською мовами. Виходять газети угорською („Карпаті ігоз со”, „Карпатолйо”, „Карпат інфо”), словацькою („Подкарпатський словак”) мовами. Три районні та одна міська комунальні газети дублюються угорською мовою.
З метою задоволення та розвитку етнокультурних потреб національних меншин, розвитку їх освіти реалізуються обласні програми: Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011 – 2015 роки; Програма „Ромське населення Закарпаття” на 2011 – 2015 роки; Програма „Центр культур національних меншин Закарпаття” на 2011 – 2015 роки. Для покращення становища ромів області також реалізується План заходів з реалізації в області Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.
Щодо релігійної ситуації, за станом на 8 жовтня 2015 року відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” в Закарпатській області діє 1807 релігійних організацій 37-и віросповідань, течій та напрямів, з яких 1706 релігійних громад, 61 монастир, шість духовних навчальних закладів, вісім місіонерських товариств, дев’ять релігійних братств, три центри та 14 управлінь.
150 релігійних громади, з яких 100 релігійних громад Свідків Єгови, діють без реєстрації своїх статутів відповідно до частини третьої статті 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”.
Найчисельнішою за кількістю релігійних організацій залишається Українська православної церква – 660 релігійних організацій. Другу позицію займає греко-католицька церква, представлена в області Мукачівською єпархією – 457 релігійних організацій. Далі йдуть Закарпатська реформатська церква – 117 релігійних організацій та Мукачівська дієцезія римсько-католицької церкви – 101 релігійна організація.
Українська православної церква Київського патріархату нараховує 47 релігійних організацій.
Кількість зареєстрованих протестантських релігійних об’єднань у 2014 році не змінилась – 518 релігійних організацій.
В області діє понад 348 релігійних громад, створених національними меншинами.
При релігійних громадах області діє 1056 недільних шкіл. Релігійні організації області є засновниками 15 друкованих періодичних релігійних видань.
У релігійних організаціях працює 2054 священнослужителів, з яких 102 – громадяни іноземних держав.
Віруючі задовільність свої молитовні потреби у 1580 культових спорудах та приміщеннях, пристосованих під молитовні, з яких у власності релігійних громад 1286 храмів та молитовних будинків, у користуванні – 104, 156 будівель пристосовано під молитовні.
Органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у межах чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації забезпечується проведення державної політики щодо релігії й церкви, дотримання релігійних прав і свобод, забезпечення громадянам права на вільне задоволення своїх релігійних потреб, впровадження духовно-релігійних цінностей у суспільне життя, зміцнення порозуміння й терпимості релігійних організацій різних віросповідань.